Люди давно переконалися, що він уміє жартувати зі смаком. Тому шанують і люблять його. Бо не кривить душею. І про це не тільки його у його численних книжках. У творчій біографії майстра Слова – зо двадцять тисяч (не менше!) виступів зі сцени з памфлетами. Коли Євген Михайлович читає свої твори (особливо «До батька. І молитва, і сповідь»), то дуже часто аудиторія піднімається з місця… Усі стоять, затамувавши подих. Люди чують серцем, душею… Ось вона, справжня народна шана!

Сатира Євгена Дударя шмагає дуже дошкульно, вона – проти різної шушвалі та шубравців, запроданців і пройдисвітів від політики, тих, хто ненавидить Україну. Вістря його критики спрямоване проти «склерозу совісті», «суспільної аритмії», водночас чимало його творів пропагують дивовижну силу духу українців, їхнє одвічне волелюбство, козацьку звитягу.

А ми тішимося, що Євген Михайлович є постійним автором “Українського репортера”; його відео-памфлети, записані в нашій редакції, “збирають” у Фейсбуці величезну аудиторію, наприклад, памфлет про шубравців переглянуло більше мільйона глядачів.

Нехай Вам і далі легко пишеться, дорогий Євгене Михайловичу, а на серці буде тепло і радісно! Многая літа!

Леонід ФРОСЕВИЧ, Світлана КОВАЛЬОВА

Про Євгена Дударя дивіться також:

Що мусять зробити українці у своїй хаті

Євген Дудар про «еліту»

Сообщение Сьогодні сатирик Євген Дудар нікого не критикує. Святкує день народження появились сначала на Український репортер.

Колись він, як сам каже, висадився «десантом на оцьому «плацдармі». І мусить «утримувати його…» Мова про письменника-сатирика Євгена Дударя. Гай-гай, скільки ж літ він тримає «плацдарм творчості»! З-під його пера вийшли десятки книжок! Яскравих, самобутніх, дошкульних, сповнених великої любові до рідної землі й водночас наповнених гнівом до різної шушвалі, московських зайд, до перекинчиків усіх калібрів… І це не просто критичне слово майстра – це його велике мистецтво сказати образно, дотепно, сердито, влучно… А його публічних виступів, певно, уже й не злічити.

Зо двадцять тисяч, не менше. Коли Євген Михайлович читає свої твори (особливо «До батька. І молитва, і сповідь»), то дуже часто аудиторія піднімається з місця… Затамовуючи подих, ловить кожне його слово. Бо люди чують серцем, душею…

За що «воює» Дудар? Він ще на початку Незалежності сказав, що на цьому «плацдармі» точитимуться бої. Як глобального, всесвітнього масштабу, так і локальні. Тут буде йти війна. За нашу молоду державу. За нашу багатостраждальну землю. За нашу понівечену віру. За нашу солов’їну мову. За наші обкрадені душі. За наші опустошені голови. За наші поранені серця…

Сьогодні на фронті нашим воїнам допомагають у битві з путінськими зайдами і книги Євгена Дударя, які він турботливо передав на передній край. «Мусимо стати плече в плече» – це ж його слова.

Мешкає Євген Михайлович за Києвом, на улюбленому хуторі «Мозамбік», де, як наголошує постійно, – безвізовий режим. Разом з ним тут і творча «компанія»: достойники хутора Вітя Царапкін, Ваня Молдаван та Ізя Чачкес.

Євген Михайлович деякий час тому вже проінформував суспільство, що на хуторі, «враховуючи, сучасну воєнну, криміногенну, патогенну і матогенну ситуації, було створено КГБ «хутора Мозамбік» в персонах ревтрійки – Вані Молдавана, Віті Царапкіна та Ізі Чачкеса. КГБ ( Комітет Громадської Безпеки) – себто «ревтрійка» ( ревізійна трійка) взяла на себе зобов’язання відслідковувати чиновницьке свавілля, повійство політичне й духовне, корупцію та інші метастази кремлівської зарази. І це не лише у межах хутора «Мозамбік», а всієї України, «Джунглів Європи» і навіть світу».

Знаємо, що сьогодні письменник вже опрацьовує «протоколи» засідання «ревтрійки КГБ». Отже, скоро побачать світ нові сатиричні твори. І ми радітимемо, що поруч з нами живе і працює класик української літератури, людина з великим серцем та щирою душею. Переконані, що вкотре будемо приємно вражені його високохудожніми знахідками, дивовижними образами, свіжістю думки й фантазії.

Здається, що його творчий світ – ніби незбагненна космічна глибина…

А що про себе каже письменник? Ось бодай дещо із твору «Чому я не став генієм?» (2003 рік). Євген Михайлович зізнається, що генієм не став, тому що непосидючий. Підтверджуємо: він такий. На хуторі щось майструє, мурує, рубає дрова, доглядає за садом, виноградником, розтоплює грубу… А буває, стане на лижі й гайне у поле…

Чому Дудар не геній? «Між вождями і мною – велика прірва, – робить висновок письменник. – Вони викликають у людей сльози і розпач. Я викликаю усмішки й надію. Їм шлють прокляття. Мені бажають доброго здоров’я… Їх прагнуть швидше позбутися. Мене – частіше бачити…».

Ми також зичимо Євгену Михайловичу завжди бути при доброму здоров’ї, щоб майстра слова якомога частіше бачили шанувальники його яскравого таланту. І є ж слушна нагода для таких побажань – нині у Євгена Михайловича славна дата: йому виповнюється 85!

Редакція «Українського репортера» щиро вітає письменника, свого постійного автора, і зичить йому сонячного настрою, чудової творчої погоди як на хуторі «Мозамбік», так і скрізь, де він буває. Нехай повсякчас вам буде легко та гарно, дорогий Євгене Михайловичу! Аплодуємо Вам!

P.S. 28 січня Євген Дудар запрошує своїх шанувальників на творчий вечір, який пройде у Центральному будинку художника, початок о 15.00.

Леонід ФРОСЕВИЧ, Світлана ФРОСЕВИЧ

Відео виступів Євгена Дударя в редакції «Українського репортера»

• Євген Дудар: “Україна струсить погань”
• Українці кажуть: не треба “ля-ля”
• Вказати шушвалі на двері
• Євген Дудар про генетичний код українців
• Відлуння болю
• Чолобитна Євгена Дударя до Богдана Хмельницького

Сообщение Письменник Євген Дудар з хутора «Мозамбік» – ювіляр! появились сначала на Український репортер.

З Новим – по-новому!

Ми, очільники Комітету Громадської Безпеки хутора “Мозамбік” – Ваня Молдаван, Вітя Царапкін та Ізя Чачкес, активно підтримані прогресивною громадськістю, шлемо палкі новорічні вітання добрим і чесним людям усього світу!

Процвітання Вашим державам, мир Вашим оселям, світлої долі Вашим народам! Аби жодна загарбницька чума ніколи не порушила Ваших кордонів, а сатанинські брехливі язики – Ваших душ!

Роки невпинно біжать до вершин нової епохи, а людство чалапкає назад у печерний хаос. Дика ординська мораль – завойовуючи нові території, якомога більше вбивати чоловіків і ґвалтувати жінок, – здається, проросла чортополохом гібридизації вже й у країнах Європи.

Одні кажуть, що озвучив її вперше своїм солдатам кривий тілом та душею “генералісимус” Суворов: ” Чемь больше вы изнасилуете ихних женщин, тем меньше у нас в Европе будет врагов”…

Інші кажуть, що ця фраза належить маршалу Жукову… Та хіба значення має, кому належить фраза?

Застосування цієї дикунської “селекції” проводилося і проводиться скрізь, де ступала й ступає нога самозваного “освободітєля”… Тож не дивуймося, що деякі політики деяких країн і сьогодні – на підтанцьовках у смертоносному танці кремлівського сатани. Може, якраз у декого з них і пошкрябують душу генетичні щупальця “проізводітєля”…

Отже: ЛЮДИ, БУДЬТЕ ПИЛЬНІ! “Гібридизація” отруйною змією вповзає у Ваші нації, у Ваші серця, у Ваші душі! Не допустіть, щоб на кордонах Ваших держав вона з”явилася на “освободітєльскіх” танках!..

Вітаємо із прийдешнім Новим роком багатостраждальний і мужній народ України! Чотири століття він носив на своїй спині гібридного “родича”, який випив море народної крові, знищив десятки мільйонів його синів і дочок, обікрав землю і душу, а тепер, як конаюча відьма, ще сіє смерть і смуту. Організовує по всьому світу покидьків, аби нашому народові не дати об”єднатися із цивілізованим людством. А в цивілізований світ напихає все більше дикунства.

Вітаємо сердечно мужніх захисників України!

Дорогі наші лицарі честі, совісті й відваги!

Розуміємо, як важко тримати оборону на пристріляних ворогом позиціях. Як важко втриматися, щоб на шквал ворожого вогню із гармат, градів, мінометів – відповідати лише зброєю, “дозволеною” якимись там “домовленостями”… Як принизливо доводити міжнародним “бухгалтерам”, призваним “моніторити” ситуацію, що ми захищаємо свою землю… Як важко втриматися, щоб не сказати:

” Панове! Коли ми, не допусти, Господи, похитнемося, і вся ота ка-путінська орда посуне на ваші кордони, якої ви тоді заспіваєте?! Чи будете ви тоді думати, яким калібром своє життя рятувати і ворогові не дати пройти у ваші оселі? І чи будуть тоді ваші гібридизовані пащековські ще й комусь вказувати, яку історію він повинен визнавати і кого героєм називати?”..

Здоров`я Вам, дорогі наші лицарі! Незламного духу і перемог! Нехай Господь оберігає Вас від ворожого смертоносного залізяччя, а любов народу й віра у Вас – від
пропагандивної отрути. Новий, 2018-й рік нехай же принесе кожному із Вас особисте щастя й світлу долю! А Україні – істинну ВОЛЮ й МИР, що є об’єднаним синонімом до святого слова ПЕРЕМОГА!

Кожного разу, проводжаючи пройдешній рік, за щось там йому дякуємо, зустрічаючи прийдешній, чогось у нього просимо й на щось там сподіваємося. А все оте, що ми пережили, чого чекаємо і що випрошуємо, залежить від нас самих. Вже який раз нагадаємо слова Бруно Ясенського: “Не бійтеся друзів. В крайньому разі вони можуть вас зрадити. Не бійтеся ворогів. В крайньому разі вони можуть вас вбити. Бійтеся байдужих. З їх мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства”…

Та є ще одна страшна хвороба у сучасного людства – синдром ненаситності.

Дикун, троглодит був морально вищим од сучасного умовного-цивілізованого «інтелектуала» тим, що він не відзначався ненажерливістю. Сучасних представників “гомодебілоінтелектус” характеризує синдром солітера, який ніколи не відчуває наситності й може смоктати свого “годувальника”, доки не лусне. Якщо годувальник, звісно, не “дезинфікує” свій організм.

Суспільний організм нашої держави, як і кожної постімперської формації, переповнений бацилами диверсійної чуми. У даному випадку – московитської. Її носіями й сівачами. Морально сформовані норми очищення в аморальному середовищі ніколи не дадуть позитивного результату. І приміряти ці “цивілізовані” юридичні лапсердаки на спини бандюків, грабіжників – зайшлих і продажну свою твань – наївно. Скаженого звіра не гладять… І навіть не приборкують. Бо сказ – це хвороба. Заразна, смертельно небезпечна і… непередбачувана.

Тож у Новому році – добрі поради сприймаймо, але й свій розум маймо.

Та повернемося до “суспільного організму” – Джунглів Європи взагалі й громадськості хутора “Мозамбік” зокрема.

Твердо знаючи, що сила народу – у його єдності, успіхи народу – в його рішучості, а перемога народу – у його вірі, ми – єдині, рішучі і віримо, що добро переможе зло. Правда, різні шарлатани – від протизаконних “узаконювачів” до “побутових обслуговувачів” – намагаються зламати нашу віру. Маніпуляцією платіжками, “колгоспними лічильниками”, вигаданими гігакалоріями, а то прямим, наглим і цинічним рекетом. Який іменують “рекомендованими сумами до сплати”. Тож ми питаємо: де ви, найвисокочоліші державні чиновники? Де ви, “законотворці”? З вилами, з крилами, з коронами на голові. Словесні балалайочники й вічні колуарники?.. Ви ж усі звертаєтесь: “Дорогий народе!”

Чи ви не бачите, що оті ненаситні солітери перетворюють людей на своїх кріпаків?..

Комітет Громадської Безпеки хутора “Мозамбік” запевняє увесь чесний люд України, що в Новому, 2018 році на хуторі з корупцією буде покінчено остаточно. Й ота чиновна каламуть, оте приниження, оте обдирання – кануть у Лету. Для цього назрівають і зовнішні передумови. Переконавшись, що злочинні “шакали” й контролюючі “вовки” – спорідненого виду, ВИЩІ ПРИРОДНІ СИЛИ шлють людству на підмогу його вірного друга ПСА.

Віримо, що найвище керівництво нашої держави давно відчуло цю потребу. І нещодавно прийнятий Указ Президента про гуманне ставлення до тварин – не випадковий.

Тож давайте, друзі, допоможемо РЯБКОВІ упровадити в нашій державі й гуманне ставлення до людей! Щоб у 2018 році українець не шукав заробітку і комфорту по чужих землях, а відчув себе спражнім, щасливим, поважаним господарем у своїй хаті!

Привітання запротоколював і до друку подав сатирик Євген ДУДАР

27 грудня 2017 р.
Хутір “Мозамбік”.

P.S. З метою розширення числа ощасливлених привітанням, воно буде опубліковано у січневому числі часопису “ПЕРЕЦЬ” та на сторінці сатирика у соцмережах. Поширювати д о з в о л я є т ь с я!

Малюнок Олега СМАЛЯ

Відео-виступи Євгена Дударя в редакції “Українського репортера” дивитися тут:

• Вказати шушвалі на двері
• Євген Дудар про генетичний код українців
• Відлуння болю
• Чолобитна Євгена Дударя до Богдана Хмельницького
• Українці кажуть: не треба “ля-ля”

Сообщение КГБ Хутора “Мозамбік”, що в джунглях Європи, вітає прогресивне людство з прийдешнім Новим роком! появились сначала на Український репортер.

На хуторі “Мозамбік” – незвичайна подія.

Очільники хутора Ваня Молдаван, Вітя Царапкін та Ізя Чачкес включилися у боротьбу з організованою злочинністю. Мені пощастило взяти інтерв’ю у найголовнішого із них – Вані Молдавана.

– Шановний, ой, вибачте, не знаю, як офіційно до вас звертатися?..

– Кажіть просто: “Ваша честь”…

– Дякую, Ваша честь! Але ж… Знаю, що ніби до суддів так належить звертатися…

– До деяких суддів належало б звертатися : “Ваша нечисть”… А ми ж будемо судити правдою.

– Скажіть, Ваша честь, що спонукало чи підштовхнуло до створення такої серйозної інституції?

– Злидні та моральний терор населення… Для будь-якої держави – молодої чи зміцнілої, маленької чи великої – не така угрозлива ворожа мілітарна сталь, як своя внутрішня іржа. На жаль, вона роз’їдає і наше суспільство. І як не парадоксально, переносять ту заразу часто руки тих, хто покликаний від неї очищати. Тому спонукувачів і підштовхувачів достобіса… Але конкретнішу відповідь на це дасть документ:

ВСІМ! ВСІМ! ВСІМ!

На хуторі “Мозамбік”, у Джунглях Європи, в Україні, у світі.

П О С Т А Н О В А

Враховуючи складну політичну, економічну, пандемічну, екологічну, сексологічну, криміногенну, патогенну і матогенну ситуації, ми – Ваня Молдаван, Вітя Царапкін та Ізя Чачкес, при активній підтримці громадськості хутора “Мозамбік”, що в Джунглях Європи, утворили КОМІТЕТ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ (КГБ).

Завдання комітету: відслідковувати, встановлювати, ідентифікувати пандемію чиновницького гельмінтозу – заглищеності суспільного організму чиновними глистами. Залучати громадськість та спеціалістів до очищення від цієї зарази. Проводити профілактику совісті утробників, шкуродерів, збайдужілої гнилі, “гібридних патріотів”, які морально і матеріально тероризують трудовий люд, висмоктують із нього останні соки, отруюють свідомість, вбивають віру.

Межі дії комітету необмежені.

До відома правопохоронних органів будь-якої країни, печерних судів та їхньої агентури: за “оцінку” громадськістю, або окремими особами, дій чи бездіяльності того чи іншого чиновника комітет відповідальності не несе.

Комітет залишає за собою високе моральне право вільної людини висловлювати і свою думку, публічно давати оцінку суб’єктам, вчинкам, явищам.

Всім, кому не байдужа доля Батьківщини, її святої землі, доля народу, доля того міста, містечка, села, хутора, де ти проживаєш, кажемо: “Подивися на себе у дзеркало! Держава починається з тебе, з твого порога, з твоєї совісті і честі. Оглянься навколо себе! Хто тебе оточує? Люди, які офірують, чи ті, які грабують – твоє, моє, наше. Підстав плече першим і будь безпощадним до других!

Часто міняючи керівне п о г о л і в’я, ми забуваємо про виконавчі р у к и. А коли постійно рука руку миє, значить – вони обидві брудні…

Оперативним органом комітету призначається Ревтрійка, в персоналіях Вані Молдавана, Віті Царапкіна, Ізі Чачкеса. На яку покладається право безконтактної “ревізії” того чи іншого об”єкта, установи, організації, тої чи іншої персони та винесення конкретних рішень”…

– Ваша честь! Постанова, можна сказати, глобального звучання. Але як упровадити її в дію?

– Д і є ю! Не дріманням у власному салі й не спогляданням з-під кущика…”Може, хтось”…

– Тарифна лихоманка, яка сьогодні трусить усе суспільство, що це: економічна необхідність держави, чиновницька тупість, а чи щось інше?

– Якраз оте “щось інше”. Ненажерливість чиновних глист та активізація московитської п’ятої колони. Безупинно нарощується моральний терор населення. Під гаслами “справедливості” чиниться підлість, брехня, обдирання. Скажіть, вас хтось питав, чи ви хочете, щоб “Київенерго” продавало вам воду, тепло? З вами хто складав угоди? З вами з’ясовували, як ви бажаєте розраховуватися? Вам прислали цинічні депеші, що “для вашої зручності” вам змінюють форму оплати… Вас зобов’язують у певний час повідомляти їм, скільки ви спожили. Ніби не вони у вас, а ви в них у наймах… Хтось дивився, що у вас на лічильнику? Вам почали писати суми, які їм вигідно, Хтось давав вам процентну скидку за те, що на ваш поверх гаряча вода надходить лише тоді, як витечуть кілька відер холодної? Прикидаються, що нічого не знають. І ті, які подають, і ті, які “контролюють”… Те саме з постачанням газу, води… В усьому світі правило: хто торгує, той і відміряє. А вам або ставлять лічильник “на весь базар”, або ж кажуть: “Хочеш платити лише за себе, став лічильник за свої гроші…”

– Ваша честь, Ви так влучно усе схарактеризували, ніби живете у моїй київській квартирі…

– Ви також “ніби живете”. А фактично існуєте. Привладні наперсточники маніпулюють законами, папірцями, цифрами, лічильниками, калоріями, вашим часом, вашими нервами, фактично розпоряджаються вашим життям… І це не лише в Києві, чи взагалі у містах. Ось – хутір. Наша скромна резиденція… Газ проводили за свої кошти, рури й усе причандалля купляли за свої кошти, а нам тепер обіцяють, що й абонплату за мережу доставки братимуть… Скоро згадають, що іще й за запах газу можна брати… Цинічно “потішають”, що це негативно відіб’ється лише на чотирьох відсотках населення України.

Тобто на тих, хто використовує газ лише для приготування їжі. Тобто – на найбідніших. А виграють найбагатші. Ті, які мають тисячі квадратних метрів житлової площі. Бо “абонплата” – однакова для всіх, і для всіх однакова ціна газу: і для тих, хто використає три кубометри, і для тих, хто й кубічного сантиметра не використає, і для тих, хто використає три тисячі…

– Вже НКРЕ… ніби відмінила своє рішення…

– Завтра вони відмінять те, що відмінили нині… Знаєте, як у нас на хуторі розшифровують цю абревіатуру? “Накрав і є”. Люди вважають, що злодій злодія перевіряє…

– Ваша честь, дуже делікатне питання. Можна вважати сповідь. Я – також грішний. Маю злочинну звичку. Не взяти, а дати. Не для якоїсь там користі. А щоб відчепилися… Для прикладу. Тому ж “Київенерго” віддав “борг”, якого ніколи не брав. “Київгазу” плачу за газ, якого не використовую. Ну не з любові там до хохметових чи кобилєвих. Я просто люблю спати спокійно. А тепер ось біда. Боротьбісти з корупцією кажуть, що садитимуть тих, хто бере, і тих, хто дає. І знову не сплю… Звернувся у “Київгаз”. Мовляв, або поставте квартирний лічильник, або до часу його встановлення газ перекрийте. То якийсь “начальник РАВ УТГН ПАТ “КИЇВГАЗ” Л. В. Гребешук” послав мене до… якоїсь “дочки” ­- “Енерджи”… Я ж, як ви бачите, чоловік уже в літах. І ті походеньки мене не дуже приваблюють… Та й хочеться спокійно поспати…Отак із гумориста мене перековують на трагіка…

– На жаль, мушу вас ще більше занепокоїти. Бо, мабуть, скоро настане час, що вам не дадуть спокійно й подрімати. Одна депутатша у Верховній Раді розродилася ідеєю шукання дірок, через які пропадає з оселі тепло. Ця “державна акція” називатиметься обов’язковим аудитом вашого помешкання. До вас прийде, припустимо, “спеціаліст” Федя, вивчить вашу оселю, напише акта і скаже приблизно таке: “Вам негайно треба замінити вікна і двері. Ось адреса фірми, яка це виконує. Інакше за тепло платити доведеться удвічі більше…” Феді за аудит також треба платити…

– Ваша честь, а та депутатша вже зробила аудит своїх дірок? Чесні винахідники усе випробовували на собі… До речі, а як вам  оті побудинкові лічильники? Кажуть люди, що це – фікція…

– Я вважаю, що це злочин влади. Цинічне протизаконне грабування людей. Звичайна шулєризада. І за це мають відповісти ті, хто це впроваджує. І пропонуючі, і контролюючі… Компетентні органи хутора “Мозамбік” уже вичислили деяких суб’єктів цього “нововведення”… Виявляється, тут замішані ще “інженери із збільшовиченої ери”…

– Ваша честь, хотілось би від побуту перейти до справ вагоміших, державних…

– Друже мій, запам”ятайте! У кожній державі, кожному суспільстві найвагомішими є справи побутові. Бо побут – це  джерело життя кожної людини. І той, хто ці джерела перекриває, забруднює, маніпулює ними, позбавляє людей здоров”я, спокою, віри і головного права – бути вільною людиною,  є звичайним державним злочинцем. На якому б він службовому стільці не сидів – найвищому чи найнижчому. Місце його – на стільці в’язничному. Але я залишаю за вами право надалі звертатися до представників комітету із будь-якими питаннями, які вас хвилюватимуть…

– Дякую, Ваша честь! Дякую за спілкування. Не буду зловживати вашим дорогоцінним часом. Знаю, що попереду у вас важка, але благородна робота…

Євген ДУДАР,
Хутір ” Мозамбік”, що у Джунглях Європи, 1 серпня 2017 року

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Сообщение Інтерв’ю голови КГБ хутора “Мозамбік” Вані Молдавана сатирикові Євгену Дударю появились сначала на Український репортер.