Над плануванням та реалізацією відбудови вже сьогодні працюють як іноземні партнери, так і українська влада, девелопери, будівельники та архітектори. Але на жаль,  серед всіх учасників процесу немає чітко сформульованої консолідованої візії, базових принципів, спільного бачення співпраці та взаємодії. Це стало тригером для появи ідеї обговорення Формули відбудови України.

Український будівельний конгрес стане майданчиком для конструктивного діалогу, обміну думками та ідеями між владою, девелоперами, архітекторами, будівельниками, виробниками будівельних матеріалів, громадським сектором та іншими учасниками галузі. Важливим питанням конгресу стане проблема повернення з-за кордону співвітчизників, без яких поновлення України неможливе.

Програма заходу складатиметься з дискусійних панелей, виступів та презентацій експертів з різних напрямків.

Організатори вже оголосили перелік тем, які будуть обговорені в рамках івенту, результати та висновки з яких ляжуть в основу Формули відбудови України. Серед них:

“Освіта в архітектурі. Руйнація чи нерозуміння потреб відбудови?”;
“Екосистема Українських стартапів та підтримка ранніх інвестицій”;
“Перспективні напрямки інвестицій в майбутню відбудову України”;
“Людський капітал: демографія трудових ресурсів, реабілітація та перекваліфікація”;
“Шлях до ЄС: що очікувати великому, середньому та малому бізнесу?”;
“Гроші на житло. Джерела фінансування об’єктів житлового будівництва 2023 -2024”.

Серед панельних дискусій обговорення тем: “Де будувати під час війни”, “Як будувати під час війни. Інновації в будівництві”, “Що будувати під час війни”.

“Наш конгрес – це платформа, на якій ми надаємо можливість взаємодіяти різним командам та компаніям, а також висловити свою думку з приводу того, як Україні краще всього рухатись надалі в контексті відбудови”, – коментує організатор Українського будівельного конгресу Ігор Парубський.

Очікується, що в обговоренні проблематики візьмуть участь відомі архітектори, науковці, представники міністерств та відомств, бізнесмени з інвестиційних, девелоперських компаній, експерти ринку нерухомості.

Участь в конгресі також можуть взяти й інші представники будівельної галузі з усієї України. Вхід безкоштовний за попередньою реєстрацією на сайті організатора, який залишає за собою право відмовити в участі. Ознайомитись з повною програмою та спікерами, а також заповнити реєстраційну анкету можна на сайті https://www.ubc-ua.info/.

За матеріалами пресрелізу.

Сообщение В Києві пройде перший Український будівельний конгрес появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у Київпастрансі.

Через цю подію змінено маршрути тролейбусів №44, №32 та автобусів №41, 41Д, 99. А рух тролейбусів №44 відбувається по маршруту №24, рух тролейбусів №32 заблоковано. Автобуси №41, 41Д та 99 курсують від вулиці Полярної – по Богатирській – Лук’яненка – Зої Гайдай, а далі – за власною схемою.

Нагадаємо: у Києві 30 вересня впав Дегтярівський міст, який ще навіть не почав діяти На цій ділянці триває дороговартісний ремонт. Коштує майже мільярд гривень. Правоохоронці провели обшуки в Департаменті КМДА, “Київавтодорі” та у підрядників.

Читайте про це: Після обвалу Дегтярівського мосту в КМДА пройшли обшуки

Фото: t.me/novynylive

Сообщение У Києві “втомився” будівельний кран і впав появились сначала на Український репортер.

Про це Українським Новинам повідомили у САП.

Ісаєнку повідомили про підозру за фактом організації замаху на зловживання службовим становищем з метою незаконного отримання під забудову земельної ділянки, що належить державі і перебуває в постійному користуванні державного підприємства ДП “Державний будівельний комбінат” Апарату ВРУ.

Крім того, САП та НАБУ повідомили про підозру колишньому керівнику Управління справами апарату Ради та двом колишнім посадовцям “Держбудкомбінату”.

Зважаючи, що місцезнаходження колишнього керівника управління Апарату ВРУ та експрацівника державного підприємства не встановлено, про підозру їм повідомлено заочно.

Читайте також: Квартирна справа: Нацгвардія заплатила 54 мільйони компанії нардепа від ОПЗЖ Ісаєнка

У межах досудового розслідування встановлено, що у 2020 році Ісаєнко вирішив незаконно та без погодження Ради виставити на аукціон земельну ділянку, на якій розміщена виробнича база “Держбудкомбінату”, для укладення інвестиційного договору щодо її забудови.

Підозрювані організували проведення аукціону, перемогу в якому отримала компанія, пов’язана з нардепом.

В укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн грн.

Натомість, як встановили САП та НАБУ, реальна вартість ділянки і майна становила понад 525 млн грн.

Надалі підозрювані планували звільнити ділянку від забудов, а на їх місці збудувати новий житловий комплекс.

Дізнавшись про початок досудового розслідування, підозрювані намагались уникнути відповідальності.

Зокрема, вони планували звернутись до місцевої прокуратури із заявою про вчинення злочину та провести “необхідні” експертизи, що підтвердили б відсутність складу злочину, що у підсумку призвело б і до закриття провадження, яке розслідують детективи НАБУ.

На сьогодні за клопотанням прокуратури на вказану земельну ділянку Вищим антикорупційним судом накладено арешт.

Як повідомляли Українськi Новини, девелоперські компанії, пов’язані з Андрієм Вавришем та Дмитром Ісаєнком, будують в історичному ареалі Одеси на вул. Французький бульвар, 63/65 житловий комплекс “Kandinsky Odessa Residence”. Хоча офіційно місто дозволило звести там не житловий, а оздоровчий комплекс.

З Вікіпедії. У 2013 році Ісаєнко задекларував більше 20 мільйонів гривень невідомого походження, котрі не міг заробити, оскільки все життя працював чиновником. За 2019 рік задекларував готівки на 151,34 мільйона гривень: 17 мільйонів готівкових гривень та 5 мільйонів доларів. Вага готівки депутата у стогривневих банкнотах складає 1,5 тонни.

Читайте також: Макарівське “оземелювання”. Ветерани праці упродовж чотирьох років не можуть домогтися торжества законності

Сообщение Мільйонеру і нардепу Дмитру Ісаєнку повідомлено про підозру (+аудіо) появились сначала на Український репортер.

За словами президента Альянсу та групи компаній WinExperts Віктора Лещинського, до фахової розмови запросили представників експертних, проектних та будівельних організацій, органів виконавчої влади, профільних громадських об’єднань, депутатів.

«Такі заходи є дуже важливими. Тому ми їх проводимо кілька разів на рік. Вища рада експертів будгалузі намагається об’єднатися для поліпшення якості роботи експертизи, самого будівництва та економії бюджетних коштів. Експертне середовище вже стало потужним рупором того, аби країна і замовник отримували більш якісний продукт», – вважає Віктор Лещинський.

Також він додав, що всі напрацювання Альянсу своєчасно реалізовуються через державні органи влади. Наприклад, сьогодні подання документації проходить через систему «Дія». І це максимально усунуло людський фактор при винесенні рішення співробітниками Державної інспекції архітектури та містобудування в дозвільній документації у сфері будівництва. Крім того, експертні організації теж не можуть фальсифікувати звіти, оскільки всі підписи експертів перевели в цифровий формат.

У своїх виступах учасники заходу приділили увагу й важливому питанню щодо контролю та якості виконання будівельних робіт, які реалізовуються за державний бюджет та роль експертного середовища в цьому процесі.

Керівниця напрямку Open Data ГО «CoSTUkraine» Тетяна Лутай ознайомила присутніх з аналітичними матеріалами за 1-3 квартали 2021 року будівництва в дорожній галузі України.

Про важливі рішення Верховного Суду та актуальну судову практику щодо обов’язковості призначення експертизи розповів провідний науковий співробітник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук Артем Самородов:

«Держава та вищі судові органи визнають важливість фахової експертної думки в справах, які раніше були поза увагою експертної спільноти. Таким чином маємо посилення ролі представників експертної та будівельної галузей у вирішенні широкого кола питань. Тож подібні заходи є визначальними для координації спільних зусиль у розбудові міцної держави та професійних організацій».

Президент Української асоціації проектних організацій Вадим Олійник зупинився на питанні зміни законодавства (зміни в КАС України, законопроект №6422 щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, для суспільних потреб).

А заступник голови профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Олег Борисов озвучив основні тенденції розвитку галузі в 2021 році, зокрема в експертизі будівельних проектів.

Учасники засідання підбили підсумки роботи за 2021 рік, обмінялися думками щодо майбутнього галузі, а також запланували напрямки діяльності на рік.

Юрій Іванов

Сообщение Вища Рада експертних організацій будгалузі обговорила питання якості, економії бюджетних коштів і плани на майбутнє появились сначала на Український репортер.

До заходу долучилися представники Офісу Президента, народні депутати України, керівництво міністерств, обласних державних адміністрацій, експертних організацій, представники Національної спілки архітекторів України, Асоціації міст України, об’єднаних територіальних громад, будівельники. Всього зареєструвалося близько 250 учасників.

Форум розпочався із виконання Гімну України відомою українською співачкою Наталією Валевською.

Після цього до присутніх звернувся народний депутат України, заступник голови фракції партії «Слуга Народу» Микола Тищенко:

«Цей масштабний проект демонструватиме нашу спільну стратегію у розбудові держави. У процесі дискусії будуть враховані різні точки зору. Децентралізація – це можливість, яку дала центральна влада та президент, аби був потужний розвиток громад. Голови ОТГ мають розуміти, що можливості – це ще й велика відповідальність…».

На форумі обговорили невідкладні завдання, що постають перед регіональною, місцевою владою та професійною спільнотою, яка забезпечує практичну реалізацію державної містобудівної політики.

«Цей захід проводимо, адже наразі відбуваються законодавчі перетворення, пов’язані із реформою децентралізації. А відповідно змінюються і механізми втілення просторового розвитку та земельних відносин в Україні. Переконаний, мине певний час і всіх нас буде переповнювати відчуття гордості, що ми стояли біля витоків доленосних рішень та новацій розвитку держави», – говорить президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.

За його словами, керівництво громад налаштовано працювати на підвищення рівня життя українців. Саме наявність містобудівної документації є беззаперечною умовою, аби залучити інвестиції та перетворити мрії і бажання в реальні справи і досягнення.

«Протягом останніх кількох років ухвалено цілу низку нормативно-правових актів, якими створюються умови для розвитку громад. Не буде перебільшенням сказати, що на 90 відсотків і законодавча, і центральна виконавча влади відповіли на питання: «Що робити?». А «як робити?» треба шукати відповіді вам самим. Оскільки справа нова, потребує не тільки спеціальних знань, але й робочої дієвої взаємодії цілої низки вузькопрофільних підприємств і організацій»,- підкреслив Віктор Лещинський. І додав, що саме для цього і об’єдналася професійна спільнота у Консорціум «Всеукраїнське агентство розвитку громад та територій».

До речі, на форумі відбулася презентація даного консорціуму. Його директор Ольга Букрєєва зазначає, що він допоможе розвивати громади і Україну в цілому:

«Діяльність консорціуму полягає в наданні послуг технічного консультування в межах проектів розвитку інфраструктури та будівництва, підготовки повного циклу документації. Ми прагнемо, аби наша співпраця продемонструвала суспільству чудовий приклад взаємодії місцевої влади і соціально-відповідального бізнесу. Наші прагнення підтримують Офіс Президента України, Верховна Рада і Кабінет Міністрів та профільні міністерства України», – говорить вона.

Після завершення форуму відбувся концерт за участі артистів, який присвятили Дню будівельника. А хедлайнером святкування стала відома українська співачка Наталія Валевська.

Юрій Іванов

Сообщение До Всеукраїнського містобудівного форуму долучилося близько 250 учасників появились сначала на Український репортер.

Відтак, Семен Кривонос був визначений переможцем конкурсу на посаду голови ДІАМ рішенням Уряду від 28 квітня 2021 року.

Зазначимо, утворена Державна інспекція архітектури та містобудування України – єдиний центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Нагадаємо, виконання повноважень ДІАМ у повному обсязі може здійснюватися після того, як на роботу буде прийнято 30% співробітників (гранична затверджена чисельність – 660 осіб).

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.

Фото із сайту.epravda.com.ua

На цю тему:

• “Чорна експертиза” в будівництві: пряма загроза для життя мільйонів українців. Як з нею боротися і що пропонують фахівці
• Спрут будівельної галузі: про бандюків, клани і корупцію. Чому звільнено міністра Альону Бабак
• Будівельна інспекція стає більш цинічною і зажерливою. Відкрите звернення Героя України Леоніда Яковишина
• Ліквідують Державну архітектурно-будівельну інспекцію. Її порівняли з кліщем

Сообщение В Україні визначили, хто є головним інспектором з архітектури і містобудування появились сначала на Український репортер.

Під час заходу, який організовує Національний експертно-будівельний альянс України, планується обговорити проблеми неякісної експертизи, демпінгом та недобросовісної поведінки деяких учасників експертного середовища.

Нині в Україні склалась негативна тенденція у сфері дозвільної документації та експертизи в будівництві. Спостерігається значне зниження якості проєктної документації, її експертизи, нехтування встановленими процедурами та нормами.

Типовими, на жаль, є процеси «перекидання» повноважень та відповідальності у сфері видачі дозвільної документації, постійні корупційні скандали, перманентна неврегульованість та відсутність чітких процедур та механізмів.

До речі: успіх урядової програми «Велике будівництво» багато в чому залежить і від якісної експертизи проєктної документації. Як приклад, «чорна» експертиза призводить до реалізації неякісного проєкту будівництва, а відповідно – до погіршення якості і безпеки об’єктів, які де-факто не відповідають ДБН, ДСТУ та можуть бути небезпечними для користувачів.

Тому і втрачається довіра інвесторів до України, адже саме за інвестиційні кошти здійснюється більшість великих інфраструктурних проєктів. Як наслідок, неякісна інфраструктура веде до зниження привабливості інвестування в інші галузі та гальмує розвиток країни.

До участі запрошуються народні депутати України, представники Мінрегіону, професійний об’єднань, громадських організацій, експертних організацій, інші представники ринку та ЗМІ.

СПІКЕРИ:

1. Віктор Лещинський, президент Національного експертно-будівельного альянсу України;

2. Олександр Аліксійчук, народний депутат України, голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти будівництва, комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;

3. Юрій Рубан, президент Гільдії проектувальників в будівництві;

4. Михайло Серебряков, керівник проектів ГО «Разом проти корупції»;

5. Юрій Підлісний, директор ТОВ «Перша будівельна експертиза»;

6. Максим Бут, будівельний експерт.

Сообщение Чорна експертиза в будівництві: пряма загроза для життя мільйонів українців. Як з нею боротися? появились сначала на Український репортер.

⁃ Вікторе Петровичу, ви співвласник однієї із найбільших приватних будівельних експертиз України. Як вам вдалося досягти таких високих результатів лише за 4 роки?

– Для того, аби стартап переріс у великий бізнес, потрібно мати потужну та дружню команду. Оскільки колектив однодумців завжди стрімко рухається вперед до поставленої мети. Також варто визначити курс основних позицій, якими займатиметься компанія.Чотири роки тому ми обрали саме державний сектор об’єктів будівництва і цим виграли. Крім того, необхідно визначити пріоритетні напрямки в діяльності бізнесу. Це допоможе швидше досягти вагомих результатів.

⁃ Ви маєте кілька компаній. Усі вони входять до потужного будівельного хабу – групи компаній WinExperts. У кого виникла ідея його створити? І що це дає?

– Спочатку ми започаткували Національний експертно-будівельний альянсу України, який охоплює всю експертну сферу і не лише в будівництві, а і в консалтингу. До нього увійшли понад 30 організацій. На базі ж Альянсу створили сучасний величезний будівельний хаб – групу компаній Win Experts. Він єдиний надає повний спектр послуг будівельного консалтингу. Пропонуємо послуги комплексного будівельного аудиту, передпроєктних та проєктних робіт, технагляду, судової експертизи та супроводу, оцінки вартості об’єкту, енергоаудиту та авторського нагляду.Тож із радістю допоможемо вирішити всі ваші питання. Win Experts є знаком якості, успішності та відповідальності на ринку. Ми постійно вдосконалюємося та робимо все можливе, аби наші послуги ставали ще якіснішими. Зрештою, замовники залишаються із нами співпрацювати на довгі роки.

Крім того, ставимо за мету створити систему якості в будівельній галузі, впровадження високих стандартів та реалізацію інноваційних, високотехнологічних сучасних проєктів. Працюємо з місцевими та іноземними компаніями, повністю супроводжуємо їхні об’єкти від зародження ідеї до введення в експлуатацію. Також ми єдині в Україні вже сьогодні повністю переходимо на електронний документообіг.

⁃ Нещодавно в інфопросторі з’явилася інформація, що ви начебто відкрили дизайн арт-центр Leshchinskyi? Це правда? Що це за проєкт?

– Так, це правда. Проте ми відкрили не мистецьку галерею, як дехто подумав, а саме новий відділ із дизайну концепт-проектів групи компаній Win Experts. Він вже почав об’єднувати навколо себе талановитих скульпторів, художників, архітекторів та дизайнерів. На його базі розроблятимемо сучасні концепти дизайну парків, фонтанів, аеропортів, вокзалів тощо. Хочемо, щоб їхній вигляд мав українську автентичність. І таким чином популяризувати вітчизняну культуру та її самобутність у всьому світі.

⁃ Сьогодні стало трендовим поняття «соціально відповідальний бізнес». Ви теж започаткували власний благодійний Фонд. Він постійно впровадить різні конкурси для молоді та ініціював відкриття музею архітектури та будівництва. Розкажіть про це.

– Переконаний, що будь-який бізнес має бути соціально відповідальним та приносити користь нашій державі. Тому й заснував власний благодійний Фонд, Фонд Віктора Лещинського, аби підтримувати талановитих людей та займатися соціально важливими питаннями. Девіз його на перший погляд здається дуже простим: «Будуємо Україну разом!». Однак цей вислів обрав не просто так. У ньому вбачаю величезний сенс у напрямку розбудови держави як такої. Це і у значенні безпосереднього будівництва, і у значенні духовного зростання нації.

Сьогодні мій благодійний Фонд за підтримки Національного експертно-будівельного альянсу України та групи компаній Win Experts активно займається створенням Національного музею архітектури та будівництва. Про такий культурний осередок мріяв уже давно, але тільки зараз у мене з’явилася нагода і можливість, аби втілити це в життя. Завдяки музею будемо популяризувати серед молоді будівничі професії. Уже віднайшли для нього тимчасове приміщення та почали збирати експонати. У майбутньому ж підшукаємо спеціальне місце, де зможемо спроектувати та збудувати вже ексклюзивне приміщення за міжнародними стандартами для нашого Національного музею архітектури та будівництва. У ньому передбачимо і використання сучасних інтерактивних технологій. Наголошую, майбутнє нашої держави залежить від кожного з нас! До речі, для цього не обов’язково бути політиком, а достатньо просто щиро любити Україну і робити для неї хоча б щось у межах своїх можливостей.

⁃ Чи підтримує вас у цьому сім’я?

– Мене дуже підтримують батьки. Але найбільшою опорою для мне є моя дружина Ірина. У вільний від роботи час залюбки долучається до моїх соціальних проєктів та повністю розділяє всі мої починання. Сама ж вона – кандидат економічних наук. Працює в Київському національному університеті архітектури та будівництва.

– У чому полягає ваш особистий секрет успіху?

– Головне, треба любити людей, свою команду та справу. І тоді успіх буде гарантованим. А також позитивно міркувати.

Спілкувався Юрій ІВАНОВ

Сообщение Віктор Лещинський: «Створюємо систему якості в будівельній галузі” появились сначала на Український репортер.

Співорганізатором став Національний експертно-будівельний альянс України за підтримки Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини і консалингової компанії “Дреберіс”.

Навіть незважаючи на пандемію Україна сьогодні сподівається на нові західні інвестиції, запрошуючи іноземних бізнесменів вкладати кошти в нашу економіку. Особлива надія – на країни, які стабільно і посильно допомагають нам вивести економіку на світовий рівень, зробити галузі конкурентноздатними. Серед них і Німеччина. Принагідно нагадаємо, що кількість представництв німецьких фірм в Україні сьогодні близько 250, а кількість німецьких фірм та спільних підприємств – близько 950, до того ж тенденція зростає. Загалом же в Україні працюють понад 1200 фірм з участю німецького капіталу.

Що сьогодні може запропонувати своїм іноземним діловим партнерам будівельна галузь України?  Які тенденції та тренди панують на цьому ринку? Ці важливі питання висвітлив у змістовній грунтовній презентації виконавчий директор Національного експертно-будівельного альянсу України Oлександр Пєтушков (на фото).

Зокрема пан Олександр наголосив на важливості поглиблення співпраці між українськими та німецькими компаніями саме в період пандемії, адже, незважаючи ні на що, економіка повинна розвиватися. Також він порадив українським компаніям скористатися такою можливістю, яку дають українсько-німецькі дні співпраці, та налагодити контакти з майбутніми партнерами.

Відрадно, що низка потужних компаній зацікавилися цим форумом, розповівши про великі можливості своїх підприємств у будівельній галузі. Це і  VDMA (Асоціація німецького машинобудування), і «Walter Föckersperger GmbH», і «Matteco GmbH», і «Meesenburg, і «Betterground», і «Haver Niagara GmbH», і «Vollert Anlagenbau» та інші фірми.

Український ринок – це великий шанс для іноземних інвесторів, зазначив у своєму виступі генеральний директор міжнародної консалингової компанії “Дреберіс” Володимир Мотиль. Сьогодні у галузі відбуваються вельми позитивні процеси, які повинні сприяти західним інвестиціям. Зокрема продовжується процес імплементації будівельних норм і стандартів до європейських.

Дуже важливо, що одним із найбільших інвесторів в інфраструктурні об’єкти в Україні є Європейський банк реконструкції та розвитку. На теренах Україні ця знана фінансово-кредитна інституція діє з 1991 року, за цей період в економіку нашої країни інвестовано близько 14,5 мільярда євро.  Як розповіла у виступі на форумі старший банкір ЄБРР Юлія Романенко, щорічно банк інвестує в українську економіку мільярд євро. Є позитивними підсумки і 2020 року: було підписано 36 проєктів на мільярд євро. До речі, приватний сектор від загальної суми інвестицій склав близько 70 відсотків від загального портфеля інвестицій.

Пані Юлія докладно зупинилася на підтримці Європейським банком реконструкції та розвитку муніципальних проєктів (а їх нині 35 у 19-ти великих містах наших містах).  Найбільший обсяг інвестицій спрямовується у розвиток громадського транспорту. Далі йдуть теплозберігання, сміттєпереробна сфера, енергоефективність і водопостачання.

Звичайно, західні фінансові інституції зацікавлені  у тому, щоб в Україні був сприятливий “клімат” для вкладання коштів – без корупційних ризиків, без гальмування роботи підприємств, за спрощеними дозвільними процедурами. Яка ситуація сьогодні? На цьому акцентував увагу у своїй презентації виконавчий директор Національного експертно-будівельного альянсу України Oлександр Пєтушков.

За його словами, основною метою реформи будівельної галузі є мінімізація корупції у будівництві. Цьому сприятиме в тому числі “Е-система”, зокрема упорядкування та публічний доступ до даних в електронному форматі: Єдина державна е-система у будівництві, включно з е-кабінетом забудовника.

Зрештою, ініціатива теж може мінімізувати корупційні прояви, прибравши людський чинник, а також пришвидшити отримання потрібних документів у будівельній сфері.

Одним із ключових завдань також є ефективний захист інвесторів. Йдеться в першу чергу про удосконалення законодавчого регулювання та унормування відповідальності забудовника перед інвесторами у нерухомість.

Так, вітчизняна будівельна галузь прагне стати європейською. Тому посилено впроваджує європейські норми в будівельну галузь (ось ще одна визначальна ознака часу).  Олександр Пєтушков конкретизував ситуацію на цьому напрямку. Отож йдеться про:

• прийняття та реалізацію Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods);
• практичне втілення положень Регламенту (ЄС) № 305/2011 (Регулювання будівельних виробів), який вже імплементований до українського законодавства;
• запровадження нових, науково обґрунтованих методів встановлення вимог до будівельних об’єктів (перехід на параметричний та цільовий метод нормування у будівництві);
• формування ринкових принципів оцінки ризиків інвестиційної діяльності в будівництві, що включає взаємодію з міжнародними страховими організаціями;
• комплексне оновлення нормативних актів технічного характеру у будівництві за новими методами.

Протягом наступних п’яти років буде актуалізовано чинну нормативну базу в цілому шляхом перегляду не менше 75% державних будівельних норм (щорічно орієнтовно по 15%), в яких будуть запроваджені параметричні вимоги до об’єктів будівництва шляхом встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об’єкта нормування, а також усунені правові норми та корупційні чинники.

Ніхто не стверджує, що Україні буде легко торувати шлях до Європи. До того ж і пандемія вносить свої корективи. Торік внутрішні проблеми й пандемія коронавірусу обвалили динаміку житлового будівництва у нашій країні. На цьому фоні розпочата у березні 2020 року програма «Велике будівництво» змогла “витягнути” показники інфраструктури й меншою мірою – нежитлового будівництва.

У підсумку в минулому році обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 4% (в 2019-му – на 23,6%). Галузь змогла вийти в «плюс» лише наприкінці року лише завдяки інфраструктурі, зростання в якій становило одразу 14,8% (у 2019-му – 27,7%) – до 120,6 млрд грн., наголосив у своїй презентації Олександр Пєтушков.

А драйвером інфраструктури стало «Велике будівництво» і, зокрема, витрати на автошляхи, де обсяг будівельних робіт склав 61,8 млрд грн.

Лідерами серед регіонів України стали:
✅м.Київ
✅Одеська
✅Дніпропетровська
✅Харківська
✅Львівська
✅Київська
✅Вінницька області
(обсяги по цих областях склали близько 70,5%).

Найбільші темпи зростання протягом року продемонстрували Хмельницька, Одеська та Донецька області.

Які ще ключові чинники впливають на галузь? Наприклад іпотека. Порівняно з країнами Європи в Україні досить висока відсоткова ставка за кредитом (в середньому 15% у гривні). Наприклад, у сусідній Польщі такий показник на рівні 3−4%. Тому купівля житла в іпотеку в Україні не користується попитом серед населення.

Важливо, що у 2020 році ставки за кредитом зменшили до 10%. Проте часто такий відсоток пропонується лише на перший рік, а на другий та подальші роки він зростає до 15%. Тому сьогодні та в майбутньому переважатиме участь покупців у партнерських програмах, що пропонує забудовник спільно з тим чи іншим банком, наголошують експерти.

Так, іпотека з низькою ставкою мотивувала б населення до активного вкладання коштів у нерухомість. Однак, крім цього, необхідні законодавчі й деякі інші зміни, наприклад, зменшення першого внеску, який сьогодні, залежно від банку, варіюється в межах 20−40%.

Як відомо, з березня 2021 року в країні має запрацювати держпрограма «Доступна іпотека» зі ставкою до 7%. Також до червня в Кабміні обіцяють впровадити нову програму фінансового лізингу та іпотеки вже під 5%.

Будемо оптимістами: Україна чекає появи на ринку нових західних інвесторів, обіцяє їм максимум сприяння. Днями офіційний портал Кабінету Міністрів  повідомив, що 28 квітня Уряд прийняв розроблену Мінрегіоном постанову, якою затверджується Перелік категорій будівельної продукції.

Це перший акт Кабінету Міністрів України, направлений на практичну реалізацію положень Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує в Україні положення Регламенту (ЄС) №305/2011 Європейського Парламенту і Ради та встановлює гармонізовані з європейськими умови розміщення будівельної продукції на національному ринку.

«Зроблено перший крок у напрямку практичної імплементації європейських умов розміщення на ринку будівельної продукції України, яким створено умови для впровадження на ринку нової, інноваційної будівельної продукції, а також забезпечено недопущення на український ринок неякісних, фальсифікованих будівельних матеріалів та виробів», – сказав міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Нагадаємо, відповідно до Закону, прийнятого Верховною Радою України у вересні 2020 року, від 1 січня 2023 року будівельна продукція може розміщуватись на ринку лише за умови проведення контролю виробництва на підприємстві, складання декларації та нанесення відповідного маркування. Цим виробник або імпортер/розповсюджувач продукції бере на себе відповідальність щодо її якості та безпечності для споживачів.

Методи та критерії оцінки показників якості будівельної продукції, а також необхідні відомості технічного характеру щодо контролю виробництва на підприємстві визначаються у регламентних технічних специфікаціях, зокрема національних стандартах, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам.

Водночас для будівельної продукції, зокрема, нової, інноваційної, для якої відсутні відповідні стандарти, законом передбачено процедуру оцінки технічної прийнятності продукції.

До речі. У галузі будівництва зайнято 312,3 тис. осіб (3,6 % від загальної кількості зайнятих працівників у суб’єктах господарювання за усіма видами економічної діяльності). Для порівняння: в країнах ЄС цей показник коливається від 4,5 % до 6,5 %.

Фото: Укравтодор

Сообщение Будівельний ринок України показав нові можливості для німецьких компаній появились сначала на Український репортер.

З 1 березня в Україні повинна почати роботу багаторазово анонсована «Доступна іпотека» під 7%. З одного боку, цього чекають і люди, і забудовники, і банки. З іншого — чи буде програма дійсно доступною і чи виправдає настільки високі очікування?

Більше 1 млн. українських сімей не мають власного житла або потребують поліпшення житлових умов. На жаль, навіть половина з них, швидше за все, не зможе скористатися дешевою іпотекою, зважаючи на несприятливі економічні умови. Але дорогу здолає той, хто йде, і якщо хоча б 1000 сімей на рік зможе обзавестися квартирами, гра варта свічок, – пише НВ.

Як заявив нещодавно президент, справжній іпотечний бум країна отримає, коли відсоток за кредитами буде на рівні 5%. Але це в планах на майбутнє, поки ж мова йде тільки про 7%. Та й їх ще потрібно впровадити на практиці.

На сьогодні кількість договорів на покупку квартири в іпотеку на первинному ринку нерухомості становить 3−5% від загальної кількості угод. При цьому, за даними Нацбанку, за минулий рік обсяг іпотечних кредитів склав 3,8 млрд. грн.

Питання здешевлення іпотечних кредитів у різних іпостасях має довгу історію. В якісь роки вона працювала під назвою «Доступне житло», і держава компенсувала 13% річних. Але закінчилися гроші — програма згорнулася. Чи не станеться так і цього разу?

Буквально недавно був прийнятий документ, який значно розширює коло осіб, які можуть стати учасниками програми. Якщо раніше взяти дешеву іпотеку від держави могли тільки ті, хто стоїть на черзі або є бюджетником, то в лютому ці норми були скасовані. У підсумку, купити квартиру на умовах 7% іпотеки може будь-який громадянин країни за умови, що у нього немає власного житла і є належний дохід.

Іпотека під 7%, на мій погляд, може виявитися не настільки привабливим інструментом, як здається. Згідно з умовами програми, людина бере кредит на житло під відсоток, пропонований банком. Припустимо, це 20%. У свою чергу, держава зобов’язується покрити різницю, щоб людина виплачувала свої 7%. У нашому передбачуваному випадку держава повинна буде щомісяця покривати 13%. І все б добре, але останні роки показали, наскільки нестабільним може бути те, що відбувається. І якщо раптом трапиться щось непередбачене, то людині самостійно доведеться погашати свої 20%. Чи всі сім’ї, які розраховують на дешеву іпотеку, готові до такого перебігу подій? Обов’язково повинен бути механізм, за яким людина зможе відіграти назад. Бо чим більше інформовані будуть потенційні учасники «Доступного житла», тим вище буде рівень довіри до програми.

Передбачається, що за компенсацію фінансової частини за програмою «Доступна іпотека» відповідатиме Фонд розвитку підприємництва. У бюджеті на поточний рік для Фонду, який займається ще й програмою «Доступні кредити 5−7−9%», закладено 2 млрд. грн. При цьому важливо відзначити, що визначено лише сім банків в Україні, які зможуть видавати відповідні дешеві іпотечні кредити.

У всьому світі іпотека є найпоширенішим і найдоступнішим механізмом покупки власного житла. Якщо взяти сусідню Європу, то там іпотечний кредит можна взяти в середньому під 1,5% річних. Саме завдяки доступності майже 30% європейців вже придбали житло в іпотеку.

Важливо відзначити, що дешеві іпотечні кредити — це не тільки для людей. Це благо і для економіки. США змогли оговтається після Великої депресії 1930-х років саме завдяки розвитку механізмів іпотечного кредитування. І сьогодні Штати мають близько 18% валового національного продукту від розвитку ринку нерухомості та розвитку будівельної галузі.

Чи може Україна повторити цей досвід по-своєму? Звісно так. Більш того, потрібно робити все можливе, щоб не тільки впровадити програму дешевої іпотеки, але й підвищити довіру людей до банківської системи. На виході виграють всі.

Сообщение Іпотека під 7 відсотків: чи виправдаються очікування людей? появились сначала на Український репортер.