Як повідомили в Чортківській міській раді, скарб з бронзи та міді житель Чорткова Геннадій Герасимчук знайшов за 10-15 кілометрів від районного центру. Чоловік переїхав на Чортківщину з Маріуполя в 2015 році, від тоді цікавить історією України та Тернопільщини і досліджує місцевість, а також працює в Національному заповіднику «Замки Тернопілля». На початку червня цього року чоловіку вдалося серед старих дерев розшукати скарб, який складався з бронзових браслетів та сокири.

Після дослідження знайдених речей, спеціалісти вказали, що вік браслетів та сокири може бути близько 4 тисячі років. Тому скарб чоловік вирішив передати в Національний музей історії України.

«Знаючи матеріальну цінність речей, Геннадій Герасимчук вирішив віддати їх на зберігання державі. Спершу чоловік вийшов на контакт із чортків’янкою Наталею Горячою, яка є головним комунікатором з істориками, археологами, зрештою вона зв’язалась із Національним музеєм історії України. 25 липня до Чорткова завітали представники та археологи Національного музею історії України, яким передали браслети та сокиру», – повідомили в Чортківській міській раді.

Зі слів археологів, такі браслети і сокиру вже знаходили на території сучасної України, але таку кількість цінностей в одному місці бачать вперше. Спеціалісти виїжджали на місце знахідки скарбу, оформили всі відповідні акти. Представники Національного музею історії України зазначили, що дана знахідка стане цінним поповненням їхньої колекції та експонуватиметься у Києві вже на черговій виставці у середині серпня, що буде приурочена до Дня археолога.

Сообщение У Чортківському лісі, що на Тернопільщині, чоловік знайшов стародавні бронзові браслети та сокиру з міді появились сначала на Український репортер.

Вітаючи Главу УГКЦ у Чорткові, владика Василь Семенюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, наголосив, що Тернопільщина є малою батьківщиною патріарха Йосифа Сліпого та блаженних новомучеників УГКЦ Григорія Хомишина, Микити Будки, Миколи Конрада, Миколи Цегельського, Якима Сеньківського, Зиновія Ковалика, Віталія Байрака, чий приклад вірності Богу, Церкві й Україні є таким важливим для нас усіх сьогодні. Тернопільщина, додав митрополит, освячена Пресвятою Богородицею через чудотворну присутність у двох центрах Її вшанування — Зарваниці та Почаєві.

Освячення розпису святилища катедрального собору Святих Петра і Павла та ювілейного Хреста на пам’ять про борців за волю України на завершення ювілейного Року патріарха Йосифа Сліпого — знакова подія для Подільщини в часи великої війни України за саме право бути як державі й народу, у часи, коли Церква неустанно молиться за Україну та її перемогу. Цей візит Глави УГКЦ також завершує ювійлейні заходи з нагоди 500-річчя Чорткова — 4 вересня 1522 року місто отримало право на самоврядування і стало містом магдебурзького права, – повідомляється на ресурсі УГКЦ .

«Сьогодні ми спільно переживаємо особливий момент — це велика Божа благодать могти бути разом. Господь нас сюди покликав у цей особливий суботній день, бо щось хоче нам сказати. Зустріч із Богом завжди є подією, яка змінює людину, робить її інакшою. Але від людини залежить, чи вона дасть Йому зробити те, що справді для неї добре», — сказав у проповіді на Літургії Блаженніший Святослав.

Звертаючись до сьогодення і тих, чиїми руками Господь захищає Україну нині, Глава УГКЦ зазначив: «Запитаймо себе сьогодні: як Господь Бог нас може оборонити? Слово „оборона“ для українців має особливе значення. Ми потребуємо не лише справедливості, а й безпеки. Ми вимагаємо справедливості перед світом. Але як це має відбутися? Тому ми так шануємо наші Збройні сили — через вас сьогодні Бог негайно хоче оборонити свій народ. Мабуть, нині в Україні немає жодної родини, у якій би день і ніч не взивали до Бога про захист нас перед тим загарбником й окупантом, що ні Бога не боїться, ні людей не соромиться. Чиїми руками це має статися? Це стається і станеться відвагою, мужністю і силою нашого українського війська. Саме те, що воно захищає й обороняє найслабших і найменших, відрізняє його від усіх інших збройних сил; це не військо загарбників та окупантів. Нам не треба чужого, але свого права ми ніколи й нікому не віддамо. І ми знаємо: те завдання — бути захистом і голосом найменших та найслабших дітей України, — це місія, дана Богом. Той, хто вірить у Бога, у те, що Господь нас оборонить, може сказати, що вірить у Збройні сили України, у нашу перемогу. Ми віримо, що Божа справедливість завжди матиме останнє, найвище слово. Він сам сьогодні каже нам, що оборонить, охоронить, і то негайно».

Наприкінці Літургії було звершено акт посвяти м. Чорткова і Бучацької єпархії УГКЦ під покров святого архистратига Михаїла — ангела і воїна. Глава Церкви розповів, що тепер відчуватиме велику спорідненість між Чортковом і Києвом, покровителем якого також є архистратиг Михаїл. «Знаєте, він реально діє, — додав він. — У моменти найтяжчої облоги Києва так багато людей, навіть невіруючих, казали: „Ми бачили ангелів у небі“. Боже небесне військо під проводом архистратига Михаїла воює за нас! І хто, як не Бог, дає нам сили стояти і перемагати, навіть тоді, коли прагматичний людський розум різних західних аналітиків казав, що більше від трьох днів ніхто там не втримається. Сам факт, що я живий і є між вами, є свідченням того. Просімо, щоб Господь Бог, наш найближчий і наймогутніший Захисник, усім своїм небесним військом під проводом архистратига Михаїла сьогодні був поруч із кожним захисником і кожною захисницею України, щоб здійснилися слова, які сьогодні чуємо в Божому слові: „Обороню їх — і то негайно“».

Після Літургії на подвір’ї катедрального храму відбулося освячення ювілейного Хреста, який збудувуло приватне агропромислове підприємство «Дзвін». Архітектор Михайло Федик, уродженець Чортківщини, втілив у цій роботі ідею пам’яті про багатовікову боротьбу українців за свободу і незалежність, тяглості пошанування воїнів — захисників України: від бійців УГА і Січових стрільців до сучасних Героїв нинішньої війни з росією. Тому у скульптурі поряд із розп’яттям зображений архистратиг Михаїл, покровитель Українського війська, а поряд із ним — державний герб України з написом «Вічно Єси» та чотири герби історичних періодів незалежності Української держави. Завершує композицію символ Вселенської Церкви — хрест на кулі.

«Ми сьогодні освячуємо знак, який буде особливим знаком пам’яті, — ствердив Блаженніший Святослав, пояснюючи значення цієї події. — Але про що мають пам’ятати ті, що будуть на нього споглядати, — малі діти, які відчитуватимуть постаті різних борців за волю України? Ми пам’ятатимемо, що Бог зробив для нас, як Бог нас воскрешав щоразу, коли хтось інший хотів убити й нищити, як Бог нас захищав, коли сильні світу цього забирали природні громадянські права в нашого народу, у мешканців цього міста. І цей пам’ятник Божій дії і Божому захисту увінчаний чесним і животворним Хрестом нашого Господа, що є символом і знаком остаточної перемоги, якої ми всі чекаємо, за яку молимося, але й остаточної перемоги воскреслого Христа над гріхом і смертю. Той Хрест є символом нашої надії, що історія, яку пригадуємо, не закінчилася, як і та притча залишилася відкритою, щоб ми її закінчили своїм життям. Бо ту історію сьогодні в наші складні, але героїчні часи покликані написати ми з вами».

З нагоди освячення Хреста і ювілею м. Чорткова Блаженнішому Святославу презентували подарунок — висічений із білого мармуру його єпископський герб.

Закінчилися ювілейні святкування у Чорткові освяченням 15 автомобілів для ЗСУ, які придбали волонтери Бучацької єпархії УГКЦ.

Сообщение Блаженніший Святослав у Чорткові: “Той, хто вірить, що Господь нас оборонить, може сказати, що вірить у Збройні сили України, у нашу перемогу” появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Сhortkiv.city, його знало практично все місто. Чудовий музикант: кажуть, грав чи не на кожному музичному інструменті, за який би не брався. У місцевих групах за останні дні сотні коментарів. Знайомі загиблого розповідають, що більш життєрадісної й щирої людини годі було знайти.

А люди старшого покоління знали Василя через його батька – відомого українського дисидента Володимира Мармуса – керівника Росохацької патріотичної групи, яка майже 50 літ тому, у ніч з 21-го на 22-е січня 1973 року вивісила над Чортковом жовто-блакитні прапори. За це кожен із десяти тоді ще зовсім юних хлопців поплатився тривалими тюремними ув`язненнями.

Зростаючи у глибоко-віруючій патріотичній сім`ї, хлопець не міг учинити інакше, уклавши контракт зі Збройними силами України й ставши на захист Вітчизни від рашистського окупанта.

…Траурний кортеж учора припізнився на три години від оголошеного часу, проте ніхто і гадки не мав розходитися. Близько пів до другої години пополудню Героя-десантника зустріли навколішки сотні чортків`ян перед Копичинецьким мостом, навпроти пам`ятника генералу Кульчицькому та загиблим воїнам у війні з росією.

Труну з тілом загиблого узяли на плечі військові побратими. Звідси траурна процесія у супроводі духового оркестру рушила до собору Верховних Апостолів Петра і Павла, біля якого було відслужено молебень п`ятнадцятьма священниками. На площі перед храмом люду зібралося стільки, що годі було проштовхнутися.

Стоїть перед труною згорьована велика родина, у якій лежить 30-річний мужній воїн – син, чоловік, батько. Що коїться в маленькій голівці семирічної доньки, яка, мабуть, ще не збагнула важкість втрати найріднішої людини. Мужньо тримається батько, котрий стільки витерпів у своєму житті: почату ним справу боротьби за волю України мав завершити його син. Не судилося… Але побратими обов`язково помстяться за смерть Василя і завершать святу справу, Україна назавжди позбавиться московського ярма.

Після відслуження молебню траурна процесія рушила до собору Рівноапостольного князя Володимира. Естафету від військових перейняли друзі-музиканти Василя Мармуса, котрі всю дорогу несли труну на плечах. Там, у кімнаті печалі, о 19-й годині було відслужено парастас за загиблим.

Поховали героя сьогодні.

Фото Любомира Габруського

Сообщение Увесь Чортків вийшов зустрічати на колінах тіло загиблого воїна-десантника Василя Мармуса (+фото) появились сначала на Український репортер.

За інформацією Тернопільської ОВА, 10 постраждалих від ракетного удару у Чорткові досі перебувають у лікарнях. Частина людей після надання необхідної допомоги повернулися додому.

Про це повідомив голова Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш.

За його словами, загалом за медичною допомогою звернулися 23 особи. Це як цивільні, так і військові. Усі потерпілі отримали ушкодження легкого та середнього ступеня важкості.

“Серед постраждалих також – дівчинка 12 років з Харкова. Її сім’я, після початку повномасштабного вторгнення, переїхала на Тернопільщину. Дякую медикам, які, ризикуючи життям, ще до закінчення повітряної тривоги, виїжджали на місце події та забирали потерпілих”, – написав посадовець.

Також він додав, що газо- та водопостачання у Чорткові відновили. Водночас роботи з ліквідації наслідків ракетних ударів досі тривають. На місці удару працює комісія з оцінки вартості збитків майна цивільних громадян.

Нагадаємо, минулої ночі у Чорткові на Тернопільщині пролунали вибухи. Згодом стало відомо про приліт ракет по Чорткові. Речник голови ОВА Сергій Братчук повідомив, що запуск чотирьох російських ракет “Калібр” по території України здійснили з фрегата Чорноморського флоту.

Читайте також: 

• Подробиці ракетного удару по Чорткову (+відео)

Сообщение Ракетний удар по Чорткову: серед постраждалих – 12-річна дівчинка з Харкова появились сначала на Український репортер.

Про це розповідав “Український репортер”.  Як йдеться в новинах,  було чотири «прильоти», попередньо, всі ракети вилетіли з акваторії Чорного моря.  Зруйновано частину військового об’єкту, постраждали чотири 5-поверхові будинки з цивільним населенням.

Сьогодні тривають роботи на місці влучання рашистських ракет у Чорткові. Під час обстрілу постраждали житлові будинки, згоріли авто, повідомив глава Тернопільської ОДА Володимир Труш у Telegram.

Зокрема, він напсиав: “На відео – п’ятиповерхові будинки, де під час обстрілу чотирма ракетами перебували мирні жителі з дітьми. Цілу ніч на місці події працювали ДСНС, поліція, сапери та інші служби. Роботи тривають. Я дякую усім рятувальникам, хто ризикуючи власним життям визволяв з-під завалів людей”.

Уранці 12 травня влада повідомила, що постраждали 22 людини, серед них дитина 12 років і семеро жінок. Більшість постраждалих – люди, які проживали у будинках поруч з місцем влучання ракет.

Фото на головній сторінці: “Український репортер”

Сообщение Подробиці ракетного удару по Чорткову (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили мер Чорткова Володимир Шматько, очільник Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш, мер Тернополя Сергій Надал.

Обласна військова адміністрація та мер Чорткова попросили мешканців не залшиати укриття, а також не поширювати в соцмережах світлини й відео наслідків повітряного удару ворога.

Мер Тернополя Надал повідомив після вибухів у Чорткові о 22:10, що йому стало відомо про повторний запуск ракет росіян із акваторії Чорного моря, тому попросив не залишати укриття.

Востаннє повітряні удари російських окупантів по Тернопільщині були на початку квітня.

Фото: “Український репортер”

Сообщение У Чорткові на Тернопільщині прогриміли вибухи під час повітряної тривоги появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє у telegramі Державна служба надзвичайних ситуацій, рятувальники отримали повідомлення про пожежу на даху комбінату близько 19:25. Площа загоряння сягала 1 300 квадратних метрів.

Рятувальники додали, що з Тернополя надсилали спеціальний пожежний потяг. Близько 21:00 пожежу ліквідували.

Однак, через руйнування на колію впали конструктивні елементи транспортерної лінії, на якій подають зерно і крупи. Через блокування шляхів на станції “Чортків” затримують потяг “Ворохта – Київ”.

Сообщение У Чорткові, що на Тернопільщині, через пожежу на хлібокомбінаті затримали пасажирський потяг появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє TeNews, вже майже тиждень майстри ремонтують зношені деталі механізму.

Годинника лагодять спеціалісти з Вінниці Володимир Поліщук та Василь Григоренко.

Вони підточують шестерні та виготовляють новий вал приводу, замінюють втулки. За словами майстрів, це дуже делікатна робота, тому реставратори працюють на спеціальному сучасному комп’ютеризованому обладнанні.

Годинник має запрацювати найближчим часом.

За історичними джерелами, цей механізм виготовила у Швейцарії фірма Aosta. Він створений за проектом інженера Франкеля Готтеншафтена і був виписаний бургомістром Чорткова Людвігом Носсом.

На годиннику є надпис «J.Manhardt’sche Thurmurhen 1887», що може свідчити про те, що годинник виготовили саме у тому році.

Йоганн Манхардт обладнав загалом 1200 веж громадських будівель годинниками, включаючи мюнхенський Фрауенкірхе, мерію Берліна та собор Кельна. Він експортував свої широкоформатні точні годинники по всьому світу.

Стара ратуша Чорткова є архітектурною перлиною міста й усієї України.

Фото Українського репортера

Сообщение У Чорткові реставрують унікальний годинник на Старій ратуші появились сначала на Український репортер.

Обирати голову ОТГ та депутатів місцевої ради прийщло 40% жителів громади. Щодо кандидатури на голову громади, то у Чорткові цьогоріч обійшлося без несподіванок – тут із величезним відривом лідирує діючий мер Володимир Шматько.

“Володимир – патріот України, який захищав нашу державу від агресора на фронті. Людина, яка не словом, а ділом показує як повинна працювати демократія та розвиватися громада”, – діляться місцяни враженнями про свого мера у соцмережах.

Сообщение Мер Чорткова отримав найбільшу підтримку виборців в Україні появились сначала на Український репортер.

А от невеличка громада католиків не мала грошей на спорудження костелу, тож щонеділі їм доводилося ходити на службу Божу до Чорткова. Тепер у селі є повноцінна парафія Святого Яна Непомуцена, щоправда, виглядає храм трохи незвично. «Його називають бочкою, тому що він і має вигляд бочки, – повідомляє Від Тарнополя до Тернополя.

Це – будівельна бочка-теплушка. Вона на той час продавалася, й отець Ян купив цю бочку за одну тисячу», — розповів Борис Гевко, сільський голова Переходів.

“Не можна було купити жодної хати, тому вигадав оригінальний спосіб — сибірську бочку адаптував на потреби каплиці, і то навіть симпатично вийшло”, — зазначив о. Володимир Совінський, який відправляє Богослужіння в костелі-цистерні.

Альбін Пшекульський, прихожанин костелу-цистерни, пригадує, що колись нинішній храм служив прихистком будівельникам. Коли бочку привезли в село, усередині були ліжка й умивальники. Селяни ж власноруч прибрали й оздобили приміщення. Тепер щонеділі й у свята католики збираються тут на літургії. За десять років у костелі-цистерні мешканці Переходів й одружувалися, і дітей хрестили. Недавно поряд навіть дзвіницю поставили. Та останніми роками парафія зменшилася. Молодь їде на заробітки або перебирається до міста.

“Ну, там, може, є до 15 осіб, які відвідують літургію в неділю, переважно це – літні особи, є також і середнє покоління. Була молодь, але виїхала”, — бідкається о. Володимир.

Ті ж, хто залишився, пишаються своїм храмом, кажуть: таких оригінальних церков в Україні немає більше ніде.

Сообщение Неподалік Чорткова є церква, аналогів якій немає в Україні, а можливо й у світі появились сначала на Український репортер.