40 співаків виконують як твори української класики, літургії, так і жартівливі народні пісні, передає «Галицький кореспондент».

Репетиції відбуваються щовівторка. Для цього хористи з’їжджаються з навколишніх сіл до Тюльендваалю. Тут їм допомагає з вимовою українець Ярослав Синявський, хоч і працює лікарем. Слова пісень пишуть нідерландською транслітерацією.

Усі кошти, які заробляють хористи, спрямовують на підтримку музичної школи в Долині Івано-Франківської області – на батьківщині засновника хору. Окрім того, фінансують стажування в Нідерландах успішних українських юних музикантів. Вже цього травня голландські співаки планують здійснити концертний тур Україною.

Заснував цей дивовижний хор у 1996 році відомий український оперний співак, диригент, музикознавець, професор, доктор музикології Мирослав Антонович. Народився Мирослав Іванович в м. Долина на Франківщині 1 березня 1917 року. В рідному місті навчався в початкових класах школи, співав у хорі. Потім навчався у Львівській державній гімназії, університеті та Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка.

Від середини 30-х років розпочав диригентську діяльність (Львівська духовна семінарія), співав у хорі Львівського Бояна. У 1941–1942 рр. склав екзамен у Віденську музичну академію. В роки Другої світової війни співав в оперних театрах Львова, Лінца, Лодзі, після війни – очолював хор УГК духовної семінарії у Гіршберзі. З 1948 року життя славетного земляка пов’язане з Голландією, де він постійно мешкав.

Підготувала Марина ХОВРАХ

Сообщение Понад 20 років голландці співають українською появились сначала на Український репортер.

– Пане Андрію, в репертуарі такого знаного хорового колективу у складі 40 чоловіків є і духовна музика, і стрілецькі пісні, і народні мотиви. А нещодавно він поповнився ще однією програмою, яка має назву “Листи кохання”. Розкажіть про неї.

– “Листи кохання” – це особлива програма. Готуючи її, ми підібрали до кожного музичного твору листи українських поетів, з яких стає зрозумілим, коли були написані вірші, кому присвячувались. Приміром, вірш Олександра Олеся “Сміються, плачуть солов’ї” або “Чари ночі”, був написаний 1904 року, а за рік до цього – у 1903 році поет познайомився із своєю майбутньою дружиною.

– А як склалась доля цієї пісні?

– Ця пісня, яку написав Василь Безкоровайний, довго була забутою. Народилась вона у 1960 році, в Америці. Спочатку її співала українська діаспора, а вже потім вона стала відомою і в Україні.

– Поповнення репертуару капели твором на слова Олександра Олеся пов’язано з тим, що нещодавно відбулося перепоховання поета в Україні?

– Ми включили до репертуару пісню на слова Олеся ще за рік до цієї події. Готуючи програму українського романсу, я знайшов цю чудову пісню “Сміються, плачуть солов’ї”, яку співали Ніна Матвієнко, Дмитро Гнатюк та інші українські співаки. А для нашого хору зробив обробку композитор Віктор Грицишин. Ще один твір на слова геніального поета-лірика “Вийди, змучена людьми” з’явився в нашому репертуарі не так давно, за пропозицією режисера Проскурні. Ця пісня написана сучасним композитором, лідером гурту “Кому вниз” Андрієм Середою.

– Вивчаючи твори Олександра Олеся, його біографію, що вас найбільше вразило?

– Те, що він завжди залишався справжнім українцем, хоч і жив далеко від України. Намагався допомагати своїй Батьківщині, чим міг. І в часи Голодомору, і в інші скрутні часи.

– Пане Андрію, а як ви взагалі ставитися до того, що нині в Україні більше уваги приділяють українській музиці, вітчизняним авторам, в тому числі і тим, які довгий час перебували у забутті ?

– На мою думку, в Україні, навпаки, формується криза справжнього музичного мистецтва. Щодо нашого колективу, то нас постійно примушують опускатися до рівня слухача, який потребує тільки “хліба і видовищ”. До нашої капели весь час звертаються з пропозицією осучаснити репертуар, зробити шоу-програми, які б зацікавили людей з фінансовими можливостями.

– І як ви на це реагуєте?

– Я прислуховуюсь до цих порад, але іду іншим шляхом. Звертаюсь до сучасних авторів, намагаюсь з високої, патріотичної, української естради перенести музику до хорового виконавства. Мабуть, тому серед наших слухачів з’явилось багато молодих людей. Крім того, такі сучасні форми спілкування з глядачем, як флешмоби, свідчать про велику цікавість людей до справжнього мистецтва. Де б не виступала капела – на вокзалі, в торговельному центрі чи просто на вулиці, люди починають кучкуватися навколо хористів і запитувати: коли і де ми будемо виступати.

– Тож, користуючись нагодою, і я запитаю: де і коли виступатиме капела?

– 10 березня колектив виступить з програмою “Листи кохання” в Шоколадному будиночку, а 22 березня – в Філармонії з концертом, присвяченим 75-річчю Богдана Антківа.

– Чим дивуватимете найближчим часом київську публіку і своїх прихильників?

– Наприкінці квітня плануємо презентувати нову програму “Музика до кінофільмів”. Це будуть твори до популярних кінострічок, в тому числі й улюблених – українських.

Підготувала Марина Ховрах

Фото на головній Максима Кушки

Сообщение Андрій Карпінець: “Нас примушують опускатися до рівня слухача, який потребує тільки “хліба і видовищ” появились сначала на Український репортер.

Виконання творів київськими хористками, які ще лише опановують мистецтво хорового співу, вразило членів журі конкурсу. Серед творів, презентованих нашими вітчизняними конкурсантками, були і сучасні композиції українських авторів, і хорові переклади народної музики.

Таку блискучу перемогу і міжнародне визнання українкам здобути було нелегко, адже у Всесвітніх хорових іграх брали участь 30 хорових колективів з 15 країн світу. Зокрема, Китаю, Турції, Фінляндії, Норвегії, Бразилії, Аргентини, Німеччини та інших країн світу.

Підготувала Марина ХОВРАХ

Сообщение На Всесвітніх хорових іграх киянки здобули відразу три «золота» появились сначала на Український репортер.

У Києві на Європейській площі 25 грудня відбулося святкування за участю великого хору – близько 2000 осіб. До Всеукраїнського флешмобу «Україна та світ святкують Різдво Христовe разом» долучилися  хорові колективи більшості обласних центрів країни.

Саме так в Україні розпочалося відзначення 500-річчя Реформації.

«Сьогодні ми відзначаємо надзвичайно світле свято. Я спіймав себе на думці, дивлячись у вічі присутнім і відчуваючи прагнення, які панують на площі, що сьогодні ми як ніколи об’єднані. Об’єднані прагненням жити світло, щоб на цій землі панував мир і взаємоповага. Бажати один одному прощення, любити один одного! Нам дуже важливо, щоб ми зараз були об’єднані, щоб на нашій землі запанувала гармонія і мир», – сказав під час свого виступу  міністр культури України Євген Нищук, якого цитує урядовий веб-портал.

Програму заходу  відкрив оркестр дзвіночків та камертонів, хор виконав різдвяні композиції разом із гостями свята, а також  українськими  зірками. На сходах Українського дому хор утворив живий жовто-блакитний прапор — Україна і світ святкуватимуть Різдво Христове разом.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Like

Сообщение Різдвяний святвечір. Живий прапор на сходах Українського дому появились сначала на Український репортер.