Про це повідомляють у Київській міській раді.

Рішення ухалили під час пленарного засідання 18 січня. Зокрема, Київрада перейменувала:

Печерський район:

вулиця Салтикова-Щедріна – вулиця Сергія Миронова;
скверу між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком у присвоєно ім’я Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла;
скверу між вулицями Бастіонна та Михайла Бойчука присвоєно ім’я Миколи Мозгового.

Шевченківський район:

провулок Тропініна – провулок Анатолія Кудрицького;
вулиця Отто Шмідта – вулиця Князя Володимира Мономаха;
вулиця Академіка Туполєва – вулиця Мрії;
частина вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) – вулиця Праведників.

Святошинський район:
вулиця Григорія Онискевича – вулиця Павла Глазового;
вулиця Анатолія Пантелькіна – вулиця Володимира Гапоненка;
бульвар Кольцова – бульвар Миколи Руденка;
вулиця Миколи Краснова – вулиця Гетьмана Кирила Розумовського;
вулиця Спартаківська – вулиця Бахчисарайська;
вулиця Огарьова – вулиця Олександра Оксанченка;
вулиця Червонозаводська – вулиця Олексія Бездольного.

Дніпровський район:

вулиця Бажова – вулиця Сергія Набоки;
вулиця Плеханова – вулиця Бориса Мартоса;
вулиця Комбінатна – вулиця Дениса Рачінського;
вулиця Петра Запорожця – вулиця Чорних Запорожців.
Солом’янський район:

вулиця Бакуніна – вулиця Олега Афанаса;
провулок Металістів – провулок Оксани Вороніної;
вулиця Академіка Карпінського – вулиця Академіка Возіанова;
провулок Федосєєва – провулок Мар’яна Гаденка;
вулиця Сурикова – вулиця Дениса Монастирського.

Подільський район:

вулиця Верещагіна – вулицю Ворзельська.
Голосіївський район:

вулиця Сєченова – вулиця Зої Бутенко.
Деснянський район:

безіменній площі на розі вулиць Радунської та Милославської присвоєно назву “площа Героїв Чернігова”;
вулиця Тургенєва – вулиця Михайла Осадчого.

Дарницький район:

вулиця Канальна – вулиця Гліба Бабича.

Оболонський район:

вулиця Єрмака – вулиця Михайла Гориня.
Крім того, у столиці перейменували 10 об’єктів залізничного транспорту. Зокрема, Київрада перейменувала:

залізничну станцію “Київ-Дніпровський” на залізничну станцію “Микільська Слобідка”;
зупинкову платформу “Рубежівський” на зупинкову платформу “Берестейська”;
зупинкову платформу “Зеніт” на зупинкову платформу “Куренівка”;
зупинкову платформу “Лівий Берег” на зупинкову платформу “Березняки”;
зупинкову платформу “Троєщина-2” на зупинкову платформу “Райдужний”;
зупинкову платформу “Троєщина” на зупинкову платформу “Воскресенка”;
зупинкову платформу “Київська-Русанівка” на зупинкову платформу “Русанівка”;
зупинкову платформу “Північна” станції “Київ-Пасажирський” на зупинкову платформу “Вокзальна”;
зупинкову платформу “Вишгородська” на зупинкову платформу “Пріорка”.
Крім того, залізничному мосту через річки Дніпро і Десенка було присвоєно назву “Рибальський залізничний міст”.

Сообщение Сквер Дмитра Коцюбайла та вулиця Дениса Монастирського: у Києві перейменували 40 об’єктів появились сначала на Український репортер.

Зокрема, нові назви отримали:

вулиця Льва Толстого  стала вулицею Гетьмана Павла Скоропадського. Площа Льва Толстого – відтепер площа Українських Героїв. Бульвар Перова – це проспект Воскресенський. Проспект Визволителів отримав назву – проспект Георгія Нарбута. Проспект Юрія Гагаріна віднині – проспект Леоніда Каденюка. Вулиця Марини Цвєтаєвої має назву – вулиця Олександри Екстер. Вулиця Суздальська – вулиця Олекси Гірника.

Загалом у столиці вже перейменували 288 міських об’єктів, повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Сообщение Дерусифікація у Києві: площа Льва Толстого стала площею Українських Героїв появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив заступник міського голови Володимир Мацокін.

«Вулиця Московська тепер вулиця Івана Мазепи. Вулиця Пушкінська – вулиця Степана Бандери. Площа Революції – площа Героїв Крут. Вулиця Ломоносова – вулиця Романа Ратушного. Вулиця Пролетарська – вулиця Лондонська. Вулиця Горького – вулиця Віталія Смолярова. Вулиця Тургенєва – вулиця Джохара Дудаєва. Вулиця Суворова – вулиця Симона Петлюри. Вулиця Волоха – вулиця гетьмана Полуботка. Вулиця Камчатська – вулиця Аляски», – написав Мацокін.

Він пообіцяв надати повну інформацію після ухвалення відповідного рішення головою військової адміністрації.

Сообщение В Ізюмі з’являться вулиці Мазепи, Бандери, Петлюри, Полуботка появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє «Український репортер» із посиланням на прес-службу Львівської обласної організації ВО «Свобода»

Ухвала передбачає запровадження заборони на публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-яких формах – до остаточного припинення окупації території України.

Роз’яснення суті мораторію громадянам і юридичним особам провадитиме міжвідомча робоча група за участю громадськості, правоохоронних органів і представників райдержадміністрацій.

Органам місцевого самоврядування області рекомендовано ухвалити аналогічні рішення.

Апарат облради має підготувати звернення до Верховної Ради щодо внесення змін до законодавчих актів стосовно заборони публічного відтворення аудіовізуальних творів мовою держави-агресора.

Сообщение Львівська облрада запровадила тотальну дерусифікацію появились сначала на Український репортер.

«Її стає дедалі більше й більше, – відзначив глава держави. – Вона наповнює собою радіо, телебачення, кінематограф, книгарні. Про це ще чотири роки тому ми навіть мріяти не могли. До мови повертаються ті, хто колись від неї відійшов. Її опановують ті, хто раніше не знав.

Радіючи цим позитивним змінам, я хотів би щиро подякувати російськомовним громадянам України за розуміння і сприйняття наших зусиль із розвитку державної мови».

«Ми всі – патріоти України, тільки про любов до неї кожен промовляє своєю рідною мовою», – констатував Петро Порошенко.

Як інформує офіційний сайт президента, він додав, що дані соцопитувань, які засвідчують зростання патріотичних настроїв у суспільстві, «лише підтверджують те, що ми душею відчуваємо в повсякденному житті, будуючи нову країну та захищаючи Україну від агресора».

Фото president.gov.ua

На цю тему читайте також: 

• В Україні порахували патріотів

Сообщение Петро Порошенко: «Я хотів би щиро подякувати російськомовним громадянам України» появились сначала на Український репортер.

«Перемога за нами. Щойно ми виселили Російське  культурне товариство із приміщення… Ми це зробили – антиукраїнське кубло у Львові нарешті закрили!”, – повідомляє заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк.

Історія питання така. 9 березня Львівський апеляційний господарський суд ухвалив рішення – виселити центр… Обласна рада планує провести конкурс на нового орендаря цієї будівлі. Її хочуть передати одній із громадських організацій, яка підтримує АТО. Громадські активісти пропонують створити культурний центр для ветеранів АТО, центр реабілітаційної та юридичної допомоги, або ж музей.

Тим часом путінські ЗМІ в Росії сурмлять про те, як “ображають росіян” у Львові. Водночас замовчують факти тотальних утисків українців в РФ, наступи на українську біліотеку в Москві, українські культурні центри.

Нагадаємо: фраза “ДаПашліВи!” свого часу злетіла із вуст тодішнього прем’єра Азарова. Це він так оригінально розгнівався на противників режиму Януковича під час свого виступу у Верховній Раді. Азаровський жахливий суржик в народі назвали “азіровкою”.

Світлана КОВАЛЬОВА

Сообщение “ДаПашліВи!” У Львові виселили Російський культурний центр появились сначала на Український репортер.

Читати тут

Сьогодні Олег Скрипка на сторінці у Фейсбуку пояснив, що його слова було перекручено. Цитуємо:

“Наприкінці бурхливого інформаційного вечора поспілкувався з журналістами ТСН про активні дискусії у Мережі навколо моєї цитати з перекрученими словами про “гетто для тих, хто не вивчив українську мову”. Все нищенаведене прошу вважати за мій офіційний коментар з цього приводу.

Передусім, хочу зазначити – ми в Україні живемо у спотвореному світі. Україномовні громадяни не мають достатньо книжок українською, фільмів, Інтернет-контенту, відсутня можливість спілкуватися, навчати і виховувати дітей. Україномовні українці живуть у своєму маленькому безправному гетто. Деякі з них віддають своє життя на сході країни за право бути українцем.

Громадянам Франції чи Великої Британії важко зрозуміти, як можна виборювати право говорити у своїй країні рідною мовою… Ми маємо неймовірну кількість прекрасних пісень і артистів. І дуже дивно виглядає кривава різня за мізерні 25% українських пісень на радіо, і їхня повна відсутність на телебаченні у новорічну ніч.

Я справді вважаю, що громадяни України (як і будь-якої країни) повинні знати мову рідної держави. Підтримую збільшення українського контенту в усіх сферах суспільного життя. Це – європейська практика. Приміром, у Франції закон вимагає і від громадян та емігрантів знання французької, у Польщі – польської, у Чехії – чеської. Я особисто пройшов шлях емігранта, у Парижі без знання французької, а лише із російською та англійською, не міг отримати соціального спілкування. Тим паче, не мав змоги працювати, грати музику, навіть сплачувати податки.

Але французька держава іде назустріч людям, які готові інтегруватися у французьке суспільство. Пропонуючи безкоштовні освітні курси французької. Я скористався ними, вивчив мову і адаптувався у французьке суспільство.

Мене обурює, коли Україну змушують любити “руській мір” більше, аніж український. Тим паче, коли використовують мої слова для маніпуляцій і спроб формувати в Україні штучну реальність. Тож моє висловлювання, з якого жонглери словами і змістовні “патологоанатоми” висмикнули і препарували слово “гетто”, досить однозначне.

Насправді, саме росіяни створили привілейовані умови для розвитку своєї мови. Адже законодавство РФ вимагає від усіх, хто претендує на життя, роботу чи навчання у цій країні надати сертифікат про володіння російською, знання історії Росії та основ законодавства.

У РФ навіть від щойно прибулих іноземців вимагають занурення у мовний простір країни. І водночас – заперечують утвердження українства в Україні. Вважаю, що наша держава має надати українцям більше можливостей опанувати рідну мову. Але, якщо частина громадян не здатні її вивчити, то вони самі себе прирікають на асоціальну перспективу…

Я пропоную допомагати російськомовним українцям, надаючи їм освітню підтримку. У той час, коли законодавство сусідньої держави навіть не дає можливості перетнути російський кордон без сертифікату про знання російської.

Відтак, моя дещо іронічна пропозиція, висловлена у довільному спілкуванні зі студентами і сформульована конспірологами-технологами як “гетто”, – значно гуманніша, аніж російська дійсність”.

Незважаючи на заяву музиканта, що його фразу про “гетто для тих, хто не вивчив українську мову” висмикнули з контексту і перекрутили, у мережу виклали аудіозапис уривку зі скандального інтерв’ю.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Олег Скрипка пояснив, що думає про мову та “гетто” (+аудіо) появились сначала на Український репортер.

А нещодавно відомий український поет Дмитро Павличко під час презентації книжки “Грім у січні” сказав:

Я не заспокоюся доти, доки в Києві буде стояти Суворов з шабелькою!

Дмитро Васильович вважає, що треба увічнити пам’ять наказного гетьмана Івана Богуна.

І ось, як стало відомо медійникам, адміністрація ліцею імені Івана Богуна запланувала демонтаж пам’ятника. Сьогодні “генералісимуса” затулили великим банером із зображенням Богуна.

“Український репортер” зателефонував поетові Дмитрові Павличку й повідомив цю новину.

–  Звичайно, я тішитимуся, якщо зніматимуть Суворова, – розповів Дмитро Васильович. – А щодо Івана Богуна… Пам’ятник йому може бути дуже оригінальним, є багато малюнків на цю тему. Бачу Богуна на коні. Спорудити належало б у центрі міста, адже Іван Богун — одна із центральних наших постатей, він був великим політиком. Поляки називали його найвидатнішим лицарем, бо він ніколи не залишав своє військо, завжди був з ним, не боявся нікого і завше перемагав. Це ж він сказав Хмельницькому, що той не має права об’єднуватися з москалями, бо ми — різні народи. В історії української армії немає вищого воєначальника за Івана Богуна”.

Ось що пише поет у поемі про Богуна:

“Ми думку вчуємо його — болящу совість,
І каяття, і жаль, і перемоги — вщерть, і сумнівів печаль, і слави тимчасовість,
І подаровану свободу — справжню смерть”.

Інформація про Івана Богуна з сайту Київського військового ліцею міста Києва:

ІВАН БОГУН (р. н. невідомий – 17 (27) лютого 1664 р.)

Іван Богун (Федорович) – видатний український військовий і державний діяч. Достовірних відомостей про початок життєвого шляху Івана Богуна майже немає, відомо тільки те, що він можливо походив з українського шляхетського роду.

Уперше ім’я Івана Богуна згадується у документах часів козацько-селянського повстання 1637-1638 рр. Також відомо, що у 1641-1645 рр. він брав участь у походах на турецьку фортецю Азів та очолював козацькі загони, які успішно охороняли від кримських татар переправи через Сіверський Донець.

У 1648-1657 рр. Іван Богун брав активну участь у Визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Під час цієї війни він обіймав посади наказного гетьмана (літо 1651 р.), полковника кальницького (1649,1653 рр.), вінницького (1651,1654 рр.).

Особливо Іван Богун відзначився у битвах під Зборовим (серпень 1649 р.), Вінницею (лютий-березень 1651 р.), Берестечком (червень-липень 1651 р.), Монастирищем (березень 1653 р.), Сучавою (вересень 1653 р.) а також під час оборони Умані (січень 1655 р.).

У 1657 р. новий гетьман України Іван Виговський відлучає Івана Богуна від безпосереднього командування військами і доручає йому ведення переговорів зі Швецією, Польщею та Московією. Але вже у 1658 р. Іван Богун знову повертається на військову службу і бере активну участь у придушенні антигетьманського заколоту. Цього ж року Івана Богуна було призначено полтавським полковником, але вже через кілька місяців він полишив цю посаду і став полковником паволоцьким.

У 1659-1662 рр. Іван Богун брав активну участь у боротьбі між старшинськими угрупуваннями. Саме завдяки його активній діяльності гетьманську булаву отримав Юрій Хмельницький. У 1662 р. його було захоплено у польський полон. Але вже у 1663 р. Івана Богуна було звільнено і призначено наказним гетьманом Правобережної України.

У листопаді 1663 р. Іван Богун бере участь у поході польського короля Яна-Казиміра на Лівобережну Україну. Але вже на початку 1664 р. його було заарештовано за підозрою у співробітництві з Московією. 17 лютого 1664 р., після короткого слідства, Іван Богун і декілька його спільників були розстріляні поляками.

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение У Києві демонтують пам’ятник Суворову появились сначала на Український репортер.

Проспект Героїв Сталінграда може отримати ім`я знакового українського композитора і поета Володимира Івасюка. А бульвар Михайла Кольцова, що у Святошинському районі, планується назвати на честь українського письменника-правозахисника, одного із засновників Гельсінської групи, Героя України Миколи Руденка. Вулиця Олександра Горовіца, що у Солом`янському районі, може стати вулицею письменника, автора відомого роману про Голодомор в Україні «Жовтий князь» – Василя Барки.

Одну із центральних вулиць Печерського району – Московську – перейменують на вулицю Дмитра Годзенка, бійця 17-го батальйону окремої мотопіхотної бригади, який загинув у березні 2016 року. Вулицю Пугачова, на якій розташований Інститут нейрохірургії імені Ромоданова, пропонують перейменувати на вулицю Академіка Ромоданова.

Планують також повернути історичну назву Воздвиженський провулку Ладо Кецховалі, що у Подільському районі, а також перейменувати низку менш відомих вулиць столиці України.

Підготувала Алла ТОПЧІЙ

Сообщение У Києві з’явиться проспект Володимира Івасюка появились сначала на Український репортер.

Говорили про Слово, писали всеукраїнський диктант, дискутували про те, що заважає розвивати мову, називали лютих ворогів українців у багатьох куточках країни. У столичному парку Тараса Шевченка також панувало Слово, біля мікрофона, в ролі ведучого зібрання був народний артист України, депутат Київради Богдан Бенюк.

Чому досі наша мова не розправить крила? Знаний художник Олександр Мельник прийшов у парк Шевченка з плакатом: “Дерусифікація=деколонізація”. Олександр Іванович вважає, що українська мова ще досі не стала справді державною. Антиукраїнський закон “Ківалова-Колєсніченка” досі не скасовано.

Письменниця Лариса Ніцой розповіла, що російську мову знову намагаються запровадити у навчальних закладах, “протягують” відповідний законопроект у парламенті.

До речі, ось що написала пані Лариса на своїй сторінці у Фейсбуці:

“…У Нідерландах мови меншин в державних школах не вивчаються. Хочеш – організовуй свою школу і вчи скільки влізе. У ВУЗах? Та ви що?! Є відділення англійською мовою, але вони дуже дорогі, державною вчитися дешевше, а значить вигідніше… Мови меншин вчать в країнах Балтії, і то частково, і тільки до 9 класу, 10-11-12 клас – все навчання державною. Те саме в Словенії. Мови меншин у державних школах Франції- не вчать. В Італії- не вчать, в Англії – не вчать, в Іспанії – не вчать, в Португалії – не вчать, Чехії, Німеччині – не вчать, в Росії – не вчать…

Я не знаю як стільки років повертався язик у Міністерства освіти, а зараз продовжує повертатися в політиків та голів спілок нацменшин розповідати, нам, українцям, ніби ми порушуємо якісь європейські закони, бо мову меншин пропонуємо вивчати тільки у садках і середніх класах. Цього, виявляється, мало, треба ще вчити в старших класах, професійних закладах і вишах. Вони посилаються на країни Європи, де такого немає зовсім.

Я не розумію, як їм вистачає нахабства писати закони та освітні проекти з величезними преференціями мовам меншин за рахунок української, бо начебто Європа скаже ну-ну-ну, хоча Європа всім мігрантам, біженцям і меншинам каже: «Усе навчання державною – інтегруйтеся».

Я не розумію, чому процвітаючі країни Європи кажуть: «Ми не можемо собі дозволити фінансово величезні витрати на навчання мовами меншин і тому вчіться за державний кошт тільки державною мовою!» – а ми, виявляється, можемо собі це дозволити. То Європа бідна, а ми о-го-го, які багаті…”

Тарас КОСТЕНКО

Сообщение У парку Шевченка вимагали дерусифікації появились сначала на Український репортер.