А що відбувається насправді, наприклад у сфері надрокористування? Кореспондент «Українського репортера» запросив до розмови голову правління ПАТ «Гіпсовик» (Кам’янець-Подільський) Володимира Постового.

А інформаційним приводом для бесіди стало нещодавнє засідання комітету з надрокористування Федерації роботодавців України. Під час дискусії члени Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів висловлювали критичні зауваження на дії Державної служби геології та надр, зокрема наводили факти надуманих зупинок виробничих ліній, будівельних кар’єрів, тотального пресингу перевіряючих.

– Якою є сьогодні ситуація у сфері надрокористування на Хмельниччині, Володимире Іллічу?

Нерадісною. Ось деякі цифри: у квітні 2005 року на теренах області діяло 167 підприємств, а у квітні 2018-го – усього 36. Сумна тенденція. Зрозуміло, що ці виробництва – різнопланові, мають свої, специфічні напрямки діяльності. Але всі вони зіштовхнулися з дозвільною системою, яка сьогодні використовує такий важіль, як фіскальний. І тисне приписами, скажімо такими:

«Не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами…». Так-так, усе це – фіскальна складова, щоб з надрокористувачів «зняти» кошти якимсь дотичним способом, апелюючи до пункту про необхідність моніторингу. Або ось ще такі палиці в колеса – сьогодні підприємства мають проблему з переоформленням дозволів (вивявляється, ці папери треба робити «з нуля»). А до цього періоду – протягом двадцяти років! – вони, виходить, працювали неправильно?

– Ви згадали штрафні санкції. Йдеться про великі суми?

– По-різному. Загалом про мільйони гривень. Це також фіскальна складова. Зрозуміло, що таким чином наповнюється держбюджет, але ж на хвилях такого наповнення підприємства просто щезають, кудись «пропадають»…

– Бо неспроможні заплатити?

– Згадується відома лічилка про «десять негритят». Спочатку їх було десять, потім – дев’ять, потім – вісім, сім… Ось так і підприємства щезають. Звичайно, вони розташовані в різних куточках країни, не є консолідованими, кожне проривається на дорогу вільного від пресингу економічного розвитку, шукаючи якийсь вихід із ситуації з цим тиском. Як говорив голова комітету з надрокористування Федерації роботодавців України Валентин Шеветовський, недопустимо, коли діюче виробництво (сотні робочих місць!) чиновники Служби геології та надр зупиняють, незважаючи навіть на те, що є зобов’язання перед постачальниками, споживачами. Що ці підприємства повинні створювати додану вартість, нові робочі місця. На жаль, питання економічного розвитку не є засадничим, домінує фіскальна складова. Ось така склалася прикра ситуація, зрозуміло, що її треба змінювати.

Невже чиновник не замислюються, що відбувається після зупинки виробництва? Люди їдуть на заробітки за кордон, а залишені будівельні кар’єри перетворюються на звалища (централізовані, стихійні), на ями. Ось ми їх і бачимо на місці «закинутих» кар’єрів, до яких пропав інтерес. Вирвано все, з коренем…

Свого часу, коли готували законодавство про підприємства, то записали, що в основі діяльності має бути одержання прибутку. Водночас згідно з економічною наукою  прибуток – категорія невизначеності, її «прописують» в документах як засадничу. А спробуй у нашій країні одержати прибуток! Щось не видно, щоб усе так «розквітало» в державі. Наприклад, в Кам’янець-Подільському, де розташоване наше підприємство, була промислова зона – біля 28 гектарів. Діяло 15 заводів. А сьогодні – два. Де ж прибуток? Замість колишніх виробництв «виросли» якісь хостели, якась дрібнота. Отож правильно порушують питання у Федерації роботодавців: а що саме держава узяла за основу? Може, економічне зростання, додану вартість? Ні. Різноманітні дозвільні процедури. Ось і виходить, що підприємство мусить щось доказувати контролюючим органам з виконавчої влади. Я колись очільника Державної служби геології та надр Олега Кирилюка запитав: якщо центральні органи виконавчої влади здійснюють нагляд, формують і реалізують державну політику (нагляд – це, образно кажучи, пісня, ми знаємо),  то ми, виробничники, беремо участь у цьому чи ні? Чи ми усім щось доказуємо? Кирилюк у відповідь почав нервувати, зрозуміло, хоче вигородити свою Службу, зрозуміло – честь мундира.

Відеосюжет із засідання комітету з надрокористування Федерації роботодавців України:

https://youtu.be/l0tAI5BXkI8

– Система не змінюється.

– Так. Ми ж ніби перегорнули сторінку, перейшовши до ринкової економіки. Колись створили (умовно) сто тисяч акціонерних товариств. Невже сто тисяч бетменів з’явилося – суперменеджерів, які зроблять країну процвітаючою? Ні. Веду до того, що сьогодні є затребуваною держпідтримка виробництва (це те, що робить американський президент Дональд Трамп, започаткувавши підтримку власного виробника). Без цього ми в одиночку не прорвемося.

Ще акцентую увагу такому: жодні закони, інституційні заходи не замінять здорового економічного глузду і моралі. Аксіома – підпримства повинні працювати. Якщо є діюче підприємство і воно працює, то йому треба переоформити спецдозволи. На жаль, виходить по-іншому: в результаті такого переоформлення це підприємство зупиняється. Де ж тут здоровий глузд?

– Нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман стверджував, що до 1 січня 2019 року діяла радянська система контролю, коли за формальними ознаками можна було зупинити підприємство.

– Торкнуся історії нашого акціонерного товариства «Гіпсовик». Воно акціонувалося у 1995 році, а в 1997-му стало банкротом. Тодішнє керівництво не розуміло, що й відбулося. А в 1997-му прийшо нове правління і почалася, як кажуть на флоті, боротьба за живучість: взяли кредит Світового банку, інноваційну позику.. Тобто ми попрацювали 21 рік і що чуємо сьогодні? Колись, на початку нашої діяльності нам не видали якихось дозвільних папірців з печаткою. То що, з цієї причини закритися? Це ж абсурд. Нам кажуть, ви те не зробили, те… Та всі прекрасно розуміють, про що йдеться. Ось вам і фіскальна корупційна складова.

– Контролюючим службам потрібні відкати…

– Звучить завуальовано, а інколи і прямо. Ця корупційна складова гальмує розвиток, справа доходить до абсурду. Треба розірвати це замкнено коло. Ми звикли, що ми – «ходаки»: ходимо до Кабміну, пишемо, доказуємо… Але чому так має бути?

– Але ж і «верхи» кажуть про цю корупційну складову, мовляв, її треба позбутися. Однак суттєвих змін не бачимо.

– Наприклад, є такий дозвільний документ, як оцінка впливу на довкілля. Він також зупиняє діючі виробництва. Це мені нагадує якусь бондіаду. Пригадується кінофільм про Джеймаса Бонда «Квант милосердя». У ньому одна з організацій збирала гроші на екологію, але там, за сюжетом, інші інтереси були… У нас також оперують цими дозвільними документами, маючи на увазі зовсім інші «інтереси». У нас, на Хмельниччині перестав  перестав працювати один із кар’єрів. Звісно, люди запитують, а що буде далі, яка його доля? Це ж діючий кар’єр! Тобто створено робочі місця, ми зробили дослідно-промислову базу, затвердили запаси. І що? Не можемо отримати дозволи. Хто виграв? Держава? Кому це потрібно?

-Підприємства змушені скорочувати персонал.

-Тому якщо працюємо, це – незаконний видобуток надр. І відразу ж приїжджають контролюючі служби, силовики. До абсурду доводять ситуацію.

-І все ж, маємо надію, що зрушення на краще будуть.

-Авжеж.Так. Як сказано в Біблії, «просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам…»

З історії підприємства

У Кам’янці-Подільському ще 1929 року було створено гіпсовий цех, де виготовляли будматеріали. Сьогодні це підприємство знають, як Кам’янець-Подільське ПАТ «ГІПСОВИК». За понад вісім десятиліть воно пережило не одне перейменування, падіння та зліт. Будинки, зведені з будматеріалів, що виготовлені на цьому підприємстві, уже десятиліттями красуються не лише на Хмельниччині, а й на всій територій України. (З офіційного інтернет-сайту ВАТ «Гіпсовик».)

Розмову вів Леонід БОРИСЕНКО

Фото “Українського репортера”

Сообщение Дозвільні процедури знищують українські підприємства. Незважаючи на заборону прем’єра Гройсмана (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це розповідає «Український репортер» із посиланням на Мінрегіонбуд.

Заступник керівника цього відомства Лев Парцхаладзе пояснив:

«Київська область, наприклад, щороку вводить в експлуатацію близько 2 мільйонів квадратних метрів житла, в той час як Київ – 1,5-1,6 мільйона. Тобто активне будівництво ведеться в передмістях. Сільська місцевість забудовується як у містах, хоча не має для цього достатніх інженерних комунікацій, соціальної інфраструктури.

І ще один важливий критерій – безпека. Коли будуються 25-30-поверхові будинки, то відсутня пожежна безпека, адже в регіонах немає можливості ліквідувати пожежу в таких висотних будівлях.

Тому, щоб гармонізувати простір, планувати подальший розвиток населених пунктів, враховуючи можливості їхньої інфраструктури, у нових містобудівних ДБН ввели обмеження житлової забудови населених пунктів».

ДБН, які набули чинності 1 вересня, встановлюють такі типи забудови:

• села з населенням до 1000 осіб – виключно садибна забудова;
• села з населенням понад 1000 осіб – адибна забудова та багатоквартирні будинки до 12 м (до 4 поверхів включно);
• селища міського типу – висота багатоквартирної житлової забудови до 15 м (до 5 поверхів включно);
• міста з населенням до 50 тисяч – багатоквартирна житлова забудова до 27 м (до 9 поверхів включно);
• міста з населенням 50-100 тисяч – багатоквартирні будинки до 48 м (до 16 поверхів включно);
• у містах із населенням понад 100 тисяч висотність багатоквартирних будинків установлюється документацією з просторового планування.

Висоту будинків зазначено без урахування шатрової покрівлі (у разі її облаштування). При будівництві на складному рельєфі вона визначається із урахуванням цокольного поверху.

Про Державні будівельні норми також читайте:

• За десять років велодоріжки будуть на всіх дорогах України, обіцяє Парцхаладзе
• Нові будівельні норми: кольорові лінії та острівці
• Лев Парцхаладзе: “Аварій на тепломережах поменшає”
• Українців заганяють за скло – одне на всіх. Новації у будівництві
• Сміттєпроводи залишать тільки немічним і літнім
• Велосипедні доріжки стають обов’язковими для міст і сіл
• Дороги по всій Україні звузять, аби зробити їх безпечнішими

Сообщение В українських селах заборонили будувати хмарочоси появились сначала на Український репортер.

Вони є обов’язковими при проектуванні нових і реконструкції чинних закладів загальної середньої, професійної, вищої та післядипломної освіти, а також навчальних комплексів.

Зокрема, інформує урядовий портал, оновлені ДБН в обов’язковому порядку передбачають:

• енергомодернізацію будівель навчальних закладів;
• проектування класів з можливістю групового й індивідуального навчання та збільшення площі класу на одного учня з 2 до 3 кв. м;
• облаштування інклюзивного простору для навчання дітей з інвалідністю;
• установлення дверей «Антипаніка», які вільно відчиняються зсередини.

Коментуючи запровадження ДБН, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе зазначив:

«Майже в половині наших шкіл середня температура повітря в приміщеннях взимку не перевищує 16 градусів. Завдяки новим нормам температура в класах стане комфортною. Крім цього, проведення сучасних енергоефективних заходів дозволить школам економити до 50% на опаленні та подовжити строк експлуатації будівель на 15-20 років».

Про ДБН читайте також:

• Віце-прем’єр Зубко: «Почалася рейдерська атака на будівельну реформу»
• Нові будівельні норми: кольорові лінії та острівці
• Лев Парцхаладзе: “Аварій на тепломережах поменшає”
• Українців заганяють за скло – одне на всіх. Новації у будівництві
• Сміттєпроводи залишать тільки немічним і літнім
• Велосипедні доріжки стають обов’язковими для міст і сіл
• Дороги по всій Україні звузять, аби зробити їх безпечнішими

Сообщение Заступник міністра Парцхаладзе обіцяє школам вічне літо появились сначала на Український репортер.

Про це у Фейсбуку повідомив віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Він відзначив, що ДБН розроблялися задля безпеки й комфорту громадян. До їх розробки було залучено профільних експертів, архітекторів, будівельників і громадських активістів.

«Від усієї нашої команди та експертів ми чули одне: стару ситуацію залишати більше неможливо! – написав віце-прем’єр. – Висотність і щільність забудов повинна мати чітке обмеження, і нашими новими ДБН ми ввели «блакитну лінію». Зелені території має бути збережено, і ми ввели «зелену лінію». Ми посилили норми безбар’єрності та доступності, посилили умови безпеки громадян, передбачили обов’язковість будівництва дитсадків та шкіл. Удосконалили систему дорожнього руху, упорядкували паркування. Та ще багато всього, що вже на стадії планування та проектування має забезпечити комфортне проживання для людей».

За словами Геннадія Зубка, суд застосував спрощене провадження, провівши засідання у закритому режимі, що не дало можливості відстояти позицію Мінрегіону, розробників ДБН та громадськості.

«Мотиви судової атаки на нас – відтермінувати вступ в дію нових ДБН, а отже, відтермінувати запровадження європейських норм безпечного і комфортного життя», – переконаний віце-прем’єр.

Він заявив про готовність команди Мінрегіону відстоювати свою позицію всіма законними методами. «Ми розуміємо, що це не остання спроба зупинити реформу з боку тих, хто має на меті тільки прибуток, а не хоче будувати за цивілізованими європейськими нормами і стандартами. Ми розраховуємо на підтримку з боку всіх активних і небайдужих громадян, експертів, журналістів!», – наголосив Геннадій Зубко.

Про будівельні норми читайте:

• Нові будівельні норми: кольорові лінії та острівці
• Лев Парцхаладзе: “Аварій на тепломережах поменшає”
• Українців заганяють за скло – одне на всіх. Новації у будівництві
• Сміттєпроводи залишать тільки немічним і літнім
• Велосипедні доріжки стають обов’язковими для міст і сіл
• Дороги по всій Україні звузять, аби зробити їх безпечнішими

Сообщение Віце-прем’єр Зубко: «Почалася рейдерська атака на будівельну реформу» появились сначала на Український репортер.

Мінрегіонбуд пропонує передбачити європейські стандарти у проекті Державних будівельних норм «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування».

Лев Парцхаладзе зазначив: «Для більшості країн Європи економія на енерговитратах є правилом. В Україні це тільки починають упроваджувати. Завдяки використанню сучасних технологій та матеріалів українці зможуть заощаджувати до 15% тепла. Загалом це близько 3 мільярдів гривень економії за умови термомодернізації 3% усіх будівель щороку. І що більше буде реконструюватися та будуватися таких будинків, то відчутнішою стане економія».

За словами заступника міністра, проведення таких заходів дозволить також на 15-20% подовжити термін експлуатації будівель.

Як очікується, оновлені ДБН буде прийнято найближчим часом.

На цю тему читайте також:

• Лев Парцхаладзе: “Аварій на тепломережах поменшає”
• Українців заганяють за скло – одне на всіх. Новації у будівництві
• Сміттєпроводи залишать тільки немічним і літнім
• Нові будівельні норми: кольорові лінії та острівці
• Дороги по всій Україні звузять, аби зробити їх безпечнішими

Сообщение Теплоізоляція може принести Україні три мільярди гривень економії появились сначала на Український репортер.

Це передбачено оновленими державними будівельними нормами «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», інформує Кабмін.

«Сьогодні відповідно до чинних норм при будівництві багатоповерхівок не допускається скління балконів. Тому жителі потім роблять це самостійно», – нарікає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.

За його словами, така самодіяльність псує зовнішній вигляд будівель.

«Часто окрім цього, ще й розширюють площі балконів, перетворюючи їх на жахливі прибудови. І це вже питання безпеки людей, які проживають в таких будинках чи проходять повз них», – доволі слушно зауважує заступник міністра.

Що ж саме пропонується натомість? Від 1 жовтня склити балкони або лоджії завширшки від 1,2 м дозволяється, якщо площа скління сягає не менше 50% від площі зовнішніх стін балконів, а «вікна влаштовуються з сумарною шириною не менше 1,2 м і відчиняються на бік балкона».

Як очікують у Мінрегіонбуді, така норма запобігатиме самовільному склінню балконів, покращить зовнішню естетику будинків та дозволить розширити можливості пожежної безпеки.

Все добре, от тільки де гарантія, що оновлені норми виконуватимуться? Адже якщо з новим будівництвом усе зрозуміло, то як реалізувати ці положення у старій забудові? Тут узагалі неясно – з балконів будуть силоміць знімати самовільні рами та зносити прибудови? І що – потім їх наново склити, але вже централізовано? Чиїм коштом?

Авжеж, усі ми хочемо, щоб у наших містах було, як у Європі, якомога менше візуального сміття. Але щось підказує, що вся ця інінціатива виллється у ще один рядок у квитанції з квартплатою: до “прибудинкової території” додасться, скажімо, “естетичне облаштування фасадів”.

Фото “Українського репортера”

Сообщение Українців заганяють за скло – одне на всіх. Новації у будівництві появились сначала на Український репортер.

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе  повідомив:

«Сьогодні в Україні ширина смуг руху на дорогах становить 3,5-3,75 метра. Європейська практика показує, що смугами завширшки 3-3,25 метра водіїв підсвідомо їдуть із меншою швидкістю. Тому в нових ДБН ми вирішили адаптувати ці норми до європейських».

Як очікується, такі зміни сприятимуть:

• підвищенню безпеки дорожнього руху та зменшенню аварійності;
• збільшенню пропускної здатності вулиць і скороченню заторів;
• ефективному розвиткові велосипедного руху та громадського транспорту за рахунок облаштування окремих смуг.

Як зазначають у Мінрегіонбуді, відповідно до нових ДБН ширина смуги руху на магістральних вулицях загальноміського та районного значення у містах (окрім доріг безперервного руху), а також на селищних дорогах та головних вулицях становитиме 3 метри. На магістралях загальноміського значення безперервного руху у великих містах – 3,5 м. На місцевих житлових вулицях і дорогах усіх населених пунктів – 2,75 м.

Сообщение Дороги по всій Україні звузять, аби зробити їх безпечнішими появились сначала на Український репортер.