“Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 грудня 2019 року становила 41 млн 922,7 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2019 року чисельність населення зменшилася на 230,5 тис. осіб”, – повідомляється на сайті Держстату.

Як зазначається, залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 54 живонароджені.

Дані щодо розрахунку чисельності населення охоплюють усі регіони України, крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і Севастополя.

Додамо, кількість жителів столиці зросла до 2,96 млн.

Нагадаємо, за даними МОЗ, Україна перебуває серед лідерів за показниками смертності немовлят в Європі.

Сообщение Населення України скоротилося до 41,92 мільйона появились сначала на Український репортер.

Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держстатистики.

Так, чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою на 1 листопада 2019 року, становила 41 млн. 940,7 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня чисельність населення зменшилася на 212,5 тис. осіб.

Природне скорочення населення в Україні за 10 місяців цього року становило 224,5 тис. осіб, водночас міграційний приріст населення за цей період сягнув 12 тис. осіб.

Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 54 новонароджені.

Додамо, дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Дані щодо природного та міграційного рухів населення сформовані на основі наявних адміністративних даних без урахування тимчасово окупованої території АРК, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Нагадаємо, у грудні в Україні стартував пробний перепис населення. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що у 2020 році буде перепис населення, але невідомо в якому саме форматі, можливо – в електронному.

Сообщение Невтішна статистика: у 2019 році українців померло вдвічі більше, аніж народилося появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Державна служба статистики України, залишається суттєвим перевищення кількості померлих над народженими: помирає 100, народжується лише 57.

У 2018 році в Україні померло 588 тисяч осіб (в тому числі 2,4 тисячі дітей у віці до року), народилося – 336 тисяч.

Міграційна спад за 2018 рік оцінюється в 18,6 тисяч осіб.

Крим і Севастополь в статистиці не враховані. Також лише частково враховуються окуповані території Донецької та Луганської областей.

За даними останнього всеукраїнського перепису населення, проведеного в грудні 2001 року, чисельність населення становила 48 415,5 тисяч чоловік, з них 32 538 тисяч – міське населення, 15 877,5 тисяч – сільське.

Сообщение Стало відомо, на скільки скоротилося населення України за рік появились сначала на Український репортер.

Чи є середня заробітна плата в країні  середньою? І яким є насправді цей показник? Своїми думками ділиться економіст, генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж, Олексій ДОРОШЕНКО.

Ми чуємо від високопосадовців переможні звіти про високі темпи росту середньої заробітної плати та заяви Прем’єр-міністра про те, що зовсім скоро середня заробітна плата в Україні вже буде вищою за 10 тисяч гривень.

І, навіть можливо, що це станеться вже за підсумками грудня 2018 року. Оскільки, імовірно, 30 січня Державна служба статистики озвучить показники середньої зарплати в країні, то хочу висловити свою точку зору.

Середня заробітна плата в нашій країні ще далека від показника в 10 тис. грн. Реальною така середня зарплата в Україні може бути не раніше 2020 року.

Чому ж так? Головна причина у тому, що у нас існує два показники середньої заробітної плати: за даними Пенсійного фонду та за даними Держстату. Все б нічого, якби вони не відрізнялися методикою підрахунків.

Судіть самі. Пенсійний фонд враховує всі підприємства, оскільки веде розрахунок майбутніх пенсій кожному працюючому. А от Держстат використовує іншу методику, визначену Державним комітетом статистики України “Про затвердження Методики оцінювання показників за результатами поточних обстежень підприємства їх питань статистики праці” (наказ №64 від 16 березня 2011 року).

Ця методика видається дещо дивною, або застарілою. втім, процитую її положення: “Генеральну сукупність поточних обстежень підприємств із питань статистики праці складають усі юридичні особи та відокремлені підрозділи з середньою кількістю найманих працівників 10 і більше осіб, що ідентифіковані в ЄДРПОУ. Тобто усі підприємства, де працює менше десяти людей, статистика не бере до уваги.
До генеральної сукупності ОПСП (поточне обстеження підприємств із питань статистики праці) не включені юридичні особи та відокремлені підрозділи з кількістю працівників до 10 осіб, що зумовлено обмеженнями щодо вартості його проведення, необхідністю скорочення навантаження на респондентів та міжнародною практикою таких обстежень. Аналіз даних СРП (статистичний реєстр підприємств) свідчить, що число підприємств цієї категорії майже втричі перевищує число підприємств із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб. При цьому середня кількість працівників на підприємстві становить близько 3 осіб. Слід також зазначити, що існують альтернативні джерела статистичних і адміністративних даних, які можуть використовуватись для отримання інформації стосовно підприємств із кількістю найманих працівників до 10 осіб. Зокрема, це структурні обстеження підприємств, фінансова звітність, адміністративні дані Пенсійного фонду”.

Стисло це означає: у розрахунок середньої плати, яка визначається державною статистикою беруться лише підприємства з чисельністю 10 і більше осіб, а всі інші не враховуються. Навіть на 2011 рік зазначається, що середня кількість працюючих на одному підприємстві є близько 3 людей і що під такий розрахунок не підпадає 75% юридичних осіб України. Оскільки бізнес за останні роки лише дрібнішає, то можна з впевненістю говорити, що в 2018 році з розрахунку випадає 90% підприємств та організацій нашої країни.

Виникають два запитання: Перше. Чи може вважатися середньою середня заробітна плата, розрахована на даних 10% найбільших роботодавців України, якщо навіть Методика говорить про альтернативні джерела отримання інформації?

Друге: Яка справжня ситуація з зарплатами в приватному секторі, якщо різниця між показниками середньої заробітної плати Держстату та Пенсійного фонду, є значною?

Тепер перейдемо до розрахунків кожної з цих державних установ.
За січень 2013 року Пенсійний фонд вказує показник середньої заробітної плати, або доходу, із якого сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у 2 758 грн. Держстат за той же місяць дає цифру рівно 3000 грн., або на 9% більшу.

У першому місяці 2014 року Пенсійний фонд фіксує середню зарплату в 2 899 грн., у той час, як статистика приводить 3 167 грн., тобто на ті ж 9% більшу.

На початку 2015 року Пенсійний фонд визначає середній показник зарплати в 3 119 грн., а державна статистика в 3 455 грн. Розходження в підрахунках двох державних органів починає збільшуватись і на початку року становило вже майже 11%, що засвідчує розшарування доходів в різних галузях та в суспільстві загалом.

Січень 2016 року зустрічає нас уже показником у 3 894 грн. після високої інфляції минулого року, що віднайшло своє відображення й у середній зарплаті. Державна служба статистики звітує про 4 362 грн., що вже на 12% відрізняється від більш точних даних Пенсійного фонду. Зазначу, що лише наприкінці березня кожного року Фонд надає дані за грудень минулого, оскільки загальні розрахунки потребують часу.

2017 рік починається з середньої зарплати в 5 379 грн. у Пенсійному фонді, і 6 008 грн . у Держастаті. Різниця  наближається до 12%.

Січень 2018 року. Пенсійний фонд – 6 930грн., Держстат – 7 711грн.. Різниця – 11%.  Листопад минулого року. Пенсійний фон звітує про 8 137 грн., а статистика – про 9 161 грн. Різниця в показниках складає вже майже 13%, тобто збільшилась на 4% за останні п’ять років.

Якраз показник середньої заробітної плати, яку приводить Державна служба статистики в 9 161 грн. у листопаді, береться до уваги  і є цифрою, від якою хоче відштовхнутися Кабмін для заяв про досягнення заробітної плати в Україні в 10 тис. грн.

Чи знають урядовці про те, що їх заяви ґрунтуються лише на даних 10% найбільших підприємств та організацій України, і що з їх поля зору випадає переважна кількість українців? Сумно, що Уряд встановлює рекорди в яких країна не бере участі і 90% українців спостерігають за ними лише з екранів телевізорів не вірячи в такі цифри.

Сообщение Експерт розкритикував систему розрахунків середньої зарплати появились сначала на Український репортер.

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише biz.nv.ua.

У відомстві повідомили, що у першому півріччі минулого року українці витрачали майже 40% доходів на непродовольчі товари, серед яких комуналка, одяг та лікування. Попри це, різниця між доходами найбагатших та найбідніших українців зменшилася на 4%.

За статутами ООН, людина, яка витрачає близько 5 доларів на день вже вважається такою, що є за межою бідності, розповів у коментарі Радіо НВ виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко.

Навіть мінімальна зарплата в Україні не дотягує до цих стандартів, додав експерт. За словами Устенка, така кількість бідного населення не сприяє економічному розвитку країни.

Ефективно боротися з бідністю можна тільки тоді, коли країна росте від 5% на рік

“Очевидно, що багато. Туди повинні бути включені принаймні всі категорії населення, які отримують такі ось мінімальні доходи. Безробітні швидше за все теж включені в цей показник. Якщо безробітних, – це 9%. Єдине, як можна намагатися впливати на ситуацію, – це звичайно економічне зростання не на рівні 2-3%, а те економічне зростання, яке дозволяє ефективно боротися з бідністю. А світовий досвід демонструє, що ефективно боротися з бідністю можна тільки у тому випадку, якщо країна росте від 5% на рік”, – наголосив Устенко.

Як розповів у коментарі Радіо НВ експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, свого часу у Китаї більше 60% населення жило за межею бідності, що призвело до здешевшання робочої сили. Вони вирішили відкрити свій ринок, іноземні компанії почали цим користуватися і відкривати виробництва. Завдяки цьому китайці змогли подолати цей великий розрив по бідності за 20 років, додав Киян.

“В принципі, це не є безвихідною ситуацією. Якщо країна буде підтримувати якусь чітку стратегію щодо розвитку, щодо підтримання незабезпечених верств населення, щодо виведення капіталів з тіні, щодо посилення соціального захисту населення, то тоді ця ситуація може і перейти у позитивний русло. І в даному випадку, коли буде розвиватися не тільки субсидійна частина, а коли буде розвиватися економіка, залучаючи ці верстви населення до нових робочих місць”, – зазначив Киян.

Скільки заробляють українці
З першого січня 2019 року мінімальна зарплата в Україні становить 4,2 тис. гривень. У доларовому еквіваленті вона залишається найнижчою серед усіх країн Європи. Оскільки гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі, ми досі так і не досягли рівня докризового 2013 року.

Щороку, починаючи з часів незалежності, рівень мінімальної зарплатні збільшувався на 100-150 гривень. У 2014 році українському уряду довелося заморозити мінімальні зарплати.

Гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі

Найбільшою мінімальна зарплата у валюті була у 2013 році та у еквіваленті складала 140 доларів. Проте через втрату контролю над частиною території країни, економічні труднощі та знецінення гривні вона знизилася до 102 доларів у 2014, 59 доларів у 2015 та до 58 доларів у 2016.

З істотним підвищенням мінімальної зарплати до 3,2 тис. гривень у минулому році вона становила 119 доларів у еквіваленті. На сьогодні “мінімалка” становить 3723 гривні, що еквівалентно 143 доларам.

Сообщение Більше чверті населення України перебуває за межею бідності появились сначала на Український репортер.

Це останні оприлюднені дані обласного управління статистики – за листопад. У відомстві доповідають: проти жовтня зарплати зросли на 0,7%. І уточнюють, що йдеться про «середній розмір номінальної заробітної плати штатних працівників». За одну годину роботи їм нараховувалося 60,96 грн.

Протягом листопада збільшення номінальної зарплатні зафіксовано в низці видів економічної діяльності – від 0,3% у «сфері з надання інших видів послуг» до 23,2% – у рибному господарстві.

Водночас у галузях лісового господарства та лісозаготівлі, сільського господарства, будівництва, складського господарства, транспорту, професійної, наукової та технічної діяльності, тимчасового розміщування й організації харчування зарплати скоротилися від 0,5% до 11,3%.

Найбільше в області традиційно заробляють працівники фінансової та страхової діяльності, у промисловості – виробники комп’ютерів, електронної та оптичної продукції. Їхні зарплатні перевищують середній показник в 1,6-2,1 раза.

А найменш оплачуваними залишаються сфери виробництва текстилю та одягу, а також поштова й кур’єрська діяльність. Там співвідношення рівня оплати праці із середнім по економіці області не перевищує 57%.

Сообщение Зарплата на Київщині впритул наблизилася до 9,5 тисяч. Якщо вірити статистиці появились сначала на Український репортер.

За електроенергію (з урахуванням погашення боргу попередніх періодів) у звітному місяці сплачено три мільярди гивень або 111,5% від нарахованої суми.

Усього з початку року рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг склав 71,7%. Зокрема, за постачання природного газу в січні-лютому поточного року сплачено 67,5% обсягу нарахованої суми, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 69,7%, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 88,6%, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 99,5% та за вивезення побутових відходів – 94,7%.

Станом на кінець лютого загальний обсяг заборгованості населення за спожиті послуги склав 40,6 млрд. грн., що на 3,7 млрд. грн. або на 10,0% більше, ніж місяцем раніше.

У січні-лютому 2018 року стовідсоткового рівня оплати житлово-комунальних послуг (без рахунків за електроенергію) не було забезпечено у жодному з регіонів України.

Олег ПЕНДЗИН, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

Сообщение Як українці оплачують комунальні послуги. Дані статистики появились сначала на Український репортер.

Асоціація постачальників торговельних мереж порівняла дані Держстату та Мінекономрозвитку щодо інфляції на головні продукти харчування та порахувала вартість м’ясного кошика.

Ми вирішили розширити перелік м’ясного кошика, додавши до нього всі види м’яса та ковбасних виробів, які підлягають державному моніторингу.

Тому він складається зі свинини, яловичини, курячих тушок та філе, сала і вареної ковбаси. Крім того, ми додали до цього переліку продукти, які містять білок – рибу і курячі яйця, оскільки люди часто вимушені робити таку заміну.

Із початку року у відсотках яловичина подорожчала на 5,3%, сало – на 4,2%, риба – на 2,6%, яйця – на 1,8%, ковбаса варена – на 1,6%, філе куряче – на 0,4%. А подешевшали за два місяці свинина – на 1,5% і курячі тушки – на 0,4%.

А от інфляційний барометр, розроблений спільно Міністерством економічного розвитку та офісом ефективного регулювання BRDO, показує зростання вартості яловичини на 12%, ковбас на 16%, яєць на 2%, здешевлення свинини на 6%, сала на 2%, курячого філе на 0,5%. Бачимо неспівпадіння навіть тенденцій на окремі продукти, наприклад  сало.

А різниця темпів зростання ціни на ковбасні вироби – в 10 разів. Річ у тому, що офіс ефективного регулювання BRDO збирає свої дані з відкритих джерел, тобто сайтів магазинів у режимі онлайн, та виводить середні цифри без будь-яких правок. Що робиться з офіційною статистикою, зрозуміти важко.

Better Regulation Delivery Office – незалежна неурядова структура, створена за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі й західних партнерів для сприяння створенню в Україні ефективного регулювання.

До недоліків розрахунків європейців слід віднести те, що дані, якими вони оперують, збираються лише в чотирьох операторів торгівлі, які працюють у форматі гіпермаркетів. Але тенденції зміни роздрібних цін не можуть відрізнятись в рази  в інших магазинах, регіонах України. Може бути різна ціна, але динаміка мало відрізняється.

Порівняймо зростання або падіння ціни, за даними Держстату та BRDO, за січень-лютий 2018 року за кілограм або десяток: за офіційною статистикою, яловичина додала 6,1 грн, а за даними європейців – 13,5 грн; сало подорожчало, за даними держави, на 2,9 грн, а європейці підрахували, що воно впало в ціні на 2,2 грн.

Служба статистики вказує на подорожчання вареної ковбаси на 1,3 грн, а BRDO одразу на 22,6 грн; яйця додали 50 коп. за державною статистикою та 60 коп. за цифрами Офісу ефективного регулювання; державні дані показують, що свинина стала доступнішою на 1,6 грн, а дані європейців – подешевшала на 6 грн; філе курки стало дорожчим на 40 коп. за офіційними даними, а за даними BRDO – на ті ж самі 40 коп. дешевше.

На кінець лютого, за даними Держстату, кілограм яловичини можна було купити в середньому за 120,4 грн, свинини – за 107,9 грн, філе курятини – за 89,9 грн, вареної ковбаси – за 83,8 грн, сала – за 71,7 грн, риби – за 67,6 грн, тушки курки – за 53,7 грн, а десяток яєць – за 27,5 грн.

Якщо в цілому оцінити оновлений м’ясний кошик, то на кінець лютого 2018 року він коштував 622,5 грн, тоді як на початок року його вартість становила 611,4 грн. Тобто за два місяці поточного року вартість цього кошика зросла на 11 грн.

У Києві вартість цього ж кошика становить 683,3 грн, тобто він дорожчий за середньоукраїнського показника на 60,8 грн. До речі, на початок року його ціна в столиці становила 672,7 грн. За два місяці в Києві він подорожчав на 10,6 грн. Не зможемо показати вартість м’ясного кошика за даними, які відслідковуються в гіпермаркетах, оскільки Офіс ефективного регулювання не збирає даних щодо бройлерів та риби.

Необхідно, щоб за підсумками нашого порівняння було зроблено висновки Державною службою статистики, вдосконалено методики та  якісніше проводилися дослідження.

Можна побачити, що офіційна статистика нерідко в поточному місяці показує цифри попереднього, тобто затримується на 1-2 місяці. Тому в цифрах за лютий можна побачити ще тенденції січня, або навіть грудня.

А крім того необхідно, щоб Держстат та BRDO співставляли свої дані.

Олексій ДОРОШЕНКО,
генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

Сообщение Показники Держстату відрізняються від реальних цін на продукти харчування. Думка експерта появились сначала на Український репортер.

Це означає, що Україна продала за кордон більше товарів, ніж закупила. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Торік Україна експортувала товарів і послуг на 44,89 млрд доларів, а імпортувала — на 44,55 млрд доларів.

Порівняно з 2015 роком експорт скоротився на 4,1%, а імпорт зріс на 3,7%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 337,3 млн доларів. Це майже в 11 разів менше, ніж роком раніше. Для порівняння, у 2015 році профіцит зовнішньої торгівлі становив 3,83 млрд доларів.

Ці дані не враховують окупований Крим і зону проведення Антитерористичної операції.

Підготував Олексій ЗАТВОРНИЦЬКИЙ

Сообщение Позитивне сальдо. Україна експортувала більше товарів, ніж імпортувала появились сначала на Український репортер.