Трійця, або як кажуть здавна в народі, – Зелені свята, після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Великодня, – повідомляє Укрінформ.

У книзі Діянь апостолів ідеться, що через 50 днів після воскресіння Христа Богоматір, апостоли і учні Христа зібралися разом. Вони очікували обіцяного Вчителем хрещення Святим Духом. З шумом, схожим на вітер, Святий Дух зійшов на них у вигляді язиків полум’я (до речі, давньоєврейською «дух» і «вітер» – тотожні). Після цього апостоли заговорили різними мовами, чим дуже здивували оточуючих. Так збулася обіцянка Христа: Святий Дух став наставляти учнів, давав їм сили творити чудеса в ім’я Бога і проповідувати християнство по всьому світу.

Хрещення учнів Христа Святим Духом вважається днем народження християнської Церкви. За православним ученням, саме Святий Дух освячує Церкву і об’єднує віруючих, даючи їм можливість долучитися до Бога. Дар Святого Духа, котрий отримали апостоли в день П’ятидесятниці, всі віруючі отримують через таїнства хрещення і миропомазання.

Свято П’ятидесятниці зветься також Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. П’ятидесятницю почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмата про Трійцю – визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей).

Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Пасхи лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: “Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…”.

Напередодні П’ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи. У понеділок святкують День Святого Духа. Оскільки богослужінню Церкви притаманна своя кольорова гама, яка допомагає передати смисл церковних подій, то колір Трійці – зелений. Він символізує вічне життя і є кольором третьої іпостасі Трійці – Святого Духа, що дає життя по волі Бога Отця за участю Бога Сина. Зеленню прикрашаються храми, зеленого кольору є вбрання священник.

Тиждень після Трійці називається седмицею першою після П’ятидесятниці і під час нього не постують. Закінчується він неділею всіх святих і заговинами на Петрів піст, який цього року буде тривати з 12 червня по 12 липня.

В Україні церковна традиція святкування цього свята доволі міцно переплелася з дохристиянськими віруваннями. Для українців Зелені свята здавна були найпоетичнішим святом, тісно пов’язаним з природою, світом живих і померлих. Трійця надзвичайно багата на всілякі обрядодії, які в кожному регіоні свої. Можна згадати і “завивання вінків”, і “русалії” (“русальський тиждень”), і обряд “водіння Тополі” на Полтавщині, “водіння Верби” на Чернігівщині чи “Куста” на Поліссі, і обряд поминання покійників “діди” тощо.

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. “Трійця, – казали з цього приводу, – трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом”.

Сообщение Сьогодні – Зелені свята. День Святої Трійці – прощання з весною і зустріч літа появились сначала на Український репортер.

Уряд радить зробити понеділок, 30 квітня, вихідним днем, а відпрацювати його в наступну суботу, 5 травня.

1 травня, яке припадає на вівторок, в Україні виникне невеликий парадокс — у День праці всі відпочиватимуть. Натомість 2 травня зі списку святкових і неробочих днів нардепи 16 листопада 2017 року викреслили Законом України “Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів” №2211-VIII. Додали ж до святкових і неробочих днів Різдво Христове за Григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Традиційне православне Різдво 7 січня святкуватимемо як звичайно.

9 травня, яке припадає на середу, залишається святковим і неробочим Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Ініціативу Інституту національної пам’яті зробити вихідним і 8 травня як День пам’яті та примирення – Верховна Рада не підтримала.

Наприкінці травня, у неділю 27-го числа, віряни відзначають День Святої Трійці (на 50-й день після Великодня). Понеділок 28 травня є звичайним робочим днем. У новому законі вказано, що “у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого”. Водночас у тексті прописано, що Трійця (один день – неділя) – “релігійне свято” і робота в цей день не проводиться. Окремих вказівок щодо Трійці не дає і Кабмін.

Далі у святах буде перерва аж до 28 червня, коли відзначаємо державне свято День Конституції України і маємо законний вихідний. Він припадає на четвер, тож Кабмін радить відпочивати і наступного дня, в п’ятницю 29 червня, щоб українці назбирали чотири вихідних поспіль. Але відпрацювати за відпочинок доведеться раніше – в суботу 23 червня.

Графіки вихідних днів розраховані для працівників із 5-денним робочим тижнем. Розпорядження про перенесення робочих днів завжди носить рекомендаційний характер. Згідно КЗпП остаточне рішення про перенесення вихідних і робочих днів приймає власник або керівник підприємства.

Про те, як великі канікули впливають на економіку і ВВП можна ознайомитися тут, а про аргументи “за” і “проти” скасування державних свят читайте тут:

Скасування державних свят: за і проти

Сообщение На День праці і День Конституції відпочиватимемо по чотири дні появились сначала на Український репортер.

Будинки та квартири люди вже традиційно прикрасили любистком, лепехою, м’ятою, чебрецем, полином, зеленими гілочками, квітами, які нагадали, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами чеснот. І природа розквітає, бо ж початок літа.

В неділю, 4 червня, люди йшли до церкви: освячувати зелені букетики, помолитися, поставити свічечку, усім серцем і душею відчути Божу благодать… І попросити у Всевишнього здоров’я, миру, злагоди та кращого, щасливого життя.

Фотокореспондент “Українського репортера” цього дня, у столиці якраз і зустрів таких світлих співвітчизників на території Володимирського та Михайлівського Золотоверхого соборів.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение На “зелене свято” просили миру і кращого життя появились сначала на Український репортер.

Серед інших свят туди включили і 8 березня, коли відзначатимуть День боротьби за права жінок. Щоправда, цей день буде святковим, але не вихідним, тому жінки прийматимуть квіти та підніматимуть келихи з шампанським на робочому місці. Що цікаво, 1 травня (День праці) буде вихідним, як і 14 жовтня – День захисників України.

Відпочивати пропонують і на День пам’яті та примирення (8 травня), День Конституції (28 червня) і День незалежності (24 серпня). Водночас 9 травня, у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – доведеться йти на роботу.

До списку традиційних свят хочуть додати День Святої Трійці і Різдво Христове за григоріанським календарем (25 грудня). Щоправда кутю доведеться їсти на роботі.

Другий день після Нового року, Різдва, Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

Українці відмовились робити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) святковими вихідними.

Неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на суботу або неділю (окрім традиційного для православних Різдва 7 січня).

4 вересня відзначатимуть День Державного Прапора України. Саме цього дня у 1991 році підняли синьо-жовтий прапор над Верховною Радою України.

Загалом в Україні буде 12 державних свят, 12 міжнародних і 7 традиційних. Будуть і скорботні дні, коли проводитимуть жалобні заходи, хвилини мовчання, прибиратимуть з телеефіру комедії, еротику та гумористичні передачі, а на екрані ставитимуть свічку:

• День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого;
• День чорнобильської трагедії – 26 квітня;
• День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня;
• День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня;
• День пам’яті жертв політичних репресій – перша неділя листопада;
• День пам’яті жертв Голодомору – геноциду Українського народу та масових штучних голодів (День пам’яті жертв Голодомору) – четверта субота листопада.

Сообщение Без 8 березня, але з 1 травня: В’ятрович написав новий календар свят появились сначала на Український репортер.