Про це  повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.

Спершу перед міською радою розгорнули великий прапор України. Відтак, хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх полеглих захисників і захисниць України. Опісля усі разом урочисто заспівали «Ще не вмерла України…».

У події взяли участь військовослужбовці, військовий оркестр та курсанти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, ліцеїсти ліцею імені Героїв Крут, студенти, депутати і працівники міської ради та всі охочі містяни й гості Львова.

Державний Гімн України: слова – Павло Чубинський (1862), музика – Михайло Вербицький (1863). Вперше вірш Павла Чубинського був опублікований у 1863 році у львівському журналі «Мета».

Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у Перемишлі з нагоди урочистостей до річниці смерті Тараса Шевченка. У 1917-1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР.

Визначною подією стало також виконання гімну «Ще не вмерла Україна» 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної ради народних депутатів ХХІ («першого демократичного») скликання.

Сообщение У Львові відзначили 160-річчя Гімну України появились сначала на Український репортер.

Урочиста церемонія зустрічі лідера Туреччини відбулася біля Маріїнського палацу у Києві. Президент України Володимир Зеленський і Таїп Ердоган оглянули стрій Почесної варти.  Ердоган звернувся до воїнів з привітанням: “Слава Україні!”. “Героям Слава!”.

Після зустрічі президентів у форматі віч-на-віч відбудеться восьме засідання Стратегічної ради високого рівня під головуванням Володимира Зеленського та Реджепа Таїпа Ердогана. Також будуть підписані українсько-турецькі двосторонні документи. Президенти України та Турецької Республіки візьмуть участь в українсько-турецькому бізнес-форумі, інформує Офіс Президента України.

Водночас привітання Ердогана українським воїнам викликало велику лють у московитів. Кремлівські ЗМІ, “бризкаючи” хижою ненавистю до нашої країни, лементують – їм не сподобалося, що турецький лідер звернувся до Почесної варти саме з таким привітанням. Їх аж трясе, чому Ердоган звернувся з “бандерівським привітанням”. Критикують його, що він, бачте, не хоче “визнавати Крим російським”.

Це гасло, починаючи з 24 серпня 2018 року, замінило радянські привітання в армії “Здрастуйте, товариші!” та “Бажаємо здоров’я!” і стало офіційним у Збройних Силах України.

• Парламент прийняв Закон “Про внесення змін до статутів Збройних Сил України”.

Було внесено зміни до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України та Стройового статуту Збройних Сил України, якими встановлено нове військове вітання “Слава Україні” – “Героям слава”, а також впорядковано Ритуал підняття Державного Прапора України.

Законом доповнено Закон України «Про Національну поліцію» новою статтею 201 щодо запровадження вітання «Слава Україні» – «Героям слава».

Замінено у статутах Збройних Сил України слово «товариш» словами «пан (пані)» у відповідному відмінку та числі.

Загалом “Слава Україні” з різними варіантами відповідей відноситься ще до доби Української революції 1917-21 років. Воно стійко закріпилося у 1930-х, в лавах ОУН.

Московитам і усім кремлівським інформаційним пройдисвітам порадимо не пхати свого поганого носа у наші справи і “насолоджуватися” своїм покручем-гімном про “союз нєрушімий”, вихваляючи до небес свого “верховного правителя”.

Фото і відео: пресслужба президента України

Дивіться також:

Сообщение Кремлівські пропагандисти оскаженіли – Ердоган привітався: “Слава Україні!” (+відео) появились сначала на Український репортер.

Трагедія сталася у рідному для Василя Кременці, що в Тернопільській області. Як розповідається на сторінці у Фейсбуку Типовий Кременець, “останніми роками співак облюбував їзду на скутері, його часто можна було побачити в місті чи дорогою на дачу, якою так пишався, адже природа там була нерукотворної краси.

2 вересня 2019 року, о 19.05 годині вечора, він виїжджав із бічної на головну дорогу, де машина збила його на смерть. Василеві в травні сповнився 61 рік, був у розквіті творчих і життєвих сил, перебував на мистецькому пікові… Здавалося, що його життєвий стержень і його висока духовність та кремезна статура матимуть запас принаймні на понад 100 земних років… На все воля Божа…

У підручниках з історії України Василь Жданкін завжди фігуруватиме, як перший виконавець майбутньої головної пісні країни на великому концерті. Надзвичайно на той час забороненої – нашого гімну «Ще не вмерла Україна!» В дуже драматичний момент вона ним була на фестивалі ”Червона рута” у вересні 1989 року заспівана. У серці кожного, хто бодай раз зазнав розкоші від зустрічі з його неповторним тембром, хто, хоча б на мить, оцінив щире золото його інтонацій і хто, хоч подумки, зміг пережити з Василем Жданкіним незагоєний душевний біль незліченних поколінь князів та гречкосіїв, козаків і священиків, воїнів і поетів за несправдженою українською мрією, співак посідає особливе місце. У його житті було багато випадкових, але надзвичайно цікавих, колоритних і доленосних історій, про які можна писати книжки.

Народився Василь Жданкін на Кубані. Разом з батьками дворічним переїхав у село Білокриниця (неподалік Кременця), що на Тернопільщині. Змалечку полюбив народний спів. Згодом дитячий, а пізніше й юнацький слух звабили всесвітньо відомі Робертіно Лоретті і Маріо Ланца. У пошуках самого себе вчився на єгеря, потім на хорового диригента. Але доля розпорядилася так, що став кобзарем. Свій багатогранний талант сповна розкрив у львівському театрі “Не журись!”.

Його зірковий час припав на першу “Червону руту” 1989 року, де отримав гран–прі фестивалю. Щоправда, до останнього свого дня Василь був переконаний, що ця нагорода належить Віктору Морозову, не лишень його землякові, а й троюрідному братові, який відіграв величезну роль у житті співака.

Після Чернівців Василь став ледь не національним героєм. Згодом упродовж довгих семи років займався ”івановщиною”, доки йому старець–чернець у далекому німецькому Мюнхені не відкрив очі, що це один із проявів сатанізму. Щоб пережити ”зіркову хворобу” і знову стати на ноги, якийсь час столярував при жіночому монастирі й співав у церковному хорі. Протягом шести років узагалі не співав через певні внутрішні протиріччя, апатію та депресію. Не ладилося й сімейне життя. Але, на щастя, у вірі в Бога знайшов себе і своє місце в житті. До остатку шалено тішився своїми дітьми – Христинкою і Настею, дружиною Іриною, внуками. І хотів, хотів співати…”

“Тридцять років тому заспівати публічно «Ще не вмерла Україна…» – було громадянським подвигом, а «Слава Україні!» точно не звучало так звично, як це є зараз.

Але сила мрії та сила любові до України зробили неможливе – можливим. Бо вони долають навіть смерть.

Загиблому Кобзареві Василю – вічна пам‘ять і вічний спокій”, – написав на сторінці у Фейсбуку архієпископ Євстратій Зоря.

Світлини з допису Михайла Маслія

Відео із сторінки Вагон-ресторан “Свідки П’ятого Універсалу”:

https://www.facebook.com/vagonchyk5/videos/418122962141713/

Сообщение Пам’яті митця: кобзар Жданкін одним з перших наважився публічно виконати гімн України (+відео) появились сначала на Український репортер.