Оглядаючи південний фасад стародавнього храму, науковці заповідника відкрили багато цікавих речей, про які раніше не було відомо.

Завдяки риштуванням, встановленим для ремонтно-реставраційних робіт, науковці мали змогу обстежити стіни споруди на висоті, що перевищує зріст людини, у місцях, недоступних для спостереження із землі. Це дозволило виявити декілька невідомих раніше графіті. Також на південно-східному куті церкви зафіксовано численні сліди від шрапнелі, які є свідченням бойових дій столітньої давнини – артилерійського обстрілу Києва більшовиками на чолі з   Муравйовим у січні 1918 року.

«Головним нашим завданням було сфотографувати і зафіксувати ці історичні знахідки, адже нині тривають будівельні роботи і ці безцінні артефакти можуть бути ненароком пошкоджені – стіни будуть покривати спеціальним розчином”, – каже Пивоваров.

Нові відкриття надали не тільки свіжу інформацію щодо історії визначної пам’ятки, але і сприяли розробці рекомендацій для реставраторів, які мають працювати над збереженням графіті – унікальних писемних пам’яток середньовічної України.

Нині тривають протиаварійні та реставраційно-консерваційні роботи в храмі Спаса на Берестові. Зокрема, відбувається заміна мідного покриття і дерев’яних елементів даху і бань, реставрація хрестів і заміна позолотного шару на їхній поверхні, а також фахівці виконують певні операції на карнизі і фасадах старовинного храму Києва.

Марина ХОВАРАХ

Сообщение У стародавньому храмі Києва знайшли невідомі графіті появились сначала на Український репортер.

Незвичайна знахідка виявилася шрапнельним стаканом від снаряда полкової гармати часів Першої світової війни. Сергій Пивоваров відразу це зрозумів, як тільки побачив цю «залізяку». Адже під час археологічних розкопок на Буковині йому доводилося зустрічати подібні речі.

– Вірогідно, снаряд влучив у храм під час обстрілу Києва з лівого берега Дніпра у січні 1918 року армією більшовицької Росії на чолі з Муравйовим. Обстріл тривав три дні, це засвідчує щоденник, в якому ченці Києво-Печерської лаври вели записи, – пояснює науковець. – В щоденнику також зафіксовано події, які відбулися на території монастиря, коли «революціонери» увірвалися до Києва. Снаряди вибухали на території Лаври, а митрополита Володимира, який разом із священиками правив службу, було вбито.

Від обстрілів постраждала і церква Спаса на Берестові. В неї влучили три снаряди у вівтарну частину, пошкодивши цегляну кладку та карнизи. Тоді ж, очевидно, в покрівлю потрапив і виявлений через 100 років шрапнельний стакан, який тільки нині знайшли реставратори.

Сергій Пивоваров також розповів, що загалом по Києву було випущено, за різними оцінками, від п’яти-шести до 15 тисяч снарядів. Тільки на територію Києво-Печерської лаври потрапило близько ста.

Сім із них – в Успенський собор.

Найбільших руйнувань завдали місту снаряди шестидюймового калібру – ними більшовики палили з бронепоїзда. А той, що знайшли зараз у лівому куполі церкви Спаса на Берестові, вдвічі меншого калібру – тридюймовий. Такими снарядами стріляли з гармат, одна з яких і нині стоїть на постаменті біля метро «Арсенальна», зауважує історик.

Знайдений стакан від шрапнельного снаряда віднині як уламок історії поповнить фонди заповідника.

Чи будуть знайдені ще цікаві артефакти, покаже час. А поки що завданням номер один є відведення від фундаментів храму Спаса на Берестові ґрунтових вод. А потім – реставрація куполів і фасадів.

Ці роботи необхідно завершити до кінця року.

Марина ХОВРАХ

Сообщение Снаряд 100-річної давнини на даху старовинного храму появились сначала на Український репортер.

Щоб зберегти автентичні частини пам’ятки, цей проект передбачає проведення комплексу консерваційних та реставраційних робіт, які триватимуть 2 роки, повідомила архітектор Тетяна Філіпова. Нині ж тут ведуться протиаварійні роботи, розпочаті ще у 2013 році.

“Церква Спаса на Берестові потребує пильної уваги фахівців різних профілів. Велика вологість навколишнього середовища руйнує все, що знаходиться всередині храму”, – розповіла «Українському репортеру» мистецтвознавець, начальник науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини заповідника Аліна Кондратюк, яка давно  досліджує безцінні фрески старовинного храму.

Зокрема, йдеться про унікальні фрески ХІ-ХІІ століття «Явлення Христа учням на Тиверіадському морі» та «Моління».

На жаль, нині вони недоступні для перегляду. Але в Києво-Печерському заповіднику діє постійна виставка фресок храму Спаса на Берестові XVII століття.
Вона презентує верхню частину розпису храму, яка датована початком XVII століття. Її було знято і перенесено на іншу основу. “Це унікальна технологія, – пояснює науковець заповідника. – Цікаво, що саме наші вітчизняні реставратори розробили методику переведення живопису зі стін храму на полотно”.

Аналогів цим роботам, за словами нашої співрозмовниці, немає в Україні. «Це – поствізантійська традиція, – пояснює вона, – робота грецьких художників. В Україні немає жодного храму, виконаного у цьому стилі. Для виконання фрескових композицій Петро Могила запросив грецьких художників».

«Вважається, що в храмі Спаса на Берестові зберігся і оригінальний підпис самого митрополита, – розповідає пані Аліна, – Це була його домова, улюблена церква, з якою пов’язана одна цікава історія.

Свого часу Петро Могила просто обміняв храм на кілька своїх маєтків – викупив в уніатів, які занедбали його і він був напівзруйнований. Коли митрополит почав відновлювати храм, то забажав, щоб він нагадував йому Молдову, його батьківщину. Тому художники, які розписували храм, скоріше всього були запрошені з Молдови, хоча це достеменно невідомо.

В храмі є два дарчі написи Петра Могили: один грецькою мовою, а другий церковнослов’янською. Він, як і всі, вважав, що Спаса на Берестові збудований самим Володимиром, тому попросив художників зобразити його образ на ктиторській композиції. На ній ми бачимо самого Петра Могилу, який разом із Володимиром підносить храм самому Ісусу Хресту».

І дійсно, довгий час існувала легенда, що храм Спаса на Берестові збудував саме Володимир-хреститель, хоча насправді до його спорудження він відношення не мав. Цей храм збудували його нащадки, і його історія тісно пов’язана з династією Мономаховичей, представники якої знайшли вічний спочинок у його стінах.

Сучасні ж історики вважають, що у селі Берестове була заміська резиденція київських князів. Церква Спаса на Берестові є родовою усипальницею Мономаховичів. Зокрема, згідно з літописами, тут були поховані син київського князя Володимира Мономаха – Юрій Долгорукий, відомий як засновник Москви, та його син Гліб.

Цікаво, що презентований проект реставрації старовинного храму є прикладом зародження меценатського руху, зокрема, в нашій столиці. Адже заплановані роботи будуть проводитися не за державні, а за меценатські кошти.

«Ця церква є символом прадавнього Києва, тому дуже важливо упорядкувати пам’ятку до гідного стану. Мета нашого проекту – це не лише проведення благоустрою території, а й реставрація архітектурного ансамблю загалом, підкреслюючи таким чином значення пам’ятки і відкриваючи її красу киянам і гостям міста», – вважає меценат В’ячеслав Москалевський.

Марина Ховрах

Сообщение Старовинний храм Спаса на Берестові нарешті реставрують появились сначала на Український репортер.