Це рішення стало новим витком у юридичному протистоянні щодо політики часів адміністрації Джо Байдена, яка створила нові та розширені можливості для людей легально проживати у Сполучених Штатах, зазвичай протягом двох років із дозволом на роботу. У березні адміністрація Трампа оголосила про припинення дії гуманітарного захисту.

«Ми визнаємо ризики непоправної шкоди, переконливо викладені в рішенні окружного суду: ті, хто законно прибув до цієї країни за програмою CHNV, раптово опинилися перед вибором залишити Сполучені Штати менш ніж за місяць — що може означати розлучення з родинами, громадами, втратою законної роботи та поверненням у небезпечні умови на батьківщині. Але … сам по собі ризик таких непоправних наслідків не може бути підставою для зупинення рішення», — написали судді.

У своїй ухвалі суд скасував зупинення, накладене окружним судом, і дозволив адміністрації завершити дію гуманітарної програми для цих груп мігрантів на час розгляду позову. Це рішення стало перемогою для адміністрації Трампа, але воно не змінює ситуацію безпосередньо «на місцях».

Естер Сун, юридична директорка організації Justice Action Center і співпредставниця у справі, заявила, що це рішення «завдає шкоди всім».

«Люди, які приїхали сюди з Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели, виконали всі вимоги уряду, а адміністрація Трампа жорстоко й безглуздо не виконала своїх обов’язків. Хоча ми глибоко розчаровані цим рішенням, ми продовжимо наполегливо відстоювати інтереси наших клієнтів та учасників справи під час подальшого розгляду», — сказала вона.

У квітні окружний суд зупинив рішення адміністрації, але наприкінці травня Верховний суд скасував ухвалу нижчої інстанції, не надавши детальних пояснень.

У Міністерстві юстиції наголосили, що захист для людей, які рятувалися від криз у своїх країнах, від початку мав тимчасовий характер, а Міністерство внутрішньої безпеки має право скасувати його без втручання суду.

Головний адвокат уряду Джон Сауер зазначив, що скасування програми в індивідуальному порядку було б «колосальним завданням», яке сповільнило б зусилля влади щодо депортації мігрантів.

Позивачі, серед яких і ті, хто отримав правовий захист, закликали апеляційний суд підтримати рішення окружного суду, який постановив, що міністр внутрішньої безпеки Крісті Ноем не може автоматично скасувати захист для цих груп, а має оцінювати кожен випадок окремо. Вони також посилалися на висновки суду нижчої інстанції, який розважив, що Ноем проігнорувала гуманітарні міркування, які відпочатку стали підставою для запровадження правового захисту.

«Окружний суд правильно застосував закон і не перевищив своїх повноважень, коли дійшов висновку, що дії міністра Ноем завдали непоправної шкоди учасникам колективного позову (серед інших), а суспільний інтерес і баланс обставин однозначно схиляються на користь тимчасового захисту», — написали адвокати позивачів у своєму поданні.

Під час передвиборної кампанії Дональд Трамп обіцяв депортувати мільйони людей. З часу вступу на посаду він намагається демонтувати політику адміністрації Байдена, яка розширила можливості для мігрантів легально жити у Сполучених Штатах.

Сообщение Суд дозволив Трампу припинити дію захисту для 400 тисяч мігрантів. Чи стосується це українців? появились сначала на Український репортер.

Про це пише Служба імміграційного та митного контролю США.

«Ось фотографії перших хвилин повернення українських іноземців додому після їхнього вивезення зі Сполучених Штатів», — йдеться в повідомленні.

Сообщение США вперше депортували українських біженців появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє New York Post із посиланням на заяву Трампа під час конференції Turning Point Action AmericaFest в Арізоні.

“У свій перший день в Овальному кабінеті я підпишу історичну низку указів, щоб закрити наш кордон для нелегальних мігрантів і зупинити нашестя в нашу країну”.

“І того ж дня ми розпочнемо найбільшу операцію з депортації в американській історії, більшу, ніж за часів президента Дуайта Ейзенхауера”.

Видання нагадує, що протягом усієї своєї передвиборчої кампанії 2024 року Трамп обіцяв провести кампанію масової депортації нелегальних іммігрантів, які проживають на території США.

Нагадаємо: Обраний Дональдом Трампом кандидат у віцепрезиденти США від Республіканської партії Джей Ді Венс зізнався, що історія про нібито поїдання мігрантами з Гаїті домашніх котів у одному з міст штату Огайо, яку активно поширювали республіканці, є вигаданою.

Це твердження з’явилось за кілька днів до дебатів, було серед перших поширене самим Джей Ді Венсом, а також породило хвилю згенерованих штучним інтелектом зображень Трампа, який “оберігає” котів і гусей. Ці твердження офіційно спростували влада та поліція Спрінгфілда.

Пізніше Трамп відмовився спростувати брехню, що мігранти їдять домашніх тварин.

Сообщение “Зупинити нашестя в нашу країну”: Трамп анонсував “найбільшу операцію з депортації” в історії США появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Департамент стратегічних розслідувань національної поліції, неодноразово судимий чоловік, відомий на прізвисько «Дід», має суттєві зв’язки з криміналітетом. Відбував 12-річне покарання у виправних колоніях на Херсонщині та Львівщині — там мав статус так званого «смотрящого».

Про його видворення з України суд прийняв рішення ще в лютому 2019 року. Через два місяці він повернувся, однак його знову затримали.

Чоловіка видворили вдруге у серпні 2019 року та заборонили йому в’їзд до України на п’ять років. «Дід» повернувся в Україну літаком у жовтні 2019 року після того, як змінив ім’я.

Невдовзі поліцейські його знову викрили. Третя депортація «авторитета» відбулася у липні 2020 року. Тоді йому заборонили в’їжджати в Україну до 2035 року.

Цього разу він вирішив прибути до України через Волинську митницю, однак згодом його затримали в Києві. На чоловіка чекає примусове видворення.

Сообщение Поліція затримала кримінального авторитета на прізвисько “Дід”, якого тричі депортували з України появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії», сьогодні в «Кримському домі» в Києві відкриється інсталяція «Світанок», приурочена до 77-ї річниці геноциду кримськотатарського народу.

Меджліс кримськотатарського народу закликав не проводити 18 травня розважальних заходів. А «Кримськотатарський Ресурсний Центр» ініціював інформаційну кампанію під назвою «Ні геноциду!» до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу.

У вшануванні пам’яті жертв депортації кримських татар 18 травня планує взяти участь спікерка латвійського Сейму Інара Мурнієце.

У Представництві президента України в Автономній республіці Крим і Севастополі закликали вчителів і викладачів молодіжних центрів провести 18 травня заняття, присвячені Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Російська поліція в окупованому Криму вручала застереження кримськотатарським активістам напередодні відзначення річниці геноциду кримськотатарського народу.

Нагадаємо, що 18 травня 1944 року радянська влада почала операцію з депортації понад 200 тисяч кримських татар із Кримського півострова. За оцінками, протягом наступного року понад 30 тисяч із них загинули від голоду, хвороб та виснаження. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Читайте також:

• Росія утримує за ґратами 109 українських політв’язнів

Сообщение Україна вшановує пам’ять кримських татар-жертв депортації 1944 року появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора.

“Починаючи з 2014 року історія на окупованому півострові повторюється. Російська окупаційна влада продовжує переслідування кримськотатарського народу через релігійні переконання та незгоду з окупацією. Нестерпні умови проживання, численні незаконні обшуки, затримання, позбавлення волі – зумовлюють корінний народ півострова залишати Крим. Понад 48 тисяч громадян змушені були покинути окуповану територію Криму і переміститися на підконтрольну уряду України територію. Водночас, РФ здійснює активну колонізацію території півострова”, – сказав заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов.

Він додав, що за час окупації Росія прямо або опосередковано перемістила зі своєї території майже 73 тис. своїх громадян на окуповану територію.

“Вказані дії держави-окупанта містять ознаки порушень статті 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, відповідно до якої забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави”, – повідомили у пресслужбі.

Вказано, що цьому грубому порушенню міжнародного гуманітарного права обов’язково нададуть правову оцінку як на міжнародному, так і на національному рівнях.

“На початку 2020 року прокуратура АР Крим разом з правозахисною неурядовою громадською організацією “Регіональний центр прав людини” направила вже сьоме інформаційне повідомлення до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду щодо примусового переміщення населення півострову”, – додали у пресслужбі.

Нагадаємо, щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Сообщение З початку окупації Крим були змушені покинути близько 50 тисяч осіб появились сначала на Український репортер.

Вдень соратники політика почали повідомляти, що його затримали у столичному ресторані “Сулугуні” біля офісу “Руху нових сил” в Музейному провулку.

На сторінці Саакашвілі в Фейсбуку його помічники виклали відео затримання: озброєні люди в камуфляжі й балаклавах з матами й криками вклали кількох людей на підлогу.

https://www.facebook.com/SaakashviliMikheil/videos/1847840415246331/

https://www.facebook.com/daryna.chyzh/videos/1729600843763369/

Потім вивели Саакашвілі, який опиравався й кричав, на вулицю, посадили в білий мікроавтобус Volkswagen і поїхали. Загалом було три однакових буса, номер одного з них АА 0121 СН. Міхо повезли в невідомому напрямку.

Що це за силовики – спочатку було невідомо. У ЗМІ з посиланням на різні анонімні джерела повідомили, що спецоперацію провела Державна прикордонна служба. І найближчим часом політика-апатрида мають вислати кудись в Європу. Зокрема називали Польщу. Соратники Міхо писали в соцмереджах, що його везуть до аеропорту “Бориспіль”. Туди скликали його прибічників.

https://www.facebook.com/davit.sakvarelidze/videos/10155225561395233/

Зрештою ця інфомрація підтвердилась. Речник Держприкордонслужби Олег Слободян написав у Фейсбуку такий пост:

“Сьогодні, 12 лютого, військовослужбовці Держприкордонслужби спільно з представниками Міграційної служби та Національної поліції довели до Міхеіла Саакашвілі рішення компетентного органу про його повернення до країни попереднього перебування. Однак під час виконання процедури на представників правоохоронних органів накинулися невідомі з оточення Міхеіла Саакашвілі.

Прикордонники змушені були захищатися та застосували силову підтримку.
Нагадаємо, що 22 вересня 2017 року Мостиський суд Львівської області визнав М.Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України.

З січня 2018 року Окружний адміністративний суд Києва відмовив М.Саакашвілі у позовних вимогах до державної міграційної служби у визнанні його біженцем.
6 лютого Окружний адмінсуд суд Києва повторно не задовольнив скаргу М.Саакашвілі на рішення Міграційної служби про відмову в оформленні документів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

У відповідності до наведених вище судових рішень дана особа перебувала на території України незаконно, а тому, із дотриманням усіх юридичних формальностей була повернута до країни, звідки прибула, порушуючи вітчизняне законодавство.”

Повідомляється, що близько 16:30 літак Raytheon 390 Premie з Саакашвілі на борту вилетів до Польщі. О 17:40 приземлився у Варшаві.

Нагадаємо, 10 вересня Міхеіл Саакашвілі, екстрадиції якого вимагає Грузія, з допомогою своїх прибічників прорвався до України з Польщі у пункті пропуску “Шегині”. Група підтримки Саакашвілі влаштувала бійку з прикордонниками, які чергували в транзитній зоні. За цим фактом поліція порушила кримінальну справу.

Нагадаємо, що в п’ятницю, 9 лютого, вже була спроба затримати Саакашвілі в Києві. Цьому завадила охорона готелю.

Цікаво, що Президент України Петро Порошенко в нещодавньому інтерв’ю австрійському виданню Profil заявив, що Саакашвілі не має права займатися політикою в Україні, оскільки не є громадянином України, і може бути висланий із країни. І зауважив: “Хоча я б цього не хотів”.

Порошенко наголосив, що екстрадицією Саакашвілі мають займатися державна міграційна та прикордонна служби, на які він “не хоче впливати”.

Раніше, 26 січня, Апеляційний суд Києва відправив екс-президента Грузії під нічний домашній арешт.  Саакашвілі інкримінують: замах на злочин; злочин, вчинений групою осіб за попередньою змовою; сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, вчинені службовою особою або повторно.

Генпрокуратура стверджує, що Саакашвілі “готував російську весну в Києві на гроші Курченка”. Мовляв, він взяв гроші (нібито 500 тисяч доларів США) у харківського олігарха-втікача Сергія Курченка на фінансування нового Майдану.

За словами генпрокурора Юрія Луценка, акції Саакашвілі мали на меті сприяти припиненню кримінального переслідування членів банди Януковича та знову віддати їм контроль над активами, які вони незаконно захопили в Україні.

ГПУ має аудіозаписи переговорів соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе з “довіреною особою” Сергія Курченка. Якийсь чоловік (на думку прокуратури – Северіон) говорить про можливість організації в Україні мітингів і провокацій, а також підтверджує можливість організувати вбивство у натовпі. Також є запис особистих переговорів двох громадян: за версією прокуратури – Саакашвілі та Курченка.

Звинувачення ГПУ прокоментував і сам бізнесмен-утікач Курченко, якого називають “гаманцем Януковича”. Його прес-служба оприлюднила заяву, що він подає позов проти генпрокурора за поширення в “п’яному угарі” “наклепу” про зв’язки із Саакашвілі.

Силовики спробували захопити Саакашвілі вранці 5 грудня на квартирі, яку він винаймав  на вулиці Костьольній у центрі Києва. Спецпризначенцям вдалося стягти Міхеіла з даху і посадити в мікроавтобус, однак його заблокував натовп прихильників політика і зрештою звільнив.

Саакашвілі перебував в наметах протестувальників біля Верховної Ради України, однак уже 8 січня його затримали і відправили до СІЗО СБУ. 11 грудня 2017 року суддя Печерського райсуду Києва Лариса Цокол відпустила його на волю. Прокуратура оскаржила це рішення.

Сообщение Саакашвілі депортували в Польщу. Буде прорив кордону-2? (+відео) появились сначала на Український репортер.

Першим про спробу чергового затримання Міхеіла повідомив його соратник і колишній заступник генпрокурора Шокіна Давид Сакварелідзе, потім цю інфомацію підтвердив нардеп Юрій Дерев’янко. Вони заявили, що за Саакашвілі приходила “Альфа”, однак СБУ це заперечила.

Пізніше Саакашвілі вийшов до журналістів на вулицю і розповів, як усе було.

Він пив чай з друзями-іноземцями, коли йому повідомили, що група автоматників зайшла до готелю, щоб затримати Саакашвілі. Однак їх… не пустила охорона! Мовляв, спецпризначенці не мали при собі необхідних документів.

Саакашвілі стверджує, що його хотіли примусово доставити на допит, а потім – депортувати з України.

Також мусив зізнатися, що з’їхав зі свого розкішного пентхаусу на Костьольній, де його знімали з даху співробітники СБУ, бо в нього закінчилися гроші. Переїхав у двокімнатну квартиру на 22-му поверсі “десь за Печерськом, подалі від центру, неподалік Московської площі”.

Саакашвілі оголосив загальну мобілізацію своїх прихильників і боїться, що найближчим часом його можуть затримати і видати Грузії. Активізацію силовиків він пов’язує з акцією протесту, запланованою на 18 лютого.

Поспілкувавшись із журналістами, Саакашвілі знову пішов до готелю.

Тим часом хто саме приходив за політиком без громадянства – і досі незрозуміло. СБУ від операції з його захоплення відхрещується, так само, як і ГПУ та Міграційна служба. Оточення Саакашвілі припускає, що це була Держприкордонслужба.

Нагадаємо, 26 січня Апеляційний суд Києва відправив екс-президента Грузії під нічний домашній арешт.  Саакашвілі інкримінують: замах на злочин; злочин, вчинений групою осіб за попередньою змовою; сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності, вчинені службовою особою або повторно.

Генпрокуратура стверджує, що Саакашвілі “готував російську весну в Києві на гроші Курченка”. Мовляв, він взяв гроші (нібито 500 тисяч доларів США) у харківського олігарха-втікача Сергія Курченка на фінансування нового Майдану.

За словами генпрокурора Юрія Луценка, акції Саакашвілі мали на меті сприяти припиненню кримінального переслідування членів банди Януковича та знову віддати їм контроль над активами, які вони незаконно захопили в Україні.

ГПУ має аудіозаписи переговорів соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе з “довіреною особою” Сергія Курченка. Якийсь чоловік (на думку прокуратури – Северіон) говорить про можливість організації в Україні мітингів і провокацій, а також підтверджує можливість організувати вбивство у натовпі. Також є запис особистих переговорів двох громадян: за версією прокуратури – Саакашвілі та Курченка.

Звинувачення ГПУ прокоментував і сам бізнесмен-утікач Курченко, якого називають “гаманцем Януковича”. Його прес-служба оприлюднила заяву, що він подає позов проти генпрокурора за поширення в “п’яному угарі” “наклепу” про зв’язки із Саакашвілі.

Силовики спробували захопити Саакашвілі вранці 5 грудня на квартирі, яку він винаймав  на вулиці Костьольній у центрі Києва. Спецпризначенцям вдалося стягти Міхеіла з даху і посадити в мікроавтобус, однак його заблокував натовп прихильників політика і зрештою звільнив.

Саакашвілі перебував в наметах протестувальників біля Верховної Ради України, однак уже 8 січня його затримали і відправили до СІЗО СБУ. 11 грудня 2017 року суддя Печерського райсуду Києва Лариса Цокол відпустила його на волю. Прокуратура оскаржила це рішення.

Сообщение Саакашвілі влаштував рекламу для готелю: “Автоматників “Альфи” не пустила охорона” (+відео) появились сначала на Український репортер.

В усіх кафедральних храмах УПЦ Київського патріархату протягом п’яти хвилин дзвонили дзвони на знак солідарності з кримськотатарським народом та скорботи. У театрі Національної опери відбувся вечір-реквієм, а на Майдані Незалежності – мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Про цю сумну сторінку в історії України розповідає художній фільм Ахтема Сейтаблаєва “Чужа молитва”, прем’єра якого відбулася вчора, пише Укрінформ.

Окрім Києва, скорботні заходи пройшли у багатьох містах України: Херсоні, Львові, Вінниці, Чернігові, Житомирі, Одесі тощо.

З того часу, як з півострова відправили перший ешелон з понад 180 тисячами кримськотатарського населення до Середньої Азії, пройшло 73 роки.

Всього було виселено 238,5 тисячі кримських татар, без урахування демобілізованих військових. У результаті депортації загинула майже половина (46%) кримськотатарського населення. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Щорічно в Криму в цей день, 18 травня, проходили масові заходи, траурний мітинг у центрі кримської столиці. Однак після анексії півострова Росією в березні 2014 року, проведення подібних акцій в центрі Сімферополя заборонено.

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Кияни “запалили вогник у своєму серці” на підтримку кримських татар появились сначала на Український репортер.

“Сьогодні з болем і смутком спільно з вами згадую одну з найбільш трагічних сторінок в історії українського народу — операцію “Вісла”.

Ця підступна операція відбувалася за підтримки злочинного сталінського режиму та військ НКВС, котрі з багнетами стояли на східному кордоні комуністичної Польщі, аби ніхто не міг уникнути виселення.

Тисячі українців втратили життя під час депортації, зазнавши страждань, жорстоких тортур у концентраційному таборі в Явожно. Часто без доказів будь-якої провини, а лише тому, що вони були вільними духом і вірними своєму національному корінню.

Комуністична репресивна машина вкотре показала своє нелюдське цинічне обличчя. Убивствами, голодом, пострілами у потилицю, етапами в табори і етнічними чистками — такими методами будувалося “світле майбутнє” радянської тоталітарної системи, яку намагається відродити сучасна Росія, створюючи загрозу для України, Польщі та всього демократичного світу.

Упродовж останніх десятиліть українці і поляки досягли значного поступу у процесі взаємного примирення, встановлення історичної правди. Ми навчилися гідно вшановувати невинних жертв братовбивчих конфліктів, сценарії яких дуже часто нав’язували нам тоталітарні нацистський і комуністичний режими.

Сьогодні ми разом із нашими польськими друзями схиляємо голови перед світлою пам’яттю усіх жертв операції “Вісла”.

Наш спільний обов’язок — зробити все, аби подібне зло більше ніколи не повторилося”, – йдеться у зверненні Президента України.

Тут можна ознайомитися з документами з архівів НКВД про операцію “Вісла”

Сообщение Президент України вшанував пам’ять жертв операції “Вісла” появились сначала на Український репортер.