Нобелівську премію з хімії 2025 року присудили за розробку нових металоорганічних сполук.

Сообщение Нобелівську премію з хімії 2025 отримали вчені за прорив у створенні матеріалів, що можуть допомогти планеті появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на офіційному сайті фонду.

Премію присудили із формулюванням “за розвиток хімії кліків і біоортогональної хімії”.

Цьогоріч лауреатів премії у галузі фізики троє — це Каролін Бертоцці із Стенфордського університету у США, Мортен Мелдал з Копенгагенського університету у Данії, а також Баррі Шарплесс зі Scripps Research, Ла-Хоя, Каліфорнія, США.

Сума призу: 10 мільйонів шведських крон (майже 915 тис. дол.), які будуть поділені порівну між лауреатами.

Як зазначають у комітеті, Нобелівська премія з хімії 2022 покликана спростити складні процеси: Баррі Шарплесс і Мортен Мелдал заклали основу функціональної форми хімії – клік-хімії, в якій молекулярні будівельні блоки швидко та ефективно поєднуються один з одним. Керолін Бертоцці вивела хімію кліків на новий рівень і почала використовувати її у живих організмах.

“Цьогорічна премія з хімії стосується не надто складних речей, щоб працювати з тим, що легко та просто. Функціональні молекули можна побудувати навіть прямим шляхом”, — сказав голова Нобелівського комітету з хімії Йоган Аквіст.

Баррі Шарплесс, який отримав вже другу Нобелівську премію з хімії, почав цю справу. Приблизно в 2000 році він ввів концепцію клікової хімії, яка є формою простої та надійної хімії, де реакції відбуваються швидко та уникають небажаних побічних продуктів.

Невдовзі після цього Мортен Мелдал і Баррі Шарплесс – незалежно один від одного – представили те, що зараз називають “перлиною в короні хімії кліків”: азидоалкінове циклоприєднання, яке каталізується міддю.

“Це елегантна та ефективна хімічна реакція, яка зараз широко використовується. Серед багатьох інших застосувань він використовується в розробці фармацевтичних препаратів, для картографування ДНК і створення матеріалів, які більше підходять для цієї мети”, — зазначили у нобелівському комітеті.

Керолін Бертоцці вивела хімію кліків на новий рівень. Щоб нанести на карту важливі, але невловимі біомолекули на поверхні клітин – глікани – вона розробила реакції кліків, які працюють всередині живих організмів.

“Її біоортогональні реакції відбуваються без порушення нормальної хімії клітини. Зараз ці реакції використовуються у всьому світі для дослідження клітин і відстеження біологічних процесів”, — зазначили у комітеті.

Використовуючи біоортогональні реакції, дослідники покращили націлювання на ракові препарати, які зараз тестуються в клінічних випробуваннях.

Клікова хімія та біоортогональні реакції перенесли хімію в епоху функціоналізму. Це приносить найбільшу користь людству.

Читайте також: 

• Нобелівську премію з фізики присудили за новаторські експерименти з квантовими станами

Сообщение Лауретами Нобелівської премії з хімії 2022 стали троє вчених, які вивчають клік-хімію появились сначала на Український репортер.

Дослідники хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Григоренко, директор Інституту високих технологій (ІВТ) КНУ імені Тараса Шевченка професор Ігор Комаров й колишній аспірант ІВТ Андрій Тимцуник стали першими в Україні співавторами Нобелівського лауреата з хімії 2021 року Бенджаміна Ліста.

Про це повідомили на сторінці інституту в Фейсбуку.

Як відомо, лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2021 року стали Бенджамін Ліст з Німеччини та Девід Макміллан зі США. Нагороду вони отримали за відкриття нових методів синтезу молекул. Раніше вважалося, що існує всього два типи каталізаторів: метали й ферменти.

Однак науковці розробили новий спосіб побудови молекул — асиметричний органокаталіз, заснований на малих органічних молекулах. На його основі ведуться дослідження нових фармацевтичних препаратів, також він допомагає зробити хімію більш екологічною.

Нагадаємо, у 2020 році лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Дженніфер Дудна і Еммануель Шарпеньтьє за ​​створення методу редагування геномів. Вони виявили молекулярний інструмент, який можна використовувати для точних надрізів у генетичному матеріалі, що дозволяє легко змінити геном.

Читайте також: 

• Нобелівську премію 2021 року з хімії присудили за нові методи синтезу молекул

Сообщение Українські вчені стали першими у країні співавторами Нобелівського лауреата появились сначала на Український репортер.

Цьогоріч премію отримали Еммануель Шарпентьє та Дженніфер А. Дудна.

Лауреати здобули перемогу за “розвиток методу редагування геному”.

Переможців оголосили під час онлайн-конференції 7 жовтня.

Науковиці відкрили один з найгостріших інструментів генної технології – генетичні ножиці CRISPR / Cas9, зазначають на офіційній сторінці премії.

Використовуючи їх, дослідники можуть змінювати ДНК тварин, рослин і мікроорганізмів з надзвичайно високою точністю.

Ця технологія зробила революційний вплив на науку про життя, вносить свій внесок в нові методи лікування раку і може втілити мрію про лікування спадкових хвороб.

Коли лауреати досліджували імунну систему бактерії Streptococcus, вони виявили молекулярний інструмент, який можна використовувати для точних надрізів у генетичному матеріалі, що дозволяє легко змінити життєвий код.

Під час досліджень бактерії Streptococcus pyogenes Еммануель Шарпентьє виявила раніше невідому молекулу, tracrRNA.

Її робота показала, що tracrRNA є частиною древньої імунної системи бактерій, CRISPR/Cas, яка обеззброює віруси, розщеплюючи їх ДНК.

Шарпантьє опублікувала своє відкриття в 2011 році. У тому ж році вона розпочала співпрацю з Дженніфер Дудна, досвідченим біохіміком, що володіє великими знаннями про РНК.

Разом їм вдалося відтворити генетичні ножиці бактерій в пробірці і спростити їхні молекулярні компоненти, щоб їх було простіше використовувати.

Генетичні ножиці CRISPR / Cas9 у своїй природній формі розпізнають ДНК від вірусів, але науковиці довели, що ними можна керувати, щоб вони могли вирізати будь-яку молекулу ДНК в заздалегідь визначеному місці.

У 2019 році Нобеля з хімії дали за вклад у розробку літій-іонних акумуляторів.

А у 2018 Нобелівську премію в цьому напрямку дали за роботи над еволюцією ферментів та дисплеем фагів, що продукують пептиди та антитіла.

Нагадаємо, що 5 жовтня Нобелівську премію з фізіології та медицини-2020 дали за “відкриття вірусу гепатиту С”.

Також “Український репортер“ присав, що цьогорічну премію за досягнення у фізиці отримали три науковці за відкриття, пов’язані з одним і тим же екзотичним явищем у Всесвіті – чорною дірою.

Сообщение Оголошено лауреатів Нобелівської премії-2020 з хімії появились сначала на Український репортер.

Премію присудили за розробку літій-іонних акумуляторів.

Літій-іонні акумулятори зробили революцію в нашому житті і використовуються у всьому, від мобільних телефонів до ноутбуків та електромобілів. Своєю роботою цьогорічні лауреати з хімії заклали основу бездротового, викопного палива, – повідомляє 24Канал.

Що відомо про лауреатів Нобелівської премії з хімії 2019 року?
Гуденаф – найстарший з цьогорічних лауреатів премії з хімії. Йому – 97 років. Народився в Єні (Німеччина). Освіту здобув в університеті Техаса (Остін, США).

Церемонія нагородження лауреатів пройде у Стокгольмі 10 грудня – в день смерті шведського підприємця та відкривача Альфреда Нобеля. Сума кожного премії у 2019 році становить 9 мільйонів шведських крон (понад 900 тисяч доларів США).

Хто і за що отримав Нобелівську премію з хімії у 2018 році? Премію отримали Френсіс Х. Арнольд, Джордж П. Сміт та сер Грегорі П. Вінтер за “направлену еволюцію ферментів та роботу над дисплеєм фагів, що продукують пептиди та антитіла”. Методи, які розробляли лауреати премії 2018 року, тепер допомагають виробляти екологічно чисті хімікати, випускати нові матеріали, виробляти стійке біопаливо, пом’якшувати хвороби та рятувати життя.

Сообщение Нобелівську премію з хімії-2019 отримали німецький, англійський та японський учені появились сначала на Український репортер.

Дослідниця Арнольд отримає половину премії за вивчення еволюції ферментів, у той час як Сміт і Вінтер спільно отримають іншу половину нагороди за фагове відображення пептидів й антитіл.

Відкриття вчених у Нобелівському комітеті назвали «революцією за допомогою еволюції», – повідомляє radiosvoboda.

Френсіс Арнольд провела першу спрямовану еволюцію ферментів, які є білками, що каталізують хімічні реакції. Ферменти, що виробляються за допомогою спрямованої еволюції, використовуються для виробництва всього – від біопалива до фармацевтичних препаратів.

Джордж Сміт розробив метод, відомий як фаговий дисплей, де бактеріофаг (вірус, який заражає бактерії), може бути використаний для розвитку нових білків.

Сер Ґреґорі Вінтер використовував фаговий дисплей для виробництва нових фармацевтичних препаратів. Сьогодні методом фагового дисплею виробляються антитіла, які можуть нейтралізувати токсини, протидіяти аутоімунним захворюванням і вилікувати рак із метастазами.

У 2017 році Нобелівську премію з хімії присудили за розвиток кріоелектронної мікроскопії.

На цю тему читайте також:

• Американець і японець стали лауреатами “нобелівки” з медицини

Сообщение Нобелівську премію з хімії розділили троє вчених появились сначала на Український репортер.

Спільні дослідження Дюбуше, Франка і Хендерсона дозволили з 2013 року отримувати 3D тривимірні зображення біологічних зразків на мікроскопічному рівні.

Cryo-EM makes it possible to portray biomolecules after freezing them very fast (vitrification method) so its natural shape is preserved. pic.twitter.com/SXgeAVUk24

— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 4, 2017

Кріоелектронна мікроскопія – це форма електронної мікроскопії, в якій зразок досліджується за кріогенних температур. Цей метод популярний в структурній біології, оскільки дозволяє спостерігати за зразками, які не були пофарбовані або яким-небудь чином зафіксовані, показуючи їх у рідному середовищі зі збереженням природної структури.

The final technical hurdle was overcome in 2013, when a new type of electron detector came into use. pic.twitter.com/Ue9c0R6v7y

— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 4, 2017

Розробка нового методу мікроскопії дозволяє вивчати біомолекули, зупинені в русі, що “розширює загальні пізнання хімічних принципів життя і можливості в розробці ліків”.

Розташування атомів в молекулах: а) білка, що відповідає за “біологічний годинник”; b) вимірювача тиску, який задіяний в органах слуху; c) вірусу Зіка.

Atomic structures of a) protein complex that governs circadian rhythm b) pressure sensor of the type that allows us to hear c) Zika virus pic.twitter.com/ixAyJesj99

— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 4, 2017

Нагадаємо, що з 2 по 9 жовтня в Стокгольмі й Осло оголошують лауреатів Нобелівської премії за 2017 рік. Нобелівський комітет Королівської шведської академії наук назве Нобелівського лауреата з літератури – 5 жовтня, миру – 6 жовтня, з економіки – 9 жовтня.

Церемонія нагородження лауреатів за традицією відбудеться 10 грудня – в день смерті Альфреда Нобеля. Сума кожної з Нобелівських премій в 2017 році становить 9 мільйонів шведських крон ($1,12 млн).

Про лауреатів Нобелівської премії в галузі медицини та їхнє відкриття читайте тут

“Нобеля” з медицини отримали вчені, які вивчили механізм “біологічного годинника”

Про лауреатів Нобелівської премії в галузі фізики – тут

Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття гравітаційних хвиль

Сообщение Нобелівську премію з хімії присудили за кріоелектронну мікроскопію появились сначала на Український репортер.