Про це розповідають журналісти Балканської служби “Радіо Свобода” та проєкту “Схеми”.

12 липня спеціальна рада суду міста Ниш ухвалила рішення відхилити запит України про екстрадицію колишнього співробітника СБУ та направила справу на подальший розгляд до Апеляційного суду як вищої судової інстанції.

Терміну для ухвалення нового рішення немає.

Згідно з екстрадиційним запитом щодо Андрія Наумова, який є у розпорядженні “Схем”, Офіс генерального прокурора України звернувся до Міністерства юстиції Сербії у вересні 2022-го року.

У запиті прокурори повідомили, що в Україні Наумову оголосили дві підозри: “у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та у зловживанні владою або службовим становищем” та у шахрайстві і завданні збитків державі у розмірі понад 3,2 млн гривень.

Прокурори наголосили, що гарантують утримання Наумова під вартою в Україні та його повернення на територію Сербії для відбуття покарання за вироком сербського суду (який заслуховує справу щодо ймовірного відмивання ним грошей) і що кримінальне переслідування щодо експосадовця СБУ не є політично вмотивованим.

Наумов під час судових засідань у Сербії заявляв, що побоюється за своє життя у разі повернення в Україну.

Він виїхав за кордон за лічені години до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, 23 лютого 2022 року. Його діяльність правоохоронці розслідують за статтею “державна зрада”.

А заарештували його 7 червня 2022 року, коли він намагався потрапити з Сербії до Північної Македонії.

“Український репортер” раніше розповідав що Наумова затримали за підозрою у відмиванні коштів. Автомобіль, яким він їхав, зупинили прикордонному пункті «Прешево». За кермом був 36-річний громадянин Німеччини Олександр Акст. Вони з Наумовим планували виїхати до Північної Македонії.

Машину обшукали та виявили незадекларовані гроші — близько 600 тисяч євро та майже 125 тисяч доларів, а також два смарагди. Наумов залишив Україну за кілька годин до початку широкомасштабного вторгнення Росії.

Українські правоохоронці порушили проти нього кримінальне провадження за підозрою в держзраді, а також провели обшуки в його квартирах в елітних житлових комплексах Києва. Президент Володимир Зеленський позбавив Наумова звання генерала за “антигероїзм”.

На цю тему: “Хоча б “Охотніка” поставте першим заступником”. Оприлюднено фрагменти розмов державних зрадників Кулініча та Сівковича (+аудіо, відео)

У статусі начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ він фігурував у розслідуванні журналістів про набуття елітного майна, неспівставного з офіційними доходами держслужбовця.

В Україні Наумову оголосили дві підозри: “у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, та у зловживанні владою або службовим становищем” та у шахрайстві і завданні збитків державі у розмірі понад 3,2 млн гривень.

ДБР також розслідує, чи Наумов не збирав відомості про функціонування систем безпеки зони відчуження ЧАЕС та іншу інформацію “конфіденційного характеру”. Він очолював Головне управління внутрішньої безпеки СБУ з літа 2019 року до липня 2021 року, а до цього керував “Центром організаційно-технічного та інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”.

ЗМІ повідомляли, що Наумов, який допоміг росіянам захопити ЧАЕС, може отримати притулок у Росії.

Підозрюваний у держзраді колишній голова Головного управління СБУ в АР Крим Олег Кулініч, якого підозрюють у співпраці з ФСБ РФ, лобіював призначення Наумова на посаду першого заступника голови СБУ і в приватних розмовах говорив про значний вплив Наумова на процеси в СБУ.

ФОТО “РАДІО СВОБОДА”

Сообщение Суд у Сербії відмовив Україні у екстрадиції колишнього генерала СБУ Наумова появились сначала на Український репортер.

Колишнього заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України часів президента Віктора Януковича екстрадували з Грузії до України. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою.

Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура у Фейсбуку.

«Учасники злочинного угруповання, до складу якого входив колишній чиновник, у 2010-2014 роках продавали приватним компаніям скраплений газ, видобутий ПАТ «Укрнафта» (50%+1 акція належать державній НАК «Нафтогаз України») та ПАТ «Укргазвидобування» (100% акцій належать НАК «Нафтогаз України») за пільговими цінами, встановленими для реалізації газу населенню», — йдеться в повідомленні.

В прокуратурі зазначили, що насправді колишні посадовці перепродували газ іншим суб’єктам господарювання. Внаслідок цього держава зазнала збитків на понад 2 млрд грн.

Підозрюваного ексчиновника часів Януковича звинуватили у вчиненні злочину групою осіб, привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем та створенні злочинної організації.

Ексчиновника взяли під варту на 45 днів із правом внесення застави у розмірі майже 6 млн. грн.

За повідомленням «Громадського», ймовірно, йдеться про колишнього заступника міністра палива та енергетики часів Януковича Ігоря Кірюшина, якого у 2017 році заарештували грузинські правоохоронці.

Тодішній генеральний прокурор Ігор Луценко зазначав, що ГПУ підозрює Кірюшина у співучасті в злочинній організації та заволодінні майном яке належить ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування».

Заволодіння скрапленим газом «Укрнафти» та «Укргазвидобування», зі збитками на майже 2,2 млрд. грн. інкримінують також багатію-утікачу з оточення Януковича Сергію Курченку.

Фото із сату ugv.com.ua

Сообщение Колишнього заступника міністра енергетики часів Януковича видали Україні появились сначала на Український репортер.

Про це Громадському радіо повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

Нині ж у пенітенціарних закладах Польщі перебувають семеро українців у зв’язку із запитами про їхню екстрадицію до Російської Федерації. Ще трьом українцям, які також розшукуються російською стороною, суд обрав запобіжний захід у вигляді заборони залишати територію Польщі.

В українському МЗС додали, що видачу російській стороні чотирьох громадян України було унеможливлено. Яким чином, у відомстві не пояснили.

Так само там не пояснили, де перебувають ще п’ятеро затриманих.

Як розповіли у МЗС, підставою для підготовки запитів про екстрадицію, здебільшого, була підозра затриманих громадян у причетності до вчинення правопорушень – торгівля зброєю, контрабанда наркотичних засобів, розбійні напади.

Водночас, як раніше повідомив Громадському радіо представник Уповноваженого з прав людини Андрій Мамалига, йдеться про затримання у Польщі добровольців і учасників АТО.

«Нібито Польща заявляє, що їх видавати не буде, але й відмовляється їх звільняти. Таким чином, запущений так званий екстрадиційний механізм, який чітко виписаний у відповідних конвенціях. З одного боку Польща каже: «Ми виконуємо взяті на себе міжнародні зобов’язання, в тому числі — перед Росією». А з іншого боку — «Ми підтримуємо Україну у її боротьбі проти Росії». Для того, щоб це вирішити, потрібно ухвалити політичне рішення — ви все-таки підтримуєте Україну, чи виконуєте міжнародні зобов’язання», — заявляв Мамалига.

Як повідомлялося, 9 листопада у Польщі на прикордонному пункті Дорогуськ за запитом Росії затримали співробітника секретаріату Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Ігоря Мазура.

Відразу після затримання Мазура Міністерство внутрішніх справ направило подання про вилучення ветерана з розшуку Інтерполу.

14 листопада Мазур повернувся в Україну.

Сообщение У Польщі через запити РФ про екстрадицію відправили до в’язниць сімох українців появились сначала на Український репортер.

В Антимонопольного комітету України є претензії до публічних акціонерних товариств «Сумигаз» (м. Суми), «Запоріжгаз» (м. Запоріжжя), «Чернігівгаз» (м. Чернігів), «Дніпропетровськгаз» (м. Дніпро), «Львівгаз» (м. Львів), «Хмельницькгаз» (м. Хмельницький), «Криворіжгаз» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.), «Тисменицягаз» (м. Тисмениця, Івано-Франківська обл.), «Миколаївгаз» (м. Миколаїв), «Київоблгаз» (м. Київ), «Івано-Франківськгаз» (м. Івано-Франківськ), «Рівнегаз» (м. Рівне), «Дніпрогаз» (м. Дніпро), «Закарпатгаз» (м. Ужгород), «Чернівцігаз» (м. Чернівці), «Харківміскгаз» (м. Харків), «Житомиргаз» (м. Житомир), «Харківгаз» (м. Харків). Інкримінують порушення, ще передбачене Законом «Про захист економічної конкуренції».

А підставою для перевірок стало призначення (обрання) громадянина Великобританії Девіда Етоні Ховарда Брауна головою наглядової ради одночасно в усіх цих товариствах без отримання відповідного дозволу Антимонопольного комітету України.

Нагадаємо, український олігарх Фірташ сьогодні перебуває в Австрії, де очікує на екстрадицію до США.

Якщо українського олігарха Дмитра Фірташа екстрадують до США, там йому загрожує понад 80 років в’язниці з конфіскацією майна, розповідав раніше “Український репортер”.

А в інтерв’ю “Голосу Америки” американський юрист, партнер юридичної фірми “Arnall Golden Gregory LLP” Джин Берд стверджував:

“Фірташа звинувачують у відмиванні грошей, у порушенні так званого “закону Ріко”  – про організації, що діють під впливом рекету й корупції, а також у намаганні порушити закон про корупцію за кордоном. З технічного боку, це понад 80 років ув’язнення, – це просто базуючись на розрахунках. Плюс, прокурор просить про конфіскацію всіх його активів”, – пояснив Берд.

США можуть змінити обвинувачення, якщо Фірташ погодиться на співпрацю.

Йому інкримінують хабарництво – начебто він дав 18,5 мільйона доларів індійським чиновникам за дозвіл на видобуток титану в одному із штатів Індії. Згодом сировину нібито мали постачати компанії “Боїнг”.

Суд дозволив видати Фірташа американцям.

Малюнок Андрія ПЕТРЕНКА

Сообщение Перевіряють облгази олігарха Фірташа появились сначала на Український репортер.

Про це в інтерв’ю “Голосу Америки” повідомив американський юрист, партнер юридичної фірми Arnall Golden Gregory LLP Джин Берд.

“Фірташа звинувачують у відмиванні грошей, у порушенні так званого “закону Ріко” – про організації, що діють під впливом рекету й корупції, а також у намаганні порушити закон про корупцію за кордоном. З технічного боку, це понад 80 років ув’язнення, – це просто базуючись на розрахунках. Плюс, прокурор просить про конфіскацію всіх його активів”, – пояснив Берд.

При цьому юрист зазначив, що США можуть змінити обвинувачення, якщо Фірташ погодиться на співпрацю.

Фірташ добре знайомий з різноманітними фінансовими угодами, в яких залучені топ-політики різних країн, у тому числі України та Росії. Тож можливо, він має інформацію, яка може зацікавити Сполучені Штати. Тож для нього завжди є можливість співпрацювати й укласти угоду про визнання провини, – де він надасть цю інформацію в обмін на зміну обвинувачень.

Якщо Фірташ постане перед американським судом, то слухання будуть відбуватись у штаті Іллінойс. В разі фінального рішення про екстрадицію українського олігарха можуть доставити в США вже на початку липня, пише видання.

Після екстрадиції Фірташ має прибути в суд для слухань, де він повинен буде визнати або заперечити свою провину в різних обвинуваченнях. Процес може початись дуже швидко – протягом декількох днів після прибуття Фірташа до США, тобто вже в липні. Базуючись на попередніх заявах захисту, можемо припустити, що він не визнає своєї провини.

Після цього мають назначити додаткові слухання для обрання Фірташеві запобіжного заходу. Дуже малоймовірно, що його залишать на свободі. Скоріш за все, прокурори вимагатимуть арешту. Вони наполягатимуть, що Фірташ – іноземний громадянин, і може втекти від правосуддя.

Загалом увесь процес може тривати роками. “Якщо ви поглянете на випадок Лазаренка, пройшли роки, поки його справа перейшла від початкової стадії до вироку суду. Але все може бути і швидше – залежить, який захист оберуть адвокати Фірташа”, – вказав юрист.

“Український репортер” повідомляв, що:

• Суд Австрії дозволив екстрадицію Фірташа до США

Сообщение Фірташу загрожує понад 80 років ув’язнення у США – юрист появились сначала на Український репортер.

Про це 25 червня заявив суддя Верховного суду Австрії, повідомляє Радіо Свобода.

Суд Австрії вирішив не задовольняти апеляцію адвокатів олігарха. Зазначається, що тепер рішення має затвердити міністр юстиції Австрії своїм підписом, а після того можна проводити екстрадицію.

Фірташ і його захисники рішення не коментували і залишили будівлю суду.

Про вірогідність такого рішення суду повідомлялося на початку червня. За словами одного з адвоката Фірташа Дена Вебба, олігарха можуть видати США через 7-10 днів після судового засідання.

Сообщение Суд Австрії дозволив екстрадицію Фірташа до США появились сначала на Український репортер.

За словами Онищенка, в судовій ухвалі є застереження, що остаточне рішення – видавати чи не видавати його Україні – має прийняти уряд Іспанії.

І навіть якщо іспанці вирішать, що нардепові-втікачу варто повернутися в Україну, цього не станеться, доки не буде прийнято рішення стосовно надання йому політичного притулку.

«Це окремий процес. Паралельно адвокати будуть подавати скаргу до конституційного суду Іспанії», – пояснив Онищенко.

При цьому він пообіцяв восени опублікувати чергові плівки «з голосом президента».

Сообщение Суд Іспанії ухвалив рішення про екстрадицію Олександра Онищенка. Але до України він поки не збирається появились сначала на Український репортер.

Водночас міністр юстиції Грузії Тея Целукіані зауважила, що для нового запиту  щодо екстрадиції Саакашвілі з Польщі потрібен час. Для цього є певна процедура, адже і Грузія, і Польща є членами європейської конвенції про екстрадицію. У 2017 році, коли Саакашвілі перебував у Польщі, офіційний Тбілісі вже просив Варшаву вислати його.

Нагадаємо, на початку січня 2018 року Міхеіла Саакашвілі заочно засудили в Грузії до 3 років тюремного ув’язнення за звинуваченням у зловживанні службовими повноваженнями.

Саакашвілі засудили за так званою справою Сандро Гіргвліані. Перебуваючи на посаді президента Грузії, Саакашвілі в 2008 році незаконно – в обхід Комісії з помилування – достроково звільнив із в’язниці чотирьох високопосадових співробітників МВС (Ґію Аланію, Автанділа Апциаурі, Александра Гачаву та Міхеїла Бібілурідзе), засуджених за вбивство в 2006 році співробітника Об’єднаного банку Грузії Сандро Гіргвліані.

На батьківщині Саакашвілі також звинувачують у цілій низці злочинів: перевищенні повноважень під час розгону опозиційної акції в листопаді 2007 року, розгромі телекомпанії “Імеді” та вилученні власності в засновника цієї телекомпанії Бадрі Патаркацишвілі, розтраті $450 тисяч бюджетних коштів, побитті в липні 2005 року члена парламенту країни Валерія Гелашвілі.

Загалом, за даними Головної прокуратури Грузії, проти Саакашвілі здійснюється розслідування з чотирьох епізодів, у тому числі за справою Гіргвліані. Якщо його провину доведуть у суді, колишньому президенту загрожують 11 років позбавлення волі.

Грузія вже тричі зверталася до України із запитом про екстрадицію колишнього президента. Саакашвілі, позбавлений українського громадянства, вимагає від Державної міграційної служби надати йому статус “біженця”, який унеможливить  видачу його грузинській владі. Він заявляє, що на батьківщині проти нього ведеться політичне переслідування, там порушили надумані кримінальні справи.

Тим часом за Саакашвілі вже “сумує” Генпрокуратура України. Справа в тому, що через вислання  до Польщі політик тепер не може свідчити у Святошинському райсуді Києва у справі “беркутівців”, що шкодить розслідуванню. За словами очільника департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, “його свідчення важливі, прокуратура була зацікавлена в них”. Політик мав свідчити сьогодні, 13 лютого.

Раніше Саакашвілі допитали як свідка у справі щодо розстрілів на Майдані у Києві під час Революції Гідності. Він спростував дані, які наводились у документальному фільмі одного з італійських телеканалів про так званих “грузинських снайперів” на Майдані. На камеру троє громадян Грузії розповіли, що були завербованими в 2013 році й стріляли і в правоохоронців, і в учасників Революції Гідності на Майдані у Києві в 2014 році.

Тим часом Саакашвілі з Польщі вже пообіцяв, що повернеться в Україну. Він розповів, що перебуває в готелі у Варшаві, йому надано державну охорону. І шукає шляхів повернутися до України. На власній сторінці у Фейсбуку він опублікував відео свого затримання.

Також стало відомо, що Саакашвілі вивезли до Польщі чартерним рейсом, який виконав літак Raytheon 390 Premier (бортовий номер UR-USA), що належить офшорній компанії з Панами Sky Center Holding Corp.

Сообщение Грузія проситиме Польщу видати Саакашвілі, за політиком уже “сумує” Генпрокуратура появились сначала на Український репортер.

Саакашвілі засудили за так званою справою Сандро Гіргвліані. Перебуваючи президентом Грузії, Саакашвілі в 2008 році незаконно – в обхід Комісії з помилування – достроково звільнив із в’язниці чотирьох високопосадових співробітників МВС (Ґію Аланію, Автанділа Апциаурі, Александра Гачаву та Міхеїла Бібілурідзе), засуджених за вбивство в 2006 році співробітника Об’єднаного банку Грузії Сандро Гіргвліані.

Сам Саакашвілі назвав вирок суду таким, що суперечить здоровому глузду.

“Вирок» грузинського суду, що знаходиться під повним контролем найбільшого приватного акціонера Газпрому Іванішвілі, відносно мене – повністю незаконний і суперечить всім міжнародним, національним нормам та здоровому глузду.

Судити президента за використання права на помилування (яке я використовував стосовно 133 колишніх військовослужбовців), яке ніяк не обмежене, говорить про повністю політичний характер цього процесу. Це також говорить про те, що грузинська влада не знайшла на мене за 5 років нічого істотного: ані жодних фактів корупції, ані інших правопорушень.

Але цей «вирок», так само як і паралельний процес в Києві, показують, що олігархічні влади в Україні і Грузії діють синхронно і в повній координації одна з одною проти мене, як лідера боротьби проти корупції, олігархату і грабунку народу”, – написав політик у Фейсбуку.

На батьківщині Саакашвілі також звинувачують у цілій низці злочинів: перевищенні повноважень під час розгону опозиційної акції в листопаді 2007 року, розгромі телекомпанії “Імеді” та вилученні власності в засновника цієї телекомпанії Бадрі Патаркацишвілі, розтраті $450 тисяч бюджетних коштів, побитті в липні 2005 року члена парламенту країни Валерія Гелашвілі.

Загалом, за даними Головної прокуратури Грузії, проти Саакашвілі ведеться розслідування по чотирьох епізодах, у тому числі за справою Гіргвліані. Якщо його провину доведуть у суді, колишньому президенту загрожують 11 років позбавлення волі.

Грузія вже тричі зверталася до України із запитом про екстрадицію колишнього президента. Саакашвілі, позбавлений українського громадянства, вимагає від Державної міграційної служби надати йому статус “біженця”, який унеможливить  видачу його грузинським властям. Він заявляє, що на батьківщині проти нього ведеться політичне переслідування, там порушили надумані кримінальні справи.

Саакашвілі перебуває під слідством і в Україні. Йому інкримінують: замах на злочин; злочин, вчинений групою осіб за попередньою змовою; сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності, вчинені службовою особою або повторно.

Генпрокуратура стверджує, що Саакашвілі брав гроші ($500 тисяч) у харківського олігарха-втікача Сергія Курченка на фінансування “МіхоМайдану”.

За словами генпрокурора Юрія Луценка, акції Саакашвілі мали на меті сприяти припиненню кримінального переслідування членів банди Януковича та знову віддати їм контроль над активами, які вони незаконно захопили в Україні.

ГПУ має аудіозаписи переговорів соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе з “довіреною особою” Сергія Курченка. Грузин говорить про можливість організації в Україні мітингів і провокацій, а також підтверджує можливість організувати вбивство у натовпі. Також є запис особистих переговорів Саакашвілі та Курченка.

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Суд Грузії засудив Саакашвілі до трьох років ув’язнення появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо, наприкінці лютого Вищий земельний суд Відня дозволив екстрадицію бізнесмена до США, де його звинувачують у корупції. Однак остаточне рішення має прийняти федеральний міністр юстиції Австрії. Суд окремо наголосив, що не визначає провину Фірташа, а лише приймає рішення про допустимість екстрадиції.

Що Фірташу закидають у США

ФБР зацікавилося Дмитром Фірташем у 2013 році, коли американська прокуратура відправила запит до Відня. Українського бізнесмена звинувачують у підкупі індійських чиновників, які за 19 млн євро надали його компанії право на розробку титанових покладів у Індії. За іншою версією, переслідування Фірташа може бути пов’язане з його ймовірними зв’язками з кримінальним авторитетом Семеном Могилевичем, якого у США підозрюють у низці тяжких злочинів.

2014 року Фірташа австрійці арештували, однак згодом відпустили під рекордну для Австрії заставу розміром 125 млн євро. Справу про можливу екстрадицію розглядали рік, і австрійський суд відмовив США. Тож 21 лютого 2017 року прохання американських слідчих задовольнили лише з третього разу. У Штатах Дмитру Фірташу загрожує 50 років в’язниці і конфіскація майна.

Екстрадиції Фірташа добиваються не лише США, а й Іспанія. Питання, кому саме віддадуть Фірташа – Іспанії чи США, перебуває у компетенції федерального міністра юстиції Австрії. А вже  23 лютого суд Відня обиратиме Фірташу новий запобіжний захід.

Справи проти Фірташа в Україні

В Україні проти бізнесмена також порушено кримінальні справи. Зараз Національна поліція розслідує два карні провадження щодо завдання державі збитків на суму 5,742 млрд грн. Справи стосуються діяльності групи компаній ОЅТСНЕМ, а також про списання “Нафтогазом України” на користь “Росукрэнерго” 12,1 млрд куб. м газу.

За заявою Національного банку України розглядається справа про неповернення кредиту. В Україні Фірташу загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що у випадку повернення Фірташа в Україну, поліція його затримає.

Перспективи Фірташа

Якщо Фірташ все-таки опиниться в руках американського правосуддя, щоб не сісти за ґрати на десятки років, йому, скоріш за все, доведеться піти на угоду зі слідством. Логічно, що він може виступити з одкровеннями щодо екс-президента Віктора Януковича, а також розповісти про “російський слід” у подіях в Україні останніх років.

Водночас мільярдер багато знає про схеми, які використовувала українська політична еліта при купівлі газу, а також має іншу інсайдерську інформацію про діяльність чинного президента Петра Порошенка, з яким у нього склалися непрості відносини.

Реформи, які проводились у країні, Фірташ, який був головою Федерації роботодавців України, називав неефективними, а також готувався подати свій план перетворень у державі.

Хто такий Дмитро Фірташ

Дмитро Фірташ — один із найзагадковіших українських олігархів. Родом він із Західної України. Його статки в 2014 році видання “Фокус” оцінювало у 2,7 млрд доларів, що дозволило йому потрапити до п’ятірки найбагатших людей країни.

Більшу частину своїх статків він заробив на торгівлі газом: компанія Фірташа “Росукренерго” (співвласником є “Газпром”) займалася транзитом російського і середньоазійського газу в Україну і країни Центральної Європи.

У 2007 році бізнесмен створив Group DF, яка об’єднала активи олігарха. До її складу входить OSTCHEM Holding — підприємства з виробництва мінеральних добрив і діоксиду титану, угорська газоторгова компанія EMFESZ, австрійська компанія з будівництва газової інфраструктури Zangas, найбільший в Україні завод із виробництва аміачної селітри, карбаміда “Черкаський азот”.

Дмитро Фірташ є співвласником однієї з найбільших в Україні медіагруп, яка об’єднує телеканали “Інтер”, НТН, К1, МЕГА, “Ентер-фільм”, К2 й інші. Загалом на підприємствах олігарха працюють 100 тисяч людей.

Сообщение Австрійський суд відмовив Іспанії в екстрадиції Фірташа появились сначала на Український репортер.