У цей день підконтрольний владі спецпідрозділ МВС «Беркут» відкрив вогонь по майданівцям бойовими набоями.

Вранці 20 лютого близько 10-ої години демонстранти знову зайняли Жовтневий палац та Український дім. Після цього силовики на вулиці Інститутській відкрили вогонь по активістах.

Того ж дня в інтернеті з’явилося декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в озброєних лише щитами і палицями протестувальників на вулиці Інститутській.

До 14:00 години були вбиті 35 осіб, а о 17:00 повідомлялося про 60 загиблих майданівців. Після 15 години міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом було видано 1000 одиниць зброї, з них 408 – тітушкам. До речі,
останніх завозили з Білгорода, Вороніжа, Курська, Ростова і по містах, які вони планували окуповувати. В Харькові згодом, наприклад, їх зупинили наші націоналістичні обʼєднання. Як і в Одесі. В Донецьку вони вбивали мирних протестувальників. Люди просто зникали.

Після кривавих подій в центрі Києва про свою підтримку Майдану почали заявляти силовики з різних областей України. Світ облетіли кадри розстрілу фактично беззбройних людей в центрі Києва.

У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, під час одних із найтрагічніших подій Революції Гідності, на палаючому Майдані Незалежності прозвучала пісня «Лента за лентою».

Ці дні стали переломними для України. У центрі Києва тривали жорстокі протистояння, палали барикади, лунали вибухи та постріли. Саме так розпочався найтрагічніший етап революції гідності.

12 років тому, в цей період, загинула значна частина Героїв, яких згодом назвали Небесною Сотнею. 107 активістів Євромайдану, вбитих під час протистоянь. Їхні імена назавжди стали уособленням жертовності та незламності українського народу.

Назва виникла за аналогією зі структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Вперше словосполучення “Небесна Сотня” пролунало під час прощання із загиблими 21-22 лютого 2014 року на Майдані Незалежності.

Серед Героїв – люди різного віку, національностей, професій і віросповідань. Це громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82. Серед 107 Героїв – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Першим із Героїв Небесної Сотні став Павло Мазуренко, який помер 22 грудня 2013 року від тілесних ушкоджень. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року внаслідок ускладнень після поранення, отриманого під час штурму Майдану 18 лютого 2014 року.

Революція Гідності стала переломним моментом в історії сучасної України. Повалення режиму Януковича відкрило шлях до відновлення курсу на євроінтеграцію та підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши такі поняття, як гідність, свобода, право на самовизначення, суверенітет держави та європейський вибір.

“Серед вогню та льоду, снайперів на дахах Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхня кров та мужність дають українському народові другий шанс на свободу”, – зазначив віцепрезидент США Джо Байден у 2015 році, коментуючи події на Майдані.

1 липня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про заснування державної нагороди – “Орден Героїв Небесної Сотні”. Указом Президента від 3 листопада 2014 року № 844/2014 затверджено Статут і малюнок ордена.

Орден має форму блакитного хреста із зображенням небесного воїна в обладунках із мечем та щитом, стилізованих під саморобне спорядження учасників Майдану. На звороті викарбувано напис: “Свобода та Гідність”.

День Героїв Небесної Сотні – це день жалоби, пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії. Водночас це день вшанування боротьби за гідне й вільне життя.

Пам’ять про Небесну Сотню вшановують під гаслом “Вдячні за свободу!”.

Пісня «Лента за лентою», що походить із часів українських визвольних змагань, у ту ніч звучала як акт спротиву, підтримки та єдності — як нагадування, що боротьба за незалежність має глибоке історичне коріння.
Навіть серед вогню та небезпеки люди не припиняли стояти — і не втрачали голосу.
Вічна памʼять Героям Небесної Сотні.

14 лютого 2017 року під час судового засідання у справі про розстріл активістів Євромайдану оприлюднили новий відеодоказ, який раніше ніде не публікувався: ані у ЗМІ, ані в інтернеті. Це відео тривалістю 1 год 10 хв високої якості, на якому одним кадром, без монтажу зафіксована вулиця Інститутська в момент убивства протестувальників. Ракурс відео дозволяє відслідкувати як позиції силовиків, так і позицію активістів під час подій 20 лютого 2014-го.

Сообщение 20 лютого 2014 року – один із найтрагічніших днів в історії незалежної України (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Міністерство оборони Німеччини.

Як зазначається у дописі, Борис Пісторіус під час візиту хоче «особисто пересвідчитися в поточній ситуації та ефективності німецької підтримки».

Це вже другий візит Бориса Пісторіуса до Києва після його призначення на посаду міністра оборони. Перший раз він відвідав столицю України в лютому.

Напередодні в Україні з візитом перебував міністр оборони США Ллойд Остін.

Сообщение Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у Києві поклав квіти до меморіалу Героїв Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України.

“Розпочато подання кандидатів на здобуття академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів”, — йдеться у повідомленні.

Заявки на участь можуть подати ті, хто вчиться за спеціальностями:

Фізична терапія, ерготерапія;
Залізничний транспорт»;
Агроінженерія;
Економіка;
Військове управління (за видами збройних сил);
Географія;
Архітектура та містобудування;
Інженерія програмного забезпечення;
Сценічне мистецтво;
Психологія.

Зазначається, що стипендії отримає молодь, яка своєю активною громадянською позицією “утверджує ідеали та цінності Революції гідності”.

“Кандидатами на призначення стипендії можуть бути студенти, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій, громадській, спортивній або творчій діяльності, та курсанти, які мають зразкову військову дисципліну”, — йдеться у повідомленні.

Від кожного закладу освіти може бути відібрано одного кандидата. Заклади вищої освіти державної форми власності мають надіслати до ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти” такі документи:

супровідний лист із підписом керівника закладу освіти;
рішення вищого органу студентського самоврядування та матеріали, що
підтверджують активну громадянську позицію кандидата;
мотиваційний лист від студента;
витяг з рішення стипендіальної комісії, що підтверджує право на призначення академічної стипендії;
матеріали, що підтверджують успіхи та досягнення курсанта.

Документи, сформовані у справу та пронумеровані, потрібно надіслати до 15 червня 2023 року у двох примірниках. Паперовий варіант – рекомендованим листом або кур’єрською доставкою на адресу ДНУ ІМЗО МОН: 03035, Україна, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36, Сороці Ользі Василівні. Електронну версію (відскановані pdf-документи) на електронну адресу o.soroka1982@gmail.com з поміткою “Кандидат на призначення стипендії”.

Сообщение Стартував конкурс на здобуття стипендій імені Героїв Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом зрадника Януковича сягнуло свого піка. Із 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

Читайте також: Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу

105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Читайте також: Про “Очі”, що тримали Майдан

Цьогорічна програма заходів із вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні передбачає проведення кількох виставок, у тому числі у дзвіниці Києво-Печерської лаври, круглих столів, ходи пам’яті, презентації тритомника, інсталяції та панахиди.

Заходи відбуватимуться під гаслом: “Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни”.

Ушанування памʼяті Героїв Небесної Сотні є нагадуванням про високу ціну свободи і про цінності, за які воює Україна. Про це в Телеграмі заявив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

За його словами, “сьогодні вся країна вшановує памʼять Героїв Небесної Сотні. Це нагадування про високу ціну нашої свободи і про цінності, за які ми воюємо”.

Як нагадав головнокомандувач ЗСУ, тоді, на зламі 2013-2014 років, українці зробили свій цивілізаційний вибір.

“Прямо з Майдану тисячі добровольців одразу пішли на фронт. З 24 лютого 2022-го цей фронт розтягнувся на понад 3000 км. Але нас це не злякало. Ми продовжуємо боротьбу. І ми переможемо”, – наголосив Залужний.

Сообщение Сьогодні вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Трансляція богослужіння наживо здійснюється на сторінці ПЦУ у Фейсбуку.

“Кожен українець повинен знати і пам’ятати, якою ціною здобута наша державна та церковна незалежність і свобода, засвідчене наше прагнення бути у європейській сім‘ї народів. Шляху назад вже немає, слід робити все від нас залежне, щоби їхня жертва не була марною. Тож і сьогодні, коли наші брати і сестри продовжують захищати територіальну цілісність і свободу від російської агресії, ми не маємо права на безнадію. Маємо вірити в те, що, з Божою допомогою, в Україні – вільній, незалежній, європейській країні – запанує справедливий мир”, – написав предстоятель ПЦУ.

Герої Небесної сотні є прикладом та новітнім українським символом жертовної любові, турботи про ближнього, сміливості та патріотизму. За його словами, в один із складних періодів в історії України вони не залишились осторонь, а вийшли на мирну акцію протесту, щоби не допустити сповзання країни в безодню диктатури, захистити права, свободу й гідність рідного народу – і безвинно постраждали за це.

“Велика шана для Героїв – це молитва і пам’ять про них. Тож вічна пам’ять і слава героям Небесної сотні. Герої не вмирають!” – наголосив предстоятель ПЦУ.

Нагадаємо, що в Україні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року відзначають 20 лютого День Героїв Небесної Сотні.

Саме 18-21 лютого 2014 року у Києві були найжорстокіші протистояння між силовиками та учасниками Революції гідності. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану.

Читайте також:

• Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним з ключових моментів становлення української держави

Сообщение У Михайлівському соборі відслужили панахиду за Небесною сотнею появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці музею.

“У нас обшук! У ці хвилини саме відкрили і проводимо міжнародний науковий форум, готуємо заходи до річниці Революції Гідності, тому… деталі згодом”.

Представниця музею Ольга Сало в коментарі “Радіо Свобода” повідомила, що правоохоронців зацікавили документи щодо будівництва меморіалу. «Прийшли з обшуками, наразі вилучають документи, які стосуються будівництва меморіалу, наскільки ми розуміємо. Це слідче управління з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності», – розповіла Сало.

Водночас речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська в коментарі Радіо Свобода заявила, що не має інформації про обшук.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності – музейна науково-дослідна, культурно-освітня та науково-методична державна інституція, що належить до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.

Нагадаємо, що 20 лютого 2018 року оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановано на лютий 2019 року. Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу накладений арешт.

Сообщение У Музеї Революції гідності – обшуки появились сначала на Український репортер.

Причина – відсутні повноваження у присяжних, які закінчилися в квітні. Документи для продовження повноважень подано ще в січні. Однак Київрада з того часу так і не провела жодного засідання і не затвердила список таких осіб для Святошинського районного суду.

Головуючим зафіксовано відсутність в засіданні обвинувачених, колишніх “беркутівців” – Аброськіна, Зінченка, Янішевського.

Крім того досі (вже півроку після втечі “беркутівців” і обіцянок обох генпрокурорів) Верховна Рада не прийняла зміни до КПК щодо процедури заочного судочинства.

Наступне засідання суду – 10 червня, об 11.00.

Про це написала у Фейсбуці Євгенія Закревська з Адвокатської дорадчої групи.

На цю тему:

• “Якщо я поїду з Майдану, то завтра не буде України!”
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності

Сообщение Справа щодо розстрілу Небесної Сотні: Київрада не затверджує список присяжних появились сначала на Український репортер.

Представники Музею відразу повідомили про інцидент у себе на сайті й того ж таки дня надіслали звернення в поліцію.

Дякуємо громадянам за співпереживання, а Національній поліції – за швидке реагування на ситуацію.

7 квітня співробітники Шевченківського управління поліції оприлюднили відео, яке засвідчує, що стенди могло бути зірвано поривчастим вітром. На кадрах видно падіння стенда за відсутності людей. Однак невідомо, чи хто-небудь робив щось зі стендами перед тим.

Пошкодження пам’яток і вуличних виставок через природні причини стається надто рідко, в той час як версія про зловмисні дії людей вкладається у низку інших фактів.

Працівники Музею постійно виявляють і по змозі усувають очевидні зумисні пошкодження місць пам’яті про Революцію Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні та деінде. Неодноразово доводилося поновлювати навіть портрети героїв, які зникали з народного меморіалу, вочевидь, не через вітер.

Розписування та інші, явно зумисні пошкодження портретів, меморіалу, інформаційних стендів на алеї, виставок Музею трапляються часто, проте рідко вдається знайти винуватців.

Пригадується лише один випадок, коли вдалося знайти руйнівника. Чоловіка, який 2017 року розбив пам’ятні плити на алеї, затримали очевидці й передали поліції. Проте це не єдиний приклад відвертого вандалізму. Біля входу в колишній Жовтневий палац невстановлені особи розбили меморіальну плиту Героя Небесної Сотні Володимира Мельничука. Згодом на початку вулиці Михайла Грушевського в різний час понищено пам’ятні меморіальні знаки Сергія Нігояна, Олександра Бадери, Романа Сеника.

Резонансним став учинок власника салону, який свідомо замалював знакові історичні графіті “Ікони революції” на фасаді будівлі по вулиці Михайла Грушевського, 4.

Прояви вандалізму спостерігаються дотепер. 2019 року Музей поновив чотири інформаційні стенди “Місця Революції Гідності” на оглядовому майданчику ТЦ “Глобус” – від попередніх залишилися лишень уламки та каркас. У березні 2020-го пошкоджено нововстановлений стенд на алеї Героїв Небесної Сотні, який інформує про її меморіальне значення. Наприкінці того ж самого місяця хтось розмалював асфальт і стовпи на алеї аерозолем.

Десятки спроб нищення на Хрещатику пережили й вуличні виставки Українського інституту національної пам’яті: банери рвали, різали та розписували.

Майже щомісяця дізнаємося з новин про зумисне паплюження меморіальних знаків і пам’ятників Героям Небесної Сотні й АТО/ООС у різних регіонах країни.

З огляду на такий стан речей увага працівників Музею особливо загострюється щодо кожного нового випадку плюндрування пам’яті. Тому ще додамо цікаву деталь: усі три зірвані планшети теперішньої виставки “Століття нескорених” було розміщено із внутрішнього боку кола стендів, найменш помітного для перехожих. Це також схиляє до припущення про “непогодну” причину руйнування. Хочеться вірити, що це справді не так…

Увага ЗМІ та громадян навіть в умовах карантину та пов’язаних із ним викликів, а також оперативність правоохоронців свідчать, що пам’ять про Майдан для українців – актуальна та значуща.

Інф. Національного музею Революції Гідності

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Про “Очі”, що тримали Майдан
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

Сообщение Пошкодження виставки на Майдані Незалежності: хочеться вірити у версію поліції появились сначала на Український репортер.

Цього дня на малій батьківщині Героя молилися за всіх Героїв Небесної Сотні та українських воїнів, добровольців, волонтерів, військових лікарів, священників, котрі загинули в боротьбі за Україну, повідомляє Тернопільська Єпархія ПЦУ на своєму сайті.

У місцевому храмі святого великомученика Димитрія Солунського відслужили Літургію, яку очолив Кременецький благочинний прот. Володимир Буграк. Благочинному співслужили настоятель храму свящ. Вячеслав Савельєв, намісник Свято-Юріївського монастиря на хуторі Вірля ігумен Полікарп, духовенство Кременецького благочиння.

Після богослужіння у храмі духовенство, земляки Героя, його побратими, котрі приїхали до Дунаєва вшанувати пам’ять Сашка, вирушили на місцеве кладовище. Біля могили Героя священники відслужили панахиду.

Опісля поминальні заходи продовжилися у центрі села біля пам’ятника Героєві Небесної Сотні. Там відбувся молебень за Україну та мітинг-реквієм.

Цікаво, що всі поминальні заходи у Дунаєві: від початку служби у храмі до панахиди на кладовищі, – супроводжував лелека. Птах навіть намагався зайти до храму.

“Сьогодні ми, священики нашого благочиння, молилися в Дунаєві за всіх Героїв Небесної Сотні, між ними також згадували нашого земляка Сашка Капіноса.

На святій літургії поминали також всіх українських воїнів, добровольців, волонтерів, військових лікарів і священиків, котрі загинули в боротьбі за Україну.

Вражаюче! Але Бог послав свою ознаку! Що вона означає, можна тільки здогадуватись. Під час богослужіння на церковне подвір’я прилетів лелека! Зважте, у лютому! Він ходив біля храму, підходив до людей, давав себе погладити, позував для світлин! Коли вся громада пішла на цвинтар, де священики звершили панахиду на могилі Героя, лелека також перелетів і ”молився” з людьми. Пояснити таке неможливо”, – цитує Кременецького благочинного прот. Володимира Буграка у соцмережі спільнота Типовий Кременець.

Сообщение На Тернопільщині під час молитви за Героя Небесної Сотні до церкви прилетів лелека появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Укрінформ.

Учасники акції поклали до меморіальної дошки квіти й запалили лампадки.

“Хочу подякувати всім за те, що ви сюди прийшли, що ми стоїмо біля символічної дошки пам’яті, що ми можемо подивитися їм в обличчя і сказати, що ми їх не забудемо. Ми робимо все, щоб ідеали, за які вони боролися і полягли, стали реальністю”,- заявив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він додав, що посольство України приєдналося до тихої акції “Ангел пам’яті”.

Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима своєю чергою заявив, що у контексті цієї річниці важливим є слово “солідарність”. Адже і ті, хто шість років тому були на Майдані, і ті, хто тоді підтримували їх у Варшаві, відчували, що вони були не самі.

“Наша пам’ять, наша солідарність і наша активність – це найкраще, що ми можемо подарувати цим людям, а також тим, хто сьогодні на фронті щодня захищають Україну і Європу”, – підкреслив Тима.

Учасники акції у своїх виступах згадували знайомих, які загинули на Майдані, зокрема, Богдана Сольчаника, котрий навчався у Польській академії наук.

Увечері в церкві на православному кладовищі у Варшаві відбулася панахида за загиблими на Майдані.

Сообщение У Варшаві вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні появились сначала на Український репортер.