У цієї інціативи є благородна мета – розкриття і розвиток духовного, творчого потенціалу дітей війни, їх адаптація до нових, позитивних умов життя, мотивація чинити добро і милосердя, плекання любові до рідного краю. На цьому якраз і наголосив під час відкриття виставки лідер Всеукраїнської інноваційної освітньої платформи «Сходи в Майбутнє» Ігор Найда.

Присутні з цікавістю оглянули картини, малюнки, художні світлини, вироби декоративно-прикладного мистецтва (дерево, глина, скло, папір тощо), які відображають позитивні емоції та очікування дітей, їхній прояв доброти, почуття дружби, ентузіазму творення прекрасного, любові до життя в омріяній Україні.

А допомагають розкривати юні таланти знані в Україні та зарубіжжі митці: народний художник України Валерій Франчук (Україна – Польща), художники Хелен Поліщук (Україна – Канада), Джованна Джадік (Україна – Франція), Наталка Полтавець, Віталій Хома (Україна), мистецтвознавець Олена Диба (Україна – Хорватія), культурні менеджери Іван Степурін, Тетяна Колесніченко, Катерина Павленко (Україна).

Дітей, батьків, педагогів, присутніх гостей вітали учасники події, зокрема до цього дійства у прямому ефірі долучився гість з-за кордону, народний художник України Валерій Франчук, який високо оцінив дитячі художні роботи, побажав творцям творчого натхнення і віри в перемогу над рашизмом.

Керівник проєкту “Діти – Війна – Україна” Ольга Ходацька прочитала авторський вірш «Обіймаю тебе, Україно», ідея якого – любити людей і Вкраїну, свято вірити у добро, красу, істину і разом наближати перемогу.

Електронною поштою свої вітання надіслала Хелен Поліщук, художниця, продюсер, керівник ASTRAPRODUCTION (Україна – Канада), окрилена розкішшю спілкування з талановитими дітьми Гостомельщини, побажала їм добра, милосердя і нових креативних ідей. Картина-оберіг пані Хелен (Торонто) теж представлена на аукціоні, виручені гроші з її продажу будуть направлені на допомогу Збройним Силам України.

Режисер Олена Диба (Україна –Хорватія), попередньо вітаючи учасників АРТ-Колекції «СТІЛЬНИК», яка стала для дітей чарунком краси, добротворення, любові до людей та оновленої України, представила фільм про талановиту дівчинку-переселенку з Гостомеля Тетяну Карпушу (13 років), картина якої теж є у цій залі.

Окрасою відкриття виставки були душевні українські пісні, смаколики, цікаві вікторини і розваги для талановитих дітей, які, представляючи свої роботи, були окрилені творчістю, позитивною атмосферою і подарунками від Святого Миколая.

Сообщение Виставка-аукціон художніх робіт «Обіймаю тебе, оновлена Україно» стала цікавою подією на Київщині появились сначала на Український репортер.

Отже, зустрічаймо чергову всеукраїнську бієнале, вже десяту за ліком. Нагадаємо, що цей проєкт було започатковано 2004 року для відродження, а по суті створення, жанру історичної картини в Україні. Для того, щоб в творах мистецтва була передана правдива, нефальсифікована імперією, наша історія, сповнена величних, героїчних сторінок і страшних трагедій.

Цьогорічну виставку присвячено 300-річчю видатного українського філософа, мислителя, поета Григорія Сковороди. “Для експозиції виставковий комітет відібрав 293 роботи вітчизняних митців з різних куточків країни, а також з-за кордону, – розповідає куратор проєкту, відомий художник Олександр Мельник. – Однак навіть вже після цього до нас ще надходили художні роботи, отож загалом у залах представлено понад триста картин.

Цей проєкт було започатковано 2004 року, за весь період на десятьох бієнале експонувалося більше трьох тисяч робіт. Якби їх зібрати разом, то можна було б реально створити в Україні гарний музей-галерею історичної картини. Сьогоднішня тема бієнале була запланована ще до 2022 року, отож ще до початку широкомастабної війни художники узялися за роботу… А у лютому – Україну атакував ворог.

І ось – Григорій Сковорода у війні… Образ мислителя дивиться на глядача часом з-поміж зафіксованих на полотнах руїн, з полум’я війни. Він стоїть на весь зріст поруч із захисниками Маріуполя. І все це на тлі багатовікової нашої історії.

– Нинішня виставка є дивовижною, – коментує для “Українського репортера” лауреат Шевченківської премії, народний художник України Володимир Прядка. – Дивлюся на роботи митців і відчуваю себе щасливим, що я дожив до того моменту, коли мистецтво процвітає. І вони, московити, нас ніколи не переможуть!

– Мені дуже приємно, що тут є роботи багатьох моїх колишніх учнів, – говорить народний художник України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Віра Іванівна Баринова-Кулеба. – Тема 300-річчя Григорія Сковороди на цьому бієнале є вельми продуманою. Переконана, що ніде у світі подібної виставки немає і бути не може. Тому що усі ці роботи пропущені (малювалися) через душу художника, кожного автора.

Докладніше про художню виставку читайте в наступних матеріалах “Українського репортера”.

Експозиція триватиме з 2 по 25 грудня щодня, крім вівторка, з 12.00 до 18.00.

Сообщение Нинішня художня виставка у Києві є дивовижною. Ніде у світі подібної не побачите появились сначала на Український репортер.

Проєкт було започатковано 2004 року для відродження, а по суті створення, жанру історичної картини в Україні. Для того, щоб в творах мистецтва була передана правдива, нефальсифікована імперією, наша історія, сповнена величних, героїчних сторінок і страшних трагедій.

Лише перша виставка пройшла в галереї мистецтв Києво-Могилянської академії. Всі наступні, за рішенням з’їзду НСХУ, проводилися Дирекцією виставок спілки у Центральному будинку художника.

Від першої виставки до цієї виставковий комітет включав у експозицію твори наших видатних митців, що вже, на жаль, відійшли: Василя Забашти, Валентина Задорожного, Івана Литовченка, Бориса Довганя, Миколи Стороженка, Галини Севрук, Людмили Семикіної, Веніаміна Кушніра, Віктора Гонтарова, Володимира Федька, Віктора Григорова, Олександра Бородая, Олександра Івахненка, Миколи Данченка… Вони задали високий рівень і створили авторитет бієнале у мистецькому середовищі.

В усіх цих виставках беруть найактивнішу участь Феодосій Гуменюк, Володимир Прядка, Володимир Пасівенко, Анатолій Кущ, Аліса Забой, Вадим Петров, Сергій Савченко, Богдан Ткачик, Микола Білик, Василь Корчинський, Володимир Гарбуз, Оксана Полтавець-Гуйда, Наталя Литовченко, Марина Соченко… Вдруге долучається Михайло Гуйда.

Високий рівень підтримали талановиті учні Миколи Стороженка: Олесь Соловей, Андрій Коваленко, Ольга Ковтун, Микола Кутняхов, Костянтин Косаревський… та Віктора Гонтарова: Олег Омельченко, Олександр Сердюк, Катерина Ткаченко…

Олесь Соловей вже й своїх учнів та й інших студентів Національної академії мистецтв і архітектури залучає до участі в проєкті.

“Цьогорічну виставку ми давно вирішили присвятити 300-річчю Григорія Сковороди. Виставком відібрав 42 твори на теми життя і творчості філософа. Та війна внесла свої корективи в плани митців. Їхні переживання трагедії і подвигу народу втілились на полотнах, писаних під час ракетних обстрілів, вимкнень електроенергії та опалення, деким в евакуації, а то й в окупації… Тож образи великого мислителя дивитимуться на глядача часом з-поміж зафіксованих на полотнах руїн, з полум’я війни. Він стоятиме на весь зріст поруч із захисниками Маріуполя. І все це на тлі багатовікової нашої історії, в яку ви зможете зануритись, переходячи із зали до зали, – зазначає куратор проєкту, відомий хужожник Олександр Мельник.

– На всіх десяти бієнале, з 2004-го по 2022 рік, виставлено 2189 творів, що висвітлюють наше минуле. Започатковуючи проєкт, ми мріяли про створення галереї-музею мистецтва історичного жанру, що сприяв би вихованню патріотизму, формуванню ідентичності, утвердженню державності.
На жаль, держава, що на законодавчому рівні відмовилась від ідеології, відвернулась від нашої творчості.

Художники пишуть великі історичні полотна без надії, що вони будуть закуплені. Митці беруть на себе державні функції, самотужки, своїм коштом проводять заходи державного значення. Але якщо державної, громадської, меценатської підтримки й далі не буде, проєкт урветься”.

Виставка триватиме з 2 по 25 грудня, щодня, крім вівторка, з 12.00 до 18.00.

Нагадаємо, що у 2020 році на попередній виставці у залах Центрального будинку художників було розміщено більше двохсот робіт вітчизняних митців, присвячені утвердженню духовної незалежності України.

За матеріалами прес-релізу.

Сообщение У Києві відкривається велика художня виставка історичної картини появились сначала на Український репортер.

Отже, в Національному музеї літератури України відкрилася виставка трьох знаних українських митців-побратимів, які працюють в жанрі історичної картини. Свої твори на широкий загал представили знані художники: Олександр Мельник, Василь Корчинський та Олесь Соловей.

-Увійшовши до зали, моя душа аж стрепенулася – я відчув величезне духовне задоволення від робіт моїх друзів, колег, які дуже багато працюють на благо культури нашої країни, – говорить Народний художник України, професор Володимир Прядка.

До цих слів варто додати такий відомий факт: сьогоднішні винуватці свята, себто троє знаних митців, є творцями та постійними експонентами Всеукраїнської бієнале історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», яка відбувається один раз на два роки за підтримки Дирекції Національної спілки художників України вже понад 18 років.

Засновником і куратором цього проекту є Олександр Мельник, а Василь Корчинський і Олесь Соловей у даній благородній і вельми потрібній справі є його помічниками та однодумцями.

У пресрелізі до сьогоднішньої виставки читаємо, що Олександр Мельник – «художник-монументаліст, оперує великими площинами і узагальненими образами, його герої неначе зійшли з епічного стінопису.

Живопис митця аскетичний й водночас ритмічно виразний, сповнений внутрішньої мелодики, де все чітко підпорядковано ідейній структурі картинної площини. Знаковими в його доробку є «Діяння Андрія Боголюбського» , «Кому дари?», «Дзвонар» та «Неспалима», кожен з цих творів – сповідь душі автора, його очі які пронизують закличним вогнем– пам’ятай про діяння історії нашої!»

Художнику повсякчас болить, що стільки різних діянь та страждань пережив наш працьовитий народ. В одному з інтерв’ю (ще довоєнному) Олександр Іванович говорив про це так:

«Понад три століття знищували українську еліту, інтелігенцію. Починаючи з часів Батурина, наші нещастя – від сусідів, Росії. Навіть з давніших часів, адже коли Андрій Боголюбський з половцями знищив Київ, що вже татарам тут нічого було робити. Літописи пишуть, що тоді палили церкви, ґвалтували і вбивали людей. І тягнеться це все до цих пір…»

Але Україна є неспалимою! Про це й свідчить нова робота Олександра Івановича під такою ж назвою.

Під час виставки художник розповів автору цих рядків про деякі аспекти творчого задуму:

– Торік, влітку, я задумав написати три «Мадонни»: «Неспалима», «На попелищі», «Щаслива». І цьогоріч, в лютому почав писати «Щасливу», Малюнок вже й зробив. Пишу… роблю усмішку, а Мадонна виходить наче сумною. Якраз рашисти розпочали бомбардування Києва, вікна дрижать у майстерні. Отож відставив убік цю роботу…

І на одному дусі написав «Неспалиму». Зараз пишу вже «Щасливу» (точніше, вже написав)… У цей же воєнний період Олесь Соловей написав картину «Незборима», а Василь Корчинський – «Біженці».

Побратим пана Олександра Василь Корчинський – художник графік, живописець, майстер витинанки. Читаємо про митця, що його «авторському стилю властива декоративність, наповненість колірних сполучень локальних витончених нюансувань, його образи тяжіють до узагальненості та лапідарності вислову.

На виставці глядачам представлено: «Охоронці степу», «З глибини століть», «Свідки мого дитинства», «Війна. Біженці», а також витинанки: «Савур-Могила», «Чумацький шлях», тощо. Творчість мистця є авторським діалогом з архетипами і кодованими смислами джерел українського народного мистецтва».

Спілкуючись у виставковому залі з Василем Леонтійовичем, мені, журналістові, захотілося більше дізнатись про його вельми потужну роботу «Савур-могила».

– Колись, коли я ще був малим, тато приніс з бібліотеки книжку казок. І там було про Савур-могилу, – розповідає художник. – Це був десь третій клас у школі… Я читав цю казку і вона мене вразила. Отож ще з тих пір щось запало в душу і мені завжди у творчості хотілося зробити щось глибинне, яке б відповідало якомусь символу… Бо казка сама по собі є символом…

Намагаюся робити якісь знакові, символічні речі, тобто ота давнішня залюбленість у народну творчість в мені якось нуртує, вимагаючи ось такого загального сказання, загального форматування історії, бачення. Мене не цікавить якась деталь, наприклад, хтось когось убив – мене цікавить загальне полотно. Ще можу сказати, що оця знаковість не дає і відхилитися у творчості, зійти на манівці.

Ось у мене є багато таких тем, які давно, десятиліттями у мені нуртують, але я ніяк не можу їх розкрити. Наприклад, спів жайворонка. Я в дитинстві слухав цей спів годинами! Водночас не бачив саму пташку. І це було єднання неба і землі. Як розкрити таку тему – спів жайворонка?

А жайворонок і пшеничне, житнє поле – це вже символ України. І от як сказати про це? Поки що не знайшов відповіді для себе. А формально написати картину я не можу. Отак і «Савур-могила»… Вона народжувалася, була в різних варіантах, але народилася ось так. І це, як мені здається, є найвдалішим варіантом.

– У витинанках Василя Корчинського – дух української історії, – вважає відомий мистецтвознавець Богдан Горинь. – Вони є надзвичайно цікавими.

Зрештою, в усіх творах, що представлені в експозиції, прочитується дух нашого героїчного народу, говорить голова Київської організації Національної спілки художників України Микола Кутняхов.

Безумовно, у кожного з трьох художників, є свій стиль, свій почерк, водночас є і те, що їх об’ єднує – правдиве відображення історичної дійсності, глибоке закорінення в українське тло, з тим, щоб на полотні, в художніх образах навіки були закарбовані правдиві події, без перекручень та фальсифікацій.

Про це також говорив у виступі на відритті виставки Богдан Горинь, акцентувавши увагу на блискучій майстерності і Олександра Мельника, і Василя Корчинського, і Олеся Соловея.

Богдан Горинь каже, що Олесь Соловей (талановитий художник -живописець, монументаліст) захоплює не тільки прекрасними пейзажами, портретами, але й певним переформатуванням своєї творчості відповідно до сьогоднішньої воєнної доби.

І вже постають нові, дивовижної міці та ваги роботи митця історичного жанру: «Степи мої запродані…», «Незборима».

І як не погодитися з народним артистом України Тарасом Компаніченком, який влучно сказав, що «троє митців тягнуть цього плуга – пишуть нашу правдиву історію в жанрі історичної картини. Слава вірним синам України!»

Леонід Фросевич

На фото (зліва направо): Василь Корчинський, Тарас Компаніченко, Олександр Мельник, Олесь Соловей.

Фото «Українського репортера»

Сообщение Історичні картини, як передова музейного фронту. У Києві – особлива художня виставка (+відео) появились сначала на Український репортер.

На ретроспективній виставці за океаном глядачі зможуть побачити роботи різних періодів видатного майстра. Захоплюючі роботи художника запропонують його шанувальникам, глибокі філософські міркування над його життєвими пошуками, найбільш ранніх спогадів, що повторюються мріями і пророчими видіннями.

Підкреслюючи високу увагу до деталей і високоточної майстерності, авторські роботи Марчука виконані в складній оригінальній техніці, яка створена зі сотень переплетених тонких ліній або ниток, що посилює ілюзорний ефект видимої глибини, яскравих емалеподібних поверхонь і багатих градацій світла. На початку своєї кар’єри він назвав цю манеру малювання “пльонтанізм”, неологізм, походить з українського слова “плести”.

Нагадаємо, Іван Марчук у 1989 році змушений був емігрувати за кордон. Тривалий час мешкав у Австралії, Канаді та США, у 2001 році після теракту 11 вересня у Нью-Йорку повернувся до України.

Виставки Марчука завжди мають шалену популярність, зокрема останню його ретроспективу пейзажів у Національному музеї “Київська картинна галерея”, яка тривали три тижні відвідало понад 15 тисяч осіб, що стало рекордом для музею за останні роки.

Інтерв’ю “Українського репортера” з Іваном Марчуком: 

• Художник Іван Марчук: «Нашу націю руйнує заздрість» (+відео)

Сообщение В США пройде виставка відомого українського художника Івана Марчука (+відео) появились сначала на Український репортер.

На виставці представлені збільшені фотокопії художніх творів Романа, які він виконав у московській в’язниці «Лефортово» протягом 2016-2018 років під час «слідства» у справі, яка від початку була сфабрикована спецслужбами Російської Федерації.

«Зараз ви можете бачити картини, які Роман Сущенко виконав у в’язниці. Його запит про пензлі й фарби був відхилений тюремною адміністрацією, тож він використовував кулькову ручку, олівець та цибулевий сік. Це історія про те, як навіть під критичними загрозами та психологічним тиском людина може залишатися людиною. Ці картини є найкращою ілюстрацією того, як людська душа залишається вільною, незважаючи на будь-який тиск, тортури або приниження», – йдеться у анотації до виставки.

Виставка викликала великий інтерес у творчої спільноти Брюсселя. На презентації картин Романа Сущенка були присутні журналісти бельгійських і міжнародних видань, представники дипломатичного корпусу і творчої інтелігенції, депутати Європарламенту, представники українських громад у Бельгії тощо.

Під час презентації, яку було проведено Укрінформом спільно з громадською організацією «Бізнес-рада ЄС-Україна», був зроблений особливий наголос на тому, що Роман Сущенко є одним із більш ніж 70-ти політичних в’язнів, які перебувають у російській неволі лише за те, що вони є українцями, мають активну громадянську позицію і активно протистоять російській агресії проти України.

Як повідомлялося, власний кореспондент Укрінформу у Франції Роман Сущенко у вересні 2016 року був викрадений російськими спецслужбами у Москві, куди він прибув, щоб відвідати родичів. Три доби родина нічого не знала про долю чоловіка й батька, поки Романа випадково не зустріла у в’язниці російська правозахисниця і повідомила про його місце знаходження.

Роман Сущенко за сфабрикованою проти нього справою був звинувачений у шпигунстві та 4 липня 2018 року засуджений московським судом до 12 років ув’язнення. Він ніколи не визнавав і не визнав висунуті проти нього звинувачення.

Відкриття виставки творів Романа Сущенка у Брюсселі є одним з громадських заходів на підтримку його та інших українських політичних в’язнів, головною метою яких є припинення правового свавілля Кремля і звільнення всіх українських заручників.

Відео про виставку:

Сообщение У Брюсселі відкрилася виставка робіт Сущенка (+ відео) появились сначала на Український репортер.

В її творчому доробку 45 персональних виставок, учасник більш ніж 50 міжнародних та всеукраїнських виставок. 20 років викладає в Національній Академії образотворчих мистецтв і архітектури.

Заслужений діяч мистецтв України. Старший викладач кафедри живопису. Член Національної спілки художників України. Її творчість базується на глибокій національній традиції, патріотизмі. Художниця поєднує високий професіоналізм з активною громадянською позицією.

Нині на ретроспективній виставці мисткині  представлено 87 творів, створених протягом тридцятирічної творчої діяльності.

Художниця представляє свою дипломну картину «Весільний коровай»1989 р.; дипломну роботу аспірантури Академії мистецтв -триптих «Світе, ясний, світе, тихий»; «Гусячий рай».

Багато років працює над серією на тему українських народних пісень, Різдвяним циклом, пейзажами Києва, портретами, натюрмортами. Її надихає мальовниче село Потік на Київщині, де має творчу майстерню. Багато картин створено саме там.

Продовжують експозицію і нові твори 2017-18 років: «Пам’яті Бойчука» та «Молімся за Україну»,що присвячений Леопольду Ященку і його хору.

На виставці розміщено також історичні портрети героїв визвольних змагань за НезалежністьУкраїни, над якими мисткиня працює протягом останніх років, адже вважає за необхідне розкриття цієї теми в образотворчому мистецтві.

Коли почалася російсько-українська війна художниця, яка була активною учасницею Революції Гідності, ходила разом з волонтерами до шпиталів, допомагала та малювала портрети поранених, добровольців, які пішли на фронт прямо з Майдану.

Вони розповідали про загиблих побратимів, просили намалювати їх. Так виникли образи героїв, що віддали своє життя заради майбутнього України. Зокрема роботу «Вічна слава Героям» художниця присвятила полеглим бійцям батальйону «Донбас».

У складі високомобільної групи центру морально-психологічного забезпечення Збройних  Сил України Марина Соченко була на передовій лінії фронту, де виконала 65 портретів героїв, захисників України. Бійці, їх фронтове братерство, не просто справляють враження силою духу, переконаннями, а й вчать мудрості, якої треба вчитися роками, а то й все життя.

Ці твори також входять до складу експозиції. Вони розповідають про героїчну сторінку новітньої історії України, яка, втрачаючи кращих своїх синів і дочок, героїчно бореться за свою соборність, свободу і незалежність.

Виставка експонується в муніципальній Галереї мистецтв Деснянського Району за адресою: вул. Т.Драйзера, 6. Галерея працює з 12:00 до 19:00, у суботу та неділю з 11:00 до 17, понеділок – вихідний. Їхати від станції метро «Чернігівська», трамвай № 35, 28; маршрутка № 414, 416 до зупинки «Сільпо».

Довідково

Марина Петрівна Соченко народилася 22 грудня 1963 року в Києві в сім’ї військовослужбовця. У зв’язку зі службою батька сім’я багато переїздила. З дев’яти років навчалася в художній школі №2 на Березняках, потім в республіканській художній школі імені Тараса Шевченка. Декілька років студіювала рисунок в приватній школі видатного українського художника, відомого шістдесятника В.І. Зарецького, дружба з яким вплинула на подальшу долю художниці, укріпила у виборі майбутньої професії.

В 1989 році закінчила Київський художній інститут (НАОМА) та захистила диплом під назвою «Весільний коровай», що став творчим звітом після 15 років академічних студій, та результатом наполегливого пошуку самостійного шляху в мистецтві.

З 1989 по 1993 рік працювала викладачем живопису в Київському промисловому технікумі (Інститут ім. М.Бойчука).

З 1993 по 1997- аспірантура в Академії мистецтв. Магістр.

З 1998 року старший викладач кафедри живопису та композиції Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури.

В творчому доробку мисткині 45 персональних виставок. Учасник більш ніж 50 Всеукраїнських і зарубіжних виставок.

   Персональні виставки:

• 2013 рік – виставка на підтримку Революції Гідності –Київський Будинок профспілок.
• 22 грудня 2013 року- ювілейна виставка на Майдані Незалежності під час Народного віче.
• 2014 рік– Національний музей літератури України «Обличчя Майдану»
• 2015 рік – Меморіальний Музей Тараса Шевченка «Борітеся – поборете»
• 2015 рік – Верховна Рада України «Обличчя Майдану».
• 2016 рік –Музей Шістдесятництва «Воїни Світла».
• 2016 рік – Київський військовий ліцей імені Івана Богуна « В своїй хаті -своя правда, і сила, і воля».
• 2017 рік – Український Дім «Заради майбутнього України»
• 2017 рік – Український Дім «До Дня Збройних Сил України»
• 2018 рік – «Ніхто крім нас», Музей Шістдесятництва. Київ
• 2018 рік – «До 80-річчя Леопольда Ященка» Музей Івана Гончара. Київ.
• 2018 рік – «Заради майбутнього», Історико- культурний заповідник «Чернігів стародавній». Чернігів.

Започаткувала проект «Волонтери – дітям», в рамках якого проводить серію виставок у школах Києва «Заради майбутнього України» з метою патріотичного виховання дітей, навернення їх до історичного коріння, любові до мови і культури України.

На Аскольдовій Могилі у військовій каплиці «Воздвиження Хреста Господнього» художниця створила розпис«Покрова Богородиці», присвячений Героям, полеглим за Україну, де зобразила 55 портретів героїв визвольних змагань за незалежність України – від часів Київської Русі, Козаччини, УНР, УПА до новітньої російсько-української війни.

Серед них портрети Героїв Небесної Сотні, добровольців, кіборгів, воїнів ЗСУ. Цей проект є початком втілення ідеї створення національного Пантеону військової слави України. Робота над розписом триває.

Сообщение Художниця Марина Соченко запрошує на ювілейну виставку появились сначала на Український репортер.

В експозиції представлено роботи одного з 13 творчих циклів художника – «Пейзаж». Вона містить близько 60 полотен, створених протягом 1972–2019 років.

«Перебуваючи у пошуках власного творчого стилю, у 1972 році митець для передачі одухотвореності природи винайшов власну цілком оригінальну техніку «пльонтанізм» (від діалектного слова «пльонтати» – плести, переплітати), котра балансує на межі рукотворного і технологічного і через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню», – повідомляється на сторінці музею у Фейсбуку.

Дизайнер одягу Лідія Лущик представить на вернісажі п’ять авторських розробок за мотивами творчого циклу художника «Кольорові прелюдії».

Виставка працюватиме до 3 лютого з 10.00 до 17.30 (квитки можна придбати до 17.00). Вихідні дні: понеділок, четвер.

Фото з Фейсбук-сторінки Івана Марчука

Про Івана Марчука також читайте: 

• Художник Іван Марчук: «Нашу націю руйнує заздрість» (+відео)
• Івану Марчуку повертають картини
• Художник Марчук живе за чорним календарем

Сообщение «Земля моя – краса моя». У Київській картинній галереї відкривається виставка Івана Марчука появились сначала на Український репортер.