Про це повідомляє AP.

Понад 50 гуртів, усі виконавці яких використовували свою музику для вираження незгоди з урядом Орбана, виконали по одній пісні під час семигодинного “концерту, що руйнує систему”.

Натовп, що здебільшого складався з молоді, часто вибухав антиурядовими скандуваннями, зокрема “Ruszkik haza!” (“Росіяни, йдіть додому!”). Це був рефрен з угорської антирадянської революції 1956 року, який набув нового значення, на тлі того, як Орбан налагодив дедалі тісніші відносини з Москвою.

Одна з учасниць концерту сказала, що її привабили на захід деякі з її улюблених виконавців, але найголовнішою метою концерту було прагнення змін.

“Я слухаю цих виконавців щодня. Але зараз найважливіше тут – це політична мета. Я вважаю, що важливо показати, скільки з нас думають так само, скільки з нас вважають, що час цієї системи минув і настав час для змін”, – сказала вона.

Група, яка організувала захід, – “Рух громадянського опору” – зазначила, що кожна пісня, яку мали виконати, була “критичною щодо корумпованого режиму” і мала на меті “продемонструвати широким масам виборців та змусити їх усвідомити, що епоха безкарності закінчилася”.

Серед виконавців у п’ятницю були одні з найпопулярніших угорських артистів: співак Азарія, репери Beton.Hofi та Krúbi, а також альтернативні рок-гурти Quimby та Ivan and the Parasol.

Останні опитування перед парламентськими виборами в Угорщині показують, що опозиційна партія “Тиса” Петера Мадяра випереджає “Фідес” прем’єр-міністра Віктора Орбана на 9, 11 та 13 відсоткових пунктів у різних категоріях.

Сообщение У Будапешті понад сто тисяч людей зібралися на акції проти Орбана появились сначала на Український репортер.

Про це пише видання Hirado.

У партії Орбана підкреслили, що рішення Карачоня вони сприйняли як провокаційне, особливо на тлі останніх заяв президента України Володимира Зеленського, які у «Фідес» оцінили як загрозливі. Там нагадали, що Угорщина відмовилася підтримувати прискорений вступ України до ЄС, що є особливо чутливим питанням для українського лідера.

«Що робить керівник міста, коли його народ піддається погрозам і шантажу з боку іншої країни? Відповідь проста: він підсвічує один із найвідоміших мостів у кольори держави, що загрожує», — заявив Бела Радич, представник фракції правлячої партії. Він додав, що Ланцюговий міст мав би залишатися підсвіченим у кольори угорського прапора — червоний, білий і зелений, особливо у день, коли Україна нібито «погрожувала країні».

Критика Бели Радича була доповнена заявами інших політиків. Александра Сенткіраї, лідерка фракції у Будапешті, також різко висловилася проти дій мера. Вона підкреслила, що в день, коли український президент нібито погрожував Угорщині, підсвічування міста у кольори України виглядає як «ганьба». За її словами, перед тим, як демонструвати підтримку іноземній державі, мер мав би забезпечити належне функціонування міського транспорту та безпеку громадян, адже останнім часом у Будапешті фіксують вибухи автобусів, поширення щурів та інші проблеми.

Сенткіраї додала, що можна дотримуватися глобалістських або ліберальних цінностей, але «не можна нехтувати фундаментальними інтересами угорських громадян».

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна завжди підтримувала дружбу з Угорщиною. А тепер ці відносини залежить від позиції офіційного Будапешта.

Сообщение У Будапешті розгорівся скандал через підсвічування мосту українськими кольорами появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у посольстві України в Угорщині.

Як зазначили у посольстві, побачити, як Ланцюговий міст у Будапешті підсвітять кольорами українського прапора можна буде у суботу, 24 серпня, орієнтовно з 20:00 до 23:00 за центральноєвропейським часом.

У посольстві додали, що це стане проявом солідарності та підтримки України.

Напередодні стало відомо, що фінський уряд в суботу підніме українські державні прапори з нагоди Дня незалежності України.

Нагадаємо, у Гельсінкі піднімали українські прапори до 2-ї річниці повномасштабної війни Росії проти України.

Сообщение У Будапешті підсвітять кольорами українського прапора відомий міст до Дня незалежності появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Після опрацювання бюлетенів з усіх дільниць Корачонь набрав 47,53% (371 467 голосів), а його головний опонент Давід Вітезі, якого підтримує уряд – 47,49% (371 143 голоси). 4,98% проголосували за Андраша Грундтнера.

Це означає, що Корачонь переміг на виборах мера з 324 голосами.

Окрім дійсних голосів, було також 24 589 недійсних. Давід Вітезі ще до оголошення результату голосування заявив, що вважає за необхідне провести перерахунок саме через велику кількість недійсних бюлетенів.

Корачонь здавався безальтернативним кандидатом на перемогу ще до ранку п’ятниці. Однак за два дні до виборів кандидатка від партії “Фідес” Александра Сенткіралі зняла свою кандидатуру на користь Вітезі і головна боротьба розгорнулась між Корачонем і Вітезі. Давіда Вітезі від початку перегонів вважали кандидатом лояльним до влади, хоча його висунула опозиційна партія Зелених LMR. Ще у березні Європейський альянс Зелених призупинив членство LMR через їхню співпрацю з антидемократичним режимом Орбана.

Вітезі обіймав посаду міністра транспорту в п’ятому уряді Орбана протягом короткого часу з травня по листопад 2022 року.

Корачонь після того, як Вітезі оголосив про висунення своєї кандидатури в березні, постійно стверджував, що у “Фідес” було два кандидати – Сенткіралі та Вітезі. Сенткіралі заперечувала усі новини про плани зняти свою кандидатуру до останнього. Зрештою вона закликала своїх виборців проголосувати за Вітезі.

Нагадаємо, Корачонь приїздив до Києва на початку 2023 року разом з трьома іншими мерами “Вишеградської четвірки”.

Він, зокрема, відвідував місця російських воєнних злочинів у Бучі. На початку повномасштабного вторгнення рф Корачонь підіймав прапор України над мерією Будапешта.

Сообщение Мер Будапешта, який підтримує Україну, виграв вибори з перевагою у 324 голоси появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє румунське видання Jurnalul National.

Французька збірна грала в столиці Угорщини Будапешті в минулу суботу вдень, але, за даними видання, шість колег по роботі сіли на рейс того ранку, який приземлився на відстані 800 кілометрів від місця проведення матчу, у столиці Румунії Бухаресті.

Вболівальники зрозуміли свою помилку лише після того, як прибули до Бухареста за кілька годин до початку матчу. Вони приїхали в Бухарест з українськими вболівальниками, яких зустріли в аеропорту. При цьому ані румунські прапори, ані мова, якою розмовляли працівники аеропорту не змусили їх задуматися, чи в те місто вони приїхали.

“Ми думали, що це угорські вболівальники, які їдуть на гру, і ми слідували за ними, думаючи, що вони точно знають дорогу до стадіону”, – сказав один з уболівальників Франції журналісту Jurnalul National.

Українці були в Бухаресті цілком коректно, напередодні фінальної гри групи С проти Австрії на “Національній Арені”, яка мала відбутися ввечері в понеділок.

В результаті французькі вболівальники були змушені дивитися матч по телевізору. При цьому вони вирішили і далі лишитися в Румунії до наступного матчу збірної у середу.

“Нам слід більше знати про Європу”, – визнав один з вболівальників, який зізнався, що до цього випадку і справді не знав різниці між Бухарестом і Будапештом.

Читайте також:

• Євро-2020: Україна виходить до 1/8 фіналу, допомогла Швеція

Сообщение Французькі вболівальники переплутали Бухарест з Будапештом і пропустили матч своєї збірної появились сначала на Український репортер.

Повідомляється, що автобус Setra з номерами ВХ3719ВА, який прямував з Хмельниччини, поблизу угорської столиці на швидкості в’їхав у обмежувач висоти, заввишки 3,65 метра. Внаслідок зіткнення машині практично відірвало весь другий поверх.

В автобусі подорожувало майже півсотні пасажирів. Повідомляється про 27 поранених, серед них 8 – з тяжкими травмами. Чотирьох травмованих довелося вирізати рятувальникам.

Поліцейські заарештували водія автобуса, 52-річного громадянина України.

Сообщение В Угорщині потрапив у ДТП автобус з українськими туристами появились сначала на Український репортер.

Що ж означає «синдром Аттіли»? Гадаємо, вам буде цікавим це дослідження.

Не хтось там сумнівної репутації, а визнаний польський історик Мацей (Матвій, коли по-українському) Стрийковський повідав із ХУІ ст. для майбутніх поколінь, що за одні угри і як вони опинилися в Європі. Уславлений у себе на батьківщині й відомий у світі вчений епохи Відродження надрукував 1582 р. у місті Кролевці (Крулевці за польською вимовою. – В. П.), яке після захоплення його хрестоносцями стало Кенігсбергом, а тепер – Калінінград, головну працю свого життя під назвою, коли перекласти буквально, «Кроніка Польська, Жмудська, Литовська і всієї Русі».

Отже, свідчення від автора про події, які вжахнули й перекроїли Європу:

«Року Божого 401 повстав Аттіла, званий Бичем Божим, котрий вийшов від ріки Югри… У той час везли з Британії королівну на ім’я Орсула віддавати заміж за сина англійського короля. При цій королівні було 11 тисяч дівчат. Аттіла вбив королівну і всіх тих 11 тисяч дівчат при ній… Потім обійшов Французький та Італійський край і пішов морем до Хорватського краю. Там він вийшов з моря і силою взяв Хорватський край… збудував замок Будзин і назвався угорським королем…

А коли будував Будзин та обводив мур навколо міста, вбив свого третього брата Бледу, а сам королював у всьому Угорському краю та підкорив під свою владу багато держав, загарбавши їх, і як спочатку переслідував християнство, так і осівши в тій державі, в жодній зі справ не змінив свого наміру, а став ще більшим переслідувачем християн…» /Мацей Стрийковський. Літопис Польський, Литовський, Жмудський і всієї Руси. // Львів, 2011. // С. 116-117./

Перед тим у розділі про походження різних народів таке повідомлення:

«…Угри, названі так від ріки Угри, або Югри, що є в Московській державі. І, переправившись через ріку Волгу, вони розгромили готів… Потім… прибули до Панонії (римської провінції. – В. П.) … і, вдруге вигнавши готів з Панонії та кілька разів розгромивши дощенту римські й німецькі війська… силою захопили і заселили всю Панонію, яку від своєї батьківщини Югарії, з якої вийшли, або ріки Угри й від свого імени назвали Югарійським й Угорським краєм. І сьогодні москва і русичі звуть їх уграми, поляки – венграми, латиняни – гунгарами, а самі себе називають мадярами, а турки ж іменують їх мадзерами і т. д.» (Там же. – С. 73).

За дослідженнями сучасних істориків, чисельне об’єднання кочовиків утворилося в ІІ-ІУ віках у Приураллі з тюркомовних хунну й місцевих угрів і сарматів. Масовий рух цього збору на Захід з 70-х років ІУ ст. спричинив так зване Велике переселення народів. Не уявити, перед якою страшною загрозою опинялася Європа – бути ввергнутою в безпросвітну дикість і звіряче варварство.

Певно, щоб дохідливіше сказати про жахіття, М. Стрийковський увів у прозовий текст поетичні відображення того, що витворяв Аттіла:

Повернувсь до угрів та вбив Буда, свого брата,
Що Сікамбрію посмів власністю назвати.
Будзином її однак досі іменують,
Де, (ох, угри!) ось тепер турки владарюють.

Потім до Італії міць мечів направив,
Стирію, Каринтію, Істрію скривавив,
У Далмації міста розорив, твердині,
Жертв і шкоди не злічить – ні тоді, ні нині.

Як до Аквілеї вже його рушили обози,
Полководець римський перестрів з військом на дорозі,
Та Аттілова орда смілих постинала.
Тричі й кесаря громив Валентиніана.

Тож венети, рід котрих від троянців, з Трої,
До Адріатичного подалися моря.
Там Венецію на островах славну збудували,
Інші також де могли, там і рятувались.

В Аквілею, щоб узять, двинув силу незліченну,
Розоряв довкруг, палив волості дощенту.
Довго місто облягав, добував твердиню,
Штурмував, вигадував хитрощі предивні.

Виявивсь міцним горіх, був би відступився,
Аж лелека, як віщун, в небі появився.
Голих діточок своїх він виносив з міста,
Бо ж кінець передчував: що ні пить, ні їсти.

Вмить Аттіла зміркував, лави підкріпивши
Та круг мурів вогнища з сідел розпаливши,
Безперервно нападав, кидав свіжі сили.
Тридцять тисяч та ще сім, місто взявши, вбили…

Все в Італії здобув завойовник грізний,
Там «O, Dio!» (О, Боже! – В. П.) лементують слізно…
Вже й на Рим був посягнув, та Лев, світлий папа,
Злий той умисел одвів, зупинив той напад.

Хоч Аттіла й завернув, та вбивав і нищив,
Все ховалось перед ним, як підходив ближче…
/Там же. – С. 121 – 122/.

В назві нинішньої угорської столиці Будапешт – спомин про замордованого Аттілою його рідного брата на ім’я Буда. Замордувати та опанувати всю Європу гунам не вдалося. 451 р. об’єднані сили різних європейських народів на Каталаунських полях у Франції дали достойну відсіч загарбникам. Після наглої смерті Аттіли 453 р. великий союз кочових племен розпався. Пришельці з Приуралля, коли вдатися до літописного вислову, «згинули, як обри». Зачепилися лише там, де нині Угорщина.

Українська земля натерпілася як від орд Аттіли в давнину, так і від їхніх нащадків за пізніших часів. У березні 1939 р. угорські агресори жорстоко задушили проголошену президентом Августином Волошиним Карпатську Україну. Нелюди полювали на юнаків і молодших чоловіків, здатних тримати зброю, мордували, по-звірячому розправлялися. Шістсот схоплених передали на Ворітському (Варецькому) перевалі полякам, а ті одразу ж, вдосвіта, розстріляли захисників одвічної материзни, оборонців своєї справіку рідної землі.

Знову ж таки в березні, та вже 1943 р., угорські жандарми знищили дощенту Корюківку на Чернігівщині. Стерли з лиця землі союзники Гітлера 1390 будівель. Розстріляли, спалили, знищили понад 7 тисяч місцевих жителів. Це жахіття увійшло в історію як найбільш масова розправа над мирним населенням під час Другої світової війни. Найбільш масове побоїще й найбільш замовчувана трагедія в новітній історії Європи. Це при тому, що за кількістю жертв Корюківка в 45 разів перевищує білоруську Хатинь, в 41 – чеську Лідіце, в 12 – французький Орадур…

І ось у наш час та ж Європа наражається на синдром Аттіли. Знаходяться ті, що не гребують успадковувати «подвиги» «руйнівника Європи». Позирають вовком, щоб урвати щось від правічної української землі. Претензії не лише до України, а й до Словаччини, Румунії. Маніакальні зазіхання перекроїти усталені, утверджені міжнародними угодами кордони.

Якби Аттілі не було дано належної відсічі на Каталаунських полях, то не знати, в якому б чаду задихалися дотепер не тільки Італія, Франція, Хорватія тощо. Тож так само, як і 451 р., необхідно протистояти посяганням зажерливих диктувати країнам Європейського Союзу, щоб удовольнили забаганки на вигоду загребущого.

Вадим ПЕПА, письменник

Малюнок Олега СМАЛЯ

Сообщение Cьогодні Європа наражається на синдром Аттіли появились сначала на Український репортер.