Зокрема, нові назви отримали:

вулиця Льва Толстого  стала вулицею Гетьмана Павла Скоропадського. Площа Льва Толстого – відтепер площа Українських Героїв. Бульвар Перова – це проспект Воскресенський. Проспект Визволителів отримав назву – проспект Георгія Нарбута. Проспект Юрія Гагаріна віднині – проспект Леоніда Каденюка. Вулиця Марини Цвєтаєвої має назву – вулиця Олександри Екстер. Вулиця Суздальська – вулиця Олекси Гірника.

Загалом у столиці вже перейменували 288 міських об’єктів, повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Сообщение Дерусифікація у Києві: площа Льва Толстого стала площею Українських Героїв появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляєт Укрінформ.

Напередодні, 7 лютого, у пресслужбі Міністерства культури та інформаційної політики повідомили, що пам’ятники Ватутіну та Чкалову визнано такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, тож вже найближчим часом вони мають бути демонтовані.

Відповідний наказ підписав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

“І хоча питання перенесення вищезазначених пам’ятників КМДА могла вирішити і без втручання міністерства, в інший визначений законом спосіб, тепер КМДА точно має виключити ці пам’ятники з Переліку щойно виявлених об’єктів, демонтувати й перенести монументи”, – зазначили у міністерстві.

Як розповідав “Український репортер”, 26 січня МКІП рекомендувало Київській міській державній адміністрації демонтувати пам’ятник радянському генералу Ватутіну, а також визнати його пам’яткою монументального мистецтва.

У листопаді 2022 року експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму вже рекомендувала вилучити з публічного простору Києва пам’ятники Миколі Щорсу на бульварі Тараса Шевченка та Ватутіну в Маріїнському парку.

Фото: Укрінформ

Читайте також:

• За що ненавидимо генерала Ватутіна

Сообщение “Сталінський сокіл” відправляється на звалище історії. У Києві зносять пам’ятник Чкалову появились сначала на Український репортер.

По це йдеться на офіційному сайті відомства.

Нагадаємо, пам’ятник Ватутіну споруджений над його могилою у Маріїнському парку в Києві. Це твір відомого скульптора Євгена Вучетича. Його монументальні скульптури встановлені, зокрема, перед будівлею ООН в Нью-Йорку, у Берліні – у колишньому секторі радянської окупації, а також у москві та інших містах на колишній території СРСР.

Пам’ятник мав охоронний статус і раніше. Монумент був взятий на облік наказом Головного управління охорони культурної спадщини КМДА 2010 році (історія, монументальне мистецтво) та набув таким чином статусу щойно виявленого об‘єкта культурної спадщини.

Отже, демонтувати монумент можна й до прийняття рішення МКІП з урахуванням його чинного статусу щойно виявленого об‘єкта культурної спадщини. У такому разі демонтаж і перенесення потребують виготовлення проєктної документації. Однак чинним законодавством погодження такої документації МКІП не передбачено. Відтак справа повністю за КМДА.

Читайте також: За що ненавидимо генерала Ватутіна

Крім того, демонтувати монумент можна після його вилучення з Переліку щойно виявлених об‘єктів, яке відбувається розпорядчим актом місцевого органу охорони культурної спадщини. Це можна зробити без проєктної документації, на підставі рішення КМДА про його переміщення.

За законною процедурою після розгляду Експертної комісії МКІП міністерство має розглянути рекомендації комісії та може проводити додаткові консультації, повторне винесення на розгляд комісії з метою уточнення рекомендацій або прийме остаточне рішення стосовно внесення або невнесення об‘єкта до Державного реєстру нерухомих пам‘яток України.

З огляду на рекомендацію комісії щодо демонтування об‘єкта, розглядається можливість рішення про невнесення пам‘ятника до Реєстру нерухомих пам’яток, про що МКІП інформуватиме КМДА. В такому випадку об‘єкт вилучатиметься з Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини згідно з процедурою.

Водночас, спираючись на визнання Експертною комісією мистецької цінності скульптури, МКІП рекомендуватиме КМДА взяття її на облік як музейного предмета та переміщення до музейних фондів. Таким місцем зберігання може стати, до прикладу, музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» (с. Лютіж Київської обл.), оскільки на Лютізькому плацдармі розташовувався командний пункт Ватутіна. КМДА, своєю чергою, матиме прийняти рішення про демонтаж, визначити його спосіб та забезпечити демонтаж і переміщення монумента з урахуванням подальшого зберігання.

Нагадаємо: 1 червня 2017 року на засіданні Київради було ухвалено рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

Сообщение Геть Ватутіна з Києва! Пам’ятник радянському генералу можна демонтувати – висновок експертної комісії появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила міська влада.

Кияни віддали понад 100 тисяч голосів за перейменування семи міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами.

Станцію “Дружби народів” хочуть перейменувати на честь історичної назви місцевості – “Звіринецька”.

Кияни також підтримали перейменування запроєктованої станції метрополітену з назвою “Проспект Правди” на “Варшавську” і проголосували за перейменування бульвару Перова на Воскресенський, а проспекту Визволителів – на проспект Георгія Нарбута.

За даними заступника Кличка, в столиці вже перейменовано понад 200 вулиць, провулків, проспектів, бульварів та площ.

З’явиться площа Українських Героїв замість площі Льва Товстого, і відповідної станції метро, а також замість вулиці Льва Товстого з’явиться вулиця Скоропадського.

На цю тему: Кияни визначилися з новими назвами станцій метро

Сообщение У Києві перейменували станції метро появились сначала на Український репортер.

Про це інформує сайт міста.

Отже нові назви:

Сообщение Декомунізація: в Ізюмі з’явилася вулиця Полку “Азов” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила Чернівецька міська рада у Telegram

Пишуть, що “за годину зняли пам‘ятник червоноармійцю з постаменту на Соборній площі. У жодному разі нищити його не будемо. Натомість перемістимо туди, де йому місце”.

Демонтажу передували публічні консультації, і влада міста врахувала “думку кожного, хто готовий був нею ділитися”.

Абсолютна більшість жителів міста просила забрати пам‘ятник з площі, ще частина просила створити умовний “парк тоталітаризму” чи “парк нацизму” та перемістити солдата туди. Над цим зараз місцева влада працює разом з Міністерством культури та інформаційної політики.

Питання, що буде на місці прибраного червоноармійця, планують вирішити після війни.

Сообщение Чернівці без пам‘ятника червоноармійцю. Геть із Соборної плоші! появились сначала на Український репортер.

Пам’ятник демонтовано за рішенням громади та органу місцевого самоврядування.

Як розповідає сайт ProSlav, “питання щодо пам’ятника було завжди непростим і водночас дуже важливим. Ініціатива його встановлення датується ще 1954 роком, його планували встановити до 300-річчя возз’єднання України з росією й підписання Богданом Хмельницьким кабального договору з цією країною. Доки дивилися проєкти, минуло п’ять років і от, у 1961-му пам’ятник таки встановили на площі міста…

Від початку війни на Сході України систематично піднімалося питання про його демонтаж та перенесення. 22 липня 2021 року нове скликання міської ради нарешті й уже більш предметно піднімало це питання.

Уже тоді депутатів слушно переконували, що міф про возз’єднання України з росією є абсолютно сфальшованим,  а подібні монументи виступають інструментарієм інформаційної війни. Тоді «за питання» проголосувало лише 13 депутатів.

Уже за три місяці рішення про його зняття з державного реєстру пам’яток культурної спадщини підтримало лише десять депутатів. Ще за місяць питання підняли у дискурсі проведення громадських слухань щодо доцільності подальшого перебування одіозного пам’ятника на площі Богдана Хмельницького, і депутати прийняли позитивне рішення, проте слухання вперто відкладалися через епідеміологічну ситуацію…”

Міський голова Вячеслав Саулко зазначив з цього приводу у Фейсбуці:

“Сьогодні ( 7 липня. – Ред.) переяславці остаточно зруйнували радянський міф про вічну дружбу з росією – у цей ранок монумент, присвячений 300-річчю возз’єднання офіційно йде в історію. Наразі ми його безпечно демонтували і перемістимо у надійне місце зберігання.

Було багато питань щодо того, чому так довго. Було багато, незрідка безглуздих, звинувачень у тому, що ми, нібито, затягуємо цей процес. Але я завжди підкреслював, що міська влада, попри усе бажання швидких рішень і справедливий тиск громадян – це не варвари, не орки. Ми працюємо виключно в правовому полі.

Саме тому ми чекали остаточного рішення від Міністерства культури та інформаційної політики України, бо пам’ятник перебував в Державному реєстрі нерухомих пам’яток, тобто під охороною. Щойно отримали, невідкладно зносимо – не анонсували, бо не хотіли робити з цього якогось показового шоу і свята, картинки для російських пропагандистів. Наша картинка – те, як пам’ятник йде слідом усім відомого корабля…”

Фото сайту ProSlav

Сообщение Геть московію з Переяслава! Пам’ятник відправили слідом за русскім кораблем появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко у Telegram.

“Також депутати затвердили перелік понад 40 пам’ятників та пам’ятних знаків, які потрібно прибрати з вулиць і будівель столиці, й передати до музею тоталітаризму.

Що стосується перейменувань, це – резонансна тема. Ми почули і думки та побажання киян, почули і критику. Тому, щоб не ухвалювати поспішних рішень, залучаємо фахівців інститутів академії наук України, інституту національної пам’яті та інших установ для завершення процесу найменувань.

Сьогодні є запит українського суспільства прибрати з карти Києва назви, пов’язані з Росією. Але, нові назви мають жити десятки, а то й сотні років. Тому процес найменувань має бути швидким, проте обґрунтованим”.

Кличко повідомив, що рейтингове голосування щодо перейменувань столичних об’єктів Київрада подовжила до 19 червня. Відбуватиметься голосування в мобільному додатку “Київ цифровий”.

Арка дружби народів— відкрита в рамках святкування 1500-річчя Києва і 60-ї річниці створення СРСР у 1982 році. Офіційна назва монументу в радянський час: Монумент на ознаменування возз’єднання України з Росією.

Також у центрі Києва демонтували монумент під Аркою дружби народів, який було встановлено 1981 року як символ возз’єднання України та Росії.

Сообщение У Києві перейменували арку Дружби народів появились сначала на Український репортер.

І ось вже “перший – пішов!”, – написав у Фейсбуці секретар Рівненської ради Віктор Шакирзян. Демонтували радянську самохідну артилерійську установку (САУ).

“На цьому місці буде стояти наша українська техніка, яка захищала Україну від російських окупантів, а радянська САУ – буде чекати створення музею радянської окупації (чи краще сказати радянського мотлоху) на «Пагорбі слави». І ще одне: всі гармати й танки, що стоять на «Пагорбі слави», розвернемо на Москву.
Хочемо, щоб це стало остаточним кінцем радянських міфів та руского міра у Рівному”, – вважає секретар Рівненської ради.

Нещодавно у Тернополі демонтували радянський символ “Літак МІГ-17”. Він був розташований біля входу до парку Національного відродження на масиві “Східний”.

Сообщение У Рівному на «Пагорбі слави» радянську бронетехніку розвернуть на Москву появились сначала на Український репортер.

Про це з посиланням на працівницю відділу комунікації Українського інституту національної пам’яті Вікторію Скубу повідомляє Хмарочос.

За її словами, пам’ятник перебуватиме у музеї Парку радянського періоду у Спадщанському лісі.

«Ми розібралися з процедурою переміщення пам’ятки та провели необхідні консультації з Міністерством культури та інформаційної політики України. Далі все залежить від політичної кон’юнктури та здатності причетних інституцій (Міністерство та КМДА) дійти згоди у цьому питанні», — розповіла Скуба.

Що ж до простору, який з’явиться після перенесення монумента, то в УІНП вважаю, що його доля має вирішуватися через суспільну дискусію.

Пам’ятник Щорсу стоїть у Києві з 1954 року.

У 2009 році рішенням Кабміну його було внесено до Реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення, у зв’язку з чим, як роз’яснили у КМДА, монумент необхідно демонтувати, а не просто зносити.

Раніше передбачалося, що його буде переміщено або на ВДНГ у Києві, або до Музею пропаганди у Каховці.

Сообщение Пам’ятник Щорсу перенесуть з Києва до музею на Сумщині появились сначала на Український репортер.