Ідею інноваційної транспортної системи Hyperloop («Гіпер-петля») запропонував у 2013 році Ілон Маск, засновник ракетно-космічної компанії SpaceX та виробника електромобілів Tesla.

Почалося все з того, що Маску не сподобався проект швидкісної залізниці між Лос-Анджелесом і Сан-Франциско (занадто повільно – якихось 322 км/год.), і він пообіцяв, що зробить усе дешевше і краще.

Ідея, до речі, не нова (щось подібне до пневматичної пошти, яка була дуже популярна на початку минулого століття): у велику сталеву трубу поміщається капсула з пасажирами або вантажем. Систему вже назвали «вакуумним тунелем», але це трохи неправильно – повітря, хоч і дуже розріджене, всередині таки буде.

За допомогою електродвигуна капсула рушає рейкою завдовжки 15 метрів. Компресор на носі капсули спрямовує розряджене повітря вниз, створюючи повітряну подушку. Іззаду утворюється тиск значно вищий, ніж спереду, і капсула летить зі швидкістю 1100 км/год. Де треба – зупиняється за рахунок регулювання роботи компресора. По всій довжині тунелю через кожні 30 метрів встановлюються рейки, для коригування руху.

Американська компанія Hyperloop Transportation Technologies (HTT) вже підписала договори на проектування та будівництво ліній високошвидкісного транспорту з Австрією, Угорщиною, ОАЕ, Словаччиною та Францією. Зараз проводяться випробування на тестових майданчиках в Дубаї, неподалік Лас-Вегаса та у французькій Тулузі. Будівництво транспортної системи може розпочатися у 2020 році, в Дубаї, а запустити тестові поїздки вантажних і пасажирських капсул передбачається у 2021-му.

Уперше про можливість появи в Україні Hyperloop міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив у лютому цього року. Повідомлення викликало легкий ажіотаж з домішкою скептицизму, однак 14 червня було підписано меморандум про співпрацю з головним виконавчим директором HTT Дірком Алборном. Це, звичайно, не договір, але хоч якесь просування вперед.

Експертів спочатку трохи спантеличило, що проект буде називатися HypeUA – мовляв, за це діло весь світ береться гуртом, а ми хочемо самі все побудувати? Потім, правда, з’ясувалося, що так називатиметься компанія, яка займеться проектуванням і випробуванням нового транспорту (тестовий майданчик у Каліфорнії, наприклад, збудувала компанія Virgin Hyperloop One).

Передбачається, що вже цього року завершиться техніко-економічне обґрунтування проекту, а в 2019-му в Дніпрі розпочнуть будівництво тестового майданчика на базі місцевого космічного кластера. До речі, партнерами Міністерства інфраструктури у створенні Hyperloop виступають, зокрема, НАНУ, «Укроборонпром», «Південмаш» та компанія «Інтерпайп».

Зауважу, що сама по собі настільки інноваційна транспортна система України не потрібна. Торік фахівці аналітичного центру «Український інститут майбутнього» порахували, у скільки обійдеться будівництво Hyperloop з Києва до Одеси. Виявилося – $3,6 млрд. І щоб відшкодувати витрати, квиток має коштувати близько 4 тис. грн.

«Та про що цей Омелян говорить?! – обурився екс-міністр транспорту і зв’язку Євген Червоненко на прохання «Українського репортера» прокоментувати реальність цього проекту. – Один кілометр труби коштує 20-30 мільйонів доларів. І він хоче будувати Hyperloop у нашій злиденній країні?! Та нехай хоча б залізничне полотно відновить, яке не бачило ремонту з часів Сталіна й Кагановича. А сама ідея Ілона Маска, звісно, добра».

Слід відзначити, що ця ідея має глобальний масштабу. Hyperloop – справді  петля, точніше, мережа, якою намічається обтягнути всю планету (дивіться приблизну схему – її складено ще в 2008 році, як карту всесвітнього метрополітену, але в HТТ нею охоче скористалися). Загалом планується прокласти 11 гілок надшвидкісного наземного транспорту, і п’ять із них перетнуть територію України. Виключно завдяки географічному положенню.

Три гілки – з Європи до Китаю – мають пройти через Київ, це аналог Великого шовкового шляху. Гілка від Одеси, через Харків, Білорусь і Польщу – це шлях «із варягів у греки» (до речі, практично дублює маршрут поїзда комбінованого транспорту «Вікінг», який мав сполучити Чорне й Балтійське моря, але так до пуття і не з’єднав). І ще одна гілка – через Дніпро, з Індії – і чомусь на Урал.

На думку експерта у сфері транспорту, колишнього заступника міністра інфраструктури Олександра Кави, для Володимира Омеляна Hyperloop – просто піар. І з цим складно сперечатися, адже в Україні проект можливий, тільки якщо буде розбудовуватися всесвітня мережа.

А поки що до її створення дуже й дуже далеко. Тому Володимиру Омеляну варто було б зосередитися на створенні локальних «Гіперлупів». Хоча б, наприклад, на Троєщину.

Хоча це, ясна річ, не так цікаво.

Андрій КУЗЬМІН

Фото avtomir.ua

Що з цього приводу пишуть у Фейсбуку:

Mendosa:

– Гиперлуп нужнее! Ремонт мостов – это старо и неинтересно, нерейтингово, а вот Гиперлуп – это да! Это ноухау!

Алексей Васильев

– Предлагаю Омеляну проехать в вагоне №1 поезда «Львов-Харьков» или просто в поезде. Такое впечатление, что люди живут в своем мире (с нереальными зарплатами, в недоступных кабинетах) или курят всякую дрянь.

На цю тему читайте також: 

• Євген Червоненко подає до суду на Оксану Сироїд. Ціна позову – мільйон гривень

Сообщение Міністр Омелян хоче Hyperloop. «Нехай хоча б рейки відновить, які не бачили ремонту з часів Сталіна», – Євген Червоненко появились сначала на Український репортер.

За його словами, Міністерство інфраструктури за підтримки українських науковців, іноземних і вітчизняних компаній запускає проект транспортних інновацій HypeUA, в рамках якого відбуватиметься розвиток новітніх транспортних технологій в Україні, в першу чергу, швидкісної транспортної системи hyperloop. У  рамках проекту буде розглянуто можливість будівництва тестової труби на базі аерокосмічного кластеру в Дніпрі, навколо якого буде створено інноваційне середовище для розвитку транспортних стартапів.

У цій ініціативі партнерами Міністерства інфраструктури України виступили Національна академія наук України, ДК «Укроборонпром», Octagonal Corporation, ДП «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (ВО Південмаш), ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», ТОВ «Інтерпайп Україна», Unit.City,  Агентство розвитку Дніпра, Український інститут майбутнього та “Платформа розвитку інновацій”. Усі вони підписали Меморандум про запуск проекту транспортних інновацій HypeUA.

“Ми для себе розробили три стадії втілення проекту. Перша стадія зараз лежить на плечах НАН України та залучених експертів. Ми сподіваємось, що протягом найближчого часу цей проект буде затверджений як пріоритетний, ми отримаємо наукову оцінку, щоб прорахувати всі ризики і весь потенціал та технології, які необхідно застосовувати, а також вплив на регуляторне середовище. Я на 99% впевнений, що наукова оцінка буде позитивною.

Після цього ми перейдемо до другої стадії – тестового майданчика в місті Дніпро. Під це ми хочемо залучити, в першу чергу, венчурні інвестиції. Я не вважаю, що держава буде ефективним чи власником, чи будівничим, чи розробником нового виду транспорту. Це має бути приватна ініціатива.

І, по-третє, після пройденого тестового етапу ми переходимо до промислового виробництва.  Я дуже радий, що Україна буде серед топ-5 держав, які зараз розробляють цей проект, і фактично є єдиною державою, де політика створення нового виду транспорту підтримується урядом і державою офіційно”, – заявив міністр Омелян.

Серед підписантів Меморандуму немає жодної компанії, яка займається втіленням в життя ідеї Ілона Маска про надшвидкісні потяги на аеродинамічній подушці, які літатитуть по сталевих трубах.

Зокрема, це SpaceX Маска, Virgin Hyperloop One і HTT. Ці компанії мають у США власні тестові полігони й активно розробляють безпечні для людей капсули.

Жодного комерційного проекту Hyperloop наразі не збудовано, хоча всі три компанії регулярно оголошують про “домовленості” щодо побудови трас у різних куточках планети.

Зокрема, Virgin Hyperloop One начебто уклала угоду про будівництво “вакуумної залізниці” в індійському штаті Махараштра, HTT підписала контракт із владою іншого індійського штату Андхра-Прадеш і фіналізує угоду з ОАЕ, а SpaceX збирається будувати трасу Вашингтон – Нью-Йорк і має апетити до Каліфорнії.

Можливо, вітчизняні інженери та компанії хочуть потягатися з американцями. Робити гарні та міцні труби у нас справді вміють, та чи є у когось хоч якісь напрацювання капсули для трас – під питанням.

Невідомо також,  хто виступатиме інвестором дніпровського проекту. Різноманітні експерти й економісти оцінюють проектування, розробку, конструювання та випробування нової форми транспорту в $6 млрд.

Нещодавно дослідники з Ukrainian Institute for the Future підрахували, що вартість Hyperloop за маршрутом Київ – Одеса (488,4 км) на даному етапі коштуватиме $3,6 млрд. Щоб проект окупився за 30 років, квиток має коштувати щонайменше 4 384 грн.

Сообщение Українці кидають виклик Ілону Маску. У Дніпрі збудують тестовий майданачик Hyperloop появились сначала на Український репортер.