Про це у Фейсбуку повідомив член управи Конґресу українців Канади – відділ Торонто, референт Референтури преси УКТ «Просвіта» в Аргентині Хав’єр Апонюк Савич.

Так, в телепроєкті представлений аргентинський ансамбль українських народних танців «Просвіта», що діє при однойменному Українському культурному товаристві. Відео вже можна переглянути в Ютубі.

«Душа, мужність та радість життя народу відображені в українських народних танцях, у низці звичаїв навколо танцю, які підкорюють різні міста та сцени світу», – йдеться в підписі під відео.

Зауважується, що дуже характерним елементом українського танцю є костюм.

Запис було здійснено у жовтні, коли Елеонора Кассано відвідала УКТ «Просвіта».

Нагадаємо, управа Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентині провела новорічний тост, в якому також взяли участь викладачі та представники фольклорних ансамблів.

Сообщение Український танець в Аргентині потрапив у телевізійний проєкт (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Посольство України в Італійській Республіці.

“Вишукані вишиванки, ляльки-мотанки, витончені жіночі прикраси та різноманітні головні убори, глиняний посуд та, навіть, традиційна українська піч, оздоблена петриківським розписом – все це чекає на вас у мальовничому місці під промовистою назвою “Україна”, – розповіли у дипустанові.

Посольство впевнене, що музей стане постійним місцем зустрічі громади й італійської публіки, що цікавиться історією, культурою та традиціями України.

На фейсбук-сторінці музею “Україна”у Болоньї повідомляється, що почесним гостем на відкритті музею був відомий бандурист Юрій Фединський. Багато гостей з’їхалися з багатьох регіонів Італії, були представники з мерії міста, а також з українського генерального консульства з Мілана.

Зауважується, що цей проєкт вдалося реалізувати завдяки людям, які зробили свій внесок як фінансово, так і своєю робочою силою. Вони працювали тижнями й місяцями, перетворюючи стіни на гостинний музей, який показує культуру та традиції України, відтворюючи деякі типові локації.

Сообщение В Італійській Болоньї відкрили перший український етнографічний музей появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила CYM Global у соціальних мережах.

5 грудня, в День волонтера, зібрані юними діаспорянами різдвяні гостинці – «миколайчики» – отримали діти українських бійців з Києва.

«Столичний етап акції «Теплом зігріємо серця» розпочався в приміщенні коворкінгу Vcentri Hub: Оболонь. На початку заходу, з вітальним словом звернулися CУМівці зі Спілки української молоді в Королівстві Іспанії, котрі в цей час перебувають на зимовому таборі. До заходу долучилися Молодіжний тренувальний центр «Простір безпеки» та Всеукраїнська рада реанімації, котрі для дітей провели майстер-класи з домедичної допомоги», – йдеться в повідомленні.

Як зазначив голова Київської міської організації СУМ в Україні Ігор Євтушок, доброчинна акція Спілки Української Молоді «Теплом зігріємо серця» триває з 2014 року. Завдяки зусиллям CУМівців з різних країн світу, за попередні роки проведення цього благодійного проєкту дітям українських бійців передано майже 14 тис. подарунків на суму близько 380 тис. американських доларів.

Сообщение Спілка української молоді передала дітям військових з Києва різдвяні подарунки від діаспори появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Укрінформ.

“З’їзд був дуже надихаючий, він дозволив багато обговорити та вирішити. Тепер ми повертаємося до наших домівок, де працюватимемо над стратегічним планом, аби реалізувати усі напрямки, затверджені делегатами”, – сказала Хичій.

Вона обіймає посаду президента Конгресу українців Канади з грудня минулого року – відколи тодішній його очільник Павло Ґрод був обраний президентом Світового конгресу українців.

Правник за освітою, Хичій є виконавчим директором Канадської асоціації корпоративних юристів.

КУК, заснований 1940 року у Вінніпезі, об’єднує всі українські громадські організації Канади. Він складається із шести провінційних рад та 34 відділів по всій країні. Під час з’їзду, що проходить раз на три роки, делегати від усіх організацій обирають президента конгресу та формують пріоритети подальшої роботи.

Сообщение Конгрес українців Канади переобрав президентом Олександру Хичій появились сначала на Український репортер.

У фінальному двобої на стадіоні «Чемпіон» команда з Австрії з мінімальним рахунком – 1:0 – здобула перемогу над представниками польського Вроцлава, передає інформагенція «Погляд».

Третє місце посіла збірна українців Молдови, яка здолала ще одну польську команду (з Любліна) з рахунком 3:2.

Найкращим гравцем чемпіонату став Андрій Рац із Вроцлава, воротарем – Іван Павловський (Молдова), бомбардиром – Василь Маринченко (Люблін).

Фото poglyad.tv

На цю тему читайте також: 

• Ірпінь та Гостомель приймають чемпіонат світу з футболу серед діаспорних команд

Сообщение Українці Австрії перемогли на діаспорному мундіалі в Ірпені появились сначала на Український репортер.

Урочисте відкриття мундіалю відбулося на міському стадіоні «Чемпіон», інформує Мінмолодьспорту. У його проведенні сприяють Національний олімпійський комітет і Світовий конгрес українців.

«Україна – це ваша рідна земля. І де б ви не жили, ви розумієте, що сюди треба повертатися», – привітав учасників змагань міністр молоді та спорту Ігор Жданов (з бюджету відомства на проведення чемпіонату виділено 250 тис. грн.).

Змагання проходитимуть в Ірпені (стадіон «Чемпіон», вул. Соборна, 183, стадіон УДФСУ, вул. Університетська, 31) та в Гостомелі (стадіон «Центральний», вул. Свято-Покровська, 81).

Фото dsmsu.gov.ua

Сообщение Ірпінь та Гостомель приймають чемпіонат світу з футболу серед діаспорних команд появились сначала на Український репортер.

Окрім Ірпінської міськради, організаторами чемпіонату виступають Міністерство молоді та спорту, Київська ОДА, Федерація футболу України, Київська обласна федерація футболу Міжнародне об’єднання українських громад «Четверта Хвиля» – за сприяння Національного олімпійського комітету України і Світового конгресу українців.

Ідея чемпіонату – єднання української еміграції з рідною державою та популяризація футболу в Україні, зазначає КОДА.

Раніше Чемпіонат світу з футболу серед діаспорних команд проходив тільки в західних областях України. Торік у змаганнях брали участь команди з Австрії, Іспанії, Молдови, Білорусі, Румунії, Ізраїлю, Польщі, Німеччини, Латвії, Литви та Естонії.

Сообщение Наступний Чемпіонат світу з футболу відбудеться в Ірпені появились сначала на Український репортер.

Щоправда, сірник у копицю сіна кинули самі нардепи, надто запекло сперечаючись про зміст 7-ї статті закону. А далі оливи у вогонь підлили добре організовані структури національних меншин і навіть деякі місцеві ради. У їхніх публічних зверненнях йдеться про небажання навчати дітей державній мові й навіть звучать вимоги переглянути стандарти ЗНО з української для випускників шкіл з мовами навчання національних меншин. Пропонується вимірювати рівень знань з української за стандартами, що застосовуються до інших іноземних мов, з яких проводить тестові випробування УЦОЯО.

Потужну підтримку активісти отримали з-за кордону. До дискусії, причому часто в безапеляційному тоні, а іноді й із нотками погроз, долучилися кілька сусідніх держав (Угорщина, Польща, Болгарія, Румунія, Молдова, Греція). Їхні дипломатичні служби враз перейнялися долею своїх співвітчизників, які проживають на території нашої держави.

Свою стурбованість нормами нового закону щодо мови навчання представників нацменшин в Україні вони висловили з різним ступенем толерантності. Одні, забувши про операцію «Вісла», згідно з якою депортували українців з їхніх споконвічних земель, пообіцяли «спостерігати за процесом упровадження закону й здійснювати усі необхідні кроки щодо забезпечення полякам в Україні доступу до навчання польською мовою».
Інші, зокрема Угорщина, яка щедро роздає свої паспорти українським громадянам, пригрозила не підтримувати жодних ініціатив України в міжнародних організаціях. Румуни скасували державний візит свого очільника в Україну.

Свої «п’ять» вставив навіть одіозний президент Молдови, який вже «забезпечив» усі громадянські права співвітчизників у Придністров’ї і тепер перейнявся долею українських молдован. Звісно, не обійшлося й без втручання «старшого брата», який особливо «чуйний» до проблем нацменшин у своїй державі. У заяві МЗС Росії йдеться про те, що хоча в українському законі не згадується російська мова, «очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних громадян України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічного мовного режиму». А це, мовляв, не що інше, як спроба «майданної» влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни.

Повчати когось Росія, мабуть, вважає за потрібне з огляду на те, що має надзвичайно стерилізований освітній простір, в якому немає місця національному різнобарв’ю. Тож і про русифікацію тамтешніх корінних народів на просторах «единой и неделимой» навіть ніхто не згадує. Недарма на пилинку в чужому оці там реагують миттєво, не помічаючи колоди у власному.

Усе це було б смішно, якби не так сумно. Адже річ у тім, що розбудовувати нашу державність наші можновладці взялися через чверть століття після проголошення незалежності, попередньо обмінявши ядерний арсенал не на гарантовану міжнародну безпеку, а на фіктивний папірець. Саме тому нині, в умовах війни, Україна цілком залежить від хоча й кволої, та все ж підтримки міжнародного співтовариства. А отже, й сусідів, які – хто прямо, а хто завуальовано – претендують якщо не на нашу територію, то вже точно на наших громадян.

Роздаючи свої паспорти українцям усупереч забороні про подвійне громадянство, відмовляючись приймати біженців із Близького Сходу, вони чинять жорсткий спротив у рамках домовленостей Євросоюзу. Бо й справді, навіщо їм сирійці, якщо Україна за податки своїх громадян виховає і навчить їхніх одноплемінників, цілком інтегрованих у тамтешній культурно-освітній та економічний простір. Де ще у світі є така лафа?

Однак вернімося до предмету суперечки, чи то пак міжнародного скандалу, – мовної статті Закону «Про освіту». Його активно взялися гасити чиновники. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив міністру закордонних справ Павлу Клімкіну і міністру освіти Лілії Гриневич провести зустріч із послами Європейського Союзу в Україні, аби роз’яснити їм деталі нового закону про освіту в частині, що стосується мови навчання представників національних меншин.

Така зустріч із представниками 11 країн, Ради Європи та ОБСЄ відбулася. На ній міністр освіти зробила ґрунтовну презентацію і пояснила дипломатам, що Україна не порушує своїх міжнародних зобов’язань. У початкових школах нацменшин освіта відбуватиметься рідною мовою поряд із ґрунтовним вивченням української. До 5 класу знання державної мови має бути на такому рівні, щоб у старших класах дитина могла вивчати цією мовою інші предмети. При цьому, вивчення її рідної мови не припинятиметься.

Але мовою освіти в Україні повинна бути державна мова. До того ж реформа освіти надає однакові шанси для кожної української дитини на якісну освіту, навіть якщо вона має інше національне походження. Аби було зрозуміло, про що йдеться, пані міністр пояснила це на прикладі Закарпатської області. Там 35% дітей складають ЗНО з української мови та літератури на 1, 2, 3 бали, а в Берегівському районі, де компактно проживає угорська громада, цей показник сягає 75%. Це означає, що такі діти позбавляють себе шансу на вступ до вишів. Новий закон вирішує цю проблему і дає однаковий доступ до навчання у вищій школі для всіх випускників шкіл.

Аби зменшити градус напруги, Лілія Гриневич нагадала послам сусідніх держав, що в них зовсім немає шкіл із навчанням усіх предметів українською мовою. Тому наша практика, яка запроваджується новим законом про освіту, цілком відповідає європейській сучасній практиці.
Такими беззаперечними аргументами міністр дещо пригасила несприйняття нового закону. Однак наскільки вдалося переконати дипломатів щодо нашої правоти – невідомо, адже жоден з них не захотів давати будь-яких коментарів. Щоправда, їх дещо заспокоїв той факт, що Україна погодилася направити на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень своїх міжнародних зобов’язань.

За даними Міносвіти, в Україні налічується понад 730 шкіл національних меншин. Загалом 10% школярів вчаться не українською мовою: з них 9,4% – російськомовні школи (близько 500), в 0,4% шкіл навчання проходить угорською та румунською мовами і ще в 5 школах вчаться польською.
На цьому «мовна буря» всередині України стихла. Однак це не означає, що про неї забули за кордоном. Якщо ми й надалі не приділятимемо цій проблемі належної уваги, а просто надішлемо (вже надіслали до Венеційської комісії) закон на зовнішню експертизу, то скоріш за все зазнаємо фіаско і на міжнародній арені, й навіть у самій Україні не матимемо належної підтримки.

Перший камінь спотикання вже є. У п’ятій доповіді Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) Ради Європи, оприлюдненій минулого тижня, йдеться про те, що, внаслідок незаконної анексії Криму Росією та збройного конфлікту на сході України, в політичному дискурсі переважає «антиросійська риторика». Так і хочеться запитати, а яка б мала – проросійська?

І хоча далі в документі сказано, що у Києві та інших регіонах зафіксовано мало випадків залякування або нападів на окремих осіб чи групи на основі їхньої російської ідентичності, все одно зроблений висновок про «різке зростання ненависті та загалом негативний вплив на вразливі групи».

Основою для такого висновку послужив звіт, який охоплює проміжок часу з 2011 року по 23 березня 2017 року. Причому він не стосується Криму, де не залишилося жодної української школи, а права кримських татар цілковито знехтувані Росією.

Ні слова не сказано й про тимчасово окуповані райони Донецької та Луганської областей, де за українське слово чи національний прапор можна поплатитися життям. Зате для решти України навіть розроблено спеціальний план дій на 2018 – 2021 роки, згідно з яким Рада Європи «продовжуватиме співпрацювати з владою України у сфері боротьби з ненавистю та дискримінацією меншин і сприяння толерантності та взаєморозумінню».

Щоправда, якщо уважно прочитати весь документ, то з’ясується, що там усе змішано в одну купу, і не зрозуміло, про які меншини йдеться (про нац- чи секс-). Тож висновок про «різке зростання ненависті за останні три роки й негативний вплив на вразливі групи» пересічний європеєць може запросто віднести й до нашумілого мовного питання в освіті, експертизу якого робитиме Рада Європи.

Саме тому світовій спільноті й нашим пострадянським громадянам слід дохідливо пояснити, до чого призводить упослідження державної мови на власній території. Найсвіжіший приклад – Крим, де українською ніхто не переймався чверть століття, і де під гаслом «защити соотечественников» сусід здійснив анексію української території.

Не завадить нагадати й про те, як боролися за свою національну ідентичність країни Балтії. Там і справді дещо перегнули палицю з вивченням мов і отриманням громадянства, однак світова спільнота мовчки проковтнула цю пігулку. А ще варто було б разом із направленням закону на експертизу надіслати супровідні матеріали з аналізом політики сусідніх держав щодо української нацменшини, яка фактично привела до їх зникнення.

Врешті слід було б розібратися із задавненою невизначеністю термінів міжнародного мовного законодавства. Об цю перепону щоразу спотикаються товмачі, коли йдеться про державність української мови. Річ у тім, що безперечне і захищене міжнародними законами право корінних народів на навчання рідною мовою переносять і на ті національні меншини, які насправді є діаспорою народів, що мають свої етнічні батьківщини за межами України. Їхнім мовам ніяке знищення не загрожує. Скоріше вони загрожують територіальній цілісності держави, яка жодним чином не обмежує їхні права на національну ідентичність, а всього лише вимагає від своїх громадян поряд із рідною знати державну мову.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ

Світлина часів Революції Гідності

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Сообщение Закон «Про освіту». Захисникам нацменшин варто прикусити язики появились сначала на Український репортер.