Про це повідомляється на сайті КМДА.

«У спадок ми отримали загрози для сталого розвитку міста. SWOT-аналіз сфер міста виявив основні ризики та виклики. Перш за все, це вкрай складні умови для пересування містом: транспортні затори, недбале паркування, горезвісні маршрутки. Вулична мережа міста виявилася слабкоспроможною, щоб забезпечити комфортні умови для руху транспорту, пасажирів та пішоходів», – зазначив Віталій Кличко.

Також, за його словами, незадовільним для європейської столиці є й рівень розвитку метро.

«Нам необхідно відшукати значні кошти на будівництво станцій метрополітену. Насамперед, продовжити його лінії на Виноградар та Троєщину», – підкреслив Віталій Кличко.

Також мер Києва наголосив на необхідності завершення будівництва підходів до Дарницького залізнично-автомобільного мосту та зведення вокзалу на Видубичах.

«Необхідно добудувати нарешті Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. Щоб у кінці наступного року відкрити автосполучення через міст. І приступити до наступного етапу – побудувати і запустити метро на Троєщину. Цей міст, що зводять вже майже 40 років, – важливий об’єкт інфраструктури не тільки столиці. І ми розраховуємо все-таки на допомогу уряду для найшвидшої реалізації цього проекту», – наголосив мер.

Невідкладним Віталій Кличко назвав і будівництво перехоплюючих паркінгів біля транспортних розв’язок – поблизу станцій метро та на в’їздах до міста.

Актуальним, за словами мера столиці, лишається також створення на міських магістралях окремих смуг руху для громадського транспорту.

«Нам необхідно оновлювати рухомий склад трамваїв, тролейбусів та автобусів. Столиці потрібен сучасний і комфортний громадський транспорт. Пристосований і для людей з інвалідністю. Ми купуємо новий громадський транспорт, але його треба набагато більше! – Аби ним було зручніше і швидше пересуватися містом, ніж на авто», – сказав Віталій Кличко.

Також серед пріоритетів: створення нових бульварів, парків, місць масового відпочинку, а також догляд за Дніпровськими островами, очищення водойм та пляжів.

“Вже у 2008 році стало зрозуміло, що чинний генеральний план не виконує свою регулюючу роль. Що саме спричинило такі висновки. По-перше, за чинним генеральним планом планувалося збільшити площу міста майже вдвічі, приєднавши до нього майже 64 тисячі гектарів території. Це десятки населених пунктів. По друге, в нього було хаотично внесено сотні змін, що спричинило ущільнення існуючої забудови, масову забудову зелених зон, забудову історичного центру висотними об’єктами. І це викликало справедливе невдоволення киян. Крім того, було зроблено помилку в прогнозі чисельності населення на 2020 рік. По чинному генеральному плану – було зроблено прогноз на 2020 рік, що населення буде складати 2,6 млн жителів, а вже сьогодні фактично населення перевищило три мільйони. Те саме стосується рівня автомобілізації”, – зазначив начальник комунальной організації “Інститут Генерального плану міста Києва” Сергій Броневицький.

Він додав, що в Європейських країнах Генплани оновлюються кожні п’ять років, а чинний Генплан був створений 20 років тому.

“Генеральний план розроблено в існуючих межах міста без значного розширення його території. Для збалансованого розвитку Києва та області пропонується сформувати Київську агломерацію. Розвиток агломерації базується на формуванні єдиного транспортного каркасу, який забезпечить зв’язок між населеними пунктами, доступність населення до місць прикладання праці, рекреаційних зон та важливих рекреаційних об’єктів. Для вирішення цих питань бажано спільно з адміністрацією області та за допомогою експертів Ради Європи розробити концепцію збалансованого розвитку Київської агломерації”, – додав Сергій Броневицький.

Сообщение У проекті нового Генплану Києва заплановано метро на Троєщину, школи, дитсадки та лікарні появились сначала на Український репортер.

– Олександре Івановичу, я мешкаю на Русанівці, і мої вікна виходять на правий берег. 10 років тому було видно тільки куполи Лаври та «Батьківщину-матір», а тепер схили Дніпра геть понівечено бридкими новобудовами.

–  Це – рана Києва, яка гоїтиметься дуже довго. Ці монстри, на Грушевского 9а, «Болт Куровського» на Кловському узвозі…

– Чий, даруйте, болт?

– Куровського. Це забудовник, народний депутат. І в БЮТ був, і в «регіонах». Давно говорять, що будинок треба знизити – він затьмарює вид на Лавру. Навіть у радянські часи такого собі не дозволяли – меч пам’ятника «Батьківщина-мати» спеціально вкоротили, щоб монумент не височів над дзвіницею.

Технічно це зробити можна – як будували, так у зворотному порядку й розібрати можна. Проблема в політичній волі та судовій системі – адже при будівництві стільки всього порушено!

– А вертолітний майданчик, що при Януковичі збудували?

– Теж можна розібрати. Але скільки часу піде, щоб заново озеленити схили…

– Куди ж усі дивилися? Адже є генеральний план міста.

– Генеральний план, прийнятий у 2002 році (на період до 2020-го), безнадійно застарів. Власне, він до пуття й не виконувався ніколи.

Що цікаво, за перші чотири роки в генплан було внесено вісім змін. Прийшов Черновецький, і при ньому внесли 1143 зміни! Причому суціль дрібні капості: зелену зону, промзону перетворювали на житлову забудову. Не генплан, а решето.

– А на підставі чого зараз розбудовується Київ?

– На підставі ДПТ – детальних планів територій. Тобто беруть певну ділянку (як-от колишня територія «Галактону», або ось поруч зі мною на Академмістечку був завод офісних меблів) і розписують – де що має бути. Але ДПТ приймається формально. Ось нещодавно бачив – школу «посадили» в приватний сектор. Як це так? Ви в мешканців поцікавилися? Хто ж вам віддасть свої будинки, аби ви там збудували школу?

Насправді забудовники будь-що намагаються уникати будівництва соціальних об’єктів – навіщо їм це? Женуть тільки висотки, але при цьому немає дитячих садків, шкіл, поліклінік. Навіть паркувань і крамниць немає!

А якщо навіть і будують… Ось наприклад, «Ліко-Град» на Теремках. Забудовник звів школу і садок, вони приватні. А там така платня – у батьків пуп розв’яжеться водити дитину в цей садок.

Зараз величезна проблема – будується житло, яке в принципі нікому не потрібне. Сила-силенна непроданих квартир – близько 70 тисяч. Будинок виростає, а половина квартир порожні. Але забудовники не переймаються – вони за рахунок цієї половини вже відбили вартість будинку. А там, може, й решту продадуть колись. А чого – стоїть собі, хліба не просить…

ОтакКиїв може перетворитися на місто порожніх квартир. Мега-село, де будуть тільки  мешкати. Але в селі хоч підсобне господарство є, а тут чим зайнятися?

– Наскільки я зрозумів, Київ зараз розвивається без якогось виразного генплану. У 2020-му термін його дії минає. Чи є шанс прийняти новий?

– Немає такого шансу. За новим законодавством у генплан тепер тільки зміни вносяться. З «до 2020 року» він перетворився на безстроковий. Його тепер можна лише підрихтовувати.

А головна проблема в тому, що всі редакції генплану були недосконалі, професійно непридатні. Їх створювали за совковими лекалами планової економіки, на підставі прогнозів народжуваності. Але це неправильний підхід – у столиці сила-силенна приїжджих, люди приїжджають працювати з передмість.

Так, у 2006 році, коли за офіційною статистикою в Києві мешкало 2,8 млн. осіб, я за допомогою Держстату вийшов на цифру 4,2 млн. – використовував дані щоденного споживання хліба. Інститут демографії брав за основу споживання солі й вивів цифру 3,7 млн. Але там явна помилка – сіль купують кілограмовими упаковками.

А підхід досі формальний. Ось у селі Чайки (на фото) мешкає 15 тисяч осіб, а школи не будують. Бо за офіційною статистикою жителів усього 400.

– Який ви бачите вихід із ситуації?

– Насамперед треба прийняти стратегію розвитку міста. Зібрати команду фахівців – від влади, бізнесу, освіти, вчених, архітекторів, демографів, соціологів – і зрозуміти, яким ми хочемо бачити Київ. Це буде мега-село, чи, наприклад, інноваційний парк, чи освітній хаб. Чи промислове місто, як це було при совку.

А не маючи стратегії, говорити про генплан безглуздо.

– Олександре Івановичу, тотальна забудова Києва рано чи пізно призведе до транспортного колапсу. Взяти лівобережжя – будинки зводять так азартно, що незабаром навіть метро перестане справлятися з потоком пасажирів, які вранці їдуть на роботу на правий берег. Як розв’язати цю проблему?

– Розвивати громадський транспорт – нічого розумнішого людство поки ще не придумало.

У Києві була розвинена трамвайна система, але її практично знищили. Був прекрасний маршрут із Контрактової площі на лівий берег, через міст Патона. Чому його прибрали – аби простіше було їздити автомобілям і приватним маршруткам? Треба відновити.

Кому заважали трамваї на мості Патон?

Більше того, добре б прокласти трамвайну колію від Дарницької площі до автовокзалу. З 90-х років є проект – пустити лінію швидкісного трамвая вздовж кільцевої залізниці. Але, на жаль, це все лише проекти.

Розмову вів Андрій КУЗЬМІН

Сообщение Олександр Сергієнко: «Київ може перетворитися на місто порожніх квартир» появились сначала на Український репортер.

Наприклад, лише один ДПТ Троєщини (400 гектарів) передбачає будівництво об’єктів площею мільйон квадратних метрів.

Дані ДПТ суперечать Генплану міста і крім будівництва нових висоток передбачають узаконення тих, які були побудовані незаконно (без документів чи на самозахопленній землі).

Перед обговоренням даного питання Віталій Кличко пропустив до зали засідань «інвесторів» скандального забудовника Войцеховського, які стали живим щитом перед трибуною Київради.

Варто зазначити, що половина промерських депутатів, які проголосували за це питання, взагалі мають прямий конфлікт інтересів, оскільки самі забудовують столицю.

Хоч я неодноразово намагався зняти скандальні детальні плани територій Шевченківського району: Татарки, Нивок, Сирця.., аргументуючи таку необхідність очевидними фактами, міський голова Кличко разом зі своїми депутатами вчергове показали, що означають для них інтереси мешканців столиці.

Святослав КУТНЯК, депутат Київради

На цю тему читайте також

• “Рідна країна” Миколи Томенка різко виступила проти команди Кличка

Сообщение Сотні нових висоток «задушать» Київ появились сначала на Український репортер.