Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

У САП зазначили, що 2 вересня 2025 року прокурор САП звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишній голові Хмельницької МСЕК.

4 вересня суд змінив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн. грн. та поклав на особу відповідні процесуальні обов’язки, у тому числі здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд до України, а також носити електронний засіб контролю.

У прокуратурі звернули увагу, що наразі не встановлено обставин, які підтверджують порушення підозрюваною зазначених обов’язків.

“Станом на 11 вересня 2025 року сторона захисту надала Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтверджувальні документи про внесення в повному обсязі застави за колишню голову Хмельницької МСЕК, ексдепутата Хмельницької обласної ради та виконання особою всіх покладених судом процесуальних обовʼязків”.

Нагадаємо, що 4 жовтня 2024 року правоохоронці викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу та її сина – посадовця обласного управління Пенсійного фонду Олександра Крупу на незаконному збагаченні.

7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі. Її відправили під варту на 60 діб (до 3 грудня) із можливістю внесення застави розміром 500 млн грн.
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів розшукало перші активи п’ятьох фігурантів, задіяних у кримінальні схеми у МСЕК.

Зокрема, йдеться про 128 одиниць житлової та нежитлової нерухомості (у тому числі житлові будинки та квартири в обласних центрах, квартири в Києві, апартаменти, розважальні комплекси, гаражі, паркомісця, офіси), 140 земельних ділянок, 30 автівок, у тому числі преміального класу, корпоративні права на загальну суму понад 20 млн грн, мільйони гривень на рахунках в банках, зброю.

У листопаді hromadske у своєму розслідуванні розповіло, що в селі Волиця Хмельницької області в родини колишньої голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи є 10 земельних ділянок і 9 будинків. Більшу частину цього майна придбали у 2021−2022 роках.

Сообщение За корупціонерку Тетяну Крупу внесли 20 мільйонів гривень застави появились сначала на Український репортер.

В’ячеслав Чорновіл народився у 1937 році на Черкащині. Він був сином вчителів, а його батько належав до давнього козацького роду, а мати – до меценатів роду Терещенків. Хоча у радянські часи українські традиції були заборонені, батьки Чорновола всіляко їх підтримували.

У 1955 році В’ячеслав вступив до Київського університету на факультет журналістики. В столиці він розчарувався в багатомовності, оскільки українську мову мало використовували. Це пробудило в ньому почуття національної образи і честі.

«Вовком дивляться, коли ти говориш українською», – сказав Чорновіл, спогади про це часи фіксує Василь Деревінський у своїй книзі «В’ячеслав Чорновіл».

Після навчання В’ячеслав працював на телебаченні і писав публіцистику, але через політичні вподобання його навчання і кар’єра були обмежені. Чорновіл став широко відомий як журналіст і активіст, який боровся за свободу слова.

Чорновіл був одним з організаторів протестних акцій проти комуністичного режиму. У 1965 році він взяв участь у протесті проти арештів української інтелігенції і став одним з символів боротьби проти тоталітарних владарів. Після цього його багаторазово арештовували і притягували до відповідальності.

Після звільнення Чорновіл приєднався до Української Гельсінської Групи. Він продовжував писати і промовляти проти політичних репресій. На жаль, Чорноволу неодноразово доводилося сидіти у в’язниці за свої переконання.

В 1991 році В’ячеслав Чорновіл балотувався на пост президента України. Він пропонував реформи, спрямовані на розвиток української економіки і відродження села. Проте Чорновіл поступився Леоніду Кравчуку на виборах. Він прийняв свій поразку не як особисту, а як поразку України.

В’ячеслав Чорновіл був народним депутатом України двох наступних скликань — 1994 і 1998 років, керівником депутатської фракції Народного Руху України. З 1995 року став членом української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

25 березня 1999 року під час повернення з Кіровограда В’ячеслав Черновіл і його водій Євген Павлов на автомобілі «Тойота» зіткнулись з автомобілем КамАЗ, який саме розвертався посеред дороги. Чорновіл і Павлов загинули на місці, прес-секретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. 29 березня 1999 року В’ячеслав Максимович Чорновіл був похований на центральній алеї Байкового кладовища в Києві. Провести його в останню путь прийшло понад 200 тисяч чоловік зі всієї України; труну з тілом В’ячеслава Чорновола несли на руках від Володимирського собору до місця поховання.

Вже на на наступний ранок після загибелі міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, не чекаючи попередніх результатів слідства, заявив, що лідер НРУ і його водій загинули в результаті дорожньо-транспортної аварії, а версія про замах навіть не розглядається. В 2000 році головний свідок, один із тих, хто знаходився в кабіні самоскида під час аварії, помер від сердечного приступу.

Представники НРУ із самого початку називали загибель Чорновола політичним убивством. Однак справа була закрита вже у червні 1999 року. Розслідування поновилось 27 березня 2001 року, однак невдовзі знову було припинено. У березні 2005 року за проханням депутатів Верховної ради від НРУ президент Ющенко ініціював поновлення розслідування, і 4 квітня 2005 року генеральним прокурором Святославом Піскуном слідчі дії було поновлено. Однак після відставки Піскуна восени того ж року розслідування знову припинилось. Його було поновлено в серпні 2006 року.

2 червня 2011 року Генеральна прокуратура України, провела ексгумацію тіла В’ячеслава Чорновола. 23 лютого 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області відмовився закрити кримінальну справу за фактом загибелі колишнього лідера партії “Народний Рух України” В’ячеслава Чорновола. Однак справа з розслідуванням далі не просунулася і згодом її розгляд припинили за строком давності.

Сообщение 26 років тому загинув В’ячеслав Чорновіл появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав у інтерв’ю Youtube-каналу «Гулагу нет».

Лісенков наголосив, що ФСБ причетна до всіх терактів на території України за останні вісім років.

«Українській владі і українським спецслужбам Шеремет не заважав ніяк. В Україні в нього не було ворогів навіть на побутовому рівні. Але для москви, для фсб це був особистий ворог. Враховуючи те, які передачі він знімав – з Нємцовим та іншими. Це був інтелектуал, який подавав інформацію так, як вона є. Він міг впливати на великі маси людей, доносячи їм правду», – сказав він.

Щодо того, чи було вбивство Шеремета операцією фсб, ексагент російського відомства зазначив:

«Я не вважаю, я впевнений у цьому. Тому що соромно сумніватися, якщо знаєш точно».

Як відомо, 20 липня 2016 року на перетині центральних вулиць Києва – Франка і Хмельницького – вибухнув червоний автомобіль «Субару». У салоні автівки був відомий журналіст Павло Шеремет. Внаслідок вибуху журналіст загинув.

Сообщение Вбивство Павла Шеремета – операція російських спецслужб. Ексагент ФСБ зробив гучну заяву (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

Серед обвинувачених: голова ОАСК, заступник голови ОАСК, заступник голови ОАСК, чотири судді ОАСК, голова Державної судової адміністрації України, адвокат (ексчлен Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), суддя ВАСУ у відставці, ексчлен ВККСУ (адвокат).

“За версією слідства, вказані особи діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка хотіла захопити державу владу через встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі”, – зазначають у бюро.

Фактично, за даними слідчих, зазначена організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнесових кіл.

Слідство тривало з липня 2020 року, а у березні 2021 року детективи НАБУ завершили його та відкрили матеріали для ознайомлення. Обсяг задокументованих аудіозаписів із кабінетів суддів ОАСК становить понад 16 тисяч годин.

Нагадаємо, 17 липня 2020 року НАБУ вручило підозри голові Окружного адмінсуду Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Їх підозрюють у спробі захоплення державної влади. Підозри НАБУ і САП ґрунтуються на вивченні записів розмов в кабінеті Вовка.

У серпні 2021 НАБУ оголосило у розшук сімох фігурантів справи “плівок Вовка”, включно й з головою ОАСК. На початку жовтня Павла Вовка вдруге оголосили у розшук.

У липні минулого року офіс генпрокурора спільно з НАБУ провів низку слідчих дій в Окружному адміністративному суді Києва. Під час тодішніх обшуків в ОАСК були виявлені записи, що свідчать про втручання суду в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На них людина з голосом, схожим на голос Вовка, дає вказівки адвокатам і суддям, як “вирішувати питання” з ВККС.
Самого Вовка двічі оголошували в розшук.

Сообщение Справу про “записи Вовка” передали до суду появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Українська правда“, з посиланням на джерела в правоохорнних органах, а також сказав радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в коментарі виданню.

За словами журналістів, біля будинку чергують близько тридцяти поліцейських та осіб охорони. Поліцейські обшукують автівки довкола з ліхтариками та перекрили рух вулицею, що прилягає до будинку Медведчука.

За інформацією видання, удень 21 лютого до маєтку прибуло кілька автомобілів та мінівенів, на які нібито вантажили майно нардепа, зокрема бронежилети та зброю.

За даними джерела УП в правоохоронних органах, силовикам надійшла оперативна інформація про підозрілий рух біля будинку Медведчука. На місце направили кілька екіпажів поліції – простежити, щоб фігурант залишався під домашнім арештом, як це постановив суд.

Геращенко повідомив УП, що поліція не підтвердила інформацію, що Медведчук порушував умови домашнього арешту. За словами радника міністра, нардеп перебуває вдома.

Раніше Печерський районний суд у місті Києві продовжив Медведчуку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 10 березня 2022 року. Медведчука підозрюють в незаконній торгівлі з ватажками ОРДЛО.

Хрещеним батьком доньки Медведчука Дарини є президент Росії Володимир Путін. У Медведчука та Путіна, попри анексію Криму Росією та війну на Донбасі, зберігаються досить тісні особисті контакти.

Зокрема Медведчук прилітав до окупованого Криму в той самий час, коли там був Путін, а також літав до Москви напряму, незважаючи на те, що український уряд заборонив здійснювати пряме авіасполучення між РФ та Україною.

Читайте також: 

• Куму Путіна Медведчуку продовжили домашній арешт

Сообщение У Києві поліція оточила маєток Медведчука появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на  сайті Державного бюро розслідувань.

Печерський районний суд міста Києва призначив судове засідання у кримінальному провадженні щодо злочинної схеми постачання вугілля із тимчасово окупованих територій та сприяння терористичним організаціям «Л/ДНР».

17 січня 2022 року об 11 год. 00 хв. буде розглянуто клопотання про обрання запобіжного у вигляді тримання під вартою відносно Порошенка Петра Олексійовича.

Суд викликає на засідання повісткою і самого Порошенка.

У ДБР нагадали, що це стосується справи про злочинну схему постачання вугілля з ОРДЛО та сприяння терористам.

Сообщение Печерський суд призначив час засідання щодо Петра Порошенка появились сначала на Український репортер.

Про це вона сказала під час спеціального брифінгу в середу, – повідомляють іноземні ЗМІ.

“Моя позиція щодо помилування колишнього президента тверда та незмінна – ні й ніколи. Він із власної волі нелегально проникнув у країну з метою дестабілізації.

Незважаючи на це і враховуючи великий інтерес суспільства, він має бути визнаний особливим ув’язненим, що вимагає від адміністрації пенітенціарної служби та влади особливої ​​уваги до нього, вжиття всіх заходів, щоб погіршення його здоров’я не було використане для політичних спекуляцій чи дестабілізації”.

Зурабішвілі наголосила, що більше не повернеться до питання помилування.

На її думку, Саакашвілі не задовольняє критеріїв політичного в’язня та невинуватості.

Нагадаємо, що народна депутатка України Єлизавета Ясько, яка називає себе цивільною дружиною Міхеїла Саакашвілі, заявила, що грузинський та український політик внаслідок місяця протестного голодування у Руставській в’язниці схуднув на понад 20 кг і почувається погано.

20 жовтня консиліум лікарів рекомендував госпіталізувати Саакашвілі у профілактичних цілях.

Українська омбудсмен Людмила Денісова назвала дії грузинської влади щодо Саакашвілі катуванням.

1 жовтня Саакашвілі записав відео нібито з Батумі, заявивши, що приїхав у Грузію. Тоді ж прем’єр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив про затримання Саакашвілі.
1 жовтня стало відомо, що на Саакашвілі завели справу за фактом незаконного перетину кордону, він оголосив голодування.

Зараз Саакашвілі перебуває у в’язниці у місті Руставі.

У 2018 році Саакашвілі визнали винним за двома справами. Його засудили до 3 років позбавлення волі за помилування колишніх співробітників МВС, засуджених у справі Сандро Гіргвліани, та ще до 6 років – у справі щодо побиття колишнього депутата Валерія Гелашвілі.

Також експрезиденту висунули звинувачення у справі щодо розтрати бюджетних коштів та розгон акції протесту у листопаді 2007 року та вторгнення на телеканал “Імеді”. Саакашвілі відкидає всі звинувачення і називає справи політично вмотивованими.

Сообщение Президент Грузії: Саакашвілі не буде помилуваний появились сначала на Український репортер.

Про це у вівторок, 26 жовтня, повідомив перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін в ефірі «Громадського».

За його словами, метадон із димедролом називають «вуличним метадоном». Метою димедролу є посилення дії наркотичної речовини. У звичайній аптеці за звичайним рецептом це отримати неможливо.

«Тобто ми можемо з абсолютною впевненістю говорити, що це суміш, яка була здобута десь не в офіційній аптечній мережі», – наголосив Єнін.

Він зазначив, що слідство ще триває, тому правоохоронці не можуть прокоментувати, звідки ця речовина потрапила в організм.

Єнін додав, що правоохоронці наразі не знайшли доказів, що Полякова вбили. «Водночас ми до цього часу не відкидаємо жодну з версій», – сказав посадовець.

Він також повідомив, що правоохоронці вже допитали співмешканку Полякова – народну депутатку Анну Скороход, а також її помічника Руслана Джамбулатова, із яким депутат випивав перед смертю.

Нагадаємо, що народний депутат України Антон Поляков помер у таксі вночі 8 жовтня. Депутатові стало зле невдовзі після того, як він сів в автомобіль. Медики врятувати його не змогли.

Згодом у Міністерстві внутрішніх справ заявили, що в організмі Полякова знайшли метадон, але однопартійці Полякова з групи «За майбутнє» стверджують, що їхній колега наркотиків не вживав.

Речник МВС Артем Шевченко заявив, що у таксі, крім Полякова і таксиста, була ще «третя особа».

Читайте також: 

• Антон Поляков за три дні до смерті заявив про роздачу хабарів у туалеті Верховної Ради

Сообщение В організмі Антона Полякова крім метадону був димедрол, який посилює дію наркотиків появились сначала на Український репортер.

«Ми дали рекомендацію шпиталізації, щоб уникнути ускладнень стану здоров’я Саакашвілі, яке може в будь-який момент погіршитися», – пояснив Пагава, який разом з іншими п’ятьма лікарями оглянули Саакашвілі.

Водночас особистий лікар політика Ніколоз Капшидзе заявив журналістам, що шпиталізація може відбутися вже в суботу, 23 жовтня, однак дозвіл на це має надати сам Саакашвілі. Зазначимо, що рішення про переведення Саакашвілі з в’язницю до клініки мають прийняти міністри юстиції та охорони здоров’я, а також депутати.

Капшидзе також додав, що стан політика наразі стабільний, «такий, який був і вчора». Зауважимо, що ще 16 жовтня Саакашвілі погодився на медогляд та прийом ліків.

Михеїл Саакашвілі пообіцяв у день виборів, 2 жовтня, приїхати до Грузії та оприлюднив квиток на літак на цю дату. 1 жовтня Саакашвілі записав відео нібито з Батумі, заявивши, що вже приїхав у Грузію. Ввечері того ж дня його затримали. Після арешту він оголосив себе політичним в’язнем і почав голодування.

11 жовтня особистий лікар Саакашвілі Ніколоз Кипшидзе повідомив про погіршення стану політика та наголосив на потребі його шпиталізації. Йому складно ходити та говорити. На той момент політик голодував щонайменше 10 днів.

Водночас інформацію про нібито погіршення стану здоров’я ув’язненого екс-президента заперечив Мін’юст Грузії. У відомстві заявляли, що здоров’я політика – у задовільному стані.

В Грузії проти Саакашвілі порушено чотири кримінальні справи, за двома з них в 2018 році було винесено вироки. Політикові загрожує до шести років в’язниці. Окрім того, проти нього відкрили ще одну кримінальну справу – за незаконний перетин кордону.

Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що буде домагатися повернення затриманого Михеїла Саакашвілі в Україну, оскільки у нього є українське громадянство. В Україні Саакашвілі обіймає посаду голови Виконавчого комітету реформ Національної ради реформ при президентові України.

Читайте також: 

• Саакашвілі не має наміру припиняти голодування в тюрмі, мітинг опозиції надав йому сил

Сообщение Консиліум медиків рекомендував шпиталізувати Михаїла Саакашвілі появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав під час спілкування з журналістами.

«Він (таксист — ред) сказав, що підібрав випадково пасажира. Насправді, він не підбирав випадково цього пасажира, він деякий час їздив слідом за машиною з нашим пасажиром потерпілим, який деякий час їздив по місту з іншим свідком», — сказав Шевченко.

За словами Шевченка, свідчення, які таксист зараз дає офіційно під протокол, відрізняються від тих повідомлень, які він робив відразу під час спілкування з поліцейськими.

Спікер МВС додав, що поки в справі про смерть Полякова підозр немає, але вже встановлені всі особи, з якими депутат знаходився в той вечір.

Нагадаємо, що Антон Поляков помер у ніч на 8 жовтня в Дніпровському районі Києва.

Депутата в несвідомому стані виявив наряд патрульних в автомобілі таксі, який зупинили за порушення правил дорожнього руху.

За результатами розтину, смерть Полякова настала внаслідок гострої коронарної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця.

У його крові виявили алкоголь і метадон.

Розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України з позначкою «природна смерть».

Слідство розглядає дві версії причини смерті Полякова:

• хронічне захворювання,
• отруєння невідомою речовиною (самостійно або іншою особою).
• За даними поліції, Поляков перед смертю вживав спиртне зі своїм знайомим. У крові нардепа виявили один проміле алкоголю.

Читайте також: 

• На похорон Антона Полякова до Чернігова приїхала Ганна Скороход

Сообщение Таксист змінив свідчення. У МВС повідомили нові деталі у справі про смерть Антона Полякова появились сначала на Український репортер.