Кожна остання субота листопада для моєї родини є Свічкою Пам’яті не лише за безвинно убієнними голодною смертю десятьма мільйонами 500 тисяч українців, серед яких 4 мільйони дітей.

В Миргородському районі на Полтавщині, звідки я і мої батьки родом, покоїться 22 моїх рідних і двоюрідних дядьків і тіток, з них семеро — у віці від 3-х до 12 років, вбитих голодною смертю.

Села Новоселиця і Попівка, де народилися моя мама (1916 р. н.) і тато (1905 р. н.), були занесені на так звану «чорну дошку». Що вона означала знають всі українці. Про страшний голодний МОР знаю з дитинства від бабусі і батьків. Моїм дітям про Голодомор розповідала моя мама, їхня бабуся. Мої онуки про нього знають від мене і моїх синів…

Читайте також: Свідчення очевидців як акт звинувачення у злочині. «Меню» харчування під час Голодомору 1932–33 років

Свого часу антиукраїнськими силами і їх кураторами з Москви була розгорнута брутальна цинічна інформаційна війна, щоб не допустити ухвалення законопроєкту «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», внесеного президентом Віктором Ющенком.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України (450 депутатів) прийняла закон, який визначив, що Голодомор 1932–1933 років є ГЕНОЦИДОМ українського народу. Рішення було ухвалене лише 233 голосами від необхідних 226. Від партії регіонів (186 депутатів) проголосувало лише 2 депутати (Ганна Герман і Тарас Чорновіл), від БЮТ— 118 (129), від блоку «Наша Україна» — 79 (81), від соцпартії — 30 (33) і позафракційних — 4. Фракція комуністів (21) за законопроєкт не голосувала в повному складі.

Такою позицією комуністи і регіонали відкрито проявили своє вороже антиукраїнське нутро. Вже тоді керівників партії регіонів (Янукович) і кпу (Симоненко) треба було фізично знищити як ворогів української нації. Можливо, такий крок запобіг би російській гібридній агресії у лютому 2014 року, яка через вісім років переросла у повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. Янукович, Симоненко і їх близьке оточення втекли в росію. Та прийде час і «КАРМА» наздожене і покарає їх, як уже покарала інших зрадників України…

Будучи народним депутатом і членом ПАРЄ, після направлення неодноразових депутатських запитів, 22 травня 2009 року я добився порушення кримінальної справи № 475 за фактом вчинення геноциду українців в 1932-1933 роках (ч. 1 ст. 442 ККУ) і допомагав слідчій групі СБУ в пошуку за кордоном доказів. Отримані матеріали і європейський документальний фільм про Голодомор в Україні були долучені до матеріалів справи як докази. Фільм був показаний по телебаченню.

Регіонали і комуністи виступили з антиукраїнськими заявами проти порушення справи, повторюючи московські наративи, що штучно організованого Голодомору в Україні не було. Вони стверджували, що голод в радянському союзі виник в результаті неврожаю.

Підкреслю особливу роль в розслідуванні справи керівника слідчої групи СБУ полковника Валерія Удовиченка і заступника голови СБУ генерала Миколи Герасименка. Знаходячись в надскладних організаційних і політичних умовах (колегія генпрокуратури блокувала порушення справи і її розслідування, оскільки було очевидним, що Янукович стане президентом України), слідчі завершили досудове слідство і справу направили в суд для розгляду.

13 січня 2010 року Апеляційний суд міста Києва (суддя В. Скавронік) постановив, що керівники комуністичного тоталітарного режиму срср Сталін, Каганович, Хатаєвич, Чубар, Молотов, Постишев, Косіор з метою переслідування національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення частини українців спланованих ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували ГЕНОЦИД частини української національної групи, тобто вчинили злочин, передбачений ч.1 ст. 442 КК України.

Повний текст постанови суду див. тут

Моя боротьба за правду і визнання судом Голодомору геноцидом українців носила жорсткий (на грані фолу!) політичний і юридичний характер з «п’ятою колоною» в Україні – парламентськими фракціями партії регіонів і кпу, проросійським прем’єр-міністром і президентом Януковичем (тричі судимий за насильницькі і корисливі злочини, агент КДБ), генпрокурором Медведьком і його заступником Пшонкою. Підтримку в прокуратурі я мав лише від заступника Генерального прокурора Миколи Голомши, за що йому вдячний.

На весняній сесії ПАРЄ 2010 року президент-зрадник Янукович заперечив визнання Голодомору геноцидом українців. Після цього в присутності Януковича і групи депутатів-регіоналів я заявив: «Ті, хто спробують скасувати рішення Київського апеляційного суду, мною будуть фізично знищені як вороги українського народу! Слово офіцера».

У грудні 2015 року за моєю заявою прокуратура порушила кримінальне провадження проти втікача Януковича за заперечення Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду українського народу. Більше про це читайте в статті «Без терміну давності» .

Подібна війна за правду історичної пам’яті про геноцид українців продовжується і сьогодні. Вшанування мільйонів вбитих українців третій рік поспіль відбудеться на тлі сучасної геноцидної війни, розв’язаної спадкоємицею злочинної імперії “ссср” – російською федерацією (планетарним злом).
Знаковим є те, що минулого місяця Парламентська Асамблея Ради Європи своєю резолюцією визнала повномасштабну агресію, розпочату московським фюрером путіним у 2022 році, наступним етапом геноцидної політики, яка ведеться Москвою, принаймні, впродовж останніх 100 років. Усвідомлення прямого зв’язку між цими злочинами проти української нації є надзвичайно важливим; воно також робить нагальним питання встановлення історичної правди про Голодомор-геноцид 1932 – 1933 років: його справжніх мотивів, механізмів, масштабів і наслідків. Ці знання допоможуть нам розуміти справжні наміри кремля у сучасній війні, а також – наблизити міжнародне засудження багаторічної злочинної стратегії, спрямованої на знищення української нації.

Читайте також: 

• Фільм про голодомор в Україні увійшов до списку найкращих стрічок 2020 року (+відео)
• Воскресити Національні уроки в школах України про вшанування пам’яті жертв Голодомору – Вадим Пепа

Вагомим кроком на цьому шляху стало відкриття у 2019 році кримінального розслідування проти виконавців Голодомору-геноциду, що було логічним продовженням справи 2009–2010 рр. (№ 475) проти організаторів злочину. Провадження розпочали слідчі СБУ за заявою тодішньої генеральної директорки Національного музею Голодомору Олесі Стасюк.

У 2019 – 2022 роках були вперше проведені комплексні судові експертизи, метою яких було встановлення кількості жертв Голодомору, виявлення мотивів і механізмів організації геноциду. Загалом було здійснено 8 експертиз за участі понад 40 різнофахових експертів. Попередні підсумки оприлюднили на конференції у Києві у вересні 2021 року: жертвами Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років, згідно з висновками експертиз, стали 10,5 млн українців (9,1 млн – у межах так званої “УРСР”, 1,4 млн – на Північному Кавказі). Ці дані, з-поміж іншого, збігаються з оцінками іноземних дипломатів, що у 1933 році інформували свої уряди про 10-15 млн вбитих голодом українців.

Згідно висновків експертів під час масового штучного голоду 1921-1923 рр. було знищено 3 млн 500 тис українців, а від масового штучного голоду 1946-1947 рр. – 1 млн 500 тис українців. Трьома штучно організованими голодоморами в Україні було вбито 15 млн 500 тис. українців. Кількість жертв цих голодоморів можна порівняти з загиблими українцями під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). На фронтах війни, в нацистських концтаборах, під час каральних акцій фашистів, в партизанських загонах, вивезених до Німеччини і не повернутих в Україну було вбито, закатовано і померло від ран і виснаження понад 14,5 млн українців, що складає майже 20% від всіх загиблих у цій війні (71 млн військових і цивільних осіб).

Сьогодні, коли Україна бореться за своє існування на фронті, внутрішня гуманітарна війна, що її агресивно веде “п’ята колона”, є не менш небезпечною. Майбутнє української нації залежить як від перемоги на полі бою, так і від перемоги у війні за історичну пам’ять. Адже лише правда може стати фундаментом для національної стійкості і єдності.

Нагадаю, що 32 країни світу визнали Голодомор в Україні 1932-1933 років ГЕНОЦИДОМ Українського народу. З росією все зрозуміло, вона ніколи не визнавала своїх злочинів і продовжує геноцидну політику проти українців. Але чому мовчать на офіційному рівні США і Ізраїль? Скільки їм потрібно ще часу, щоб нарешті на законодавчому (державному) рівні визнали Голодомор геноцидом українців?! Окремі політики цих країн неодноразово обіцяли прийняти відповідні правові акти.

Чому Ізраїль до цього часу не визнав Голодомор геноцидом українського народу читайте у статті «Голодомор: пом’янемо, згадаємо, не вибачимо і не простимо»

Рекомендую також ознайомитися зі статтею «Чи готові США визнати Голодомор геноцидом українського народу і як на це впливає війна?»

Сподіваюся, що Сенат США і Кнесет Ізраїлю та їх уряди задуматися над тим, що фашистські режими росії і Ірану є союзниками у геноцидних війнах проти українського і єврейського народів, зроблять справедливі висновки і визнають Голодомор в Україні 1932-1933 рр. геноцидом українців.

Від імені нашої організації дякую  вченим, експертам і всім тим, хто, проявивши громадянську мужність, добився встановлення ПРАВДИ про Голодомор-геноцид українців. Бажаю їм успіхів і перемог у подальшій боротьбі за правду, честь і справедливість. Бог не в силі, Бог у Правді.

Запалимо Свічку Пам’яті. Пом’янемо. Згадаємо поіменно рідних, не вибачимо і не простимо вбивць українців! Вічна і світла пам’ять безвинно убієнним штучними голодоморами і тим, хто віддав своє життя за волю і незалежність України…

Слава Україні!
Смерть ворогам України!

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України,
народний депутат України 2-6 скликань, член ПАРЄ (2006-2010),
почесний голова СОУ, генерал-лейтенант,
кандидат юридичних наук.
Нагороджений орденом ООН “Діяння на благо народів”,
медаллю ЄС “Європа – союз цінностей”,
вищою відзнакою Королівського канадського легіону
імені Пилипа Коновала Хрестом «Вікторія»,
Хрестом Союзу українських вояків УПА в Канаді
«За заслуги у розбудові і обороні Української Держави»

Сообщение Завтра вшановуватимемо пам’ять жертв Голодоморів, запалимо Свічку Пам’яті появились сначала на Український репортер.

Села Новоселиця і Попівка, де відповідно народилися моя мама (1916 р. н.) і тато (1905 р. н.), були занесені на так звану «чорну дошку». Що вона означала, сподіваюся, що сьогодні знають всі українці. Про страшний голодний МОР знаю з дитинства від бабусі і батьків. Моїм дітям про Голодомор розповідала моя мама, їхня бабуся. Мої онуки про нього знають від мене і моїх синів.

Будучи народним депутатом, після направлення неодноразових депутатських запитів, я добився у травні 2009 року порушення кримінальної справи № 475 за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932-1933 роках (ч. 1 ст. 442 ККУ) і допомагав слідчій групі СБУ в пошуку за кордоном доказів. Отримані фактичні дані і документальний фільм були долучені до матеріалів справи як докази.

13 січня 2010 року Апеляційний суд міста Києва постановив, що керівники комуністичного тоталітарного режиму СРСР Сталін (грузин) Каганович (єврей), Хатаєвич (єврей), Чубар (єврей), Молотов (росіянин), Постишев (росіянин), Косіор (поляк) з метою переслідування національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови і утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення частини українців спланованих ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували ГЕНОЦИД частини української національної групи, тобто вчинили злочин, передбачений ч.1 ст. 442 КК України.

Дякую всім, хто добивався встановлення ПРАВДИ про Голодомор-геноцид!

Обов’язково напишу, яка була розгорнута брутальна війна антиукраїнськими силами в Україні і за кордоном, щоб не допустити ухвалення законопроєкту «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» (2006), внесеного Президентом України Віктором Ющенком. Як керівництво Генеральної прокуратури (Медведько, Пшонка та інші) відмовилося порушувати кримінальну справу (я добився, щоб це зробила СБУ). Як москва в союзі з партією регіонів (Янукович) і комуністами (Симоненко) в парламенті добивалися, щоб не було судового рішення про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Як делегація росії в ПАРЄ блокувала розгляд цього питання і як зрадник-втікач Янукович заперечив визнання Голодомору геноцидом українців. Багато розповім вам про ті події, безпосереднім учасником і свідком яких я був.

Згідно висновків комплексних судових експертиз, завершених в 2020 році:

— під час масового штучного голоду 1921-1923 рр. в Україні було знищено 3 млн 500 тис. українців;
— від масового штучного 1946-1947 рр. голоду померло 1 млн. 500 тис. українців;
— під час Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. більшовицький єврейський режим знищив 10 млн 500 тис. українців, низ 4 млн дітей.

Вдумайтесь: трьома штучно організованими голодоморами було вбито 15 млн 500 тис. українців.

Нагадаю, що 32 країни світу, а також Європейський парламент і ПАРЄ визнали Голодомор в Україні 1932-1933 років ГЕНОЦИДОМ Українського народу.

Ізраїль і росія (правонаступниця СРСР) не визнають Голодомор геноцидом українців, оскільки його організаторами були керівники комуністичного тоталітарного режиму в СРСР євреї-більшовики Каганович (єврей, ідеолог геноциду українців), Хатаєвич (єврей), Чубар (єврей), Молотов (росіянин), Постишев (росіянин), Косіор (поляк) на чолі з тираном Сталіним (грузин).

Головними виконавцями геноциду українців на місцях були керівники каральних органів ОДПУ СРСР ( Ягода Єнох Гершенович — єврей) і ДПУ УРСР (Балицький Всеволод Аполонович — єврей).

На керівних посадах в органах ДПУ Української РСР в 1932-1933 роках перебувало 75 осіб, них 50 (66,6%) — євреї.
Фашистський режим путіна продовжує геноцид українців.

Українці, запалимо Свічку Пам’яті. Пом’янемо. Згадаємо поіменно рідних. НЕ вибачимо і не простимо вбивць українців!

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, кавалер ордену ООН “Діяння на благо народів”, медалі ЄС “Європа – союз цінностей”,
член ПАРЄ (2006-2010), почесний голова СОУ, генерал-лейтенант

Сообщение Голодомор: пом’янемо, згадаємо, не вибачимо і не простимо появились сначала на Український репортер.

Документ підготували депутати від Соціал-демократичної партії, Зелених, Вільної демократичної партії, а також опозиційного Християнсько-демократичного союзу.

“Від голоду та репресій постраждала вся Україна, а не лише її зерновиробничі регіони. З сьогоднішньої точки зору, історико-політична класифікація як геноцид очевидна. Німецький Бундестаг поділяє таку класифікацію”, – йдеться у резолюції.

Примусовий голод також був спрямований на “політичне придушення української національної свідомості”. Масові смерті від голоду не були наслідком неврожаю, а є відповідальністю політичного керівництва Радянського Союзу на чолі з Йосипом Сталіним. “Таким чином, Голодомор є злочином проти людства”, – заявляють парламентарі.

“Голодомор припав на час наймасовіших злочинів проти людства на європейському континенті, жорстокість яких була немислимою до того часу. До них належать Голокост європейських євреїв в його історичній унікальності, воєнні злочини Вермахту і сплановане вбивство мільйонів невинних цивільних осіб в рамках расистської німецької війни на винищення на Сході, за які Німеччина несе історичну відповідальність”.

Депутати закликають федеральний уряд пам’ятати про жертв Голодомору та сприяти його міжнародному розголосу – наприклад, через освітні пропозиції. Уряд також має протидіяти “будь-яким спробам запуску односторонніх російських історичних наративів”.

У минулі роки МЗС Німеччини виступало проти визнання Голодомору геноцидом.

Читайте також:

• Свідчення очевидців як акт звинувачення у злочині. «Меню» харчування під час Голодомору 1932–33 років
• Воскресити Національні уроки в школах України про вшанування пам’яті жертв Голодомору

Сообщение Німецький Бундестаг визнав Голодомор геноцидом українського народу появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

У четвер ВР ухвалила постанову №7276 про заяву Верховної Ради України “Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні”.

Дослівно: “…Верховна Рада України цією заявою:

Визнає дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом українського народу.
Звертається до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав щодо визнання вчинення Російською Федерацією геноциду Українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів на території України”.
Деталі: У обґрунтуванні такого рішення згадуються, зокрема, численні публічні заяви президента РФ Володимира Путіна та інших посадових осіб цієї держави, а також рішення органів влади всіх рівнів на підтримку та виконання цих заяв, які “в сукупності свідчать про існування офіційної політики російської держави щодо невизнання права українського народу на самоідентифікацію, самовизначення і, як наслідок, на існування”.

Також констатується багатовікова політика росії, спрямована на “деукраїнізацію”, поглинання української нації шляхом перекручування та привласнення її історії, здобутків у сферах науки, культури й мистецтва.

Зазначається, що дії збройних сил рф на території України проти цивільного населення здійснюються з наміром знищити, повністю або частково, український народ як окрему національну спільність.

У заяві констатується, що акти геноциду в діях рф проявляються, зокрема, у:

вчиненні збройними силами рф на тимчасово окупованих територіях України масових звірств (зокрема, в містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь та багатьох інших населених пунктах на території України), що виявлялися у численних випадках вбивств, викрадення, жорстокого позбавлення свободи людей, їх катування, зґвалтування, глумління над тілами вбитих і замучених;
систематичних випадках умисного вбивства цивільного населення та умисному створенні Збройними силами рф таких умов життя, які завдають виняткових страждань українському народу, направлені на його повне або часткове знищення, та у підсумку призводять до фізичного знищення українського населення в багатьох населених пунктах на території України, зокрема, через блокаду населених пунктів, недопущення гуманітарної допомоги та перешкоджання евакуації цивільного населення;
захопленні та цілеспрямованому знищенні об’єктів інфраструктури, що забезпечує базові потреби та життєзабезпечення людей;
примусовому переміщенні українських дітей на територію російської федерації та їхній передачі на виховання до чужого їм середовища з метою знищення їхньої самоідентифікації як українців, а також у вигнанні з власних домівок та депортації тисяч цивільних осіб з числа цивільного населення України на територію рф;
поширених випадках фізичного та психологічного насильства щодо населення України, представників українських органів державної влади та органів місцевого самоврядування, представників громадських організацій та інших місцевих активістів, журналістів, священнослужителів та інших авторитетних в українському суспільстві осіб;
системних діях рф, спрямованих на створення умов, що розраховані на поступове знищення українського народу через підрив економічного потенціалу та безпеки, які проявляються у знищенні об’єктів господарської інфраструктури (пошкодження зерносховищ, перешкоджання посівній кампанії, блокада морських торговельних шляхів, руйнування електро- та газотранспортної інфраструктури тощо).

Сообщение Верховна Рада визнала дії московії геноцидом українського народу появились сначала на Український репортер.

Про те, яку жахливу трагедію пережив український народ з вини більшовицьких вождів відомо в багатьох країнах. Але чи визнано це в офіційних документах? Нагадаємо, як це питання раніше розглядалося в Парламентській асамблеї Ради Європи.

Під час весняної 2008 року (14-18 квітня) сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи Бюро Асамблеї підтримало запропоновану представниками української делегації (Ольга Герасим’юк, Григорій Омельченко, Оксана Білозір, Мустафа Джемілєв) ініціативу розглянути тему Голодомору в Україні 1932-1933 років. Просили ПАРЄ визнати Голодомор – геноцидом Українського народу.

26 червня 2008 року Комітет з політичних питань ПАРЄ затвердив доповідача по темі Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Але трапилося несподіване… Як писав у ЗМІ Олег Тягнибок, “ухвалюючи доповідь про вшанування пам’яті жертв Великого Голоду в країнах колишнього СССР, Парламентська Асамблея Ради Європи відмовилася назвати Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Депутати (21 проголосував “за” визнання голодомору геноцидом і 55 – “проти”) аргументували позицію тим, що “від насильницького голоду постраждали також народи Росії, Білорусі, Молдови та Казахстану”.

Відомо, що до початку сесії ПАРЄ було підготовлено кілька версій документу про Голодомор, у тім числі й такий, що визнає його геноцидом українського народу. Проте виступаючи напередодні на сесії ПАРЄ, Янукович виголосив фарисейську промову, в якій недвозначно “проінструктував” депутатів, який саме документ вони мають ухвалити. Янукович, зокрема, висловився, що не можна визнавати Голодомор геноцидом окремого народу, оскільки це була “спільна трагедія держав, що входили до СРСР”. Отже, ПАРЄ не ухвалила б антиукраїнського й відверто проросійського рішення, якби не втрутився Янукович…”

22 травня 2009 року СБУ порушила кримінальну справу за фактом геноциду в Україні у 1932-1933 роках, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 442 КК України.

А 25 грудня 2009 року в ході розслідування цієї справи Головне слідче управління СБУ порушило кримінальну справу щодо Сталіна Й.В., Молотова В.М, Кагановича Л.М., Постишева П.П., Косіора С.В., Чубаря В.Я. і Хатаєвича М.М. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 с. 442 КК України (геноцид).

У 2010 році Апеляційний суд Києва підтвердив висновки слідчих СБУ про організацію вчинення в 1932–1933 роках на території УСРР Сталіним, Молотовим, Кагановичем, Постишевим, Косіором, Чубарем та Хатаєвичем геноциду українського народу та закрив кримінальну справу у зв’язку з їхньою смертю.

Фото Ігоря ІВАРОВСЬКОГО

Сообщение Світ не повинен мовчати про геноцид українців появились сначала на Український репортер.