На створення металевого пам’ятника з міського бюджету витратили близько 20 тисяч гривень, виготовив його відомий український коваль та художник Василь Гудима.

«Статична фігура літери «Ї», автором якої є Василь Гудима – це окраса громади і єдина арт-інсталяція такого типу в Україні. Ініціатором створення мистецького об’єкту став керівник Культурного центру Єловицьких, який діє в Ланівцях, Юрій Матевощук», – повідомляють на сайті Лановецької міської ради.

Це не перший пам’ятник букві «Ї». У лютому 2013 року у Рівному встановили дерев’яний пам’ятник літері «Ї», який на той час ще й вважався найвищим – понад 360 см.

Сообщение У Ланівцях, що на Тернопільщині, відкрили пам’ятник букві “Ї” появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Укрінформ, Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним з авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців, за різними оцінками, від 40 до 45 млн осіб, більшість з яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.

Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна.

Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

Читайте також: 

• В умовах війни журналістика не лише може, але й повинна бути агресивною і громадянською – Остап Дроздов

Сообщение Сьогодні – День української писемності та мови появились сначала на Український репортер.

Акція стартує об 11.00, а власне диктант розпочнеться об 11.30. Його транслюватимуть зі студії UA: Українське радіо на Хрещатику, 26. Телеверсію наживо забезпечить знімальна група Суспільного мовлення, стрім телеверсії також відбуватиметься на сторінці Суспільного мовника у Фейсбуку.

Усі охочі можуть надіслати свої роботи поштою на адресу: Хрещатик, 26, Київ-1, 01001 – із позначкою «Радіодиктант» (лист треба надіслати сьогодні або завтра).

Крім того, можна відсканувати або сфотографувати текст і впродовж 24 годин після диктану надіслати на адресу rd@nrcu.gov.ua. Зображення має бути якісним, текст – написаним від руки. Комісія приймає також тексти, написані шрифтом Брайля.

Перевірити свої знання учасники акції зможуть 11 листопада, коли текст радіодиктанту буде оприлюднено на сайті Українського радіо.

Торік свої радіодиктанти надіслали 28 тисяч 999 учасників. Жодної помилки не зробили 123 з них.

Сообщение Сьогодні – День української писемності та мови. Українці пишуть диктант єднання появились сначала на Український репортер.

Говорили про Слово, писали всеукраїнський диктант, дискутували про те, що заважає розвивати мову, називали лютих ворогів українців у багатьох куточках країни. У столичному парку Тараса Шевченка також панувало Слово, біля мікрофона, в ролі ведучого зібрання був народний артист України, депутат Київради Богдан Бенюк.

Чому досі наша мова не розправить крила? Знаний художник Олександр Мельник прийшов у парк Шевченка з плакатом: “Дерусифікація=деколонізація”. Олександр Іванович вважає, що українська мова ще досі не стала справді державною. Антиукраїнський закон “Ківалова-Колєсніченка” досі не скасовано.

Письменниця Лариса Ніцой розповіла, що російську мову знову намагаються запровадити у навчальних закладах, “протягують” відповідний законопроект у парламенті.

До речі, ось що написала пані Лариса на своїй сторінці у Фейсбуці:

“…У Нідерландах мови меншин в державних школах не вивчаються. Хочеш – організовуй свою школу і вчи скільки влізе. У ВУЗах? Та ви що?! Є відділення англійською мовою, але вони дуже дорогі, державною вчитися дешевше, а значить вигідніше… Мови меншин вчать в країнах Балтії, і то частково, і тільки до 9 класу, 10-11-12 клас – все навчання державною. Те саме в Словенії. Мови меншин у державних школах Франції- не вчать. В Італії- не вчать, в Англії – не вчать, в Іспанії – не вчать, в Португалії – не вчать, Чехії, Німеччині – не вчать, в Росії – не вчать…

Я не знаю як стільки років повертався язик у Міністерства освіти, а зараз продовжує повертатися в політиків та голів спілок нацменшин розповідати, нам, українцям, ніби ми порушуємо якісь європейські закони, бо мову меншин пропонуємо вивчати тільки у садках і середніх класах. Цього, виявляється, мало, треба ще вчити в старших класах, професійних закладах і вишах. Вони посилаються на країни Європи, де такого немає зовсім.

Я не розумію, як їм вистачає нахабства писати закони та освітні проекти з величезними преференціями мовам меншин за рахунок української, бо начебто Європа скаже ну-ну-ну, хоча Європа всім мігрантам, біженцям і меншинам каже: «Усе навчання державною – інтегруйтеся».

Я не розумію, чому процвітаючі країни Європи кажуть: «Ми не можемо собі дозволити фінансово величезні витрати на навчання мовами меншин і тому вчіться за державний кошт тільки державною мовою!» – а ми, виявляється, можемо собі це дозволити. То Європа бідна, а ми о-го-го, які багаті…”

Тарас КОСТЕНКО

Сообщение У парку Шевченка вимагали дерусифікації появились сначала на Український репортер.