Про це повідомляє пресслужба МОЗ у Фейсбуку.

Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу МОЗ та ухвалив проєкт постанови про перерозподіл видатків держбюджету, яким передбачається виділення майже 253 млн грн на збільшення потужностей лабораторій з діагностики коронавірусної інфекції COVID-19.

Зазначається, що видатки проводитимуться за рахунок позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію проєкту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”.

“Проєкт постанови передбачає збільшення спроможності лабораторних центрів з проведення тестів для виявлення коронавірусу. Йдеться про закупівлю обладнання та матеріалів для збільшення ПЛР-тестів, лабораторних морозильних камер для зберігання зразків тощо”, – зазначив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

Сообщение Уряд додатково виділив близько 253 мільйони гривень для діагностики коронавірусу появились сначала на Український репортер.

Відповідно до ухвали, яку підтримали 97 депутатів, місто фінансуватиме не дошкільний заклад, а закуповуватиме освітню послугу для кожного вихованця.

Голова постійної комісії Київради з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Ганна Старостенко пояснила:

«Застосування перевіреної європейської практики «Гроші ходять за дитиною» дозволить ввести базовий фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – розраховану вартість перебування дитини в комунальному закладі освіти. Цю суму місто зможе направити у дошкільний заклад незалежно від його форми власності».

«Завдяки цьому механізму ми зможемо розширити можливість маленьких киян на здобуття дошкільної освіти в закладах різної форми власності та зменшимо чергу в дитсадки, а завдяки конкуренції покращимо надання освітніх послуг», – відзначила Ганна Старостенко.

Як інформує сайт Київради, новий механізм фінансування запрацює із січня 2019 року.

Сообщение Київрада ухвалила: у дитсадках гроші ходитимуть за дітьми появились сначала на Український репортер.

Сообщение Малюнок Георгія Ключника появились сначала на Український репортер.

Докотилися до того, що бракує коштів навіть на протидію найстрашнішим захворюванням. З офіційного сайту облради ми дізналися про чергове засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, соціального захисту населення та пенсіонерів.

Чим тішитися? Що почули зі звітів про стан виконання заходів Київської обласної соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2017-2018 роки за 9 місяців 2017 року, Київської обласної  цільової програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 рік за 9 місяців 2017 року, Київської обласної програми «Запобігання та лікування серцево-судинних захворювань» на 2017-2019 роки за 9 місяців 2017 року, Київської обласної програми розвитку онкологічної  служби на 2017 рік за 9 місяців 2017 року? Доповідала директор департаменту охорони здоров’я КОДА Алла Арешкович.

Оплесків не було. З критикою роботи обласного департаменту виступила голова комісії Наталія Бігарі.

Суть (інформація з офіційного сайту): “Програмами були закладені кошти на  поліпшення якості медичних послуг для мешканців Київщини. Проте передбачені кошти не були закладені у бюджеті на 2017 рік. Як наслідок, добре прописані програми залишилися лише літерами на папері. У всіх зазначених звітах зазначене нульове фінансування з обласного бюджету. А це – не закуплені медичні препарати та обладнання для районних лікарень… Тож після доповіді керівника профільного департаменту постійна комісія з питань охорони здоров’я визнала зазначені звіти незадовільними”.

Отже, нульове фінансування. Йдеться про боротьбу зі СНІДом, туберкульозом… Нагадаємо деякі цифри: на обліку в області з діагнозом ВІЛ перебувають понад 6 600 осіб. Це ж усім їм, мабуть, логічно було б сказати: допомоги не дочекаєтеся… Грошей не дають!

Медреформа “в дії”? Так і хочеться запитати: коли ви, чиновники, перестанете нарешті гризтися за посади, мандати, вплив на бюджет, на грошові потоки?

Київщина потерпає від гострого протистояння влади (+аудіо)

Дивує, що в часи розбрату та конфліктів не стихають бравурні виступи керманичів області. І — тотальні оплески. Все у нас чудово!

Скажімо, цьогоріч було проведено колегію щодо розвитку медицини в області, у якому взяли участь голова КОДА Олександр Горган, керівництво департаменту та закладів охорони здоров’я області, представники громадських організацій.

Цитуємо: “На переконання учасників колегії, у галузі охорони здоров’я Київської області намітилися позитивні тенденції розвитку…
Є в медичній галузі Київської області і конкретні досягнення, підтверджені медичною статистикою…”

Браво!

На цю тему читайте також тут:

• Що таке медична реформа і чи врятує вона від смерті
• Медична реформа: у Кагарлику ні хворі, ні медики нічого доброго від неї не чекають
• Медична реформа: Макарів отримає від неї… що з воза впало
• Як змінить наше життя медична «реформа»?
• В Гостомелі швидка не приїхала на виклик. Медреформа в дії
• Міністерство охорони здоров’я пояснило, як будуть лікуватися громадяни України

Сообщение СНІД і туберкульоз “душать” Київщину. Фінансування — нуль появились сначала на Український репортер.

«Ця стрічка тільки відкриває ширший проект. Це документальний фільм, а в планах Державного агентства України з питань кіно – фінансування повнометражного ігрового фільму, режисером якого теж буде Тарас Томенко. І цей фільм також називатиметься «Будинок «Слово». Ми, в принципі, готові це робити… Сподіваємося, що наступного року кінострічку запустимо у виробництво», – сказав Пилип Іллєнко на прес-конференції у Харкові в п’ятницю, передає Цензор.НЕТ

Він повідомив, що після національної прем’єри документального фільму в Харкові, а потім у ще кількох містах, стрічка надійде в широкий прокат.

«Перед національною прем’єрою документального фільму «Будинок «Слово» в Харкові ми відвідали сам будинок, – написав Пилип Іллєнко на своїй сторінці у Фейсбук. – Я ніколи не був тут раніше, і ось в день 80-х роковин розстрілу його мешканців у Сандармоху побачив дім таким. Енергія цих людей відчутно вирує навколо…»

Повнометражний документальний фільм «Будинок «Слово» розповідає про історію винищення української інтелігенції – письменників, які жили під одним дахом у будинку «Слово» в Харкові, а потім, у 30-і роки минулого століття, були розстріляні.

Основним місцем зйомок став зведений у 20-х роках минулого століття кооперативом літераторів будинок «Слово» на вул. Культури, 9. Його заселили 1930 року, а 3 роки по тому почалася хвиля репресій проти діячів, і до 1938 року були репресовані мешканці сорока квартир із шістдесяти трьох помешкань письменницького будинку. Багатьох із них розстріляли. Зйомки проходили також у театрі ім. Шевченка, де колись був «Березіль» Леся Курбаса, та в Літературному музеї.

Режисер кінострічки – Тарас Томенко. Автори сценарію – Тарас Томенко, українська поетеса Любов Якимчук і літературознавець Ярина Цимбал.

У соцмережах уже почалося обговорення стрічки. «Фільм «Будинок «Слово» режисера Тараса Томенка і справді крутий. Дуже гарна документальна робота без жодного живого актора в кадрі. Круто, що це фільм не про трагедію, а про нескореність. Нам усім треба врахувати уроки «розстріляного відродження», аби все це ніколи не повторилося знову», – написав у Фейсбуку Cyrill Lukash.

Сообщение Фільм про «розстріляне відродження» фінансуватиме Держкіно появились сначала на Український репортер.

«У 2018 році ми передбачаємо 500 мільйонів гривень. Це ті кошти, які ми направляємо на підтримку. Але нам, якщо робити, то треба робити добре. Полуміри тут не працюють, – сказав керівник уряду. – Потрібні не тільки кошти. Потрібно запустити систему – законодавчо створити повноцінну систему (розвитку кінематографа) і врегулювати проблеми, які створюють бар’єри такого розвитку».

«Чого я хотів би добитися? Більшої прозорості процесу (використання ресурсів), для мене важливо, аби весь процес був прозорим, конкурентним і ефективним. Це підсилить нашу позицію, – сказав Володимир Гройсман. – Я підтримую розвиток кінематографа. І, думаю, ми знайдемо повне порозуміння (в процесі підготовки проекту держбюджету-2018 до другого читання) і визначимо (необхідну) підтримку, аби ми зробили більш серйозний прорив. Для цього є все. Ми можемо стати країною, яка є впливовою і знаковою на мапі світового кінематографа».

Про кіно “Український репортер” розповідав ТУТ

• Дмитро Лінартович: “Переймаюся болями й тривогами рідної землі”
• Фільм про Шевченка: пригоди + любовний трикутник
• Крути. Фільм, на який українці чекали 100 років (+фото)
• «Бобот» – перший український фантастично-пригодницький фільм

Сообщение Гройсман виділяє півмільярда гривень на кіно появились сначала на Український репортер.

У Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні» (№ 7065), який має стати альтернативою урядовому проекту закону, який навіть його прихильники визнали занадто «сирим».

Законопроект внесено членами Комітету ВР з питань охорони здоров’я.

Як повідомила нам голова комітету, народний депутат Ольга Богомолець, документ передбачає нові підходи до організації медичного обслуговування. Так, проект закону передбачає розподіл владних повноважень у секторі медичного обслуговування між центральними і місцевими органами влади, громадами та професійним самоврядуванням в охороні здоров’я.

За словами Ольги Вадимівни, проект, зокрема, передбачає ввести контрактну модель медобслуговування та законодавчо визначити місце стоматологічної медичної допомоги в переліку видів медичної допомоги.

Фінансування системи охорони здоров’я депутати пропонують здійснювати за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також фондів медичного страхування, благодійних фондів і будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

– Якщо урядовий законопроект хоч і має в назві слова «гарантовані державою» медичні послуги, але насправді не надає жодного переліку медпослуг, які держава дійсно надаватиме гарантовано, то новий проект закону передбачає, що гарантований державою обсяг медичної допомоги формується, виходячи з демографічних тенденцій і пріоритетів суспільного здоров’я, які визначаються з урахуванням перебігу захворювання, соціальної значущості захворювання, приналежності хворого до певної вікової, статевої групи і затверджується щорічно, – розповідає один із розробників законопроекту, заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий. – Важлива й інша новація. Медична допомога в рамках гарантованих державою обсягів, згідно з новим проектом закону, має надаватися в закладах охорони здоров’я, з якими головні розпорядники бюджетних коштів уклали договори про медичне обслуговування населення.

Окрім того, як говориться в пояснювальній записці до проекту закону, усуваються також штучні обмеження доступу пацієнтів до послуг кращої якості, вводиться контрактна модель відносин між замовником медобслуговування й автономними постачальниками медпослуг, надаються можливості для впровадження багатоджерельного фінансування, зокрема розширюється «поле добровільного медичного страхування, лікарняних кас», і, нарешті, створюються передумови для впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування.

Як відомо, проект медичної реформи, розроблений в Міністерстві охорони здоров’я та підтриманий урядом, у Верховній Раді назвали найбільш «сирим» законопроектом за всю історію вітчизняного парламентаризму.

Так, урядовий закон, де-факто вводячи платну медицину, не тільки не дає відповіді, а й приховує вартість медичних послуг для простих людей (мабуть тому, що ця вартість виявиться аж надто дорогою).

Окрім того, багато депутатів звинувачували уряд і керівництво МОЗу в надмірній централізації коштів, які держава асигнуватиме на охорону здоров’я, адже це матиме корупційні наслідки, а також у тому, що така централізація коштів опосередковано торпедуватиме процеси децентралізації та розвитку місцевого самоврядування. Це відзначав навіть представник фракції БПП Олексій Гончаренко.

Ярослав ФАЛЬКО
Фото Олексія ІВАНОВА

На цю тему читайте також тут:

• Що таке медична реформа і чи врятує вона від смерті
• До зими МОЗ виділить кошти на проведення медичної реформи
• Верхова Рада дозволила реорганізувати медзаклади у підприємства

Сообщение Українцям пропонують уже іншу медицину появились сначала на Український репортер.

Процес утворення та формування об’єднаних територіальних громад у столичному регіоні шкутильгає на обидві ноги, у цьому плані область пасе задніх. Окрім цього, деяким утвореним громадам ЦВК не дозволяє провести вибори, у центральної влади немає політичної зацікавленості, відтак ці громади — ніби в невагомості: на папері є, а юридично їх немає. Відтак тут господарюють по-старому, ніякої децентралізації не проглядається.

Відповідаючи на запитання “Українського репортера” щодо перспектив реформи місцевого самоврядування на Київщині, віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко зазначив: “Київська область є непростою. Тут є дуже багато точок впливу: політичних, бізнесових…”

Може, ці “точки впливу” й стоять на заваді прогресивним змінам? “Український репортер” вже розповідав, що на Київщині процес добровільного об’єднання громад був одним із найскандальніших в Україні. Тут є чимало місцевих “князьків”, які хочуть шляхом маніпуляцій та тиску приєднати до своїх “володінь” нові землі, хто усіляко гальмує вибори у нових громадах, кому не подобаються прозорість у фінансових справах селища чи міста, хто й надалі намагається годувати з комунального бюджету свій сімейний клан…

А ще й недосконалість законів щодо реформи місцевого самоврядування збиває людей з пантелику, зрештою і закони суперечать один одному.

У підсумку страждають міста і села. Нині субвенції оминули їх.

А хто одержить кошти? Урядовий портал повідомляє:

“У Мінрегіоні відбулося перше у цьому році засідання Комісії з розгляду поданих об’єднаними громадами проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на формування інфраструктури.

Комісія розглянула і схвалила 22 проекти від 6 об’єднаних територіальних громад з 5 областей:

Калинівської ОТГ (Вінничина).

Новопокровської ОТГ (Дніпропетровська область).

Черкаської ОТГ (Донецька).

Вільховецької та Тячівської ОТГ (Закарпатська).

Волоківської ОТГ (Чернівецька).

Загальна сума реалізації цих проектів – 22 мільйони гривень.

Нагадаємо, загалом у Державному бюджеті України на 2017 рік заплановано 1,5 мільярда гривень субвенції місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад”.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Сообщение Київщина не подала жодного проекту від громад для отримання субвенції появились сначала на Український репортер.

“Неналежна робота облдержадміністрації щодо контролю за станом виконання обласних програм призвела до того, що станом на 1 жовтня 2016 року їх виконання становить лише 23,4% (431,5 млн. грн) від загальної суми фінансування, у тому числі: державний бюджет 20,6%; обласний бюджет 36%; місцеві бюджети 26%; інші джерела 8%”.

Цей факт навела у звіті про діяльність обласної ради за 2016 рік її голова Ганна Старикова.

Отже, читаємо, що “обласні програми з фінансування з обласного бюджету виконані лише на 36 %, а це 271,5 млн. грн із затверджених видатків обласною радою у сумі 754,77 млн. гривень”.

“У розрізі структурних підрозділів облдержадміністрації найменший відсоток виконання обласних програм має Департамент екології та природних ресурсів – 16,5%. Так, Програма «Охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на період до 2016 року» виконана лише на 25,2% або 3,07 млн. грн з передбачених 12,19 млн. грн, а Програма поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2012-2016 роки взагалі не виконується, при тому що на її реалізацію передбачено коштів у сумі 6,4 млн. гривень.

Про медичну сферу:

“Незважаючи на гостру соціальну напругу та недостатнє забезпечення галузі охорони здоров’я у всіх її сферах, Програми Департаменту охорони здоров’я станом на 1 жовтня 2016 року виконані лише на 34,5 %.

Так, Програма «Здоров’я» виконана на 58,1 % (51,5 млн. грн з 109,96 млн. грн), Київська обласна програма «Онкологія» на 2012-2016 роки виконана на 22,8% (2,68 млн. грн з 11,77 млн. грн), Київська обласна програма підготовки лікарських кадрів для лікувальних закладів сільської мережі на 2010-2017 роки виконана на 42,4 % (0,43 млн. грн з 1,01 млн. грн).

При цьому, Київська обласна цільова соціальна програма профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року та Київська обласна цільова програма «Вдосконалення екстреної медичної допомоги в Київській області на 2016-2018 роки» взагалі не реалізуються”.

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение У столичній області “забуксували” десятки цільових програм появились сначала на Український репортер.

Ухвалений законопроект має два основні завдання: реформування організаційно-правового статусу закладів охорони здоров’я та їх фінансування.

У пояснювальній записці вказується, що заклади охорони здоров’я обмежені в можливості самостійного визначення цілей та пріоритетів для використання бюджетних коштів. Напрямки використання грошй жорстко регламентовані.

Навіть у разі екстреної необхідності, заклади охорони здоров’я не можуть перерозподіляти кошти (наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах). Це не стимулює їх керівників до економії та оптимізації процесу надання медичної допомоги населенню.

Документ уточнює можливі джерела фінансування надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я.

Передбачає, що кошти, не використані закладом охорони здоров’я (крім державних та комунальних установ) у поточному році, не будуть вилучатись та можуть використовуватись таким закладом на фінансування його діяльності (зокрема, на оновлення матеріально-технічної бази). Таке невикористання коштів не може бути підставою для зменшення фінансування у наступному бюджетному періоді. Також урегульовані питання, пов’язані з договорами про медичне обслуговування населення.

Передбачається, що при державних та комунальних закладах охорони здоров’я утворюються спостережні ради (з обов’язковим залученням представників громадськості) та опікунські ради.

Зміна основного виду діяльності державного та комунального закладу охорони здоров’я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

При цьому існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скороченою. Відповідно, державні та комунальні медзаклади будуть залишатись у державній та комунальній власності та не підлягатимуть приватизації.

Не підлягають реорганізації в казенні та/або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров’я Міністерства оборони, МВС, СБУ, Держприкордслужби, Державної пенітенціарної служби та деякі інші.

Сообщение Верхова Рада дозволила реорганізувати медзаклади у підприємства появились сначала на Український репортер.