“Воскресіння Христове – не символ і не легенда, але істина та реальність, яка ввійшла в людську історію і змінила її назавжди. Світло Христове, світло життя не просто колись, у давній час, засяяло через воскресіння Спасителя – через нашу віру в Христа воскреслого воно і нині стає для нас зброєю в боротьбі з темрявою віку цього. Сьогодні наш народ переживає тяжкий час війни. Але навіть у цих обставинах не згасає те, що становить основу людського життя – віра, надія і любов. Саме в цьому полягає глибинний сенс Пасхи: свідчити про те, що навіть після найтяжчих випробувань можливе відродження, а серце людини, яке не втрачає любові, стає місцем, де зростає оновлене безсмертне життя”, – йдеться у привітанні.

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зазначає: “Добрі побажання та слова надії на перемогу світла і правди нехай долинуть нині до всіх дітей України, де б ви зараз не були, і найперше – до наших героїв-захисників. Бажаю, щоби світле свято Христового Воскресіння збагачувало життя кожного своїм духовним сенсом, а Господь зміцнював усіх нас, дарував сили і мудрість для примноження добрих справ. Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його. Тож наповнимось цим світлом, нехай воно буде нам зброєю проти зла, яке неодмінно зазнає поразки та осудження, бо воістину ХРИСТОС ВОСКРЕС!”

Фото: ПЦУ

Сообщение “Щоби світле свято Христового Воскресіння збагачувало життя кожного своїм духовним сенсом”, -Митрополит Епіфаній появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба Православної церкви України.

«Ми молимося за наше доблесне військо і хочемо через ці паски поділитися Великодньою радістю з нашими захисниками», – сказав предстоятель ПЦУ.

Він наголосив: церква прагне, щоб військові відчули, що про них не забувають:

«Дякуємо всім, хто долучається до цієї доброї справи. Через згуртованість ми неодмінно переможемо, бо ми захищаємо тих, кого любимо, і Господь благословляє нашу справедливу боротьбу».

Сообщение Митрополит Епіфаній освятив паски для українських захисників появились сначала на Український репортер.

Один з найвідоміших німецьких письменників ХХ століття, учасник Першої світової війни Еріх Ремарк (1898–1970) говорив: «В темні часи особливо добре видно світлих людей».

Божественна знакова подія

У дописі зупинюся на Божественному дійстві, яке відбулося 7 січня 2023 рокуз нагоди православного Різдва Христового за старим Юліанським календарем, учасником якого я був. Зазначумудрістьі далекоглядність Священного синоду і Предстоятеля Православної Церкви України митрополита Епіфанія, які дозволили громадянам за їхнього бажання відзначити Різдво 25 грудня за новим Григоріанським календарем.

Допис має ментальний, духовний характер і невеликий екскурс в минуле, щоб глибше зрозуміти і усвідомити подію, яка сталася.

Дата 25 грудня (7 січня) вважається Днем народження Ісуса Христа. Історично достовірна дата народження Христа наразі невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли саме Він народився, що дає підставу окремим християнським течіям відмовлятися від святкування Різдва (це їх право).

Під час народження Ісуса Христа на небі зійшла Віфлеємська зірка, яка вказала на цю подію мудрецям зі Сходу, засвітивши «світові Світло розуму, Світло розуміння, Світло пізнання, Світло духовне…».

Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній під час урочистого різдвяного богослужіння в Києво-Печерській лаврі 7 січня звернувся до вірян із посланням, в якому, зокрема, зазначив (цитую):

“Різдво Твоє, Христе Боже наш, засвітило світові світло розуму…”, – чуємо ми нині слова святкового піснеспіву. Про яке світло йдеться? Чи лише про світло зірки, яка чудесно засяяла, вказуючи волхвам-мудрецям шлях до новонародженого Спасителя? Чи про інше світло, про яке говорить слово Євангелія: “Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерті, світло засяяло їм” (Мф. 4: 16)?

Світло розуміння, світло пізнання, світло духовне, несотворене, предвічне—це Сам Син Божий, Який воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став людиною. “У Ньому було життя, і життя було світлом людям” (Ін. 1: 4), – сповіщає нам євангеліст Іоан.

Світло божественної істини, світло правди, світло любові, які являє у Своїй Особі Христос, приносять мир, але мир цей— не безумовний, і настає він не сам собою. Він має умовою прийняття Христа, слідування за Ним, виконання Його заповідей. Тому не всі приймають Світло, яке засяяло, а є ті люди, які “полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі” (Ін. 3: 19); є ті, хто приймає Христа, і є ті, хто відкидають Його. “До своїх прийшов, – свідчить Євангеліє, – і свої Його не прийняли. А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути” (Ін. 1: 11 – 12).

Між темрявою і світлом не може бути єдності. Не може зло і добро бути прирівняне одне до одного і співіснувати в мирі. Праведність та гріх, свобода і рабська неволя не сполучаються одне з одним, але перебувають у боротьбі між собою. Тож для осягнення миру з Богом, для наповнення світлом благодаті кожна людина повинна вступити у боротьбу з темрявою, гріхом та злом, адже Сам Христос каже: “Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні” (Мф. 6: 24). І в іншому місці Син Божий проголошує: “Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує” (Мф. 12: 30).

Завдяки світлу ми здатні пізнавати та розуміти навколишній створений світ. Боговтілення, народження Сина Божого як Сина Людського є тим світлом, завдяки якому ми пізнаємо Всевишнього Бога, нашого Творця. Адже той самий євангеліст каже: “Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив” (Ін. 1: 18). Речі світу цього, коли перебувають у темряві, залишаються самими собою, і ми не бачимо їх, бо немає світла, яке б відкрило нам їхній вигляд. Бог предвічно є, але обмеженість наших здібностей до пізнання духовного світу та гріховна затьмареність наших розуму й почуттів ніби занурюють нас у темряву, через яку ми не бачимо Творця.

Син Божий стає тим Світлом, яке знищує темряву невідання, морок гріха, потьмарення від зла. Він сяє яскравіше за сонце, відкриваючи істинне богопізнання, тому і в піснеспіві нинішнього свята називається СОНЦЕМ ПРАВДИ».

Всі ці міркування особливо відлунюють у наших серцях у час найважчих випробувань війною, які переживає український народ. Ми не бажали цієї війни, як народ ми прагнули мирно жити, маючи порозуміння з усіма сусідами, але ворог лукаво й підступно порушив мир і вдерся на нашу землю, проливаючи кров, сіючи смерть, бажаючи знищити нашу державність і саму нашу українську ідентичність.

Понад три десятиліття тому ми вирвалися з багатовікового рабства, скинули ярмо, стали незалежними, розпочали будівництво власної суверенної держави. Ті, хто тримали нас у неволі, не змогли стерпіти наших досягнень і нашого успіху. Диявольські злоба та заздрість спонукали їх розпочати війну, але в ній вони обов’язково зазнають поразки, адже правда — на нашій стороні. А там, де правда, — там Бог, а з Богом — ми переможемо. З допомогою Божою наш народ уже досяг багатьох перемог, зруйнувавши плани кремлівського тирана швидко підкорити нас. Ми вже досягли МОРАЛЬНОЇ ПЕРЕМОГИ, адже всі люди доброї волі осуджують акти геноциду, терор і численні воєнні злочини, які російська імперія зла чинить на нашій землі.

І нині, в ці святкові дні, ми з особливим почуттям просимо Господа допомогти подолати супротивників, що принесли горе в наш дім, допомогти остаточно вигнати чужоземну навалу з української землі і завдяки перемозі правди утвердити справедливий та тривалий мир.

Святкуючи Різдво Христове, ми утверджуємося в переконанні, що так і буде, але водночас ми пам’ятаємо тих, хто захищає правду і свободу — наших воїнів, які зараз обороняють нас від російської агресії. Найтепліші молитви і найсердечніші побажання сьогодні лунають для наших новітніх героїв.”Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його” (Ін. 1: 5), – звіщає нам Євангеліє. Христос народився — і приніс це Світло непереможне, яке проганяє темряву зла.

Протистояння руйнівній та єретичній ідеології “руського міра”, яка є наріжним каменем виправдання російської агресії проти України, — наша спільна з вами справа. Єднаючи зусилля, ми зможемо і на духовному фронті захистити наш народ від кремлівської гібридної агресії —плідно і переможно, як це відбувається і на інших фронтах боротьби: військовому, дипломатичному, інформаційному та економічному.

Попри всі важкі нинішні випробування радість Різдва Христового наповнює наші серця, відганяючи скорботу, біль та журбу, а світло Віфлеємської зірки нехай спрямовує всіх нас до Сина Божого, з Яким ми здатні перемогти всяке зло.

Завдання, які стоять перед нами зараз — і щодо духовного оновлення цієї славної обителі, і щодо єднання церковного, і щодо перемоги над агресором та встановлення тривалого справедливого миру — непрості. Однак ми віримо, що і ця праця буде успішною. Бо на нашому боці, на боці українського народу — правда. А в правді і з правдою — Бог всемогутній, який дає нам перемогу».

РЕКОМЕНДУЮ (не полініться) прочитати або послухати повний текст послання митрополита Епіфанія.

Українське Сонце

Дати 25.12.2022 р. і 07.01.2023 р., які вперше були поєднані ПЦУ, символізують, що над планетою Земля зійшло Українське Сонце—непереможний

Дух українського народу, який рятує світ від Антихриста путіна, що погрожує розпалити ядерну війну і знищити земну Цивілізацію.

Поетеса, учениця Вчителів Далекого Сходу, автор історично-релігійного дослідження «Україна — Месія Людства. Біблія і війна» Ірина Омельченко (ОМ-І-РА) написала:

Хто ми, Українці? В чом сила народу,
Що стільки випробувань має пройти,
Щоб все подолати заради Свободи,
І вільними стати на рідній землі!

Хто ми, Українці? Ми —сила Духовна,
Ніким нездоланна, безмежна, свята,
Ми— ціла Галактика зорями повна,
І кожен з нас—сонячна зірка добра.

Не всіх гріє Сонце, вогнем обпікає,
Щоб зникли, як пліснява, всі вороги,
Коли Воно зійде над небокраєм,
Вкраїни, що з нами боронять Боги.

Цикл патріотичних віршів Ірини Омельченко (ОМ-І-РА) та її дослідження «Україна — Месія Людства» щодо пророцтв Іоанна Богослова про «Апокаліпсис», опублікованих нею в Instagram,Facebook, у виданнях «Україна молода», Цензор.Нет, «Портал українських офіцерів», викликали лють і гнів з боку москалів та їх сатанинської церкви. Її Instagram і Facebook постійно обмежуються і блокуються.

З творчістю поетеси Ірини Омельченко (ОМ-І-РА) можете ознайомитися тут:

«Нас не здолати нікому» https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2010/165996;

«З Днем народження, люба Україно!»

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2010/168972;

«Код українців»  https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/170194;

«Україна — Месія Людства. Біблія і війна» https://censor.net/ru/blogs/3355830/ukraina_messiya_chelovechestva_bibliya_i_voyina

Американський журнал Time ВПЕРШЕ за свою історію визнав не фізичну особу, а “Дух України”  “Людиною 2022-го року”.
ВПЕРШЕ премія Сахарова—щорічна відзнака Європейського парламенту присуджена цілому народу, і українці заслуговують на неї як ніхто, заявила голова Європейського парламенту Роберта Мецола на пресконференції після церемонії вручення премії.

“Не було нікого, хто б заслужив на цю премію більше, ніж нагороджені, мужній народ України справді заслуговує на цю нагороду. Вона — для всіх українців, які борються на місцях, і всіх тих, хто був змушений залишити Україну, для тих, хто втратив рідних, хто бореться за те, у що справді вірить. Уперше ця премія присуджується НАРОДУ в особі Президента, обраних лідерів і громадянського суспільства… Ми вручаємо премію кожній людині, кожному громадянину України, який захищає вашу країну, свободу, ваші будинки, ваші родини”, – сказала Мецола.

“Зараз українці ризикують своїми життями заради Європи та її цінностей. Я знаю, що хоробрий народ України не здасться. І я впевнена, що інакше бути не може”, – заявила голова Європейського парламенту Мецола.

Більше про це читайте у моєму відкритому зверненні (українською і англійською мовами) до Президента США Джо Байдена.

В головному храмі Києво-Печерської Лаври—Успенському соборі ВПЕРШЕ за 338 років відбулося богослужіння нашою рідною державною українською мовою, яке проводив Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

Раніше цей собор орендували для богослужінь лише попи московського патріархату— агенти КДБ-ФСБ в рясах.

На українське богослужіння прийшло понад тисячу вірян, в багатьох яких на очах були сльози, а обличчя сіяли радістю. Храм був повністю заповнений. Не дивлячись на мороз (-8 градусів), для тих, хто не вмістився всередині (сотні людей), на вулиці встановили екран, на якому впродовж трьох годин транслювали богослужіння (повне відео богослужіння).

Тіла і серця українців в холод зігріває віра в Бога, ЗСУ і Перемогу над ворогом

Вперше десятки священників ПЦУ разом з українцями співали найвідомішу українську колядку .

Серед священників було багато тих, хто в якості військових капеланів були на російсько-українській війні і духовно захищали наших воїнів і Україну від російських загарбників і окупантів. Серед них мої побратими-протоієреї Петро Зинич, Леонтій Никитенко, Павло Основенко, Костянтин Лозинський, Павло Найдьонов, Василь Біленець, Роман Глотов, Михайло Предко, Сергій Цьома, Іван Грицюк та інші.

Зауважу, що Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній постійно зустрічається з військовими капеланами ПЦУ. Тих, хто відзначився на Духовному фронті нагороджує церковними відзнаками (на фото одна з таких зустрічей).

«Сьогодні, напередодні Дня Збройних сил України, поспілкувався з нашими самовідданими капеланами й подякував їм за ревне служіння. За заслуги перед Помісною Церквою, а також за жертовність і любов до України відзначив вісьмох військових священників нагородою – медаллю святого Архістратига Божого Михаїла. Архангел Божий, який стоїть на чолі воїнства Небесного, є добрим прикладом для цих поборників добра та надихає їх звершувати служіння заради духовної підтримки українських захисників.

Без капеланів Православної Церкви України складно уявити духовний фронт нашої держави. Саме вони духовно опікуються українськими захисниками, розділяють з ними переживання, дбають про те, щоб віра в Бога й надія на перемогу не згасали, а навпаки – лише посилювалися і зміцнювалися.

Капелани 24 години 7 днів на тиждень здійснюють своє покликання – бути поруч із захисниками. Адже саме священники мають найкращу зброю проти духовного зла – Боже Слово. А їхній захист – молитва й діяльна віра у Всемилостивого та Всемогутнього Господа. Завдяки цьому капелани жертовною любов’ю допомагають бійцям зцілювати рани їхніх душ та наповнювати серця надією.

Молімося за тих, хто щодня з вірою в Господа наближає нас до перемоги та дбає про українських Героїв і їхніх рідних! Пам’ятайте, що Церква завжди з вами! – йдеться в повідомленні Епіфанія на сторінці у Facebook.

Дякую військовим капеланам, дорогим побратими, які мужньо і самовіддано тримають Духовний фронт!Многая Вам літа і нашої спільної Перемоги над ворогами України!

Зміїні кубла агентів КДБ-ФСБ у рясах

Опитування громадської думки показують, що більшість православних українців асоціюють себе саме з ПЦУ, а не з московським патріархатом.Згідно з опитуванням КМІС влітку 2022 року, 54% серед усіх респондентів зараховують себе саме до Православної церкви України і лише 4% ідентифікують себе з церквоюмосковського патріархату. Ще 14% вважають себе просто православними, без конкретизації.

Згідно з недавно оприлюдненими даними соціологічного дослідження, майже 55% українців вважають, що необхідно повністю заборонити православну церкву московського патріархату, яка насправді є екзархатом РПЦ. Ще 24% опитаних висловилися за трохи «м’якший, толерантніший» підхід, який «передбачає встановлення державного контролю та нагляд» за російськими попами.

На моє глибоке переконання, належний нагляд за попами московського патріархату (під рясами яких погони КДБ-ФСБ) повинен бути в місцях позбавлення волі, де вони повинні відбувати покарання як засудженіза законами воєнного часу за злочини, вчинені проти України і українського народу.

Влада нарешті повинна зрозуміти, що війна з фашистським терористичним режимом путіна, якого підтримує, що найменше 75% населення росії— це питання не лише збереження незалежності ДержавиУкраїна.Це—цивілізаційне питання бути чи не бути УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІЇ на планеті Земля! Або ми ЗНИЩЕМО москальську орду або вона нас. Третього не дано!!!

Врятована нація може відновити свою державність. Із знищенням народу,уже нікому буде відновлювати державну і духовну незалежність…

Більше про це читайте у моїй статті за 7 червня 2022 року «Момент істини – або ми знищимо москальську чуму, або вона нас. Третього не дано»

За останні два-три місяці СБ і РНБО України розворушили зміїні кубла «демонів» московського патріархату по всій країні, які вірою і правдою служатьАнтихристу путіну і ПРЦпід керівництвом диявола в рясі кіріла. Порушено десятки кримінальних проваджень, проведенні обшуки, оголошені підозри московським попам, обрані міри запобіжного заходу, справи спрямовані до суду, накладені санкції. Більш детально про це напишу згодом.

На жаль, зроблено це запізно і недостатньо. Деякі політичні експерти вважають, що це було зроблено заради піару влади.На моє переконання як професіонала в безпековій і правоохоронній сферах, необхідно НЕГАЙНО заборонити діяльність «православної церкви» московського патріархату, а її служителів депортувати з України впродовж 24-х годин!

Моїм колегам з СБУ повинні бути відомі настрої українських захисників, ветеранів російсько-української війни щодо російських попів і їх предводителів (Онуфрія, «Паші Мерседеса» та інших членів сатанинського синоду московського патріархату).

Я не хотів би, щоб невідомі месники— «церковні партизани» влаштували їм «ночі довгих ножів» або «подарунки» з гранатометів.Московським попам-колаборантам уже продемонстрували«Коктейлі молотова»(«Узвар по-бандерівськи») для профілактики, щоб задумалися, що робити далі і що їх може чекати у разі продовження антиукраїнської підривної діяльності.

Скандальний намісник монастиря УПЦ МП в Києво-Печерській лаврі митрополит Павло Лебідь (відомий як «ПашаМерседес») назвав предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія “бісом і самосвятом” і звинуватив українську владу у “гоніннях на віру”.

Таку промову «Паша Мерседес» виголосив російською мовою вранці 7 січня під час різдвяного богослужіння у храмі Агапіта Печерського, що знаходиться на території Нижньої лаври.

“Успенський собор віддали розкольнику і самосвяту. Розкольник це Філарет,самосвят—Епіфаній. Мені кажуть пом’янути (за богослужінням, таким чином визнавши зверхність ПЦУ —Авт.) Епіфанія. Кого — сущого біса? Розкольника? Вся “мерзенність” розпочалася з Філарета”, – зазначив Павло.

Водночас, «Паша Мерседес» зробив неоднозначну заяву про благословення своїм вірним йти на смерть, коли прийде час.

“Нас (вірян УПЦ МП – Авт.) було 10 тис., а їх 1 тис., але в них автомати, пістолети. Вони озброїлися проти свого народу. Я не настільки дурний, щоби благословляти вас йти на смерть. Ще не час. Кожен вибере свій подвиг, який захоче. Їх попереду буде ще багато”, – наголосив митрополит Павло.

Повний відеозапис промови «Паші Мерседеса» (5 хв. 12 сек.) див. тут.

Зазначу, що такі слова митрополита Павла підпадають під дії ст. 161 КК України (розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті). В залежності від наслідків вчиненого злочину, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Як відреагує влада на такі провокаційні заклики «Паші Мерседеса» — час покаже. Думаю, що йому дадуть втекти з України.
У соціальних мережах мемами висміяли митрополита Павла (Лебедя), відомого як “Паша Мерседес”, якого не пустили до монастиря. Сам владика

Павло традиційно для себе проклинав журналістів під стінами Лаври на Різдво.

Раджу попам-агентам КДБ-ФСБ з так званого московського патріархату, який є пристанищем демонів і служителем антихристу путіну і дияволу в рясі кірілу, зробити жест доброї волі і самостійно покинути Україну.

В нинішніх умовах організація «Український СМЕРШ» (СМЕРТЬ РАШИСТАМ) і його підрозділ «Караючий Меч АРЕЯ» не можуть гарантувати москальським попам їх особисту безпеку і видачу страхового полісу. Гарантуємо лише отримання квитка в один кінець. В який саме кінець, залежить виключно від них…

Більше про це у статті за 5 жовтня 2022 року «Караючий Меч АРЕЯ»: Чи потрібна Україні спецслужба на зразок Ізраїльського «МОССАДУ»?

Українське богослужіння відбулося завдяки тому, що нарешті Успенський собор і Трапезна церква (дві ключові святині Києво-Печерської лаври) були повернуті під контроль української держави, які до цього перебували в оренді у кривавих пазурах московського патріархату.

Нагадаю, що нардеп Андрій Деркач, який працював на спецслужби росіїї, послідовно, впродовж десятиліть підтримував МП. Щоб ви краще розуміли, чим Києво-Печерська Лавра є для Московії, нагадаю, що саме Деркач у часи президентства зрадника-втікача Януковича вносив законопроект про передачу Лаври у ВЛАСНІСТЬ московського патріархату в Україні.

Дякую працівникам Служби безпеки, Національної поліції і членам нашої організації, які спільно і скоординовано забезпечили належний громадських порядок під час богослужіння і не допустили провокацій. Відпрацювали професіонально на всіх напрямках – видимих і невидимих.Молодці!

Екскурс в історію

Софійський собор і Свято-Успенська Києво-Печерська лавра з 1994 року входять до перелікуСвітової спадщини ЮНЕСКО. Лавра є неформальною столицею східнослов’янського православ’я. Її часто називають джерелом монашої традиції на Русі.

Києво-Печерська лавра заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оселилися перші його мешканці. Києво-Печерська монастир почав діяти за часів князювання в Києві Ярослава Мудрого, тобто приблизно за 220 років до того, як далеко на північ від Києва Золота Орда на болотах (місцевості моква) заснувала у 1272 році поселення Москва.Тлумачний словник пояснює, що «моква» — мокротеча, низина, залита водою, мокрота або сирість.

При першому перепису населення, яке повинне було платити дань Злотій Орді (1237 – 1238 рр.) і другому (1254 – 1259 рр.) поселення Москва —не згадується,- писав історик Ярослав Дашкевич.

Нагадаю, що московські священики у XV столітті у незаконний (неканонічний) спосіб відділилися від Київської митрополії. Майже півтора століття Вселенський патріархат не визнавав московську церкву, називаючи її «пристанищем демонів», «служителькою Антихриста». У 1589 році, коли патріарх Константинопольський Єремій ІІ прибув до Москви, російський цар Борис Годунов ув’язнив його у монастирі й утримував доти, поки той, під психологічним тиском і залякуваннями бути страченим, не підписав грамоти про визнання московської церкви.

Відколовшись від Київської митрополії в 1589 році, московська церква в неканонічний (незаконний) спосіб отримала в 1686 році від Вселенського патріарха Діонісія Синодальний лист, якимвін неправомірно передав Київську митрополію Москві,надавши право московському патріарху в порядку ікономії висвячувати Київського митрополита.

РПЦ сьогодні є не лише «пристанищем демонів» і «служителькою Антихристу»путіну, яку очолює диявол у рясі патріарх кіріл (агент КДБ «Михайлов»). Вона оголосила Україні «священну війну», а окупацію частини території України назвала «хрестовим походом православ’я» і благословила вбивцю кривавого карлика президента росіїпутіна на воєнну агресію проти України. РПЦ — це співучасник воєнних злочинів проти миру, людства і людяності, вчинених фашистським режимом путіна. РПЦ—це кримінальна політично-мафіозна нацистська організація на державному рівні, яка підпорядкована особисто путіну.

Російський історик Василь Ключевський зазначав: «Російське духовенство завжди вчило паству свою не пізнавати і любити Бога, а лише боятися чортів, яких воно ж і розплодило зі своїми священниками».

Лише через 333 роки українці відновили історичну правду і справедливість і вирвалися з духовного рабства Московії.
11 жовтня 2018 року Синод Вселенського патріархату прийняв історичне рішення для України: 1) скасував неканонічний Синодальний лист 1686 року, 2) відновив Ставропігію (автономію православної церкви) Вселенського патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які завжди там існували (тобто УПЦ КП і УАПЦ визнані канонічними), 3) визнав недійсною анафему, накладену на Філарета і Макарія та канонічно поновив їх у єпископському і священицькому сані і відновив сопричастя їхніх вірних iз Церквою, 4) приступив до надання автокефалії Православній церкві в Україні.

Більше про це читайте в статті за 6 листопада 2018 року «Хрестовий похід» Кремля: як Московія привласнила православ’я Київської Русі та чому не хоче його втрачати»

3 листопада 2018 року Президент Петро Порошенко та Вселенський патріарх Варфоломій підписали у Константинополі Угоду про співпрацю та взаємодію між Україною та Вселенським патріархатом.

15 грудня 2018 року у соборі Святої Софії у Києвівідбувся Об’єднавчий собор православних церков України. На ньому духовенство УПЦ Київського патріархату, УПЦ Московського патріархату та Української автокефальної православної церкви створили єдину помісну Православну церкву України, ухвалили її статут і обрали предстоятеля — митрополита Київського і всієї України Епіфанія (Думенко).

Єпископ Онуфрій (Березовський), предстоятель УПЦ (МП) канонічно ВТРАТИВ право носити цей титул, про що було йому сказано у листі від Вселенського патріарха Варфоломія.

Патріарх Варфоломій заявив що “…Київська митрополія ніколи не була канонічно переданою Московському патріархату. Немає жодного офіційного документа, що підтверджує таке підпорядкування чи поступку з боку Константинопольської церкви”.

Україна отримала Духовну незалежність від Московії і ментальну перемогу над нею,- написав я у листопаді 2018 року у вище зазначеній статті. Шлях до цієї історичної перемоги був понад 330 років…

5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної церкви Українипід час зустрічі з Епіфанієм.
6 січня у патріаршому храмі Святого Георгія в Константинополі під час спільної святкової літургії патріарх Варфоломій вручив предстоятелю Православної церкви України Епіфанію Томос про автокефалію Української церкви (на фото).

“Час настав для славної Святої митрополії Києва отримати духовну незалежність, будучи включеною до тіла помісних та святих Православних автокефальних церков, шляхом включення шанованого імені Вашого блаженства (митрополита Епіфанія) до канонічного православного диптиху”, – сказав Вселенський патріарх Варфоломій на церемонії вручення Томосу митрополиту Епіфанію.

Він підкреслив, що “сьогодні, офіційно і канонічно, ви стаєте п’ятнадцятою церквою у благословенному хорі Автокефальних церков”.

Митрополит Епіфаній у своєму виступі згадав предстоятеля колишньої УПЦ Київського патріархату Філарета, подякував йому за працю на розбудову церкви і назвав його “старцем і наставником”.

Томос є патріаршою та синодальною грамотою про надання автокефалії (незалежності) православній церкві та визнання її рівною серед інших 14-ти помісних православних церков. Цей документ видається один раз і є основою існування церкви.

Згідно з цим документом, Вселенський патріархат проголошує створену в межах України автокефальну Церкву своєю духовною донькою з кафедрою у Києві.

УТомосі, зокрема, зазначено (цитую): «Таким чином, таке вирішене та розсуджене і в радості сповіщене вам від шанованого Центру Православ’я було соборно затверджено, для постійного збереження видається цей Патріарший і Синодальний Томос, написаний і підписаний в Кодексі нашої Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений в точнiй і ідентичнiй копії Блаженнішому Предстоятелю Святішої Церкви України, митрополиту Епіфанію та Його високоповажності Президенту України пану Петру Порошенку, для вічного доказу та постійного представлення.
Року дві тисячі дев’ятнадцятого, місяця січня, 6 числа, індиктiона 12».

Повний текст Томосу тут

Через чотири роки після отримання Томас ув головній святині Києво-Печерської Лаври — Успенському соборі ВПЕРШЕ відбулося Богослужіння українською мовою і ВПЕРШЕ десятки священників ПЦУ разом з українцями співалинайвідомішу українську колядку, яка сьогодні звучить по всьому світу.

«Сповнені душевної радості, вдячності і віри – славимо Різдво Господа нашого Ісуса Христа в історичних обставинах, в історичному місці, історичною подією. Бог в час важких випробувань сподобив нас великим даром: вперше в головному соборному храмі Успенської Києво-Печерської Лаври лунає українська молитва помісної автокефальної Православної церкви України. Христос народився! Славімо Його», – написав у фейсбуку митрополит Епіфаній.

Дійсно, ця подія є історичною,в історичному місці і одночасно — Божественно знаковою! Над Землею зійшло Українське Сонце Перемоги над планетарним злом — російською фашистською імперією, погибель якої НЕМИНУЧА.

Сьогоденням відкривається майбутнє

Що принесе нам рік прийдешній показує, на мою думку, вперше поєднані в одне ціле дві дати Різдва Христового— 25.12.2022 р. і 07.01.2023 р.
Наші пращури орії, а згодом і китайський філософ Кунфу-цзи (відомий на Заході як Конфуцій, який жив у 551–479 роках до нашої ери) керувалися у своїй діяльності Вселенським правилом: «Знаки і символи управляють світом, а не слово і закон» (земні закони доповнюються, змінюються, відміняються, втрачають силу; думки і переконання людей змінюються).

Рекомендую прочитати мої публікації «Як символи та знаки впливають на боротьбу українців з московією. І чому ми – нація переможців» і «Чому макіївський новорічний “подарунок” від Збройних сил України є символічним і знаковим» 

Зверніть увагу на дати, цифри, символи, знаки, назви, які викладені узазначених публікаціях і сьогоднішній (ніякої містики там немає, лише констатація фактів, їх аналіз і мої висновки і оцінки).

Тож дивіться і побачите, слухайте і почуєте, читайте і зрозумієте, зрозумієте і усвідомите.

В минулому 2022 році ми, українці відродилися та ідентифікували себе як НАЦІЯ! Україна назавжди ЗДОБУЛА МЕНТАЛЬНУ і ДУХОВНУ ПЕРЕМОГУ над фашистською російською імперією і путінською ідеологією «руZZкій мір»!

2023 рік – це рік Українського Сонця, яке уже зійшло над Україною.

Це рік остаточної Перемоги України над ворогом людства у тяжкій, кровопролитній і жертовній битві, яка ще попереду.
Це рік народження України як Духовного, інтелектуального, політичного і об’єднавчого лідера Європейської цивілізації та становлення України центром об’єднаної Європи і одним із лідерів нового світового порядку.

Це рік запуску процесу загибелів болісних муках російської федерації – останньої імперії планетарного зла.
У першій половині ХХ століття жив старець Серафим Вирицький (1866 – 1949 рр.). Один з найвідоміших старців того часу, він мав дар передбачення, передбачав багато подій майбутнього, за молитвами зцілював людей від багатьох хвороб.

Наприклад, у 1927 році Серафим передбачив Другу Світову війну, архієпископу Олексію Хутинському (Сіманському) його майбутнє патріаршество, що у католиків буде папа слов’янин, що Єрусалим стане столицею Ізраїлю та інше. Всі ці передбачення, як бачимо, збулися…

Та одне з його пророцтв старанно приховують і намагаються не згадувати у московському патріархаті РПЦ.
Єросхимонах Серафим Вирицький передбачив розпад Росії і важливу участь в цьому Китаю (цитую):

«Настане час, коли Росію роздиратимуть на частини. Спочатку її поділять, а потім почнуть грабувати багатства. Захід всіляко сприятиме руйнації Росії та віддасть до часу східну її частину Китаю. Далекий Схід будуть прибирати до рук японці, а Сибір – китайці, які переселятимуться до Росії, одружуватися з росіянами і, нарешті, хитрістю і підступністю візьмуть територію Сибіру до Уралу. Росія збережеться у межах, якою була за часів Івана Грозного».
(див. тут: https://www.0362.ua/news/3346591/proroctvo-nastane-cas-koli-rosiu-rozdiratimut-na-castini).

Найвідповідальніший для українців постане рік наступний – 2024!

Чи зуміємо ми після Перемоги, в мирний час зберегти і зміцніти свою національну єдність, яка є нашою Духовною незламною силою. Чи позбавимо державних чиновників патологічної жадоби до матеріального і влади.

Це найголовніші завдання, які ми повинні будемо виконувати ЩОДЕННО!

Чи знову ПОГРУЗНЕМО в болоті корупції, розкрадань, корисливих зловживань, зрад національних інтересів, партійно-політичних суперечок і чвару боротьбі за владу, посади, ЗАБУВШИ про духовне, загиблих, поранених, скалічених фронтовиків,що матиме самі тяжкі наслідки не лише для України, а й для всього цивілізованого світу, який може опинитися на грані загибелі.

Українці, усвідомте свою відповідальність за МАЙБУТНЄ Нації і Європейської цивілізації, яке ми зараз рятуємо! Після Перемоги все буде залежати виключно від Вас…

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України,
кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів»,
генерал-лейтенант, народний депутат України 2-6 скликань,
член ПАРЄ (2006-2010)

Сообщение 2023-й – це рік Українського Сонця, яке уже зійшло над Україною появились сначала на Український репортер.

Як передає кореспондент Укрінформу, святкова літургія розпочалася о 9:00

Правоохоронці на території Верхньої Лаври проводять посилені заходи безпеки задля запобігання можливим провокаціям. У всіх, хто бажають взяти участь у богослужінні та молитві, перевіряють посвідчення особи. Людям заборонено проносити їжу, напої, парасольки та інші предмети, які можуть буди небезпечним або підозрілими. Віряни поставилися до цього розумінням.
Як повідомлялося, МКІП рекомендував Лаврському заповідникові не продовжувати угоду з УПЦ МП на оренду Успенського собору й Трапезної церкви у Верхній Лаврі, термін якої сплив 1 січня 2023 року.

За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, 5 січня комісія з приймання-передачі Успенського собору та Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври від Української православної церкви (МП) до держави завершила свою роботу. Тоді був підписаний відповідний акт повернення будівель зі сторони УПЦ навіть попри те, що на останнє засідання комісії не з’явився митрополит Павло, який мав підписати акт.

Вірян поінформували про те, що святкову Божественну літургію з нагоди Різдва Христового митрополит Епіфаній звершить 7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.

Фото: Укрінформ

На цю тему: Що відбувається у Києво-Печерській Лаврі? Чому керівник заповідника Рудник божився на зустрічі з представниками УПЦ МП?

Сообщение Предстоятель ПЦУ Епіфаній уперше звершує різдвяне богослужіння в Успенському соборі Лаври появились сначала на Український репортер.

Дивує позиція державного службовця Рудника. Невже він не знає, що московитський патріарх кіріл благословив москалів на вбивство українців?

І ось сьогодні УПЦ Московського патріархату пішла в атаку, розганяючи інформаційні хвилі: зявила, що предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній начебто не має дозволу на анонсоване раніше проведення богослужіння у Лаврі 7 січня, а його намір є спробою “силового захоплення Успенського собору”.

“Руський мір”ображений? Московський піп Кіріл зазнає фіаско?

Читайте також: Рашистського патріарха Кирила (Гундяєва) вимагають судити церковним судом і жорстко покарати

“Український репортер” раніше розповідав: “Зафіксовані непоодинокі випадки, коли російські священики зі зброєю в руках перебували в лавах окупаційних військ на Донбасі й на руках мають кров українців. Були випадки, коли вони катували українських військовополонених. Священики МП відмовлялися відспівувати українських військових, які загинули у боротьбі з російським агресором.

Митрополит РПЦ Ілларіон зазначав: «У нашому національному характері переважає холуйство і холопство, похабство і кровожерливість, безжалість і п’янство».

Існує ціла мережа російських священиків, які є таємними агентами або кадровими офіцерами ГРУ і ФСБ РФ і активно допомагають російським військовим та їх найманцям на Сході України.

Воістину, російська церква — це «пристанище демонів» і «служителька антихриста», а Кирило — диявол у рясі!

Вдумайтесь лише, що вчинили політичний і релігійний психопати-маніяки президент Путін (підполковник КДБ) і патріарх Кирило (агент КДБ «Михайлов») зі своїми співвітчизниками: громадян росії — етнічних росіян, православних за вірою, вони послали в Україну вбивати своїх братів і сестер по вірі і крові в ім’я чергового міфу — «Вєлікой Росії» і “русского міра”.

4 січня 2023 року Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній 7 січня проведе богослужіння з нагоди Різдва в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.

Нагадаємо: 2 грудня з повідомлення ПЦУ стало відомо, що Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру зареєстрували в якості монастиря у складі ПЦУ. Водночас міністр культури Олександр Ткаченко пояснив, що мова не йде про передачу Лаври від УПЦ МП до ПЦУ. 5 січня Ткаченко повідомив, що Успенський собор та Трапезну церкву Києво-Печерської Лаври офіційно повернули у державне користування, а намісник Лаври від УПЦ МП Павло (Лебідь) не з’явився на підписання акту повернення культових споруд.

Сообщение Що відбувається у Києво-Печерській Лаврі? Чому керівник заповідника Рудник божився на зустрічі з представниками УПЦ МП? появились сначала на Український репортер.

1169 року Золотоверхий Київ внаслідок нашестя з північного сходу, очоленого суздальсько-володимирським князем Андрієм Юрійовичем, був вперше у своїй історії розграбований і спалений. Ані храми, ані монастирі, включно з Печерським, не уникнули плюндрування. 1708 року війська московського царя захопили столицю Гетьманщини Батурин, знищили усіх мешканців та спалили її. 1918 року більшовицькі загони від імені створеної у Харкові за наказом російського уряду маріонеткової «республіки» на декілька місяців захопили частину України, включно з Києвом, піддавши мешканців окупованих земель, зокрема і священнослужителів, терору.

Це лише деякі яскраві приклади з історії взаємовідносин між Україною-Руссю та Московією, урок якої дуже простий: у єдності українського народу – наша сила, а внутрішні чвари та протистояння – шлях до поневолення супротивником.

Плоди цього поневолення теж відомі. Усіма об’єктивними дослідниками розграбування і знищення Києва 1169 р. визнане ключовою подією, яка призвела до руйнування Руси як держави, зробивши її беззахисною перед монгольською навалою. Поразка Гетьманщини обернулася закріпаченням українського народу, імперським винищенням нашої ідентичності. Більшовицька окупація принесла в Україну репресії, терор, нечувані доти в світовій історії за масштабами та цинізмом злочини проти людяності, з яких найбільшим став Голодомор-геноцид 1932-33 років.

Отже для нас, для українського народу, на кремлівську агресію може бути лише одна відповідь: згуртований опір, захист рідної землі, свободи й гідності, боротьба з агресором до перемоги.

Ми, український народ, можемо мати різні переконання, але держава Україна у нас – одна. Історією не раз доведено, що лише суверенна, незалежна Україна є тим простором, де громадяни різних політичних поглядів, різного етнічного походження, різні за своїми релігійними переконаннями можуть залишатися вільними, користуватися повнотою прав і свобод. І навпаки, життя на дотепер захоплених Росією українських землях Криму і Донбасу засвідчує, що разом з кремлівськими окупантами приходить кровопролиття, руїна, неволя, страх.

Тож закликаю всіх до захисту України від російської агресії. Закликаю боротися за українську державність, підтримувати збройні сили та всіх наших захисників. Разом ми здатні вистояти. З Божою допомогою ми переможемо у цій боротьбі.

На нашому боці – правда. Нашу державу підтримує світове співтовариство, всі люди доброї волі. Мільйони підносять щоденно свої молитви за мир для України.

Господь дотепер не раз допомагав нашому народу, давав сили і мудрість долати виклики. Переконаний, що і у нинішніх випробуваннях Бог допоможе нам захистити правду, утвердити справедливий мир.

Окремо хочу звернутися до православних братів і сестер, які в Україні належать до Московського Патріархату. Кремль розширює свою агресію, використовуючи риторику «захисту православ’я». Не чекайте, доки ваші очільники наважаться припинити мовчання і нарешті щось сказати на захист миру, на захист України – зробіть це кожен особисто. Агресор повинен почути і побачити, що ви не чекаєте його, не потребуєте його військ і його влади. Це – громадянський і християнський обов’язок кожного з вас особисто.

Звертаюся також до всіх співгромадян – Україна пишається міжконфесійним і міжнаціональним миром. Скільки за ці роки не намагався Кремль розпалити протистояння – не зміг досягти успіху. Ми разом не допустимо порушення цього внутрішнього миру і тепер. Православна Церква України закликає не допускати насильства проти майна громад Московського Патріархату в України чи прихильників Російської Православної Церкви. Якщо ви є свідками конкретних протиправних дій в інтересах агресора, зокрема прикритих і релігійними гаслами – дійте за законом, звертайтеся до правоохоронців, не піддавайтеся на провокації. Ворог лише шукає приводу для виправдання своєї агресії – наше спільне завдання в тому, щоби зруйнувати його задуми.

Дорогі брати і сестри!

Закликаю всіх зберігати тверезість духу, стриманість у словах і діях, не піддаватися страху. На нашому боці – правда, а значить – і Господня допомога та перемога. У цей відповідальний час звертаюся до вас тими ж словами, якими пророк Мойсей звернувся до народу, що побачив велике військо, яке вийшло проти них: «Не бійтеся, стійте – і побачите спасіння Господнє, яке Він сотворить вам нині […]; Господь буде поборювати за вас, а ви будьте спокійні» (Вих. 14:13-14).

З молитвою на вустах, з любов’ю до Бога, до України, до ближніх, борімося проти зла – і побачимо перемогу.

Закликаю на українську державу, на воїнів, які захищають Україну, та на весь наш народ Господнє благословення!

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!

Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України

Сообщение Митрополит Епіфаній закликав до захисту України від російської агресії появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє МВС у Телеграм.

“Україна має достойних воїнів, які борються за нашу територіальну цілісність та незалежність. Завдяки нашим зусиллям Україна стане сильною демократичною правовою державою”.

Марків запевнив предстоятеля ПЦУ, що продовжить службу в Національній гвардії.

Ввечері 3 листопада Міланський апеляційний суд виніс виправдувальний вирок у справі українського нацгвардійця Віталія Марківа, повністю виправдавши його.
Наступного дня в Україні приземлився борт разом із Марківим.

Глава МВС Арсен Аваков повідомив, що витратив 836 244,50 грн. аби орендувати приватний літак для доправлення в Україну з Марківа.

30 червня 2017 року в Італії затримали старшого сержанта командира відділення батальйону ім. Кульчицького (в/ч 3066) НГУ Віталія Марківа за підозрою у причетності до загибелі фоторепортера громадянина Італії Андреа Рокеллі у м. Слов’янськ у травні 2014 року.

Суд італійського міста Павія визнав Марківа винним і засудив його до 24 років ув’язнення.

Сообщение Нацгвардієць Віталій Марків отримав високу церковну нагороду появились сначала на Український репортер.