Відбувається так не лише через високу інтенсивність зіткнень, а й через те, що деякі території залишаються замінованими тривалий час. Пошукова група “Чорний Тюльпан” бере на себе цю роль – ексгумує останки тіл солдат, аби повернути їх додому.

Проєкт “Український Свідок” розповів про роботу пошукової групи “Чорний Тюльпан”. Хлопці знаходять в українській землі рештки радянських, українських та російських солдатів, викопують їх та передають у морги. Це нелегка місія, але вона необхідна.

Про діяльність пошукової групи розповів її керівник Олексій Юков.

Олексій родом з Донбасу, зі Слов’янська. Бажання стати пошуковцем виникло ще в дитинстві, коли маленьким хлопчиком він побачив, як у його місті знищують старий цвинтар заради будівництва дитячої лікарні. Тоді радянська влада тракторами викопувала тракторами могили та викидала кістки разом із трунами.

Паради перемоги у москві продовжуються, а воїни, яку цю перемогу виборювали, лежать у землі нікому не потрібні. Розпізнавальних знаків та документів у радянських солдатів в наявності немає, – сказав Олексій Юков.

Проте розпізнавальні знаки є в окупантів, які прийшли на українську землю з війною. На одній з локацій вдалося знайти останки 3-х рашистських солдатів. Деякі фрагменти їхніх тіл вже розтягли дикі тварини.

“Війна тебе пережовує та випльовує. Залишаються самі кістки. Росіяни від самого початку мали сказати війні “ні” замість “можем повторить”. Всі ми бачимо ціну цих “повторень”, – розмірковує Олексій.

Як відбувається процедура вилучення тіл
Пошукова група ексгумує останки, передає їх в морг.

У морзі тіла оглядають спеціалісти, описують їх, відбирають ДНК.
Тіла рашистів – пропонують тій стороні. Якщо це тіло українського солдата, то добровольці “Чорного Тюльпана” виходять на зв’язок із родичами загиблих та допомагають слідству вести справу.

Всього на рахунку пошукової групи 325 знайдених тіл окупантів та більше сотні українців. Бували випадки, коли добровольці навіть потрапляли під російські обстріли та евакуювали українських поранених.

Сам Олексій займається пошуками тіл вже 24 роки. На питання, чому він це робить, пошуковик відповідає: “Для мене це – чиясь доля. Це був чийсь син, чийсь батько. Але навіть попри те, що це можуть бути рештки ворога, ми все одно маємо їх забрати. Ми українці, ми інші: якщо людина загинула, її тіло потрібно повернути додому”.

Сообщение “Ми збираємо не тіла, а душі людей”: як пошукова група “Чорний Тюльпан” працює на Донбасі (+відео) появились сначала на Український репортер.

Коли з фургона витягають труну, люди починають плакати.

“Сину мій! Чому?” – вигукує Людмила Сосненко, тримаючись за доньку.

За останні місяці в цьому місті на півночі Донбасу було багато передчасних, раптових похоронів, але цей – дещо інший. Цього разу тут ховають не солдата або звичайного цивільного, – пише ВВС.

21-річний колишній чемпіон України з кікбоксингу Денис Сосненко минулого року пішов працювати у благодійну організацію “Чорний тюльпан”, яка шукає на передовій кинуті тіла солдатів, як українських, так і російських.

“Денисе, на твоїх плечах сьогодні багато янголів – янголів тих, кого ти повернув додому”, – сказав місцевий голова “Чорного тюльпана” Олексій Юков, звертаючись до людей.

“Завдяки твоїй роботі стільки загиблих солдатів змогли возз’єднатися зі своїми рідними”.

Минулого тижня Денис Сосненко загинув, коли мікроавтобус, яким він керував – фургон, дуже схожий на той, який перевіз його тіло на міську площу – наїхав на протитанкову міну неподалік від лінії фронту.

“Він завжди казав: “Це моя місія – я мушу це робити”. Це була небезпечна робота, але він заспокоював нас, кажучи: “Не хвилюйтеся, ми захищаємо душі померлих, – розповіла його мати Людмила. – Він завжди був веселим і мав великі плани на життя після війни”.

Він розповідав про жахи цієї роботи, збирання тіл по частинах, і про постійну небезпеку – не лише від війни, що вирувала навколо них, а й від мін-пасток, які часто ховали під трупами російські військові, коли відступали. Команда використовує дрони та інше обладнання для пошуку вибухових пристроїв.

Але Сосненко та його колеги також палко говорили про важливість своєї роботи.

Багато тіл, які вони зібрали протягом останніх 11 місяців, були тілами російських солдатів, яких потім обміняли через лінію фронту на тіла зниклих безвісти українських військових.

“Ми відчуваємо втіху, повертаючи людей додому до їхніх сімей”, – сказав Артур Семейко, який працював разом із Сосненком, згадуючи заспокоєння, яке вони принесли родинам, що зрештою змогли належним чином поховати своїх зниклих безвісти родичів.

Виступаючи після похорону Дениса Сосненка на засніженому кладовищі на околиці Слов’янська, Артур Семейко наголошує, що в їхній роботі нічого не зміниться.

“Ми раді, що змогли поховати його з честю, – сказав Семейко. – Він стільки досяг за таке коротке життя, але тепер ми повинні продовжувати нашу роботу, щоб повернути більше людей додому”.

“Ми повернемося до роботи якомога швидше”, – погодився Олексій Юков.

“Ми повернемося, навіть якщо це коштуватиме нам життя, — додав він. – Ми розуміємо, що не маємо часу сумувати, тому що триває війна і гине дуже багато хлопців. Їх теж треба повертати додому”.

Сообщение Сум і біль: у Слов’янську поховали 21-річного Дениса Сосненка, який збирав тіла загиблих на фронті появились сначала на Український репортер.

“Чим я займаюся у річницю створення «Кривбасу»? Викопуванням речових доказів, разом з командою «Евакуація 200». Викопуємо форму, берці, пояси, кобури, мішки з моргу, з бірками. Речі іловайських хлопців. Усі тридцять шість мішків на одне сільгоспгосподарство завіз у 2014 році тодішній голова Таромського відділку міліції (підсушити трохи). І забув забрати, відморозився, на дзвінки власників господарства не реагував. Люди знайшли мене і попрохали втрутитися, бо ці речі потрібно не закопувати, а поховати”, – написав Колесник у Фейсбуку.

За його даними, всі ці речі були закопані на території рибгоспу восени 2014 року. У зв’язку зі страшною знахідкою Колесник звернувся до правоохоронців. Їм передав знайдені речі захисників. Свідчення дав і фермер, на території якого знайшли ці мішки…

Серед знахідок, крім одягу та взуття, – портативна радіостанція в кишені камуфляжу, листи від дітей, особисті речі, натільні хрести, нагороди…

“Єдина річ, яку не здав під опис, це хрест “Кривбасу”, за номером “019”, – зауважив волонтер.

Члени гуманітарної місії вважають, що це далеко не єдине подібне місце, поруч можуть бути й інші, влаштовані лінивими й байдужими чиновниками.

У поліції Дніпропетровської області створена комісія щодо розслідування всіх обставин неналежного зберігання речових доказів на території фермерського господарства у селі Таромське. Зараз на місці події працюють слідчі, які проводять опис вилучених речей.

“Повідомлення про виявлення волонтерами 36 мішків з особистими речами загиблих в “Іловайському котлі” бійців надійшло до поліції 15 травня. Слідчо-оперативна група Новокодацького відділення поліції м. Дніпра встановила, що під шаром ґрунту знаходяться речові докази за кримінальною справою, яка була відкрита за ст. 348 Кримінального кодексу України у 2014 році.

 Сьогодні встановлено, що у 2014 році речові докази були передані на зберігання до фермерського господарства у зв’язку з відсутністю приміщення з відповідними санітарними нормами у відділенні поліції. З яких причин упродовж тривалого терміну за вказаними речовими доказами не було прийнято законного рішення встановить службова перевірка”, – повідомоляє ГУ НП у Дніпропетровській області. 

Прес-секретар поліції Дніпропетровської області Ганна Старчевська розповіла, що  у 2014 році на Дніпропетровщину привезли 98 загиблих під Іловайськом бійців. У 4-й міській лікарні військових ідентифіковували за результатами експертизи, після чого речі віддавали родичам загиблих.

Звинувачення на адресу тодішнього (у 2014 році) керівника Таромського відділку міліції вона не прокоментувала, але зауважила що в органах він більше не працює.

За її словами, у 2014 році на Дніпропетровщину привезли 98 загиблих під Іловайськом бійців. У 4-й міській лікарні полеглих військовиків ідентифіковували за результатами експертизи, після чого речі віддавали родичам загиблих. У 2014 році прийняли рішення про утилізацію речей, за якими не звернулися родичі, але не таким чином.

Сообщение На фермі під Дніпром відкопують речі загиблих під Іловайськом бійців (+відео) появились сначала на Український репортер.

Упродовж цього року пошукові групи гуманітарної місії «Чорний Тюльпан» виявили на Донбасі 106 тіл загиблих у результаті бойових дій. 45 тіл були доставлені додому для належного поховання. З 2014 року місія «Чорний Тюльпан» евакуювала з Донбасу 810 тіл загиблих військових.

Звісно, у пошуковців були проблеми з доступом на тимчасово окуповані території Донбасу для евакуації тіл загиблих українських військовослужбовців.

«З 1 жовтня призупинено співпрацю з Міністерством оборони не з нашої ініціативи. Тому на сьогоднішній день ми не в рамках проектів ВСУ», – заявив Жилкін. За його словами, з Міноборони надійшов лист про те, що «у них тепер є гроші, й тому в наших послугах більше не мають потреби. Але ж усі розуміють, що необхідно продовжувати дослідження, опитувати населення, однак, на жаль, регулярного доступу на окуповані території ми не маємо. Хоча раніше це відбувалося за домовленостями між Міноборони України та керівництвом так званих ДНР–ЛНР. Мені важко сказати, чому так сталося і від кого все це залежить. Мені здається, що це має політичне забарвлення…».

Сьогодні «Чорний Тюльпан» співпрацює з органами судово-медичної експертизи, з Міністерством охорони здоров’я, Службою безпеки України та Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією.

Діяльність гуманітарної місії «Чорний Тюльпан» («Евакуація 200») стартувала у вересні 2014 року і була проектом цивільно-військового співробітництва Міноборони, Національного військово-історичного музею України та ВГО «Союз «Народна пам’ять».

Наталя ПЛОХОТНЮК

Сообщение Міноборони припинило співпрацю з місією «Чорний Тюльпан» появились сначала на Український репортер.