Про це Новіков сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

“Сьогодні на підписі у президента знаходиться законопроєкт, який фактично видаляє з відповідного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”, – розповів глава НАЗК.

За його словами, в разі підписання президентом і набуття законом чинності понад 10 тисяч осіб, засуджених за кримінальні корупційні злочини, будуть видалені з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Читайте також: Президент України пропонує припівняти корупцію до державної зради

Після видалення з реєстру засуджені раніше особи зможуть брати участь, зокрема, у держзакупівлях. І це, на думку Новікова, є величезним ризиком.

Читайте також: Україні загрожуть корупція, олігархи та інші особи, які ставлять свої інтереси вище інтересів народу – Блінкен

Сообщение Є ризик, що 10 тисяч корупціонерів можуть знову “дерибанити” держбюджет появились сначала на Український репортер.

Про це глава держави написав у Телеграмі.

«Вето. Вранці надійшов із Верховної Ради України закон, який зберігав обмеження щодо електронного декларування. Обмеження неприйнятні. Декларації мають бути відкритими. Одразу. Не через рік», – написав Зеленський.

За його словами, закон має бути проголосований так, аби реєстр відкрили уже зараз. «Власне, із цією головною правкою закон має бути. Бажано швидко», – додав Президент.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зранку 12 вересня підписав закон про відновлення електронного декларування під час воєнного стану. Документ було направлено на підпис Президенту.

Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила відповідний законодавчий акт 5 вересня. В ухваленій редакції документа є норма, яка передбачає залишити реєстр декларацій закритим ще на один рік з можливістю для декларантів добровільно подати в Національне агентство з питань запобігання корупції заяву щодо персонального відкриття декларації упродовж року.

Ця норма викликала суспільне невдоволення. Петиція до Президента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на ухвалений закон про відновлення е-декларування та повернути його до парламенту з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій чиновників набрала необхідну для розгляду кількість підписів у рекордно короткий термін. Нині петицію підписали 83 854 громадян за необхідних 25 000.

Сообщение Президент Зеленський ветував закон про відновлення електронного декларування появились сначала на Український репортер.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами моніторингу способу життя депутата Київради виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення, які свідчать про його незаконне збагачення на суму майже 8,5 млн гривень

Так, згідно з відомостями, зазначеними у його декларації за 2020 рік, він отримав цю суму у подарунок від матері. Однак НАЗК з’ясувало, що розмір її доходів за останні 22 роки не дозволяв накопичити суму коштів для такого подарунку.

У відповідь на запит Національного агентства вона пояснила, що подарована сума залишилась у спадок від її покійного чоловіка (батька депутата), а джерелом походження коштів є доходи від його підприємницької діяльності. До своїх пояснень вона додала нотаріально завірену копію договору про дарування 300 000 доларів США (еквівалент 8 480 380 грн).

НАЗК отримало нотаріально завірену довідку, в якій зазначено, що єдиним спадкоємцем є дружина померлого, яка успадкувала об’єкти нерухомого майна свого чоловіка, однак відомості про успадкування грошових коштів відсутні. Крім того, у померлого виявилась заборгованість за єдиним внеском для ФОПів на суму 35,5 тисяч гривень.

Ці факти дають привід для обґрунтованого сумніву стосовно можливості матері надати такий подарунок своєму синові, зазначає НАЗК.

Матеріали направлено до Національного антикорупційного бюро України для вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення та досудового слідства з метою притягнення депутата Київської міської ради до кримінальної відповідальності.

НАЗК не називає прізвища депутата. Однак Liga.net повідомляє, що йдеться про депутата від Батьківщини, співголову фракції в Київраді Володимира Слончака.

Сообщение 300 тисяч доларів. Таку суму одержав депутат як подарунок від матері появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

“За” проєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану” проголосувало 299 народних обранців.

Проєкт закону передбачає відновлення подання електронних декларацій та проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану, а також спрощення порядку подання відповідних декларацій.

Після ухвалення проєкту як закону особи, які у 2022-2023 роках не подавали декларації, мають подати їх не пізніше 90 календарних днів із дня набрання чинності цим законодавчим актом. Декларації будуть публічними, за винятком приватної інформації про декларанта та членів його сім’ї.

Законопроєктом також передбачається, що дані про об’єкт, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні не менше 183 календарних днів упродовж строку, що включає звітний період та/або два місяці, що передували закінченню звітного періоду, а ринкова вартість користування таким об’єктом протягом періоду його користування в межах звітного періоду суб’єктом декларування перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Окремо визначено порядок подання електронних декларацій військовослужбовцями, учасниками міжнародних операцій із підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, а також людьми, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або територіях, де ведуться активні бойові дії.

Ці громадяни подаватимуть декларації в такі строки: упродовж 90 днів з дня визначення дати завершення бойових дій чи дня визначення дати завершення тимчасової окупації; упродовж 90 днів з дня повернення до пункту постійної дислокації чи місця постійної роботи, крім ротації; упродовж 90 днів з дня припинення повноважень (звільнення з посади, служби) чи переведення особи на посади, які не передбачають безпосередньої участі у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань, посиленні охорони державного кордону, проведенні розвідувальних заходів, контррозвідувальних операцій, оперативно-розшукової діяльності; упродовж 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану. Перебіг строку для подання декларації розпочинається від дня настання найпершої з вищезазначених обставин.

Члени сім’ї суб’єктів декларування, які виконують завдання в інтересах національної безпеки чи перебувають на територіях, які постраждали від збройної агресії російської федерації проти України, матимуть право подати декларацію в аналогічні строки.

Верховна Рада на початку повномасштабної війни призупинила процес обов’язкового декларування майна чиновниками, дозволивши подати дані про свої статки вже після скасування воєнного стану. При цьому НАЗК залишило можливість для добровільного подання декларації.

Сообщение Верховна Рада у першому читанні схвалила закон про відновлення e-декларування появились сначала на Український репортер.

Окрім положень, які спрямовані на відновлення обовʼязку декларування та повноважень щодо перевірки декларацій, в законопроекті закладені зміни, які зумовлюють правову невизначеність та серйозні корупційні ризики, інформує НАЗК.

Документом передбачається можливість декларанта не зазначати у декларації відомості про один об’єкт на території України і відомості про адресу та ідентифікуючі характеристики одного об’єкта за межами країни, які є місцем фактичного його проживання або членів його сімʼї. Це створює можливість для недоброчесних декларантів приховати незаконно набуті об’єкти нерухомості, або ті, що перебувають у їхньому користуванні.

З метою спрощення порядку декларування законопроектом пропонується виключити обов’язок суб’єкта декларування зазначати у декларації відомості про номери рахунків, на яких станом на останній день звітного періоду відсутні кошти. На думку Національного агентства, такі зміни не сприятимуть забезпеченню прозорості статків посадовців, а даватимуть змогу суб’єкту декларування мати значний рух коштів протягом звітного періоду, а перед останнім днем звітного періоду зняти їх та уникнути декларування відповідного рахунку. Натомість НАЗК пропонує відмовитись від вимоги декларування рахунків і зазначати у декларації лише найменування банку у якому вони відкриті.

Також Національне агентство не може погодитися із запропонованим підходом щодо вибірковості переліку категорій суб’єктів декларування та відомостей про тих, щодо кого все ж таки має бути забезпечений відкритий доступ до Реєстру, більш того – визначення таких категорій фактично в «ручному режимі». Це може створити умови для політичного тиску на певних посадових осіб.

Законопроектом Мін’юсту передбачається необхідність декларувати об’єкти, які перебували у володінні/користуванні декларанта лише за сукупності низки умов, що, на думку НАЗК, породжуватиме корупційні ризики через формальне недекларування майна, яке фактично перебувало у користуванні суб’єкта декларування. Крім того, це призведе до правової невизначеності, неузгодженості запропонованих змін з чинними нормами. В результаті запропоновані зміни не спростять процес декларування, а ускладнять його, зокрема, покладуть на суб’єкта декларування додатковий тягар – визначення ринкової вартості користування майном.

Законопроект також пропонує позбавити НАЗК повноважень надавати роз’яснення з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (за деякими виключеннями), захисту викривачів, що робилося з метою забезпечення правильного розуміння законодавчих приписів, однакового їх застосування та запобігання вчиненню корупційних правопорушень. Така ініціатива Мін’юсту, вочевидь, призведе до різних підходів до розуміння, тлумачення та застосування антикорупційних механізмів.

НАЗК попереджає про ризики, які несе проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про спрощення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», підготовлений Мін’юстом та занепокоєне спробами «відновити» інститут електронного декларування в такому вигляді, що він може втратити свій сенс.

Позиція Національного агентства залишається незмінною та збігається з рекомендаціями Європейської Комісії, офіційно наданими Уряду України та коментарями, наданими МВФ Міністерству юстиції у процесі робочих консультацій. НАЗК наполягає на повноцінному відновленні обов’язкового декларування, з урахуванням всіх безпекових аспектів, не створюючи водночас лазівок для недоброчесних посадовців.

Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну подання декларацій поки що добровільне. Проте Україна взяла на себе зобов’язання відновити обов’язкове декларування та повноваження НАЗК з перевірки декларацій. Меморандум з МВФ передбачає, що відповідний закон має бути ухвалено до кінця липня 2023 року.

Про підтримку негайного відновлення декларування неодноразово заявляли представники G7, GRECO, Світового банку, Єврокомісії та інші міжнародні інституції. Про те, що Україна має відновити декларування, заявив також представник Єврокомісії під час оприлюднення проміжної оцінки України щодо виконання умов для початку переговорів про вступ до ЄС.

У вересні 2022 року у парламенті керівником фракції політичної партії “Слуга народу” Давидом Арахамією був зареєстрований законопроєкт №8071 про відновлення обов’язкового декларування.

Сообщение Відновлення декларування: закононопроєкт зумовлює правову невизначеність та корупційні ризики появились сначала на Український репортер.

Як зазначає “УП”, “про розшук нардепа клопотав прокурор САП. Він пояснив, що Шахов упродовж 7 місяців так і не з’явився в суд і не надав жодних належним чином затверджених документів, які б підтверджували, що він перебуває на лікуванні і не може прибути в засідання.

У суді була присутня захисник нардепа, яка зазначила, що Шахов вчергове не з’явився в засідання, бо “продовжують існувати причини, які були на минулому засіданні”, зокрема, він нібито з “20 лютого продовжує перебувати на лікуванні у місті Бішкек”.

Але документів, які б підвереджували перетин Шаховим кордону з Киргизькою республікою, адвокат не надала. Також вона не змогла сказати, як довго нардеп перебуватиме на лікуванні”.

Фото з відкритих джерел.

Сообщение Суд оголосив у розшук “захисника шахтарів” нардепа Шахова, який не задекларував величезні статки появились сначала на Український репортер.

Йдеться про міністра інфраструктури Олександра Кубракова, міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна, міністра енергетики Германа Галущенка.

Як зазначає НАЗК, перевірку декларацій розпочато за такими підставами, які передбачені спеціальним Порядком:

1) висока посада декларанта (чіткий перелік посадовців, чиї декларації мають бути перевірені найперше, визначений у Порядку черговості). За цією підставою НАЗК узяло в перевірку декларації високопосадовців за 2020 рік, які не пройшли перевірку минулого року;

2) результати проведеного моніторингу способу життя – НАЗК визначило, що спосіб життя декларанта не відповідає його доходам;

3) заяви від громадян, ЗМІ, правоохоронних органів до НАЗК про недостовірні дані у декларації посадовця.

Окрім мінстрів НАЗК також перевірить декларації 22-ох заступників міністрів, низки народних депутатів України та депутатів місцевих рад.

Сообщение НАЗК розпочало перевірку декларацій про доходи чотирьох міністрів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомило НАЗК.

Ознаки кримінального правопорушення за ст. 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації) виявлено за результатами перевірки декларацій таких суддів:

Віктор Кривенко. Недостовірні відомості – 4 млн гривень. Суддя не задекларував земельну ділянку в Автономній Республіці Крим, яка йому належить.

Олександр Касмінін. Недостовірні відомості – 2,4 млн гривень. Суддя не вказав відомості про вартість квартири загальною площею 150,5 м2 у м. Києві.

Інформацію про виявлені ознаки кримінальних правопорушень НАЗК передало до Національного антикорупційного бюро України.

Також у декларації за 2019 рік судді КСУ Володимира Мойсика, перевірку якої НАЗК розпочало на підставі звернення про можливе недостовірне декларування, виявлено ознаки адміністративного правопорушення. НАЗК встановило, що суддя не вказав у декларації дохід у сумі 239 тис. грн, отриманий у вигляді звільнення від сплати боргу за кредитним договором.

У деклараціях п’яти суддів КСУ – Олександра Тупицького, Ігоря Сліденка, Сергія Саса, Віктора Городовенка, Віктора Колісника виявлено незначні порушення, які не тягнуть за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність.

У декларації за 2020 рік Олександр Тупицький вже вказав земельну ділянку площею 126 м2, розташовану поблизу Ялти в Автономній Республіці Крим.

Проте суддя зазначив, що земельна ділянка з 2018 року перебуває у його власності. У межах перевірки встановлено, що Олександр Тупицький не набув право власності на земельну ділянку відповідно до законодавства України (https://bit.ly/3EpygMu). За наявною в НАЗК інформацією, суддя фактично отримав цю ділянку в користування.

Як повідомлялося, у деклараціях за попередні роки Олександр Тупицький взагалі не зазначав відомості про свою земельну ділянку в Криму, яку він отримав за російським законодавством.

Читайте також:

• Жирувати дозволено. Конституційний Суд України качається як вареник у маслі

Сообщение У деклараціях суддів Конституційного суду Кривенка і Касмініна – ознаки кримінального правопорушення появились сначала на Український репортер.

Таке припущення зробили ЗМІ, ознайомившись з декларацією Олени Липівської-Ергюль, яку подано 29 вересня.

Право власності на ТМ “Експрес манікюр” належить до активів цієї пані із 2009 року.

Дохід кандидатки за 2020 рік з основного місця роботи – 20,4 тис. грн – в декларації зазначено зареєстровану в Туреччині компанію Sahne Vizyon Casting Turism.

Липівська-Ергюль має земельну ділянку площею 1000 кв.м у с.Ревне Бориспільського району, спільно з чоловіком, донькою і батьком – квартирою у Києві 71,5 кв.м і разом із чоловіком та дочкою – квартирою 189,4 кв.м у Туреччині.

Також вона задекларувала три сумки Chanel загальною вартістю понад 700 тис. грн, одяг цієї марки і марки Fendi приблизно на 2 млн грн та ювелірні прикраси Cartier та Van Cleef & Arpels на суму близько 800 тис. грн.

Її чоловік – громадянин Туреччини Ергюль Сюлейман Оузхан – за минулий рік отримав 633,84 тис. грн у турецькій компанії Tantur Tourism Co.

Їздить Липівська-Ергюль на розкішному Range Rover Sport. Готівкою має 378 тисяч доларів, 877 тисяч євро і 1,5 мільйона гривень.

Сообщение Міністром з питань стратегічних галузей може стати власниця торговельної марки “Експрес манікюр” появились сначала на Український репортер.

Народні депутати ухвалили цей документ після повторного розгляду однойменного закону від 3 червня 2021 року, до якого Глава держави застосував право вето.

Закон удосконалює норми законодавства, якими запроваджується кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації.

Зокрема, документ відносить недостовірне декларування до кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та посилює відповідальність за вказані правопорушення.

Відтепер визнається умисним внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2 тис. (за чинною редакцією – до 4 тис.) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Розмір штрафу за це встановлюється від 3 тис. до 4 тис. (за чинною редакцією – від 2,5 тис. до 3 тис.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також передбачається покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років.

У разі умисного внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму понад 2 тис. (за чинною редакцією – понад 4 тис.) прожиткових мінімумів передбачається штраф у розмірі від 4 тис. до 5 тис. (за чинною редакцією – від 3 тис. до 5 тис.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років.

За умисне неподання суб’єктом декларування декларації передбачається покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі строком на один рік.

Крім того, особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, не може бути звільнена від відповідальності, навіть якщо вона щиро покаялася й активно сприяла розкриттю злочину та повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду; або якщо примирилася з потерпілим.

Такій особі не може бути призначено більш м’яке покарання, ніж передбачено законом; або застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

На цю тему:

• Короновані на владу і привілеї
• НАБУ вручило підозру Володимиру Омеляну, який «забув» про два будинки, BMW X5 і 8 мільйонів

Сообщение Нове покарання: за приховування мільйонів гривень “під подушкою” – рік в’язниці появились сначала на Український репортер.