Він заявив, що Великдень та пов’язанні з ним свята святкуватимуть так, як і зараз. Натомість усі свята зі сталими датами відзначатимуть за новим календарем, починаючи з 1 вересня 2023 року. Блаженнійший наголосив, що відтепер УГКЦ святкуватиме Різдво 25 грудня.

«Потрібно зауважити, що відповідний календар має два цикли або два види свят, які ми святкуємо. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем. І це так звані нерухомі свята – свята, які кожного року випадають на одну і ту саму дату. А є інша група свят, які ми святкуємо за місячним календарем. Це так звана “Пасхалія”, тобто, свята, які пов’язані із святом Пасхи. І це є “рухомі свята”. Бо Пасха припадає завжди на неділю і завжди на іншу дату ця неділя припадає. І тому це є свята, які постійно рухаються», – розповів глава УГКЦ Блаженнійший Святослав Шевчук.

Водночас ті парафії чи поодинокі громади, які ще не готові перейти на новий календар, за благословенням єпархіального єпископа можуть залишатися на юліанському календарі до 2025 року.

Блаженнійший пояснив, що запровадження нового календаря почнеться з 1 вересня, оскільки саме тоді, за візантійською традицією, починається релігійний рік за григоріанським календарем. Зараз же він починається з 14 вересня.

Він додав, що загалом календарна реформа відбуватиметься у два етапи. З 2023 року запрацює перша частина реформи, а до 2025 року, сподівається глава УГКЦ, католицька та православна Церкви дійдуть до спільного рішення щодо переходу на новий календар і свят Пасхалії.

Юліанський календар запроваджений у 46 році до нашої ери римським імператором Юлієм Цезаром. Календарна реформа, що призвела до запровадження більш точного григоріанського календаря, відбулась у 1582 році за ініціативи голови католицької Церкви папи Григорія ХІІІ. Тоді православні церкви відмовились перейти на нову систему літочислення.

Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає в тому, як обчислюються високосні роки, через що з часом збільшується різниця в датах між календарями. Якщо в XVI столітті вона становила 10 днів, то у XXI столітті вона становить 13 днів. До наступного століття різниця в датах між календарями досягне 14 днів і у 2101 році православні церкви, якщо не перейдуть на григоріанський календар, відзначатимуть Різдво уже не 7, а 8 січня.

Додамо, що в Україні вже кілька років ведеться дискусія про перехід церковного календаря УГКЦ та ПЦУ на григоріанське літочислення. У 2022 році ПЦУ дозволила святкування Різдва 25 грудня, тобто, за новим григоріанським календарем.

Сообщение УГКЦ оголосила про перехід на новий календар появились сначала на Український репортер.

Відмінностей католицького Різдва від православного немає. Коли Ісус народився, на небі зійшла зірка. Відтоді її означають як передвісника появи на світ Месії.

Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до ІV століття. У ХІІІ столітті, за часів святого Франциска Ассизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса.

За сформованою в перші століття християнства римської традиції, в день Різдва, 25 грудня, служаться три особливі літургії – меса вночі, меса на зорі і меса вднень. Таким чином, Різдво святкується тричі – як одвічного народження Слова від Бога Отця (вночі), народження Бога-Сина від Діви (на зорі) і народження Бога у віруючій душі (вдень).

Святкування Різдва триває вісім днів. Навіть ті, хто рідко відвідує церкву, 24 грудня обов’язково присутні на урочистій вечірній месі, під час якої зачитуються уривки зі Старого Завіту, згадуються біблійні події, які пов’язані з народженням Ісуса.

Напередодні Різдва церкви відкриті з самого ранку: парафіяни приходять на сповідь і можуть покаятися в своїх гріхах до того, як настане вечір.

Різдво – сімейне свято, зустрічають його у родинному колі. На святковому столі страви різдвянеого меню – кутя, з якої обов’язково починається святкове застілля; борщ; вареники з капустою, грибами, картоплею, ягодами; печена картопля, риба, капуста з грибами, хліб, масло, твердий сир, узвар.

Перед святковою вечерею сім’я обов’язково молиться, а потім діляться облаткою (прісним хлібом). А ось всім відома різдвяна індичка подається на стіл тільки 25 грудня – на другу різдвяну трапезу. Так само за святковим столом обов’язково ставлять зайвий прилад. Це для того, щоб показати, хто не прийшов в будинок в цей вечір – він завжди бажаний гість.

Колядки є зазвичай традиційним привітанням на Католицьке Різдво. Господарям дому, що пригощає, бажають достатку, миру й злагоди.

Сообщение Сьогодні – Різдво Христове за григоріанським календарем появились сначала на Український репортер.