Відповідне рішення було прийнято 8 травня на засіданні уряду.

Запровадження такого дня в Україні сприятиме забезпеченню сприятливих умов для всебічного розвитку сім’ї, як основи суспільства та підвищенню статусу чоловіка як батька у процесі виховання дітей.

Очікується, що реалізація документа сприятиме популяризації сімейного способу життя, формування відповідального батьківства та материнства.

День батька у третю неділю червня відзначають у близько 80 країнах світу. Цього року свято припадає на 16 червня.

Нагадаємо, у другу неділю травня у 85 країнах світу відзначають День матері. В Україні це свято затверджено указом президента у 1999 році.

Сообщение Уряд ухвалив рішення про святкування Дня батька в Україні появились сначала на Український репортер.

Уряд радить зробити понеділок, 30 квітня, вихідним днем, а відпрацювати його в наступну суботу, 5 травня.

1 травня, яке припадає на вівторок, в Україні виникне невеликий парадокс — у День праці всі відпочиватимуть. Натомість 2 травня зі списку святкових і неробочих днів нардепи 16 листопада 2017 року викреслили Законом України “Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів” №2211-VIII. Додали ж до святкових і неробочих днів Різдво Христове за Григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Традиційне православне Різдво 7 січня святкуватимемо як звичайно.

9 травня, яке припадає на середу, залишається святковим і неробочим Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Ініціативу Інституту національної пам’яті зробити вихідним і 8 травня як День пам’яті та примирення – Верховна Рада не підтримала.

Наприкінці травня, у неділю 27-го числа, віряни відзначають День Святої Трійці (на 50-й день після Великодня). Понеділок 28 травня є звичайним робочим днем. У новому законі вказано, що “у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого”. Водночас у тексті прописано, що Трійця (один день – неділя) – “релігійне свято” і робота в цей день не проводиться. Окремих вказівок щодо Трійці не дає і Кабмін.

Далі у святах буде перерва аж до 28 червня, коли відзначаємо державне свято День Конституції України і маємо законний вихідний. Він припадає на четвер, тож Кабмін радить відпочивати і наступного дня, в п’ятницю 29 червня, щоб українці назбирали чотири вихідних поспіль. Але відпрацювати за відпочинок доведеться раніше – в суботу 23 червня.

Графіки вихідних днів розраховані для працівників із 5-денним робочим тижнем. Розпорядження про перенесення робочих днів завжди носить рекомендаційний характер. Згідно КЗпП остаточне рішення про перенесення вихідних і робочих днів приймає власник або керівник підприємства.

Про те, як великі канікули впливають на економіку і ВВП можна ознайомитися тут, а про аргументи “за” і “проти” скасування державних свят читайте тут:

Скасування державних свят: за і проти

Сообщение На День праці і День Конституції відпочиватимемо по чотири дні появились сначала на Український репортер.

Серед інших свят туди включили і 8 березня, коли відзначатимуть День боротьби за права жінок. Щоправда, цей день буде святковим, але не вихідним, тому жінки прийматимуть квіти та підніматимуть келихи з шампанським на робочому місці. Що цікаво, 1 травня (День праці) буде вихідним, як і 14 жовтня – День захисників України.

Відпочивати пропонують і на День пам’яті та примирення (8 травня), День Конституції (28 червня) і День незалежності (24 серпня). Водночас 9 травня, у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – доведеться йти на роботу.

До списку традиційних свят хочуть додати День Святої Трійці і Різдво Христове за григоріанським календарем (25 грудня). Щоправда кутю доведеться їсти на роботі.

Другий день після Нового року, Різдва, Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

Українці відмовились робити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) святковими вихідними.

Неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на суботу або неділю (окрім традиційного для православних Різдва 7 січня).

4 вересня відзначатимуть День Державного Прапора України. Саме цього дня у 1991 році підняли синьо-жовтий прапор над Верховною Радою України.

Загалом в Україні буде 12 державних свят, 12 міжнародних і 7 традиційних. Будуть і скорботні дні, коли проводитимуть жалобні заходи, хвилини мовчання, прибиратимуть з телеефіру комедії, еротику та гумористичні передачі, а на екрані ставитимуть свічку:

• День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого;
• День чорнобильської трагедії – 26 квітня;
• День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня;
• День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня;
• День пам’яті жертв політичних репресій – перша неділя листопада;
• День пам’яті жертв Голодомору – геноциду Українського народу та масових штучних голодів (День пам’яті жертв Голодомору) – четверта субота листопада.

Сообщение Без 8 березня, але з 1 травня: В’ятрович написав новий календар свят появились сначала на Український репортер.

Вже майже зникли з українських мап радянські назви міст та вулиць. Та чи зникли вони із свідомості українців?

Нинішня декомунізація також виглядає дещо дивною та кволою, оскільки, перейменовуючи населені пункти та вулиці, одночасно варто проводити й неабияку просвітницьку роботу.

Вже не вперше був свідком, коли обурені жителі дуже активно виступали проти перейменування, приміром, вулиці Котовського на Петлюри… «Він же бандит, ваш Петлюра», – заявила одна літня жіночка. І таких прикладів можу навести безліч. А причина не лише в тому, що частина наших громадян не бажає знати справжню історію рідного краю, але й у тому, що держава, громадські організації не зробили жодного кроку, не провели жодного просвітницького заходу, щоб такі літні жінки хоча б краєм вуха почули про того чи іншого видатного українця, на честь якого запропоновано назвати їхню вулицю.

Загальний низький рівень знань з історії, навіть у патріотично налаштованих громадян, є наслідком нашого комуністичного минулого.

І ось є законопроект Українського інституту національної пам’яті, який пропонує скасувати в Україні державні свята: 8 березня (Міжнародний жіночий день), 1–2 травня (День міжнародної солідарності трудящих) і 9 травня (День Перемоги)… І знову суспільство розділилося на непримиренні табори, які виступають за і проти таких нововведень.

До табору «проти» увійшли ті, що або очікують на прихід «рускага міра», або просто хочуть мати додатковий вихідний день.

Табір «за скасування» відстоює думку: все, що прийшло із СРСР, необхідно відмінити. Цікаво, що ці два непримиренні табори об’єднує одна річ: вони зазвичай абсолютно не знають історії ні цих свят, ні навіть так званої Великої Вітчизняної війни.

Основне: ні 8 Березня (вірна назва свята Міжнародний день боротьбт за права жінок і міжнародний мир), ні 1 Травня (День міжнародної солідарності трудящих) жодного відношення до СРСР не мають.

Вони виникли на початку ХХ ст. внаслідок тривалих складних процесів та боротьби суспільства за свої права.

Обидва свята доволі успішно з пропагандистською метою використовував Радянський Союз, однак нам усім чудово відомо, які реальні умови праці мали робітники у СРСР та які права мала жінка…

1–2 травня в багатьох країнах – соціал-демократичне свято. Воно відзначається як День праці. Назвати його комуністичним не можна. Загалом воно більше має профспілковий характер. Такий собі День весни. По суті, більшість українців уже давно його не святкують, а працюють у ці дні на своїх городах.

Стосовно жіночого свята, то слід зазначити, що, приміром у західному світі 8 Березня є символом фемінізму й антисексизму. У деяких країнах цього дня жінки отримують подарунки та квіти. Однак такий жест багато феміністок вважають недоречним, оскільки впевнені, що необхідно привертати увагу до статевої рівності. У нас, за радянською традицією, цього дня чи не єдиний раз у рік чоловіки дарують квіти та інші подарунки своїм коханим жінкам, співробітницям… При цьому забуваючи основний меседж цього весняного свята – боротьбу за права жінок та мир.

Важко сказати, яким чином подаровані на 8 Березня тюльпани чи цукерки допомагають утвердити права жінок серед чоловіків, однак, як на мене, таким кроком чоловіки ніби вкотре демонструють «справжнє» місце жінки у сучасному патріархальному світі…

Щоденна увага та турбота про своїх жінок – ось дієвіший механізм покращення прав жінок, а не одноразовий псевдопрояв псевдоуваги раз у рік…

Однак вважаю, що зазначені державні свята слід залишити, змінивши їхнє визначення і скасувавши їхній державний статус, адже до історії побудови Української держави, її сьогодення вони ніякого відношення не мають. Та, можливо, відмінити вихідний день (принаймні для чоловіків 8 березня).

Стосовно Дня Перемоги та його перенесення з 9 травня на 8-е, то тут все очевидно. Адже Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний 8 травня, а не 9-го*. Це перше.

Друге й найголовніше: дуже дивно споглядати картину, коли частина наших громадян влаштовують святкування із феєрверками з нагоди кривавої події більш ніж півстолітньої давності…

Друзі, ми лише на початку свого державотворчого шляху. Й рушили у свою дорогу нещодавно, з дати початку Революції Гідності, з початку визвольної війни від російської агресії. Ми багато втратили, однак не втратили головного – своєї гідності, розуміння мети та завдань, поставлених перед нами.

Роман ФЕДЬКО, історик учасник АТО

Сообщение Скасування державних свят: за і проти появились сначала на Український репортер.