А унікальний тому, що його біографія бере початок з 1960 року, коли на Київському радіозаводі було створено клуб «Юний технік». Тоді ж радіозавод безоплатно передав гуртківцям приміщення для навчання: одне з них на вулиці Сормовській, 9 у Дарниці (давнішня невеличка двоповерхова споруда, у якій декілька учбових класів, саме звідси розпочинався поступ гуртківців до чемпіонських вершин у технічній творчості) і друге, що на Харківському шосе, 55. Тут, у багатоповерховому житловому будинку на першому поверсі було збудовано класи для Клубу юних техніків. І споруджено їх було за кошти радіозаводу в 1991 році.

Поставимо риторичне запитання: а яка доля радіозаводу – промислового гіганта столиці? Сумна. “Розчинився” у дикому приватизаційному вихорі, залишилися ріжки та ніжки.

Сьогодні приватизація накотилася на Державний позашкільний навчальний заклад «Перспектива». Ні-ні, урядовці не кажуть, що ось продаються дитячі гуртки. Боронь Боже! 14 жовтня 2022 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав розпорядження про передачу єдиних майнових комплексів великої низки держпідприємств до  Фонду державного майна. Серед них опинився і  єдиний майновий комплекс Державного позашкільного навчального закладу «Перспектива».  Очевидно, Міністерство економіки, яке очолює перший віцепрем’єр Юлія Свириденко, погодилося, щоб із підпорядкування її відомства було виведено “Перспективу”.

Отже йдеться про “єдиний майновий комплекс”, навіть натяку на слово “діти”. Бачте, у яку нейтральну “обгортку” загорнуто цю справу з відомими для певних кураторів привтаизаційними результатами.

Зверніть увагу: серед цього чималого списку підприємств є тільки одне-однісіньке із галузі “ОСВІТА”. І це – “Перспектива”. Усі інші стосуються сільського, лісового господарства, видобувної галузі, інфраструктури. Є шахти, спиртові та винні заводи, морський порт, конеферми, київський “Електронмаш”… Як ви розумієте, усе це зовсім не стосується освіти! І лише якимсь боком сюди затесався позашкільний навчальний заклад “Перспектива”. Одне-однюсіньке освітянське підприємство. Ніби сирота якась. Начебто з іншої планети. Беріть його голими руками, розшарпуйте “з молотка”… Щоб і сліду не залишилося, як від Київського радіозаводу, де намагалися зробити конкурентними українські телевізори “Славутич”.

Але ж на урядовій владній верхотурі заявляють, що настала гостра потреба у малій та великій приватзиації.  Фонд держмайна ухвалив рішення ліквідувати 1278 державних підприємств із 2364, які перебувають в його управлінні. Про це повідомляє пресслужба ФДМ.

У Фонді переконують, що 82% підприємств в управлінні – непродуктивні активи, які існують лише на папері та мають мільйони накопичених боргів.

Звичайно, країні потрібні гроші. Щоб фінансувати військо, оборонний комплекс, соціальні видатки, відновлення зруйнованого рашистами житла, освіту, культуру, словом є дуже багато бюджетних витрат. А коштів не вистачає. Тому уряд продає усі неліквідні державні підприємства.

Але ж позашкільний навчальний заклад “Перспектива” не має боргів. А найголовніше – освітянські заклади заборонено приватизовувати.

Але ж якщо дуже хочеться, то можна… Цікаво, чи відомо першому віцепрем’єру – міністру економіки Юлії Свириденко, чим займається “Перспектива”, яку науку тут штудіюють діти, які високі нагороди здобули на престижних міжнародних змаганнях, за рахунок чого дитячі гуртки абсолютно без фінансової підтримки держави працюють понад тридцять років? Зрештою, до її підлеглих вже чимало разів звертався керівник “Перспективи” Андрій Люшин щодо майбутнього цього підприємства. Але його вперто не чули, аргументи відкидали, ховали у довгій шухляді пропозиції щодо необхідності державного фінансування гуртків, згоди Мінекономіки передати підприємство у відання Міністерства освіти. На жаль, це був глас волаючого у пустелі.

І ось тепер “Перспектива” опинилася у підпорядкуванні Фонду держмайна, а звідси відкривається лише одна сумна перспектива – аукціон, продаж усього того, що у чиновницьких паперах називається “єдиний майновим комплексом”. Прощавайте легендарні гуртки дитячої технічної творчості! Звідси вже ніколи не торуватимуть шлях до чемпіонських вершин підлітки: майбутні аконструктори, авіаінженери, льотчики, фахівці безпілотної авіації…

Пробачте, сьогоднішні умільці, юні патріоти України з великими серцями, що не зберегли ваш старенький, але знаменитий клуб. Бо впливовим дядям і тьотям ну дуже потрібні ваші приміщення в Дарниці. Тому прем’єр-міністр Денис Шмигаль без жодного сумніву оголосив вердикт. Освітянський заклад передали до Фонду держмайна як шахту, спиртовий завод, конеферму…

В уряді навіть не звернули уваги, що під час війни з російською ордою «Перспектива» вирішила не сидіти, склавши руки, а підставити плече фронту. Узялися за нагальне – за профільну справу. Безпілотники, дрони – ось на чому сконцентрували увагу.

Навіть в умовах війни підприємство знайшло можливість допомагати Збройним силам України виготовляти, обслуговувати, ремонтувати безпілотники. Долучилися й до початкового навчання азам керування безпілотниками. Навіть це маленьке позашкільне підприємство вже виготовило два бойових безпілотники, а також вісім навчальних БПЛА! За цей час підготовлено трьох операторів цих літальних апаратів. Гуртківці з особливою гордістю показують листи-подяки від військового командування за свою діяльність у справі оборони країни.

Виконувач обов’язки директора підприємства “Перспектива” Андрій Люшин розповідає, що на базі авіамодельного гуртка можна було б і суттєво розгорнути справу з безпілотниками для воїнів. Адже є приміщення для виробництва, персонал необхідної кваліфікації та необхідне обладнання. Однак всі ці ресурси розраховані на штучне виробництво. А щоб налагодити виробничий конвейєр, для цього потрібні додаткові фінансові та технічні ресурси. А їх немає, тим більше що підприємство виставлять на продаж. Як шахту чи спиртовий завод. А ми ж водночас чуємо, як державні люди у високих кабінетах твердять, що країні “потрібна армія дронів”. Це до кого вони звертиаються: до авіамоделістів із “Перспективи”, які опинилися на вулиці? Шановний пане Денис Шмигаль, прочитайте, будь ласка, ось ці подяки військового командування на адресу “Перспективи”.

Радив би також ознайомитися з цими подяками і віце-прем’єр-міністру з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову. До пана Федорова також зверталася адміністрація “Перспективи”
– просила звернути пильну увагу на значущу освітянську діяльність, з тим, щоб врятувати цей заклад від постійних спроб рейдерського захоплення і допомогти перевести підприємство науково-технічної творчості молоді до сфери управління Міністерства цифрової трансформації України.

Не почув Федоров. Не болить йому це питання. Як і міністрові Юлії Свириденко.

Журналісти видання «Український репортер» мали змогу декілька разів відвідати цей навчальний заклад і побачити, як організовано тут навчальний процес, на якій виробничій базі діти опановують ази майбутньої професії, як фахово та натхненно педагоги прищеплюють гуртківцям потяг до аерокосмічної освіти, піклуються про технічний розвиток молоді. Особливо нас вразило, з яким ентузіазмом школярі беруться за розробку та виготовлення авіаційних моделей літачків, дронів.

Редакція розповідала про це у низці статей та відеорепортажів, зокрема таких:

Юні крила України. Історія виживання і боротьби, 22.08.2019.

Тут народжуються таланти, 25 квітня 2020 року

До уваги влади: хто знищує дитячі гуртки?, 27 квітня 2020 року.

Читайте також про діяльність “Перспективи: Байдужість і рейдерство, або Як у Києві чиновники хочуть позбавитися дитячого авіамодельного гуртка, що допомагає виготовляти дрони для фронту (+відео)

А знаєте, у чому ще унікальний цей осередок дитячої торчості? Упродовж багатьох років ДП «Перспектива», яке займається винятково позашкільною освітою, не фінансується з державного бюджету, не має позабюджетного фінансування. Водночас навіть за таких супернесприятливих умов тут було підготовлено чемпіонів Європи, призерів престижних змагань світового рівня з авіамоделізму (див. фото).

Вихованці “Перспективи” завоювали більше ста золотих медалей, а також багато срібних і бронзових медалей. П’ять майстрів спорту, більше ста розрядників розпочинали свій шлях в авіамоделізмі саме в дарницькому клубі.

В біографії підприємства було чимало спроб відібрати навчальні приміщення у дітей під різними приводами.

Знову і знову постає питання: що мала б зробити держава для такого особливого центру дитячої технічної творчості? Відповідь проста й очевидна – усіляко підтримувати, заохочувати, допомагати у подальшому розвиткові, закликати інших брати приклад.

Але у нас, на жаль, здебільшого так не буває. З року в рік керівник “Перспективи” настійлив обивав поргоги чиновницьких кабінетів, просить підтримки для дітей. Марно. Нещодавно побував на засідання комісії у Фонді держмайна, розповів (з фактами і аргументами) про те, що необхідно зберегти дитячі гуртки, надавши відповідне фінансування, як того вимагає законодавство про освіту. Слухали його, слухали, ніби уважно. Навіть не заперечували. А що ж тут скажеш всупереч, коли правда – на поверхні, коли за святую справу треба постояти, себто за інтереси дітей?! А таких сміливців у Фонду не знайшлося. Ну хто ж піде проти державної машини, коли коліщатка і гвинтики вже закрутилися? Коли вже, мабуть, є претенденти на єдиний майновий комплекс, тобто на два приміщення у Дарниці, ще й гарному мікрорайоні? Виселять дітей, викнуть на вулицю їхні літачки, обладнання для створення авіамоделей і буде тут… банк, або ж бутік, або ж якась впливова державна контролююча інстанція. Заради цього і заварювалася каша!

І нікому не буде справи до того, що ці приміщення колись будувалися винятково для гуртків дитячої технічної творчості. Забрати й поділити! У Києві подібним чином щезли сотні дитячих гуртків, освітянських клубів різного спрямування. Вже й не згадаєш, за якими адресами розміщувалися ці осередки. Рвацтво було поставлено на конвейєр.

Як сьогодні зберегти дитячі гуртки?

Вражає, з якою наполегливість  Відмінник освіти Андрій Генріхович Люшин вже багато років стоїть в обороні дитячих гуртків. Можна сказати, що він – неймовірний одчайдух, принциповий. Але той факт, що сьогодні виставляють на продаж освятнський осередок його підкошує… Я можна повірити у щирість слів, що державі потрібна “армія дронів”, коли по цих дронах (дитячих авіамоделях!) гамселять щосили?!

Люшин став до керма дитячого клубу ще у 1987 році –  його, інженера із радіозаводу на конкурсних засадах було призначеноо директором. На початку Незалежності Україна почала входити у ринкові відносини, а клуб «Юний технік» розпочав тривалу і титанічну боротьбу за виживання. А як вижити, не задихнутися, не опустити руки, якщо упродовж трьох десятиліть держбюджет абсолютно не фінансував діяльність “юних техніків” Люшина?

Часто не було коштів ні на зарплати, ні на оплату комунальних послуг, словом, як хочеш так і виживай. Люшин з командою виготовляли різні вироби – і нейтралізатори, і ехолоти, і паяльники, сподіваючись згодом вийти на серійні зразки, відтак, думалось йому, з’являться кошти на зарплату колективу. Що тільки не розробляли!

– А позиція була незмінною – якщо є можливість заробляти, то я це і роблю, щоб безкоштовно утримувати гуртки, – каже Андрій Генріхович, бо таке його життєве кредо. – Тобто з господарської діяльності сплачував зарплату черговим, викладачам, і грошей з батьків учнів не брав.

Він розумів: лишень підприємство стане боржником – очікуй судів, можуть забрати приміщення, продати за схемою. А цього допустити не можна!

Після того, як у 1996 році на базі клубу “Юний технік” було створено державний позашкільний навчальний заклад«Перспектива», у гуртківців з’яилися нові смуги перешкод.

-Нас почали смикати, щоб «викинути» на приватизацію. І постійно це робили, намагаючись дотиснути. Але я щільно працював з Міністерством освіти, яке підтримувало мене, бо це був єдиний державний позашкільний заклад на повному госпрозрахунку, – каже Люшин.

І все ж замість розвитку гуртків, «юні техніки» мусили зводити оборонні мури, замість залучення все нових дітей до технічної творчості відбивалися від «прихватизаторів». Думалося, що хмари над гуртківцями розійдуться з прийняттям Закону «Про позашкільну освіту». У цьому документі є важливий пункт: державні позашкільні заклади можуть приватизуватися лише за умови збереження освітянського призначення, наявності коштів і згоди колективу.

Ця законодавча вимога і дозволила клубові триматися два десятиліття.  У 2008 році підприємство трохи зміцніло й мало змогу направляти дітей на змагання за кордон. Тут пишалися, що виховали уже і чемпіонів світу з авіамодельного спорту. Медалі, кубки – це все результати ефективної та наполегливої роботи педагогів, усіх гуртківців. І все це на безкоштовній основі.

В адміністрації “Перспективи” постійно думали, як виживати, де брати кошти на утримання гуртків, на зарплати, на сплату податків, на комуналку. Спробували робити морозиво, пекли хліб, випікали печиво. На жаль, усе це не давало прибутків, а вимагало все нових витрат на устаткування і логістику.

Згодом ніби з’явився промінчик світла в цьому тунелі виживання – у 2014 році держпідприємство «Перспектива» було передано у відання Міністерства економіки України із затвердженим Статутом відповідно до Закону «Про позашкільну освіту».

Але що бачить команда Люшина? Через рік Міністерство економіки затверджує новий Статут підприємства, який йде всупереч законам «Про освіту» та «Про позашкільну освіту». І цим самим закладає ризики рейдерського захоплення та незаконній приватизації.

І вовки в овечих шкурах не забарилися. У вересні 2017-го до “Перспективи” знайшли дорогу два бізнесмени, назвавши себе керівниками одного з українських банків і запропонували приватизувати підприємство. Одержавши відкоша, пригрозили, що “своє” (читай – чуже!) “все одно візьмуть”, бо для них, мовляв, не існує перешкод.

А далі вже було щось схоже на цунамі. У вересні того ж 2017 року “Перспектива” одержала офіційного листа від СБУ з вимогою надати величезний перелік документів.

Служба безпеки України пішла “війною” проти дитячих гуртків! Виходить, це було важливіше, аніж виводити на чисту воду зрадників Медведчука, Рабіновича, Андрія Деркача та інших лютих ворогів.

У жовтні 2017-го СБУ направила черговий офіційний лист з тим самим проханням – надіслати на Володимирську повну інформацію про підприємство. А підставами для надання документів назвали статті 6 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», пункт 5 статті 7 цього ж закону. Ось і скажіть, як усе це сприймати на здоровий глузд? Кому служила така “контррозвідка”?

У “Перспективі” відчули: хтось дуже впливовий поклав око на приміщення гуртківців на Харківському шосе. Підприємство почали “тероризувати” комісії.

2019 рік розпочався з перевірки пожежних інспекторів. Потім прийшли перевіряючі з Мінпраці. Не встигли вони піти, як на порозі – перевірка з Мінекономіки, у складі якої було п’ятеро (!) юристів.

Колектив підприємства, батьки, діти, а також дарницька громада сподівалися, що ця представницька комісія міністерства надасть юридичну підтримку «юним технікам» і це унеможливить незаконе відчуження приміщень клубу, допоможе відбитися від рейдерського захоплення різними «інвесторами», метою яких, мабуть, було перепрофілювання підприємства у ще один торгівельний чи банківский центр.

Відповідно до акту комісії стали готувати новий Статут позашкільного закладу, пропозиції щодо виділення бюджетного фінансування.

На жаль, надії на краще виявилися даремними.

-Бо знову завітала комісія, цього разу з Головного управління Держпраці у Київській області, але вже на підставі начебто скарги “наших” працівників щодо порушення правил техніки безпеки. Вивчивши ці скарги, представник Мінпраці разом з адміністрацією нашого підприємства встановили, що заяви фальшиві й написані сторонніми особами. Цей факт зафіксувала поліція, – пояснює Люшин.

Прихованою метою всіх перевірок був пошук підстав для звільнення директора Люшина. Комісія Міністерства економічного розвитку і торгівлі за підсумками перевірки стану правової роботи таких підстав не знайшла. В документі з цього приводу зазначили вимогу – скорегувати Статут підприємства відповідно до чинного законодавства і нових Законів «Про освіту» та «Про позашкільну освіту».

Влітку 2019-го адміністрація Люшина направляє до міністерства скорегований Статут державного закладу позашкільної освіти з відповідними змінами відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти.

У цьому документі передбачалися запобіжники проти “прихватизації”, усувалися перешкоди на шляху державного фінансування гуртків. І який же результат? Проект Статуту поклали під сукно! Відповіді у “Перспективі” не отримали й до сьогодні.

Того ж року в Мінекономіки Люшина “потішили” новиною – одне із приміщень гуртківців мають намір передати Міністерству оборони України. Це вже гралася якась нова “пластинка”. Ось тільки хто замовляв “музику”?

У 2021-му чиновники в Мінекономіки узялися крутити веремію по новому. У розмовах з ними Люшин дізнався, що витає ідея приватизації підприємства. Знову довелося вкотре пояснювати, що в такому разі це буде дерибан. На щастя, лихо тоді обійшло стороною гуртківців. Чиновники погодилися затвердити новий Статут “Перспективи”, але далі слів справа не пішла.

Минав місяць за місяцем, тасувалися кадри в міністерських кабінетах, а тим часом тишком-нишком продовжувався пошук компромату на Люшина. І все заради одного – знайти бодай найменшу можливість зняти його з посади та перепрофілювати навчальний заклад.

Цього разу на нього хтось нацькував Національне агентство із запобігання корупції – мовляв, не подає декларацію про доходи. Це вже потім з’ясували, що Люшин і не зобов’язаний був направляти до НАЗК такий папір. Вже й НАБУ цікавилося “Перспективою”. В народі кажуть з приводу подібної ситуації: таке не налазить на голову!

У вересні 2021-го знову почала заварюватися стара каша – у період чергової відпустки Люшина на підприємство примчала перевірка з Мінекономіки, причому без відповідного наказу, направлення та погодження з керівництвом “Перспективи”.

Це так опікувалися гуртківцями? Замість того, щоб допомогти вивести підприємство на чисте і безпечне плесо господарювання постійно чинили спротив затвердженню нового Статуту з бюджетним фінансуванням.

Очевидно, чиновники розуміли: якщо «Перспектива» увійде до Єдиного реєстру державних позашкільних закладів і буде захищена Законом «Про освіту», то буде заслін спробам незаконної приватизації і відчуження приміщень, які будувала з цільовим призначенням для Клубу юних техніків громада Дарницького району, себто працівники Київського радіозаводу.

У 2022 році, коли українці відчайдушно билися на усіх фронтах з хижою рашистською ордою, на порозі “Перспективи” з’явилися непрохані гості. Чотири здоровані! І чого ж хотіла від гуртківців ця бригада?

Один із них показав посвідчення, що працює в Мінекономіки, а троє інших промовчали. Згодом просочилася інформація, що ці троє були з Бюро економічної безпеки (до речі, у квітні 2023-го Кабмін звільнив Вадима Мельника з посади директора Бюро економічної безпеки України).

Непрохані гості, судячи з усього, мали план – з’ясувати, чи підходить приміщення, яке займають гуртки, для розміщення структур Бюро економічної бепеки. Подивилися та й пішли… Ніби стихли штормові хвилі довкола “Перспективи”.

Але що далі? Основну діяльність, себто навчати дітей, підприємство під час війни не може вести, оскільки приміщення не має бомбосховища. Важливо, що воно без боргів. Що робить Мінекономіки? Погоджується передати освітянський заклад до Фонду держмайна. Ось так і намалювалася 14 жовтня 2022 року постанова Кабінету міністрів України за підпсиом Дениса Шмигаля!

Чиновники не вважали за потрібне навіть проінформувати адміністрацію “Перспективи”, що підприємство внесено до постанови Кабміну! А постанова зобов’язує передати державний позашкільний навчальний заклад «Перспектива», головним завданням якого є надання освітніх послуг, у відання Фонду державного майна України. Як шахту. Як конеферму. Як спиртовий завод!

Причому, передають без документів, зокрема земельних, без необхідного акту прийому-передачі.

Ми ж знову нагадаємо: Закон «Про позашкільну освіту» не допускає перепрофілювання підприємства, а Закон «Про освіту» забороняє приватизацію позашкільних закладів.

***

Іноді чуємо: продається все. Утім, є і таке, що не продається на жодному аукціоні – совість, людська гідність, чесність, принциповість…

Леонід Фросевич

Сообщение Фонд держмайна готує на продаж унікальний клуб дитячої технічної творчості із сфери освіти. Разом із шахтами та конезаводами (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

Призначення нового голови підтримали 282 парламентарі. Тим часом Умєров вже склав повноваження народного депутата.

«Очікується, що Умєров зможе змінити формат роботи Фонду та залучити інвестиці», – додав Гончаренко.

Рустем Умєров – український політичний діяч, підприємець, інвестор і меценат кримськотатарського походження. Народний депутат України IX скликання. До обрання народним депутатом був головним виконавчим директором компанії Astem. Делегат Курултаю кримськотатарського народу і радник лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва. Заступник Керівника Постійної делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи& Із грудня 2020 року – співголова депутатського об’єднання «Кримська платформа» у Верховній Раді. Ініціатор законопроекту по скасуванню вільної економічної зони «Крим».

У 2013 році був співзасновником фонду Astem Foundation. Фонд є одним із донорів програми Ukrainian Emerging Leaders Стенфордського університету, яка розроблена для підготовки українських політичних діячів, юристів, соціальних підприємців, бізнесменів, а також лідерів громадських організацій. Мета програми: розвиток лідерських навичок і зміцнення наукової бази стипендіатів для участі у вирішенні проблем розвитку в Україні.

Сообщение Верховна Рада призначила новим головою Фонду держмайна Рустема Умєрова появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Фонд державного майна України, у відкритих конкурентних торгах за право власності на цей об’єкт великої приватизації боролися троє учасників – вони підвищили вартість об’єкта від стартових 1,389 млрд грн на 40 млн грн.

“Цей аукціон є реальним результатом курсу на проведення прозорої приватизації. Тепер вступають в дію умови приватизації, які гарантують захист інтересів працівників та подальший розвиток підприємства – всі заборгованості будуть погашені, а інвестиції в модернізацію активів є чіткою вимогою”, – заявив голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко.

Він переконаний, що сьогоднішній аукціон відкриє нову сторінку в історії заводу – замість занедбаної території, інвестиції в успішний проект стимулюватимуть розвиток економіки.

І що завдяки приватизації соціальні права працівників будуть забезпечені в повному обсязі – заборона звільнень та повне погашення боргів з виплат зарплат і ЄСВ.

А напівзруйноване, непрофільне для держави підприємство, більшість цехів якого давно простоюють зі зношеним на 80% обладнанням, отримає шанс на нове життя.

Це – перший аукціон Великої приватизації від часів продажу “Криворіжсталі” у 2005 році.

Сообщение Завод “Більшовик” продали за півтора мільярда гривень появились сначала на Український репортер.

Так, вартість Ірпінського виправного центру на аукціоні у квітні буде знижено на 50 відсотків. Міністр юстиції Денис Малюська сказав в ефірі Першого Ділового телеканалу:

“Велика приватизація в’язниць” відкладається. Аукціон із продажу Ірпінського виправного центру не відбувся через брак учасників. Потенційні покупці розцінили стартову ціну як занадто високу і не подали заявки на участь. Ціна складала трохи більш як 220 мільйонів гривень, відповідно до балансової вартості установи.

Тепер, у зв’язку з тим, що продаж не відбувся, ціна об’єкта буде знижена на 50 відсотків. Сподіваємося, за місяць, коли має відбутись наступний онлайн-аукціон, ми все одно в результаті отримаємо гарний виторг. З коштів від таких продажів почнемо будувати сучасні слідчі ізолятори в Україні за європейськими стандартами”.

У серпні 2020 року Міністерство юстиції розпочало масовий розпродаж майна пенітенціарної системи.

17 лютого 2021 року Фонд державного майна виставив на аукціон першу в’язницю, яка не використовується кілька років – Ірпінський виправний центр (№ 132) у Київській області, стартова ціна – 220 млн грн.

“Український репортер” розповідав про це у статті – “В Україні стартував великий розпродаж в‘язниць. За Ірпінський виправний центр просять 250 мільйонів”.

Читайте також:

• Відкриваємо таємницю Лук’янівського підвалу

Сообщение Вартість ірпінської тюрми впала на 110 мільйонів гривень – її ніхто не купує появились сначала на Український репортер.

Йдеться про Ірпінський виправний центр №132, який вже не діє.

«Великий розпродаж в‘язниць» дійшов до етапу першого аукціону, – написав у Фейсбуку міністр юстиції Денис Малюська. – Якщо хто має зайвих 220 мільйонів та хоче придбати невеличку в‘язницю у кількох кілометрах від Києва – welcome.”

Міністр пише, що 70% надходжень від продажу буде витрачено на розбудову нової в‘язничної інфраструктури, яка відповідатиме європейським стандартам, а 30% – поповнить державний бюджет.

Стартова ціна цього спецоб’єкту – 220 мільйонів гривень.

Нагадаємо, раніше міністр юстиції стверджував, що держава планує вивести слідчі ізолятори за межі центрів міст.

“Це буде реалізовано… Ми зараз очікуємо прийняття закону, який дозволить нам продавати наші тюрми і отримувати 70% доходів, залишати собі на нове будівництво. Власне, як частина цього етапу, ми продамо якісь заморожені тюрми, отримаємо перші кошти, почнемо будувати слідчі ізолятори за межами міста або в промзоні, звільнимо СІЗО в центрі міста і будемо продавати його. Тобто це багаторічний проєкт. Ми повиводимо слідчі ізолятори з центрів міст практично всюди, але триватиме це мінімум років 10”, – сказав Денис Малюська.

На початку червня 2020 року міністр юстиції Малюська поінформував, що до Верховної Ради внесено та зареєстровано законопроєкт “Про внесення змін до бюджетного кодексу України” №3591, який дозволить продавати законсервовані в’язниці.

Що цікаво, міністр запропонував перетворити Лук’янівський слідчий ізолятор у готель, стилізований під в’язницю.

Читайте також:

• Відкриваємо таємницю Лук’янівського підвалу

Сообщение В Україні стартував великий розпродаж в‘язниць. За Ірпінський виправний центр просять 250 мільйонів появились сначала на Український репортер.

Детективи НАБУ викрили викрили цього “вирішальника” одразу після надання ним першої частини обумовленої суми, а саме 200 тисяч доларів США. Його затримано, повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Фото: САП

Сообщение Голову Фонду Держмайна намагалися підкупити за 800 тисяч доларів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті НАБУ.

Підозрюваних затримали 29 січня “на гарячому” при передачі траншу в розмірі 50 тисяч доларів.

Вирішується питання повідомлення затриманим про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.369 Кримінального кодексу України.

Як встановило слідство, затримані запропонували голові Фонду державного майна України 5 млн дол. США неправомірної вигоди в обмін на призначення на посаду директора ПАТ “Одеський припортовий завод” (99,5% акцій належать державі) наперед визначеної особи.

За задумом, призначений керівник державного підприємства нібито мав сприяти співробітництву між заводом і певним колом приватних компаній, пов’язаних із ініціаторами корупційного злочину.

Затримані планували надавати неправомірну вигоду частинами впродовж року з моменту досягнення домовленостей.

Зазначається, що вказана реалізація стала можливою за сприяння Державної прикордонної служби України.

Вказано, що розслідування наведених фактів НАБУ та САП розпочали за заявою голови ФДМУ у листопаді 2019 року.

Нагадаємо, що  Дмитро Сенниченко очолює Фонд державного майна з 19 вересня 2019-го.

Сообщение Голові Фонду держмайна пропонували хабар у 5 мільйонів доларів появились сначала на Український репортер.

9 липня 2019 року детективи Національного бюро спільно зі співробітниками департаменту «К» Служби безпеки України викрили на одержанні неправомірної вигоди заступника голови Державної архівної служби.

Чиновник в обмін на 10 тисяч доларів пообіцяв сприяння у працевлаштуванні особи до Фонду державного майна України.  Згодом сторони домовилися про зменшення вартості «послуги» — до 9,8 тис. дол. Гроші передавалися двома траншами. Під час отримання другого  — 4,8 тис. дол. посадовця й викрили «на гарячому». Про це повідомляє НАБУ.

Заступника голови Укрдержархіву затримано в порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України.

Фото із сайту ФДМУ

На цю тему: 

• НАБУ проводить обшуки у Фонді держмайна

Сообщение Влаштування на роботу “по блату” – про обшуки у Фонді держмайна появились сначала на Український репортер.

Так вирішив Кабінет Міністрів, видавши розпорядження №358-р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році»

Ідеться про підприємства державної або комунальної власності, вартість активів яких перевищує 250 мільйонів гривень.

До визначеного урядом переліку, окрім низки обленерго та ТЕЦ, увійшли такі знакові підприємства, як «Азовмаш», «Турбоатом», Одеський припортовий завод, Запорізький титано-магнієвий комбінат, НАК «Украгролізинг».

Кабмін також доручив Фонду держмайна забезпечити конкурсний відбір радників для підготовки до продажу цих об’єктів.

Сообщение Мільярдери вже готують гаманці. В Україні стартував великий розпродаж появились сначала на Український репортер.

Фонд державного майна планує виконати план надходження від приватизації у розмірі 22,5 млрд грн. Тобто за 92 державні підприємця держава планує виручити приблизно $830 млн.

“Це реальна сума, яку Фонд виконає. Найближчим часом Верховна Рада прийме новий закон про приватизацію, який не лише спростить процес приватизації і скоротить терміни підготовки, а й стане зрозумілим інвесторам. Тому наступний рік має стати роком великої приватизації”,– повідомив керівник Фонду державного майна Віталій Трубаров.

Чиновник зазначив, що по низці підприємств ведеться приватизаційна підготовка, аби на весну 2018 року вийти на безпосередній продаж. Нагадаємо, Україна підтвердила свої зобов’язання щодо приватизації у Меморандумі з МВФ про економічну та фінансову політику України в рамках третього перегляду програми розширеного фінансування EFF.

Нижче наведений повний список підприємств на приватизацію з зазначенням державної частки.

1. ПАТ “ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД” – 99,567%;
2. ПАТ “СУМИХІМПРОМ” – 99,995%;
3. ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” – 78,29%;
4. ПАТ “ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО” – 70,009%;
5. ПАТ “МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО” – 70%;
6. АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО” – 65,001%;
7. ПАТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО” – 60,248%;
8. ВАТ “ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО”  – 50,999%;
9. ВАТ “ОРІАНА”  – 99,999%;
10. ВАТ “ЖИТОМИРСЬКИЙ ЗАВОД ХІМІЧНОГО ВОЛОКНА” –  98,285%;
11. ПАТ “ТУРБОАТОМ” – 75,22%;
12. ПАТ “ЗАПОРІЗЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ КОМБІНАТ” – 68,009%;
13. ПАТ “ЛЬВІВСЬКИЙ ЗАВОД “АВТОНАВАНТАЖУВАЧ” – 57,389%;
14. ВАТ “ОСНАСТКА” –  50,005%;
15. ПАТ “НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ АТОМНОГО ТА ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАСОСОБУДУВАННЯ”  – 50%;
16. ВАТ “АВТОЛИВМАШ” –  25,998%;
17. ПАТ “КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ” – 99,986%;
18. ПрАТ “МИКОЛАЇВСЬКА ТЕЦ” – 99,912%;
19. ПрАТ “ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ” – 99,928%;
20. ПрАТ “ХЕРСОНСЬКА ТЕЦ” – 99,833%;
21. ПАТ “ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО” – 46%;
22. ПАТ “СУМИОБЛЕНЕРГО” – 25%;
23. ПАТ “ОДЕСАОБЛЕНЕРГО” – 25%;
24. ПАТ “ДОНБАСЕНЕРГО” – 25%;
25. ПрАТ “ПОЛТАВАСАДВИНМАРКЕТ” – 100%;
26. ПрАТ “НОВОРОЗДІЛЬСЬКЕ ГІРНИЧО-ХІМІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО “СІРКА” – 100%;
27. ПАТ “ПАВЛОГРАДСЬКЕ НАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ” – 100%;
28. ПАТ “КИЇВПАССЕРВІС” – 99,991%;
29. ПАТ “СПЕКТР-СМІЛА” – 99,998%;
30. ПрАТ “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СИСТЕМА” – 99,99%;
31. ПрАТ “УКРЗАХІДВУГЛЕБУД” – 99,667%;
32. ПрАТ “УКРПАПІРПРОМ” – 99,95%;
33. ПАТ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ РАДІОЗАВОД “ОРІОН” – 96,129%;
34. ПрАТ “ЗАКАРПАТСЬКИЙ ЗАВОД “ЕЛЕКТРОАВТОМАТИКА” – 94,534%;
35. ПАТ “БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВИХ ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ” – 89,507%;
36. ПрАТ “РІТМ” – 51,199%;
37. ПАТ “МАШИНОБУДІВНЕ ВИРОБНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ “ОРІОН” – 50%;
38. ПрАТ “УКРНАФТОПРОДУКТ” – 50%;
39. ПАТ ” МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД “АМЕТИСТ” – 49,569%;
40. ПАТ “ХЕРСОНВОДБУД” – 49,549%;
41. ПрАТ “БРАЇЛІВСЬКА БАЗА ЗБЕРІГАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН” – 48,994%;
42. ПрАТ “ХЛІБОЗАВОД “ЗАЛІЗНИЧНИК” – 48,021%;
43. ПрАТ “УКРХУДОЖПРОМ” – 45,83%;
44. ПАТ “ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ” – 37,578%;
45. ПАТ “ВИРОБНИЦТВО “ТЕХНІК” – 28,026%;
46. ПрАТ “СТРАХОВА КОМПАНІЯ “АСТАРТА” – 26,31%;
47. ПАТ “ПЛЕМЗАВОД “КОЛОС” – 25%;
48. ПАТ “ДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” – 25%;
49. ВАТ “ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ “ТЕКСТЕРНО” –  25%;
50. ПрАТ “БОРИСПІЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “СОРТНАСІННЄОВОЧ” – 25%;
51. ПАТ “ЛУЦЕНКО” – 24,999%;
52. ПрАТ “ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД “МОДУЛЬ” – 24,72%;
53. ПАТ “ІНДУСТРІАЛЬНА СКЛЯНА КОМПАНІЯ” – 23%;
54. ПАТ “ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАДІОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД” – 21,524%;
55. ПАТ “СТРУМОК” – 19,82%;
56. ПрАТ “ХЕРСОН-ДІПРОМІСТО” – 17,997%;
57. ПрАТ “НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР “СПЕКТР-Т” – 12,648%;
58. ПрАТ “ТУРИСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС “ЧЕРЕМОШ” – 9,677%;
59. ПАТ “БРАЇЛІВСЬКЕ” – 6,464%;
60. ПАТ “СТЕБНИЦЬКЕ ГІРНИЧО-ХІМІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПОЛІМІНЕРАЛ” – 6,367%;
61. ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “НАЦІОНАЛЬНА МЕРЕЖА АУКЦІОННИХ ЦЕНТРІВ” – 100%;
62. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧА СЕРВІСНА КОМПАНІЯ” – 99,659%;
63. ТОВ “ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ” – 51%;
64. ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СПЕЦІАЛІЗОВАНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «СПЕЦЕКСІМСТРАХ» – 51%;
65. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ЗАГОТІВЛІ І ЗБЕРЕЖЕННЯ АУТОЛОГІЧНОЇ КРОВІ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ” – 50,998%;
66. СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО “КЕРАМНАДРА” У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ – 51%;
67. УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ОДЕСМАЗСЕРВІС” У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ – 51%;
68. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АЗОВМАШ” – 50%;
69. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “МІСТЕЧКО ІНВАЛІДІВ” – 50%;
70. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ЗАТ “ФАЗОТРОН-УКРАЇНА” – 48,971%;
71. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОНЦЕРН “НАУКА”  – 46,449%;
72. СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ШВЕЙЦАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТЕМА” – 40%;
73. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “СВІТ ЛАСОЩІВ” – 40%;
74. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ТЮМЕНЬ-МЕДИКО-СМІЛА” – 38,022%;
75. СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-КАЗАХСТАНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО З ВИРОБНИЦТВА ЯДЕРНОГО ПАЛИВА ПрАТ “СП УКРТВЗ” – 33,333%;
76. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “НВАП “НОВОГАЛЕЩИНСЬКА БІОФАБРИКА” – 33,33%;
77. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС “ПРОЛІСОК” – 31,07%;
78. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ЮЕНПІКОМ” – 30%;
79. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АТОМПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” – 30%;
80. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ФЛОТ ДОНБАСУ” – 25,1%;
81. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “М’ЯСО-МОЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС “СІВЕРСЬКИЙ” – 25%;
82. ТОВ “НАУКОВО-ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО “БОРРІКС” – 24,052
83. ТзОВ “ЛИПЧАНБЛОК” – 22,5%;
84. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ІСТА-ЦЕНТР” – 21,552%;
85. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “М-СЕРВІС” – 20,391%;
86. СТОВ “КАНІВСЬКИЙ ІНКУБАТОР” – 15,03%;
87. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ “ОДЕСАГРОПРОЕКТ” – 13,64%;
88. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ОБ’ЄДНАНА ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ” – 0,99%;
89. ПАТ “ПРОМІНВЕСТБАНК” – 0,0001%;
90. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРСОЦБАНК” – 0,00000004%;
91. “ИНТЕРПРИБОРСЕРВІС” ТОВ – 18,4%;
92. ЗАТ “МКК “КОСМОТРАС” – 0,234%.

Сообщение Що продаватимуть в 2018 році. Фонд держмайна опублікував список на приватизацію появились сначала на Український репортер.