Про це повідомила віцепрезидент міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Галина Кіріченко в інтерв’ю РБК-Україна.

За її словами, наразі у Польщі розглядається законопроєкт, який фактично продовжує пільгові умови працевлаштування для українців зі статусом PESEL UKR. Вони, як і раніше, матимуть право на легальну роботу без необхідності отримання окремого дозволу на працевлаштування.

Водночас документ передбачає ускладнення умов для українців, які перебувають у Польщі з іншим правовим статусом. Йдеться про осіб, що мають тимчасові або довгострокові дозволи на проживання, зокрема карти тимчасового побиту, окремі дозволи на роботу, а також студентський або бізнес-статус.

Кіріченко зазначила, що такі зміни можуть мати негативний вплив на польський ринок праці, оскільки створюють додаткове бюрократичне навантаження для компаній. За її словами, польські організації роботодавців уже реагують на ці ініціативи критично, адже посилення адміністративних вимог може стримувати процес найму та призвести до дефіциту робочої сили в окремих секторах економіки.

Вона також наголосила, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС зобов’язані забезпечити правові механізми для переходу українських біженців на інші підстави легального перебування. Серед таких підстав вона назвала гуманітарні причини, працевлаштування, навчання або возз’єднання сім’ї.

За словами Кіріченко, формат реалізації цього переходу у Польщі залежатиме від комплексу чинників, зокрема від законодавчих рішень, внутрішньополітичної ситуації та позиції уряду щодо подальшої міграційної політики. На цьому етапі, зазначила вона, складно прогнозувати, якою саме буде ситуація через рік.

Водночас віцепрезидент Gremi Personal висловила переконання, що процес буде впорядкованим і відбуватиметься в межах правового поля Європейського Союзу. За її словами, Польща як держава-член ЄС зобов’язана узгоджувати свої національні рішення із загальноєвропейськими рамками.

Коментуючи можливі варіанти легалізації перебування українців у Польщі, Кіріченко зазначила, що її компанія не займається питаннями легалізації, а тому не може надавати універсальні рекомендації. Вона підкреслила, що умови перебування у країні у кожного мігранта є індивідуальними.

За її словами, українцям варто виходити з власних обставин, зокрема з того, чи працюють вони за трудовим договором, ведуть підприємницьку діяльність або навчаються, і вже на цій основі подаватися на отримання карти побиту. Водночас для пенсіонерів, зазначила Кіріченко, доцільно поки що залишатися зі статусом PESEL UKR.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що уряд Польщі розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

Сообщение У Польщі в березні закінчується дія тимчасового захисту біженців появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє TVP World.

За даними польських правоохоронців, між січнем і липнем 2025 року зафіксовано 543 злочини на ґрунті ненависті, що на 41% більше, ніж у той самий період 2024 року, коли було зареєстровано 384 такі інциденти.

Найпоширенішим правопорушенням залишаються загрози насильством: у 2024 році зафіксовано 479 випадків проти 317 у 2022 році. Лише за перші вісім місяців 2025 року зафіксовано 322 інциденти, що свідчить про можливість встановлення рекорду.

Інші види злочинів також демонструють значне зростання. Кількість випадків фізичного чи психологічного насильства за два роки зросла майже на 73%, з 160 у 2022 році до 278 у 2024 році. Фізичні напади із заподіянням шкоди здоров’ю збільшилися більш ніж на 43%, а ксенофобські, расистські або релігійно нетерпимі напади майже подвоїлися — з 113 у 2022 році до 188 у 2024 році.

Пограбування з участю українських жертв зросли на 57%, а також збільшилася кількість випадків переслідування, викрадення особистих даних, примусу та шантажу.

«Злочини на ґрунті ненависті є формою дискримінації та порушенням основних прав людини», — заявила речниця поліції Віолетта Шубська. Вона підкреслила важливість документування під час розслідувань того, чи виражав злочинець негативне ставлення до певної групи, до якої належить або здається, що належить потерпілий.

Попри те, що польське законодавство формально не визначає поняття «злочин на ґрунті ненависті», правоохоронці користуються визначенням, наданим Офісом демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (ODIHR).

Професор Варшавського університету Пржемислав Садура пов’язує зростання антикризової настроєності проти українців із поєднанням економічної невпевненості, дезінформації та політичної експлуатації. Він зазначив, що початкова хвиля солідарності після вторгнення Росії у 2022 році зійшла нанівець, поступившись місцем зростаючій неприязні.

«Люди бояться, що українці займають їх місце у черзі — у лікаря, у дитячих садках або на ринку праці», — сказав Садура польському виданню Onet. За його словами, ці страхи пов’язані з крихкістю соціальної безпеки в Польщі та сприйняттям, що українські працівники знижують заробітні плати.

Соціолог також звернув увагу на роль соціальних мереж у поширенні фейкових історій, часто підживлюваних російською дезінформацією.

«Ми живемо у часи, коли платформи функціонують як цифрові плітки», — зазначив він, маючи на увазі широко розповсюджені — та сфабриковані — історії про «претензійних» українців, які відмовляються оплачувати послуги.

Садура попереджає, що Польща може наближатися до небезпечної точки: «Ми вже спостерігаємо перехід від поодиноких проявів агресії до організованої ворожості. Так починаються погроми — із заміщенням ролей жертви та злочинця та дегуманізацією цільової групи».

Він закликав до негайних заходів проти ксенофобії та захисту демократичних цінностей: «Держава повинна припинити поступатися екстремістським групам і взяти на себе відповідальність за безпеку публічного дискурсу».

Сообщение У Польщі зростає хвиля нападів на українців появились сначала на Український репортер.

Нашому співрозмовнику – 71 рік, геолог за освітою, кандидат наук, довгий час працював у Києві в Інституті геологічних наук НАН України.

-Пане Леоніде, готуючись до розмови з вами, дізналися з архівних публікацій у ЗМІ, що ви були одним із тих, хто наприкінці 1980 років брав активну участь у діяльності незалежних громадських рухів та організацій в Україні. Разом з однодумцями, зокрема, створили таку організацію, як «Спадщина».

-Радянська імперія вже конала, і для нас, молодих науковців, це було певним сигналом, що українцям потрібно активніше позбавлятися тоталітарних пут, – розповідає Леонід Добрянський. – Пригадується, у листопаді 1988 року у Києві відбувся масовий мітинг «Екологія і ми», на якому в тому числі було акцентовано увагу на згубних наслідках винищення природи радянським режимом, а загалом – на екоциді.

Потім, коли було проголошено незалежність України, я вважав, що «вулична мітингова демократія» закінчується, треба щоб парламент включався в роботу, приймаючи відповідні закони. Тому з головою поринув у свою геологічну науку, тим більше що «підходила» докторська дисертація. Але обставини склалися так, що докторську я не написав, хоча старався (посміхається. – Ред.).

-Врешті-решт доля так розпорядилася, що після початку широкомасштабної російської агресії ви опинилися в далекому ірландському місті Корк. Чому відважилися на це?

-Ця історія має давні витоки. Колись у київській школі вчителем англійської мови у моєї доньки був британець, справжній носій мови, до того ж він був великим прихильником ірландської культури. Після закінчення університету донька Надія поїхала до Ірландії здобувати другу освіту. Коли почалася велика війна, вона запропонувала нам батькам, перебратися до Ірландії. 2022-й став роком великих випробувань для нашої сім’ї – через чотири місяці після початку агресії не стало дружини. Сьогодні ми мешкаємо з донькою в місті Корк, вона займається історичною наукою, вивчає архіви, пише дисертацію про громадянську війну у Північній Ірландії. А син мешкає у Києві.

-А чому вибір впав саме на Корк? Там мешкала донька?

-Ні. Спочатку, у травні 2022-го в цьому місті нам надала прихисток сім’я волонтера. Згодом у Лондоні наукова керівниця доньки через своїх батьків допомогла нам знайти житло у Корку. Мешкаємо у церковній службовій квартирі (приміщення протестантської церкви). Може вам буде цікаво знати, що сьогодні в Корку є дві категорії українців. Перша – діаспора або діаспоряни, вони тут вже понад 20 років. Друга, і найчисельніша, – біженці. Вони зʼявились після 24 лютого 2022 року. Причому, це не просто біженці від війни, а особи, яким Ірландія забезпечила особливий статус – тимчасовий захист.

-А де мешкають у Корку українці?

-Здебільшого у готелях. у церковних приміщеннях, у приватних домівках ірландців, яким вартість орендної плати компенсує держава. Я чув, що багато готелів у Корку, де проживали українці, сьогодні опустіли – люди або повернулися в Україну, або шукають інше житло.

-В Ірландії діють державні програми допомоги нашим біженцям?

-Так. Головна допомога – так звані кошти «утримання». Спочатку я, як пенсіонер, отримував 250 євро у тиждень. Згодом, коли сказали задекларувати вартість пенсійних виплат в Україні, цю фінансову допомогу дещо зменшили. Є безкоштовні поїдки (потяги, автобуси). Надія одержує стипендію, як науковиця. Щодо комунальних послуг, то ми самі оплачуємо їх вартість.

-За цей час ви вже адаптувалися до життя в Ірландії, до тамтешнього клімату?

-Думаю, що так. Загалом відповідь на питання полягає у площині, на якому рівні ти володієш англійською. В Україні у мене не було потреби добре опановувати цю мову, тому забував її. А тут довелося ходити на мовні курси. Окрім англійської, вивчаю ще й ірландську.

-Чи згуртованою, дружньою є українська громада в Корку?

-Є взаємодія між українцями, не відвертаються один від одного. До речі, на прохання Інституту національної пам’яті України я записав історії наших біженців, які втекли сюди од війни (загалом біля сорока таких записів, вони також і про діаспорян). На День Незалежності України ми збирали благодійні кошти для війська.

Сьогодні українці в Корку мають кілька своїх обʼєднань, організацій, структур чи проєктів. У нас є Українська греко-католицька церква (священник – отець Роман). Починаючи з Різдва минулого 2022 року, щотижнево у неділю ведуться служби у Дугласі.

У Корку діє волонтерська організація «Штаб Півдня» – обʼєднує переважно українців-діаспорян (очільник – Віктор Данилюк). На постійній основі вони допомагають українській армії, а також постачають гуманітарну допомогу мешканцям звільнених від окупації територій України. Минулої осені, 2022 року, вони розпочали проєкт – Українська недільна школа.

Польська діаспора разом з ірландцями з початком повномасштабної російської агресії створила для українців у Корку організацію «Together4Ukraine», яка зосередила увагу на сфері послуг (керівничка – Світлана Захарова). Діють курси англійської мови, психологічна допомога для матерів і одночасно з цим – ігрові форми дозвілля для їхніх дітей. Є постійні україномовні консультації для українців з усіх питань. Щотижневі зустрічі українських пенсінерок і пенсіонерів тут називаються так – «Бабусі і дідусі разом» (я, до речі, є одним з активних учасників).

При церкві Святого Петра у 2022 році була зареєстрована українська громада, першим проєктом якої став український хор «Калина». Керівничка і диригентка хору – Світлана Дейкун. Це перший проєкт українських біженців. Я теж там співаю в хорі.

–Де і ким працюють українці в Корку?

-Прибиральниками, у піцеріях, готелях, шпиталях – це стосується тих, хто погано володіє англійською.

-Як ірландці ставляться до наших людей?

-Позитивно.

-Розпитують про війну?

-Так.

-За Україною, Києвом не скучаєте?

-Я занурений у свою творчу діяльність, пишу книги, тому мені іноді здається, що знаходжуся у Києві. Цьогоріч видав книгу про українську громаду в Корку. Ми, колиші активні учасники організації «Спадщина», почали збирати матеріали про громадські рухи в Києві, які передували Незалежності України. Вже записано кілька усних відеоінтерв’ю. Я перевидав свої спогади про ті часи.

-На вашу думку, чи панують настрої в українців повернутися на батьківщину?

-Якби неформально запитати у них про це, то, мабуть, відсотків 80 відповіли, що вони залишилися б тут, в Ірландії. Із мого кола знайомих менше десяти осіб повернулися в Україну.

-Дякуємо за розмову.

Бесіду вели Леонід Фросевич, Світлана Ковальова

На фото: Леонід Добрянський під час приїзду до Києва.
Фото Леоніда Фросевича

Сообщение Киянин переїхав до Ірландії: подробиці життя у далекій країні появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав в інтерв’ю Bild, яке наводить ZDF“.

Добріндт вважає, що потрібно вислати українських біженців з Німеччини, якщо вони не знайдуть роботу.

“Більш ніж через два роки після початку війни тепер має застосовуватися принцип: працевлаштовуйтесь в Німеччині або повертайтеся в безпечні райони західної України”, – зазначив він.

Опозиційний політик також розкритикував те, що коштом грошей платників податків надто багато людей у Німеччині отримують соціальну допомогу.

“Нам потрібні сильніші зобов’язання щодо співпраці для шукачів притулку, коли йдеться про працевлаштування. Має бути пропозиція у вигляді роботи, і це має бути частиною послуги з інтеграції” – вказав Добріндт.

Вимогу опозиціонера піддали різкій критиці представники урядової коаліції. Заступник лідера парламентської фракції соціал-демократів канцлера Шольца Дірк Візе заявив в інтерв’ю Bild, що ХСС має соромитися таких вимог та “раз і назавжди прибрати зі своєї назви букву “Х”, що означає “християнин”.

“путін продовжує бомбити цілі по всій Україні. Тепер Добріндт також хоче відправити туди жінок і дітей, які, можливо, вже втратили своїх батьків на фронті”, – заявив він.

Водночас лідер партії “Зелених”, яка також входить до урядової коаліції, Омід Нуріпур також розкритикував пропозицію Добріндта.

“Інсинуації, що українці приїжджають до нас через соцдопомогу, не визнають жаху путінської війни”, – заявив він.

Раніше повідомляли, що у межах програми прискореної інтеграції українців у ринок праці Німеччини Jobturbo вдалось залучити близько 33 тисяч людей – ушестеро менше, ніж очікував німецький уряд.

Федеральний міністр праці Німеччини Губертус Хайль закликав роботодавцям брати на роботу українських біженців, які ще не встигли опанувати німецьку мову на належному рівні, але мають її базові знання.

Напередодні низка політиків у Німеччині закликала скасувати стандартну допомогу по безробіттю для українських біженців в країні – так звані “гроші для громадян” (Bürgergeld).

Сообщение У Німеччині пропонують депортувати українських біженців без роботи появились сначала на Український репортер.

Що зміниться для українців у Польщі, передає uapl.info.

Серед основних змін – новий порядок отримання, використання та відновлення ідентифікаційного номера PESEL UKR для біженців у Польщі.

Згідно з законопроєктом, українці, які прибуватимуть до Польщі для отримання тимчасового захисту, повинні будуть отримати PESEL UKR “одразу після прибуття”.

Крім того, обмежать перелік документів, із яким можна буде отримати статус захисту. Від 1 липня 2024 року PESEL UKR видаватимуть лише на підставі дійсного закордонного паспорта громадянина України.

В уряді Польщі пропонують при оформленні PESEL UKR збирати відбитки пальців у всіх українців віком від 6 років. Процедура пов’язана з можливістю отримати посвідку на тимчасове проживання (карти побиту).

“Під час оформлення карти побиту відбитки пальців українських громадян будуть автоматично перенесені з реєстру громадян України. А це ймовірно, спростить процес видачі нових документів”, – йдеться у повідомленні.

Дані українців у польському реєстрі PESEL планується доповнювати зразком підпису. Це стосуватиметься українських підлітків у Польщі, яким на дату отримання PESEL UKR не виповнилось 12 років і зразок підпису не вимагався, а при поданні заяви на отримання карти побиту вони вже досягли цього віку.

Через те, що багато біженців отримали PESEL UKR не на підставі закордонного паспорта, українцям треба буде актуалізувати свої дані в місцевих адміністраціях.

Вимога дозволить українцям отримати можливість отримання біженцями посвідки на тимчасове перебування. При поданні документів на отримання карти побиту в Польщі враховуються виключно дані із дійсних закордонних паспортів.

Доведеться оновити дані в польському реєстрі PESEL від 1 липня 2024 року й українським громадянам, які отримали статус на підставі українського паспортного документа, який на момент присвоєння номера PESEL був недійсним або термін дії якого закінчився.

Сообщение Зміни для українських біженців у Польщі появились сначала на Український репортер.

Про те, як зможуть “дістати” з-за кордону українських чоловіків, розповіла адвокатка Крістіна Очкур.

Вона, зокрема, зауважила, що оновлений законопроект містить “дуже неприємні зміни” для українських чоловіків призовного віку, які знаходяться за кордоном. Звісно, депортувати їх звідти ніхто не зможе і не буде, якщо вони не скоїли злочину і не підлягають позбавленню волі за рішенням суду. Однак новий закон про мобілізацію, якщо його ухвалять в тому варіанті, що є наразі, створить українським чоловікам такі умови, за яких вони будуть змушені самі повертатися в Україну.

Так, у цьому законопроекті міститься норма, що всі чоловіки за кордоном зможуть отримати консульські послуги лише в тому випадку, якщо матимуть військово-облікові документи.

Зокрема, без актуального документу від ТЦК чоловікам не переоформлять закордонний паспорт у разі закінчення строку його дії. А отже, вони не зможуть легально знаходитись у країні, яка надала їм тимчасовий захист.

Сообщение Новий закон про мобілізацію дасть змогу дістати біженців за кордоном? появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє OBOZREVATEL, від серпня 2022 року понад 410 тисяч українців отримали статут тимчасового захисту в Німеччині.

Водночас у сусідню Румунію переїхали 70 тис. осіб, а в Італію – 40 тисяч.

“Йдеться не про тих українців, які виїхали за кордон за минулий рік. Це біженці, які мігрують усередині ЄС. Наприклад, із Польщі виїхало 350 тис. осіб, із Чехії – майже 50 тис. осіб”, – зазначається у повідомленні.

Польща та Німеччина стали лідерами за кількістю біженців з України. Українці дізнаються про привабливіші умови життя в Німеччині від своїх близьких та знайомих.

За даними дослідження платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, 43% біженців саме за рекомендаціями знайомих переїхали до Німеччини.

Зазначається, що біженців цікавлять насамперед соціальні виплати, а не зарплати.

“Так, 42% українців переїхали до Німеччини через вищі виплати і лише 27% через вищі зарплати. 99% українських біженців проходять курс інтеграції – діти навчаються у місцевих школах, дорослі ходять на безкоштовні курси німецького навчання. Роботу знайшли лише 31% біженців”, – йдеться у матеріалі.

Яку допомогу можуть отримати українці
Наприклад, сім’я біженців, яка складається з матері, двох дітей віком від 5 до 18 років та дорослої жінки (бабусі) щомісяця може отримувати виплату в розмірі 1700 євро.

Як зазначає директорка з міжнародного розвитку EWL Group Міхаліна Селевич, директорка з міжнародного розвитку, такими темпами, якщо війна продовжиться, а міграційні тенденції збережуться, вже наступного року українці будуть найбільшою групою іноземців у Німеччині.

“Якщо війна триватиме, а нинішні міграційні тенденції збережуться на такому самому рівні, то вже у 2024 році громадяни України можуть стати найбільшою групою іноземців у Німеччині, яка характеризується високою професійною активністю”, – пояснює Селевич.

Українські біженці у Польщі
Польща наступного року може не продовжити виплати українським біженцям.

Наступного року Польща, найімовірніше, скоротить значну частину допомоги українським біженцям на тлі конфлікту з імпортом зерна.

В Україні триває повномасштабна війна, і окупанти продовжують атаки як на фронті, так і по мирних населених пунктах. Тож низка країн світу надалі приймає українських біженців 2023 року і наразі жодна держава не повідомляла про припинення цього.

Фото РБК

Сообщение Українські біженці масово переїжджають з Польщі до Німеччини появились сначала на Український репортер.

Про це заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо в інтерв’ю телеканалу CBC.

Отримати постійний статус на проживання в Канаді за бажанням зараз можуть усі українці. Раніше такої можливості вони не мали. За словами Трюдо, на сьогоднішній день є багато охочих залишитись жити в Канаді, і їм відкрили таку можливість.

З початку війни до Канади прибуло понад 135 тисяч українців, але не всі з них біженці. Частина громадян може розраховувати на фінансову допомогу у країні. Виплати можна отримати один раз після прибуття в Канаду, і вони не оподатковуватимуться.

Якщо ви прибули до Канади на підставі канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET) та отримали відмітку в документі про статус тимчасового резидента, то потрібно ще відкрити рахунок у канадському банку, і можна заповнювати анкету на виплати.

Якщо у вас немає спеціальної позначки, подайте заяву на продовження перебування за CUAET – канадсько-українським дозволом на екстрені поїздки. Зробити це потрібно до надання запиту на фінансову допомогу.

Подати заявку на отримання виплат можна онлайн. Обов’язково запишіть номер підтвердження про заповнення анкети та чекайте на гроші.

Повнолітні біженці претендують на 3000 доларів, дітям налічують 1500 доларів одноразово. Виплату за дитину отримує один із батьків або законний опікун.

Сообщение Біженці з України зможуть отримати постійний статус у Канаді появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Через побоювання нових ударів по критичній інфраструктурі України країни Європи готові прийняти нову хвилю українців. На початку листопада в Єврокомісії заявили про готовність надати ще 100 мільйонів євро країнам, які приймають українських біженців.

У травні перший транш у розмірі 248 млн євро у якості надзвичайної допомоги було виділено п’яти державам-членам ЄС: Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині та Чехії. 52 мільйони євро, які залишилися, будуть спрямовані на пізнішому етапі на задоволення виникаючих потреб, таких як проекти розміщення та програми підтримки психічного здоров’я.

За даними Washington Post, цілих 3 мільйони українців вже повернулися додому — багато хто вважає, що вдома вже порівняно безпечніше, також вони хотіли бути поряд із домом та родиною. Для деяких життя біженця виявилося важким. Водночас станом на жовтень 4,5 мільйона українців зареєструвалися для тимчасового захисту в ЄС.

У багатьох країнах Європи розпочали підготовку до можливого зростання кількості українців, які туди приїжджатимуть. Так, у країнах, що межують з Україною, планують відновити роботу волонтерських центрів, які займатимуться прийомом біженців. Інші держави готують житло та фонди для соціальної підтримки українців, повідомляє VisitUlraine.today.

У Словаччині розробили план дій у разі виникнення надзвичайної ситуації. Там передбачили можливий прийом до 700 тисяч нових біженців з України протягом трьох місяців. “Вже зараз волонтери східних словацьких міст говорять про збільшення кількості українців на 15%”, — йдеться у публікації.

В Угорщині також прогнозують зростання кількості приїздів українців. Нині до країни прибуває 300-500 осіб на добу. Однак це набагато менше, ніж навесні: тоді Угорщина приймала близько 1000 українців буквально щодня.

В країні для українців передбачені виплати та надається житло. Біженців розміщують або в місцевих готелях, або в угорських сім’ях. Їм надають безкоштовні уроки угорської мови, щоб вони могли продовжити освіту та інтегруватися у суспільство.

Румунія, що межує з Україною, також обіцяє українцям підтримку. Прем’єр-міністр країни Микола Чуке заявив, що країна була однією з перших держав, де затвердили план інтеграції біженців з України до місцевої спільноти. У цій країні вздовж лінії кордону вже встановлюють нові пункти допомоги переселенцям. У Румунії вже визначилися, куди поселять біженців у разі, якщо їхня кількість збільшиться та вироблять кошти на їхню підтримку.

Польща вже підготувала у центрах прийому близько 100 тисяч місць для нової хвилі біженців. Також там створили онлайн-сервіс, що допомагає знайти пункт допомоги українцям. Але при цьому в країні також немає напливу біженців: кількість тих, хто прибуває до країни, яким потрібний статус тимчасового захисту, не збільшується.

Попри попередні заяви федеральних земель Німеччини про нестачу місць для українців, у країні вже облаштовують нові місця для розміщення українців.

Так, прибуваючі до столиці Німеччини у пошуках тимчасового захисту зможуть розміститися в тимчасовому притулку на території колишнього аеропорту Тегель. Там обладнають намети на льотному полі. Загалом через брак “стандартного” житла в місті місцева влада Берліна вважає, що на тлі складної зими в Україні потрібно забезпечити проживанням близько 10 тисяч осіб. У Німеччині кількість біженців також не зростає: кількість прибулих переселенців скоротилася і досягає близько 150 осіб на день.

Станом на 17 листопада з початку повномасштабної війни Росії в Україні до Естонії прибуло 115 367 українських біженців. Близько 27 600 осіб (23%) були неповнолітніми. Загалом з 24 лютого до Естонії прибуло понад 115 000 українців, але далеко не всі з них залишилися в країні як біженці.

З такої кількості прибулих близько половини заявили, що планують залишитися в країні, але статусу тимчасового захисту отримало набагато менше людей. У країні готові прийняти більше українців, якщо це буде потрібно і якщо вони приїжджатимуть.

Сообщение Країни ЄС заявили про готовність приймати більше українських біженців появились сначала на Український репортер.

Послухати пісню «Я в чужині дивлюся на небо» у виконанні піккардійців і переглянути емоційне відео до неї, складене зі щемливих актуальних фотокадрів, можна тут:

Ця пісня – для всіх українців, які через війну були змушені покинути свої домівки, свою Батьківщину, – каже художній керівник «Піккардійської Терції» Володимир Якимець. – А ще, це подяка всім іноземцям та іноземним країнам, які зараз відкривають свої серця і приймають біженців з України. «Я в чужині дивлюся на небо…» – з надією у найближче повернення усіх додому. З вірою, що ці люди там, удома, знайдуть своїх рідних, з якими зараз немає зв’язку. І з молитвою за всіма, кого більше ніколи не зустрінуть…

Пісню «Я в чужині дивлюся на небо» «Піккардійська Терція» записала ще у 1999-му, вона увійшла в альбом «Я придумаю світ». Про історію тужливої пісні розповідає автор музики до неї, учасник «Терції» Ярослав Нудик: «Слова цієї пісні потрапили мені до рук у 1989-му. Це одна із так званих «Пісень із зеленого зошита». Цей зошит свого часу дав мені мій товариш Тарас Білик-Береза.

Зошит його бабці, яку вислали у Сибір, репресували. Пісня написана на чужині, у часи заслань українців у Сибір. Ім’я автора не було вказане, тож вважаємо її народною. Музику я написав того ж 1989-го, і деякий час ми співали її у складі дуету «Курінь» (дует Ярослава Нудика з Сергієм Самолюком, знаний піснею «Йшли селом партизани»). Через деякий час «Я в чужині дивлюся на небо» почала виконувати й «Терція». Я дуже шкодую, що ця пісня до сир пір актуальна…».

Сообщение “Я в чужині дивлюся на небо”: щемливе відео від “Піккардійської Терції” (+ відео) появились сначала на Український репортер.