​ Ігор народився в містечку Радехів на Львівщині. Музика жила в ньому змалечку – свою першу пісню він написав ще у сьомому класі, тоді ж створивши у школі власний підлітковий ансамбль. Свої перші аматорські записи хлопець робив прямо на місцевому радехівському радіомовленні. Саме там його унікальний мелодійний дар помітили львівські фахівці, які наполегливо порадили талановитому юнаку вступати до Львівської консерваторії.
​
Справжня золота ера в житті композитора почалася у 1979 році, коли він очолив вокально-інструментальний ансамбль “Ватра” при Львівській філармонії. До приходу Білозіра це був звичайний академічний колектив, але Ігор разом зі своїми колегами та тогочасною дружиною, вокалісткою Оксаною Білозір, повністю перевернув концепцію.
​
Він додав до народних пісень фірмові аранжування, синтезатори, живий рок-драйв і сучасний ритм. На концерти “Ватри” зліталися стадіони. Гурт гастролював від Середньої Азії до Сибіру, виступав перед діаспорою в США та Канаді. Навіть у москві люди годинами стояли в чергах за квитками. При цьому радянське керівництво постійно тиснуло на Білозора, вимагаючи включити до репертуару російськомовні “патріотичні” пісні про партію. Ігор принципово відмовлявся. Його “Ватра” співала виключно українською мовою, ставши справжнім символом культурного опору.

​ Мелодії Білозіра мали настільки потужну енергетику, що одна з них буквально потрапила на навколоземну орбіту. Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк під час свого історичного польоту на американському шатлі Columbia у 1997 році мав право обрати кілька треків для традиційного сигналу підйому екіпажу. Серед небагатьох обраних українських пісень, які тоді почув увесь міжнародний екіпаж та космос, були саме композиції Ігоря Білозора у виконанні “Ватри”.
​ На жаль, життя Маестро обірвалося занадто рано. Це була трагедія, яка у травні 2000 року шокувала всю країну. У центрі Львова, в одній із кав’ярень, зав’язався суперечка через те, що Ігор ввічливо попросив компанію за сусіднім столиком вимкнути гучний російський блатний шансон і поважати українську пісню. Пізніше, коли композитор повертався додому, на нього напали й жорстоко побили.
​
Лікарі боролися за його життя понад два тижні, але 28 травня 2000 року серце митця зупинилося. На його похорон у Львові вийшло понад 100 тисяч людей. Вулиці міста перетворилися на живе море людей, які плакали та синхронно співали його пісні.

Ігор Білозір – один з головних архітекторів сучасної української пісні. Він довів, що наша музика може бути модною, стильною та перемагати будь-яку ідеологічну цензуру.
​
Його вбили за рідне слово, але його творчість виявилася сильнішою за смерть. Сьогодні його пісні продовжують жити в каверах сучасних виконавців, звучать на великих сценах і залишаються невіддільною частиною нашого національного ДНК.

Ukrainian 

Сообщение Ігор Білозір – композитор, який змусив радянський союз співати українською, і чия мелодія підкорила космос появились сначала на Український репортер.

«Ми зберемося, щоб разом, усім залом заспівати пісні, які зігрівають душу: «Мамина світлиця», «Пшеничне перевесло», «Зелене жито», «Рушимо», «Ой до Львова доріженька!», «Весільний марш», «Многая літа» та інші неймовірні пісні Ігоря Білозіра на слова Богдана Стельмаха, Анни Канич, Петра Запотічного, які знає кожен. Адже ці пісні не мають терміну давності й уже багато десятиліть не втрачають актуальності!», – кажуть учасники знаменитого ансамблю «Ватра 80-х».

9 травня на сцену Центру Довженка вийде легендарний склад «Ватри 80-х»: Мар’ян Шуневич (вокал), Марта Лозинська (вокал), Ірина Маслюк-Дуць (вокал), Олеся Левків (вокал), Володимир Дуць (гітара, вокал), Богдан Назар (скрипка), Борис Уманець (клавішні інструменти), Андрій Мовчан (ударні інструменти) та Іван Огар (бас-гітара).

Музиканти й організатори (компанія «NOVOSAD&Co») приурочують концерт «Ватра 80-х. Мамина світлиця» до Дня матері – аби того дня кожна мати в залі відчула вдячність, турботу й душевне тепло! «Ніби вчора, рідна мамо, ви мене будили рано…», – ці та інші рядки з найвідоміших пісень Ігоря Білозіра стануть найкращим музичним подарунком для найрідніших до свята.

Квитки на концерт «Ватра 80-х. Мамина світлиця» 9 травня у Центрі Довженка доступні в касах міста та онлайн:
https://novosad.tibox.me/vatra-80-x-mamina-svitlicya

Галина ГУЗЬО

Сообщение Легендарна “Ватра 80-х” заспіває для матерів найкращі пісні Ігоря Білозіра появились сначала на Український репортер.

Цього дня, 28 травня 2025 року, минає 25 років, як помер знаменитий український композитор Ігор Білозір – його смерть настала через травми після жорстокого побиття у центрі Львова.

Зовсім недавно, 24 березня, музичний світ України вшановував одного із найвідоміших українських композиторів – Ігоря Білозіра: цього року йому було б 70 років. А рівно 25 років тому, у цей день, 28 травня 2000-го, у віці 45 років, митець помер – від травм після жорстокого побиття у центрі Львова… На щастя, багата пісенна спадщина Білозіра продовжує жити. Знана вокальна формація “Піккардійська Терція”, яка до 70-річчя композитора презентувала власну інтерпретацію однієї із найвідоміших його пісень “Батьківське жито”, сьогодні, до роковин смерті маестро, випустила ще одну його композицію. Цього разу – це лірична авторська пісня Ігоря Білозіра “Квіти у росі”.

“Квіти у росі” Ігор Білозір написав у юнацькому віці – у 14 років, коли ще жив у рідному Радехові, що на Львівщині, де ще у шкільні роки активно і творив, і брав участь у різних музичних корективах. Сам композитор згодом розповідав, що знайшов у книжці засушену для гербарію квітку – й так виник в його уяві образ квітки, яка щойно розквітла, квітки у краплинках роси, квітки у сльозах…

У 1969-му, зокрема, цю пісню молодого перспективного автора професійно записало Львівське обласне радіо. Це одна із небагатьох повністю авторських пісень композитора – він створив її і слова, і музику. Багато хто вважає “Квіти у росі”, порівняно з іншими хітами маестро, незаслужено недооціненою. Саме це стало однією із причин того, що вокальна формація “Піккардійська Терція” вирішила дати композиції нове життя.

“Не зважаючи на те, що “Квіти у росі” Ігор Білозір написав у свої юні роки, пісня – доволі прониклива, мелодична і водночас дуже емоційна, – розповідає художній керівник вокальної формації “Піккардійська Терція” Володимир Якимець. – Коли “Терція” записувала акапельну версію, ми намагалися зберегти у пісні максимум емоцій, закладених автором і в слова, і в музику. Наше незмінне творче правило – максимально коректно ставитися до кожного твору, який беремо у свій репертуар. Зрештою, “Квіти у росі”, як і “Батьківське жито”, – пісні, які неможливо зіпсувати, – настільки вони гармонійні й геніальні у своїй простоті. Тож ми просто “переклали” цю річ музикою наших голосів, додавши до неї кілька цікавинок”.

До “Піккардійської Терції” найвідоміші виконання пісні “Квіти у росі” належали автентично “Ватрі” із солістом Ігорем Богданом, а також гурту “Плач Єремії” із фронтменом Тарасом Чубаєм. Знана інтерпретація і від В’ячеслава Сінчука в аранжуванні Ігоря Антоніва.

Послухати прем’єру пісні “Квіти у росі” у виконанні “Піккардійської Терції” можна тут:

Галина ГУЗЬО

Сообщение До роковин смерті композитора: “Піккардійська Терція” презентує свою версію авторської пісні Ігоря Білозіра “Квіти у росі”(+відео) появились сначала на Український репортер.

Уже багато років в репертуарі “Терції” є пісня Ігоря Білозіра “Весільний марш” (у народі більш відома як “Чарочка вина”), без якої не обходиться жоден сольний концерт піккардійців. В останні кілька років акапельна формація збагатила свою програму ще двома піснями Білозіра – “Батьківське жито” і “Квіти у росі”. Цими днями – прем’єра студійної версії “Батьківського жита” (слова Романа Кудлика, музика Ігоря Білозіра; аранжування Володимира Якимця; з репертуару Оксани Білозір і ансамблю “Ватра”).

“Пісня “Батьківське жито” знайома кожному учаснику нашого колективу з дитинства, – розповідає художній керівник вокальної формації “Піккардійська Терція” Володимир Якимець. – Свого часу вона звучала скрізь і швидко знайшла шлях до сердець мільйонів слухачів. Ігор Білозір – один із тих українських композиторів, який вплинув на те, якою є “Терція”. Так само, як і Володимир Івасюк, Микола Мозговий, Богдан Весоловський та багато інших. А наш колектив завжди із шаною та вдячністю пам’ятає тих, хто формував нас, співтворив наше творче обличчя. Тож пісні цих композиторів обов’язково були, є і будуть у нашому репертуарі. Намагаємося продовжити їхнє музичне життя, попри те, що їх уже немає з нами”.

“Батьківське жито” в “Терції” звучить максимально наближено до оригіналу. “Ця пісня – проста та геніальна, тож ми намагалися зберегти в ній її позитивний настрій та музичне світло, яке заклали талановиті автори, – додає Володимир Якимець. – Впевнений, якби не трагічна смерть Ігоря Білозіра у 2000-му році, він би ощасливив нас ще багатьма хітами – як патріотичними, так і ліричними й розважальними. Уся творчість Ігоря Білозіра – невичерпне джерело української національної культури. Не маємо права дати йому висохнути”.

До 70-річчя Ігоря Білозіра в Україні відбуваються концерти пам’яті композитора. Зокрема, “Піккардійська Терція” бере участь у двох концертних програмах в Національному театрі ім. М. Заньковецької у Львові 25 березня.

Послухати прем’єру пісні “Батьківське жито” від “Піккардійської Терції” можна тут:

Галина ГУЗЬО

Сообщение До 70-річчя Ігоря Білозіра “Піккардійська Терція” записала його “Батьківське жито” (+відео) появились сначала на Український репортер.