У селі Плоскому Броварського району на Київщині жорстоко побили і пограбували поважного чоловіка – Героя Соціалістичної Праці, орденоносця, багаторічного директора Держплемзаводу «Плосківський» Петра Феодосійовича Волоху. Проте нападників не затримали.

Кореспондентка «Українського репортера» виїхала на місце, щоб з`ясувати обставини нападу на 77-річного чоловіка і його дружину, почути версії односельців щодо цієї справи.

На автобусній зупинці журналістці вдалося познайомитися з жителькою села, пенсіонеркою, яка назвалася Ніною. Вона розповіла, що, найвірогідніше, Петра Волоху пограбували і катували у зв`язку з тим, що його донька нещодавно продала великий будинок у Броварах (жінка назвала його віллою). Про це знали, і цілком можливо, що така інформація могла дійти до людей, пов`язаних із криміналом, або до тих, хто має “своїх” працівників у нотаріальних конторах чи банках.

Причетність місцевих жителів до побиття і пограбування Петра Волохи плосківчанка Ніна зовсім відкидає, хоча і зізнається, що в селі, на її думку, колишнього директора держплемзаводу не любили, адже він не розпаював землю, залишивши її у власності держави, тобто племінного заводу «Плосківський», який наразі майже банкрут. Нині у Плоскому живуть в основному люди похилого віку, які просто не здатні на такий злочин.

З усього видно, що до злочину ретельно готувалися. Сталося це 28 лютого о восьмій годині вечора. Отже, версії від односельців.

Петро Феодосійович вийшов із будинку, щоб погодувати собаку (пес у нього дуже великий і злий, але його якось знешкодили, можливо, електрошокером, а ще двір обгороджений високим парканом), у цей час до господаря дому і підійшли троє чоловіків у масках…

Люди кажуть, що у будинку Петра Волохи є сейф, в якому господар зберігає свої заощадження. Тож цілком вірогідно, що там могли бути і гроші, виручені донькою від продажу нерухомості. Проте бандити прорахувалися. В сейфі вони знайшли зовсім незначну суму. Тож грабіжники зв`язали дружину Петра Феодосійовича Лідію Євгенівну і залишили в окремій кімнаті, а господарю дісталося сповна. Його били і палили праскою, намагаючись випитати, де ж гроші.

Петро Феодосійович через деякий час втратив свідомість, і таким чином зловмисники задовольнилися тим, що було в сейфі, а ще забрали нагороди господаря і втекли. Дружина Петра Волохи якось розв’язалася і пішла до сусідки попросити, щоб та зателефонувала доньці (мобільні телефони, найімовірніше, у них також забрали).

Цю ж версію, звичайно, з низкою суттєвих подробиць, підтвердила і Плосківський сільський голова Лідія Димчук. Очільниця села розповіла, що справді Петра Феодосійовича побили і пограбували. Проте невідомо, хто це зробив. Не знають односельці і про самопочуття та місце перебування постраждалого. Дізнатися про це ніхто не може, бо Волохи живуть одноосібно, ні з ким не спілкуються, ніхто до них не ходить, і вони нікого не відвідують. Навіть коли сталася така прикрість з Петром Феодосійовичем, то його дружина відразу не сказала про це сусідці, а лише попросила дати можливість подзвонити доньці. Все стало відомо лише згодом.

Лідія Димчук відкидає версію про те, що Петра Волоху пограбували місцеві, проте впевнена, що вчинили напад на колишнього очільника держплемзаводу “Плосківський” з чиєїсь подачі. Грабіжники добре знали, куди і до кого вони йдуть. Напередодні злочину люди бачили, як до вулиці, на якій мешкає родина Волох, під`їхало авто з ознаками таксі, тобто з шахматкою зверху, і зупинилося у затишному місці, де або закохані стоять, або відпочивають плосківчани з пивом чи міцнішими напоями. Найімовірніше, що на ньому і приїхали злочинці. Щоб не впадати в око сусідам Петра Волохи, добиралися до його оселі пішки…

Сільський голова розповідає, що з того часу вона цікавилася тим, як почуваються Петро Феодосійович і його дружина. Цікавилися цим і представники місцевих ЗМІ. Очільниця села навіть попросила співробітницю показати журналістам, де живуть Волохи. Однак до них із двору ніхто не вийшов.

Не захотіла спілкуватися з представниками преси і сусідка Петра Волохи, з будинку якої дружина телефонувала доньці. Останнім часом про те, удома господарі чи ні, сусіди здогадуються лише по світлу, яке горить у будинку ввечері, а ще інколи бачать, як ходить по двору Лідія Євгенівна. Петра Феодосійовича останнім часом ніхто ніде не зустрічав. Проте плосківчани думають, що якби щось із ним трапилося, то село б про це дізналося. А так вважають, що просто люди налякані, ніяк не можуть оговтатися. Навіть не беруть слухавку, коли їм дзвонять на стаціонарний телефон.

Взагалі останнім часом, розповідає сільський голова, злочини в селі почастішали. Уже після побиття і пограбування Петра Феодосійовича Волохи, на початку березня, зловмисники підпалили тюки з сіном жителя Плоского, депутата сільради, який користується авторитетом в односельців, Миколи Жмурка. Можливо, це пов`язано з тим, що пропонують Плоске об`єднати в одну територіальну громаду із селом Велика Димерка, а в селі цього не хочуть, і багато депутатів сільської ради – теж…

Місцевий мешканець, пенсіонер Микола (на жаль, люди бояться називати свої прізвища) вважає, що і побиття з пограбуванням Петра Волохи – це також справа рук великодимерців. Адже, як би там не було, попри всі образи на колишнього директора Держплемзаводу, люди все ж таки інколи дослухаються до його думки, а Петро Феодосійович також не є прихильником об`єднання в одну територіальну громаду із Великою Димеркою.

І взагалі плосківчани вважають, що в їхньому селі почастішали випадки серйозних злочинів якраз після того, як жителів Плоского почали активно «запрошувати» до Великої Димерки. Адже раніше хоч і траплялися дрібні правопорушення, та до підпалів, грабунків і катувань все ж таки не доходило.

Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Розбійники в маєтку Героя Соцпраці. Подробиці появились сначала на Український репортер.

В останній день зими, 28 лютого , у селі Плоскому Броварського району на Київщині троє молодиків у масках увечері увірвалися до будинку відомої далеко за межами Броварщини людини — Героя Соцпраці, орденоносця Петра Феодосійовича Волохи, який понад 40 років успішно керував держплемзаводом “Плосківський”.

Того вечора 77-річний чоловік був вдома разом з дружиною Лідією Євгенівною. Їхні дві доньки проживають окремо від батьків — одна в Броварах, друга — в Києві. Бандити зв`язали господарів дому. Потім протягом близько двох годин знущалися над літнім чоловіком — били його, припікали праскою, аж доки Петро Феодосійович не втратив свідомість. Тоді грабіжники забрали гроші та ордени і зникли.

Лідія Євгенівна, зумівши розв’язати руки, побігла до сусідки і попросила зателефонувати доньці.

Через деякий час до оселі Волохи прибули працівники поліції та швидкої допомоги. Петра Феодосійовича привезли до Броварської райлікарні о першій годині ночі. У нього стався серцевий напад, кілька днів чоловік перебував у реанімаційному відділенні.

Кореспондентка “Українського репортера” зателефонувала до Плосківської сільської ради, щоб поцікавитися, як нині почуває себе Петро Феодосійович, але, на жаль, там ніхто не брав слухавку.

Як повідомив нашій редакції керівник прес-центру Головного управління національної поліції України в Київській області Микола Жукович, випадки розбійних нападів на оселі громадян на Київщині трапляються близько двох разів на тиждень.

На жаль, не завжди знаходять злочинців. Щодо нападу на Петра Волоху і його дружину розпочато кримінальне провадження, триває слідство. Подробиці його не розголошуються, проте Микола Жукович зауважив, що найвірогідніше грабіжників хтось спеціально навів на оселю Петра Волохи, адже будинок у нього скромний, такий, що хтось сторонній і не здогадався б, що у господарів є гроші чи інші цінності.

Алла ТОПЧІЙ

Сообщение На Броварщині побили і пограбували Героя Соцпраці появились сначала на Український репортер.

Ми побували у Красилівці. Намагалися з`ясувати, чому тут не можуть порозумітися із місцевою владою. Серед причин – недостатня роз`яснювальна робота серед населення, зведення рахунків між певними групами мешканців села.

Що кажуть у селі? Ще 2015 року на сесії сільрада ухвалила рішення про об`єднання Красилівки в одну територіальну громаду з селом Калинівкою. І ось з невідомих причин 13 жовтня минулого року сесія сільради рішення про приєднання до Калинівки визнала таким, що втратило чинність. А через два тижні, 28 жовтня 2016 року, Красилівська сільрада приймає пропозицію щодо приєднання до Великодимерської територіальної громади. А чи хоче цього громада села? Як запевняють сільські активісти, ніхто її про це не питав. Не було ні громадських слухань, ні зборів села.

Щоправда, депутати опитували жителів Красилівки, в якій територіальній громаді вони хочуть бути. Але опитування охопило лише 42,7 відсотка виборців. Результати його сумнівні, бо нібито 95 відсотків опитаних виявили бажання приєднатися до територіальної громади, центром якої є село Велика Димерка. А насправді люди хочуть, щоб їхнє село належало до територіальної громади Броварів, бо ж місто це набагато ближче до Красилівки.

Крім того, красилівці турбуються про ефективне медичне, соціальне обслуговування села, хвилюються, чи не доведеться їхнім учням ходити до школи за понад десять кілометрів тощо. Та й узагалі не розуміють, як це влада, тобто сільські депутати на чолі з головою, можуть без відома громади змінювати свої рішення як їм заманеться. То вони йдуть до Калинівки, то до Великої Димерки. І ніхто не спитав думки простих жителів села. А вони, виявляється, хочуть бути в одній територіальній громаді з Броварами. Тож і почали вимагати, щоб сільрада скасувала рішення про приєднання Красилівки до Великої Димерки.

Це питання було винесено на засідання чергової сесії Красилівської сільради, яка відбулася 23 січня нинішнього року. Крім сільського голови Раїси Нагібіної та депутатів, на ній були присутні виконувач обов`язків голови Броварської райдержадміністрації Юрій Плакся, депутат обласної ради Олег Кищук, голова Великодимерської сільської ради Анатолій Бочкарьов, депутати райради. Проте, попри бажання частини жителів села визнати рішення сесії сільради про входження Красилівки до Калинівської громади таким, що втратило чинність, цього зроблено не було. Та й не могло бути, адже виявляється, чинним законодавством таке не передбачено.

А як же тоді виглядає ситуація, що склалася з Калинівкою, коли вже нібито й надумала красилівська влада об`єднуватися з цим населеним пунктом в одну територіальну громаду, а потім раптом передумала?

Насправді ж, як розповіла сільський голова Раїса Нагібіна, це не вона раптом передумала об`єднуватися з Калинівкою, це в Київській обласній державній адміністрації визнали таке територіальне об`єднання неперспективним. А з Броварами об`єднатися в одну територіальну громаду Красилівка не може, оскільки між ними немає спільних територіальних меж, тож таке об`єднання можливе або через Калинівку, або через Требухів.

Звинувачення в тому, що сільський голова і депутати не прислухалися до думки своїх односельців, Раїса Леонідівна також відкидає, адже було проведено опитування майже всіх мешканців села, і більшість погодилися з доцільністю приєднання до громади Великої Димерки. Та й узагалі люди, які звинувачують її та депутатів в одноосібному, волюнтаристському прийнятті рішень на користь своїх інтересів, зводять у такий спосіб рахунки із нинішніми представниками місцевої влади. Десь вони перейшли їм дорогу, стали на перешкоді якогось сумнівного бізнес-плану тощо.

Таке цілком можливе, бо всім догодити не можна, завжди будуть незадоволені й такі, що завжди стоятимуть на своєму. І все ж таки невеличка групка осіб не могла б суттєво впливати на настрої громади, якби сільська влада більше працювала з красилівцями, не просто опитувала односельців, а проводила громадські слухання, збори села, інші публічні заходи. А ще варто було б запросити на зустрічі з громадою представників офісу реформ, які кваліфіковано відповіли б на питання, що хвилюють людей. Адже цілком природно, що будь-які нововведення, нехай навіть найпрогресивніші, насторожуватимуть.

Щоправда, сільський голова Красилівки Раїса Нагібіна запевнила, що остаточно питання щодо приєднання очолюваного нею села до Великодимирської територіальної громади ще не вирішено. Вона і депутати надолужать прогаяне й проведуть громадські слухання та інші заходи, які допоможуть знайти спільну мову з людьми.

Відеосюжет на тему об`єднання громад дивіться ТУТ

Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Красилівка на розпутті появились сначала на Український репортер.