Від 1 січня 2025 року мінімальна зарплата в Польщі зросла на 366 злотих – до 4 666 злотих або $1 132 за поточним курсом на місяць брутто (до вирахування податків).

Також зросла мінімальна погодинна ставка оплати праці: від 28 злотих і 10 грошів до 30 злотих і 50 грошів на годину, повідомляє “Польське радіо“.

Для порівняння, мінімальна зарплата в Україні становить 8 000 гривень на місяць або $190 за поточним курсом НБУ (після сплати 18% ПДФО та 5% військового збору працівник отримає “на руки” 6 160 грн). Тож мінімальна зарплата в Польщі перевищила українську вшестеро.

Загалом за останні два роки мінімальна заробітна плата в Польщі зросла вдвічі. Від 1 січня 2024 року вона становила 4 242 злотих, а від 1 липня – 4 300 злотих. 2023 року відповідно – 3 490 злотих від 1 січня та 3 600 злотих від 1 липня.

Як повідомлялося, від березня мінімальна пенсія в Польщі зросте з поточних 1 780,96 злотих брутто на місяць (1 620,67 злотих нетто, тобто скільки пенсіонери отримують на руки) до 1 884,61 злотих брутто (1 715 злотих нетто).

В перерахунку за поточним курсом у гривні польський пенсіонер отримуватиме мінімальну пенсію, еквівалентну 17 551 грн. В Україні розмір мінімальної пенсії становить 3 370 грн на місяць для людей з достатньою кількістю років стажу та 2 725 грн – з недостатнім стажем.

Нагадаємо, в Україні розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2024 року, за даними ПФУ, становить 5 816 грн (140 євро).

Сообщение Мінімальна зарплата в Польщі перевищила українську вшестеро появились сначала на Український репортер.

Про це в інтерв’ю виданню “НВ Бізнес” розповів міністр фінансів Сергій Марченко.

Він пояснив, що концепція нового закону майже готова.

“Всі повинні розуміти — за декларуванням повинні відразу йти непрямі методи оподаткування. Ми зараз розробляємо відповідний законопроєкт, ми вже фактично маємо готовий концепт. Я думаю, що найближчим часом ми будемо готові його обговорювати”, — заявив він.

За його словами непрямі методи оподаткування передбачають, що після податкової амністії Податкова служба матиме змогу проводити податкову оцінку операцій фізичних осіб з 1995-го року – щодо придбання об’єктів нерухомості або дорогих речей без задекларованих доходів.

Марченко наголосив, що система працюватиме в автоматичному режимі.

“Автоматично податкова перевіряє наявність доходів, сплачених з 1995 року, підсумовує їх, усі доходи, сплачені податки; потім зіставляє суму цих доходів з інформацією про купівлю об’єкта нерухомості та його вартістю”, – резюмував урядовець.

“Якщо ця людина амністувала і задекларувала ще доходи, це підсумовується також і потім до такої людини або є питання, або їх немає. Я думаю, здебільшого питань не буде”, — заявив очільник Мінфіну.

Водночас згідно з новим законопроєктом, несплачені податки будуть донараховані не на всю суму покупки, а на різницю між задекларованими доходами та вартістю покупки.
“Умовно кажучи, якщо існує факт купівлі великого об’єкта нерухомості, при цьому задекларованих доходів немає, і амністію людина не проходила, тобто вона не показала своїх реальних доходів, з яких чомусь не були сплачені податки… Наслідком цього буде те, що податкова має донарахувати суму несплачених податків”, — зазначив Марченко.

Марченко пояснив, як працюватиме механізм непрямого оподаткування.

“У момент реєстрації угоди про купівлю-продаж, наприклад, об’єкта нерухомості, така інформація з’являється у податковій. Податкова перевіряє інформацію, а людину ніхто турбувати не збирається, якщо немає підстав для цього”, – зазначив він.

Перевірки почнуться з 1 вересня 2022-го, одразу після закінчення року, який відведено на так звану податкову амністію законом про добровільне декларування проти якого протестувала “Європейська Солідарність” та інші опозиційні партії.

Як відомо, Кабінет Міністрів України схвалив розроблені Міністерством фінансів зміни до Податкового кодексу та ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо впровадження електронних перевірок (е-аудит).

Окрім цього, народна депутатка від “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна заявила, що іноземні інвестори залишають Україну через нескінченні податкові ініціативи уряду президента Володимира Зеленського.

Нагадаємо, що в Україні вперше почнуть перевіряти роботодавців, які отримали дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства. Особлива увага буде приділятися розміру зарплат іноземних працівників і наскільки її рівень відповідає законодавчо встановленим.

До того ж у Державній службі з питань праці пропонують позбавити права голосу на виборах громадян, які працюють без офіційного оформлення.

Сообщение Податкова зможе перевіряти всі доходи українців з 1995 року появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у даних звіту “Самооцінка домогосподарств рівня своїх доходів за 2020 рік”, який Держстат оприлюднив 6 серпня.

Відповідно до звіту, до представників середнього класу себе відносять 1% українців, до категорії небідних, але ще не представників середнього класу – 31,9%, до бідних – 67,1%.

У відповідь на питання про дохід, який дозволяє вважати себе представником середнього класу, 71,3% назвали суму понад 22 тис. грн. на місяць.

При цьому, у категорії “заможних” стоїть прочерк, тобто до багатих себе зараховують менше 0,1% українців.

У звіті також йдеться, що лише 1,6% домогосподарств вважають, що за останні 12 місяців їх матеріальний стан покращився, 4,4% – скоріше покращився, 43,6% – залишився без змін, 29,2% – скоріше погіршився, 21,2% – погіршився.

Водночас лише 7,1% домогосподарств вважають, що їх матеріальний стан у наступні 12 місяців покращиться, 47,4% – вважають, що матеріальний стан залишиться без змін, 44,3% – погіршиться, 1,2% – не змогли відповісти по прогнозу щодо матеріального стану.

Зазначається, що звіт Держстату склали на базі даних вибіркового дослідження матеріальних умов домогосподарств.

Нагадаємо, що у 2020 році розмір мінімального доходу становив 2078,4 гривень на місяць.

Сообщение Сумна статистика: лише один відсоток українців вважає себе середнім класом, 67 відсотків – бідні появились сначала на Український репортер.