Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

Їм інкриміновано перевищення влади та службових повноважень, незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинених службовою особою із застосуванням фізичного насильства, умисних вбивств трьох осіб та замахів на умисні вбивства трьох осіб.

За даними слідства, командир роти спецпідрозділу «Беркут» та його підлеглі, перебувалии 20 лютого 2014 року близько 9 год. ранку на вулиці Інститутській в Києві в районі пішохідного мосту. Діючи погоджено з правоохоронцями спецроти Київського «Беркуту», вони застосували до учасників акцій протесту вогнепальну зброю – помпові рушниці Форт-500, споряджені патронами з свинцевою картеччю.

Внаслідок таких дій підозрюваних загинуло троє мітингувальників, а ще троє отримали вогнепальні поранення різного ступеня тяжкості.

Ці злочини передували подальшим масовим умисним вбивствам та замахам на вбивства учасників акцій протесту, вчиненим міліціонерами так званої «чорної роти» та внутрішніх військ МВС України із застосуванням нарізної табельної автоматичної та снайперської вогнепальної зброї.

Нагадаємо, загалом зранку 20 лютого 2014 року було вбито 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Після цих подій підозрювані повернулися до міста Севастополя, де згодом перейшли на бік рф та сприяли анексії півострова.

Досудове розслідування здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.

Сообщение Справи Майдану: встановлено правоохоронців, які здійснили перші постріли по мітингувальниках появились сначала на Український репортер.

Як інформує Офіс генерального прокурора., фігурант був засуджений до 6 років позбавлення волі за катування 20 січня 2014 року протестувальників на колонаді центрального входу на стадіон “Динамо” імені Лобановського.

За даними джерел УП в правоохоронних органах йдеться про Андрія Хандрикіна. Після вироку він почав переховуватися та був оголошений у розшук.

Нагадаємо, що 21 грудня 2023 року суд засудив до 6 років позбавлення волі колишнього беркутівця.Прокурори довели, що засуджений умисно заподіяв за попередньою змовою групою осіб сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання двом учасникам Революції Гідності.
Тоді обох протестувальників скинули з колонади. Також одного з них, який на той момент був неповнолітнім, роздягнули при температурі повітря -12°C і поранили у стегно правої ноги ножем. Після цього забризкали перцевою рідиною та примусили пройти оголеним через групу правоохоронців, співаючи Гімн України.

Про це також читайте: Справи Майдану: Верховний Суд скасував виправдальний вирок колишньому «беркутівцю»

Сообщение Справи Майдану: затримано колишнього “беркутівця” появились сначала на Український репортер.

Колишній командир роти запорізького «беркуту» Юрій Калмиков та його підлеглий Віктор Цвигун обвинувачуються у перешкоджанні проведенню мирних зібрань та силовому витісненні протестувальників у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року на вулиці Інститутській у Києві, а також у перевищенні службових повноважень. Тоді 12 осіб отримали тілесні ушкодження.

Слідство вважає, що під час цих подій старший прапорщик Віктор Цвигун побив неповнолітнього протестувальника Романа Ратушного. Після цього Романа гамселили інші «беркутівці».

Романа Ратушного у Києві знають як принципового природозахисника, він з однодумцями наполегливо відстоював збереження столичного урочища Протасів Яр від забудовників. Пішов добровольцем на фронт. Загинув в бою під Ізюмом 9 червня 2022 року.

Сьогодні усе ще немає правової оцінки діям «беркутівців», які побили Ратушного. Сім років (!) справа лежить у судовій шухляді, зазначає у Фейсбуку Адвокатська дорадча група.

Між тим, строки давності для притягнення до відповідальності в цій справі спливають за півтора місяця.

Після того, як у 2021 році (5 років після передачі справи до суду) вкотре зірвалось підготовче засідання, Роман писав, що проблема у відсутності судової реформи. І саме через це більшість справ Майдану не просуваються і не мають вироків.

Справа до Печерського суду була направлена ще в 2016-му. Після зміни кількох суддів, справа потрапила до Світлани Смик І вона повернула обвинувальний акт прокуратурі. А з 2017-го знову стала суддею в даному процесі. З того часу і до жовтня 2021 року не було проведено навіть, підготовчого засідання. Засідання призначалися раз в кілька місяців (3-4 рази на рік), і жодне – не відбувалося. Причини – неявка обвинувачених, їх захисників, зняття з розгляду, заява про відвід.

Наприклад, за весь 2020 рік було призначено лише 4 засідання у справі. Жодне не відбулося.

А 5 липня 2021 року, поки судова охорона Печерського суду не пропускала потерпілого Романа Ратушного в приміщення суду, суддя Світлана Смик відклала засідання на три місяці, через відсутність потерпілих.

У листопаді 202-го суд відвів суддю Смик від розгляду справи. Наступний суддя, до якого перейшла справа, взяв самовідвід. Потім ще один самовідвід судді. 28 липня 2022 року суд задовольняє черговий самовідвід судді. У травні справа перейшла до Подільського суду.

Нагадаємо: у Святошинському районному суді Києва 18 жовтня суддя Сергій Дячук оголосив вирок у справі про розстріли протестувальників у лютому 2014 року на вулиці Інститутській.

На цю тему: Розстріли на Інститутській: прокуратура оскаржуватиме вирок п’ятьом колишнім “беркутівцям”.

Фото з відкритих джерел.

Сообщение У Києві суд за сім років не спромігся розглянути справу про побиття Романа Ратушного появились сначала на Український репортер.

Про це розповідав “Український репортер”.

Вирок стосується п’ятьох обвинувачених із колишнього міліцейського полку спецпризначення “Беркут”: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і заступника командира полку Олега Янішевського. Двох із них суд виправдав, троє інших уже перебувають у росії.

Олегу Янішевському суд призначив довічне ув’язнення, Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку – 15 років в’язниці. Однак ці троє “беркутівців” були звільненні з-під варти в грудні 2019 в рамках обміну полоненими з Росією.

Двоє інших “беркутівців”, які залишились в Україні, а саме Сергій Тамтура й Олександр Марінченко, були виправдані судом.

Сьогодні Адвокатська дорадча група, яка постійно відслідковувала цю тему, пише у Фейсбуку:

“20 лютого 2014 року в центральній частині міста Києва було поранено понад 200 протестувальників, 48 із них загинули. Слідством встановлено, що стріляли беркутівці так званої “чорної роти” – спецроти київського полку «Беркут» під командуванням Дмитра Садовника.

Щодо 4 беркутівців цієї роти – (Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура та Олександр Маринченко) та заступника командира київського полку “Беркуту” Олега Янішевського сьогодні оголосили вирок.

Але фізично на лаві підсудних залишилось двоє обвинувачених – Тамтура та Маринченко. Інші (Янішевський, Аброськін, Зінченко) не повернулись після того, як 29 грудня 2019 році, в рамках обміну полоненими, Україна передала в самопроголошені «л/днр» п’ятьох обвинувачених у цій справі.
Детальніше про розгляд справи можна подивитися тут – https://cutt.ly/DwQJP2Hj

Яке покарання Суд призначив 5 беркутівцям і за які злочини? (Спойлер: виправдав, 5 років, 15 років, 15 років, довічне позбавлення волі)
Нагадаємо, прокуратура та потерпілі для всіх обвинувачених просили довічне позбавлення волі.

Якщо зовсім коротко, то суд призначив реальні терміни покарання беркутівцям, які не повернулись після обміну.
Янішевському (заступник командира полку) — у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення звання та права обіймати посади в правоохоронних органах. Його, зокрема визнали винуватим у вбивствах протестувальників та перевищенні влади.

І хоча прокуратура наполягала, що Янішевський діяв на виконання явно злочинного наказу керівництва, у статтях в яких його визнали винуватим, такой кваліфікації (ч. 4 ст. 41 ККУ) немає.

Підлеглим Садовника – Аброськіну та Зінченку – суд призначив 15 років позбавлення волі по таких самих звинуваченнях. Але в їх діях суд вже побачив виконання злочинного наказу.

Суд звільнив беркутівців, які повернулись після обміну.

Тамтуру суд виправдав по всіх статтях.

А Маринченко визнали винуватим лише у перевищенні влади ( ч. 2 ст. 365 ККУ). Покарання — 5 років позбавлення волі з позбавленням звання та права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки. Але оскільки він перебував під вартою з 23.02.15 до 28.12.19 (один день попереднього ув’язнення за два дні відбування покарання) Суд вважає Маринченка таким, що відбув основне покарання.

Читайте також: Двадцять убивць з “Беркута” воюють проти України

До речі, тим хто втік, суд також порахував відбуте покарання.

Рахуючи один день попереднього ув’язнення за два дні відбування покарання:

Аброськіну та Зінченку зарахували строк з 3.04.14 – 28.12.19 як 11 років 5 місяців 22 дні відбутого покарання.
А Янішевському — з 26.06.15 – 28.12.19 як 9 років та 4 дні відбутого покарання.

При цьому суд виправдав всіх обвинувачених у:
вчиненні терористичного акту (ч. 4, ст. 41, ч.3 ст. 258 КК України)
незаконному перешкоджанні мирним зібранням (ч.4 ст.41, ч.1 ст. 340 КК України)
у незаконному заволодінні або незаконному поводженню зі зброєю (ч. 2 ст. 262 КК України чи ч. 1 ст. 263 КК)є

Читайте також: Шевченківський суд Києва виправдав суддю Волкову, яка відпустила командира “Беркута” Садовника

Також суд, перебуваючи в нарадчій, перекваліфікував деякі обвинувачення.

Зокрема вбивства іншими беркутівцями 4 потерпілих за наказом Янішевського Суд перекваліфікував з “вбивства, вчиненого на виконання явно злочинного наказу” (з ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 ККУ) на “вбивство, вчинене через необережність” (ч. 1 ст. 119 КК).

А в іншому випадку (щодо 5 потерпілих) – “замах на вбивство” (з ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 ККУ) на “заподіяння необережних тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень” (ст. 128 ККУ).

Це не єдиний випадок перекваліфікації обвинувачення в цій справі.

Про відшкодування моральної шкоди потерпілим

Суд задовольнив повністю або частково цивільні позови до МВС України як до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії обвинувачених Янішевського, Зінченка та Аброськіна. Суми компенсації, в залежності від заявлених позовів, від 20 тис. грн до 1 млн. грн. (Виключення – п’ятеро потерпілих в епізодах, де вина обвинувачених, на думку суду, не була доведена)

Суд залишив без розгляду цивільні позови до МВС України, як до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії Маринченка та Тамтури.
Також суд не задовольнив позови до ГУ МВС та ГУ Нацполіції в місті Києві і позови, заявленні прокурором про відшкодування в солідарному порядку обвинуваченими матеріальної шкоди.

А ще зняв арешт з майна всіх обвинувачених.

Але вирок суду це не тільки про покарання винних. Що само по собі вкрай важливо. Але і про встановлення (фіксацію) фактів. Того, що насправді відбувалося 20 лютого 2014 року.

Повний текст вироку займає понад 1700 аркушів. Та і сам вирок неоднозначний”.

На цю тему:

• Знову “Беркут” проти Майдану
• Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу

Сообщение Розстріли на Інститутській: суд зняв арешт з майна всіх обвинувачених “беркутівців” появились сначала на Український репортер.

Про це заявив керівник Департаменту “Майдану” Офісу генпрокурора Олексій Донський в ефірі національного телемарафону.

Нагадаємо: 18 жовтня 2023 року у Святошинському районному суді Києва суддя Сергій Дячук оголосив вирок у справі про розстріли протестувальників у лютому 2014 року на вулиці Інститутській.

Вирок стосується п’ятьох обвинувачених із колишнього міліцейського полку спецпризначення “Беркут”: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і заступника командира полку Олега Янішевського. Двох із них суд виправдав, троє інших уже перебувають у росії.

Олегу Янішевському суд призначив довічне ув’язнення, Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку – 15 років в’язниці. Однак ці троє “беркутівців” були звільненні з-під варти в грудні 2019 в рамках обміну полоненими з Росією.

Двоє інших “беркутівців”, які залишились в Україні, а саме Сергій Тамтура й Олександр Марінченко, були виправдані судом.

Нагадаємо, трагічні події сталися 20 лютого 2014-го. Тоді на столичній Інститутській було вбито 48 осіб. Вогнепальні поранення отримали щонайменше 80 людей.

Починаючи з травня 2016 року до листопада 2022-го Святошинський суд розглядав справу п’ятьох беркутівців. Обвинувачені — заступник командира київського полку «Беркут» Олег Янішевський та чотири беркутівців київської спецроти: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура та Олександр Маринченко.

Майже рік суд присяжних перебував у нарадчій кімнаті і 18 жовтня 2023 року оголошено вирок по справі. З п’ятьох обвинувачених трьох судять «заочно».

Вирок очікувався раніше. Але 29 грудня 2019 році в рамках обміну полоненими Україна передала в самопроголошені «лнр/днр» п’ятьох обвинувачених у цій справі.

Через деякий час Маринченко і Тамтура повернулися до Києва. Решта – ні. Процес у справі розстрілів на Інститутській майже рік був на паузі. Після поновлення розгляду на лаві підсудних фактично залишилось двоє обвинувачених (Маринченко і Тамтура). Розгляд справи щодо Аброськіна, Зінченка та Янішевського з того часу відбувався заочно.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

Судовий розгляд цієї справи Святошинським судом є безпрецедентним для України і за рівнем складності, і за рівнем якості, зазначає Адвокатська дорадча група. Слухали справу колегія суддів і присяжні. Засідання проводилися щотижня (за винятком річної перерви після обміну), інформує Адвокатська дорадча група.

Справа про 20 лютого надійшла до суду ще в 2015 році з матеріалами про двох обвинувачених – Аброськіна і Зінченка. В 2016-му цей обвинувальний акт об’єднали з обвинуваченням Маринченка, Тамтури і Янішевського і почали слухати спочатку.

До грудня 2019 року у справі допитали потерпілих, свідків обвинувачення. На 2020 рік очікувався вирок. Але 28 грудня 2019-го суд залишився без підсудних.

Після цього майже рік Святошинський суд не міг продовжити розгляд справи по суті. Усе через відсутність підсудних і відсутність будь-якої офіційної інформації про долю обміняних беркутівців.

Читайте також: Двадцять убивць з “Беркута” воюють проти України

20 жовтня 2020 року суд присяжних виніс ухвалу про оголошення в міжнародний розшук обвинувачених Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського. Обвинувачені Сергій Тамтура та Олександр Маринченко повернулися в Київ та продовжили брати участь у засіданнях.

Наприкінці 2020 року суд поновив розгляд справи та перейшов до стадії допиту свідків захисту.

Читайте також: Шевченківський суд Києва виправдав суддю Волкову, яка відпустила командира “Беркута” Садовника

У травні 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення суди поновили свою роботу, суд допитав обвинувачених Маринченка та Тамтуру. З липня 2022 року в справі тривали дебати. В листопаді 2022 року суд пішов до нарадчої кімнати для винесення вироку.

Окрім цієї справи, в судах та на стадії досудового розслідування є ще декілька проваджень щодо високопосадовців та інших бійців спецроти «Беркут», яких слідство вважає причетними до розстрілів на Інститутській у лютому 2014 року.

І ось 18 жовтня після вироку керівник Департаменту “Майдану” Офісу генпрокурора Олексій Донський наголосив, що оскаржать вердикт. Це буде зроблено після вивчення мотивувальної частини вироку. Він також відзначив велику роботу, яку зробив суд, адже вирок складає більше 1700 сторінок.

Стосовно позитиву, прокурор відзначив, що суд дав належну юридичну оцінку та відкинув маніпуляції, які допускала і сторона захисту, і деякі ЗМІ стосовно якоїсь “третьої сили”, “грузинських снайперів”, твердження, що до вбивств призвели нібито протиправні дії протестувальників та ін.

Водночас, відштовхуючись від резолютивної частини вироку, яка нині була оголошена, стороні обвинувачення незрозумілі кілька моментів, які і стануть мотивацією оскарження.

“Перший момент, вкрай важливий для нас: суд, навіть засудивши одну особу до довічного позбавлення волі, інших – до 15 років позбавлення волі, тобто визнавши вчинення умисних убивств упродовж тривалого часу і невибіркове застосування зброї відносно необмеженої кількості протестувальників, які перебували без зброї, водночас виправдав усіх осіб за кваліфікацією “терористичний акт”, – сказав Донський. –На наше переконання, сам факт вчинення убивств у таких умовах (тобто з метою залякування учасників акцій протесту -ред.) є прямим доказом того, що було вчинено саме теракт. Наразі, без вивчення вироку, нам не зрозуміла ця суперечність. Те ж саме стосується виправдання в частині статті 340 – перешкоджання акціям протесту, і також – відносно знищення зброї. Адже це був важливий елемент, який перешкоджав розслідуванню: зброя, з якої було вчинено вбивства, була вивезена і знищена, і в подальшому знадобилося багато часу, щоб її знайти і провести експертизу. Також незрозумілою є виправдання двох осіб за обставинами умисних убивств”.

За словами Донського, наразі у сторін є місяць для оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляцію ОГП буде подано до Київського апеляційного суду.

За приблизним прогнозом, апеляційне провадження може розпочатися в грудні місяці, скільки ж займе сам процес оскарження – передбачити неможливо, але Донський запевнив, що він не може бути таким тривалим, як розгляд справи судом першої інстанції (тривав із 2016 року –ред.).

На цю тему:

• Знову “Беркут” проти Майдану
• Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу

Сообщение Розстріли на Інститутській: прокуратура оскаржуватиме вирок п’ятьом колишнім “беркутівцям появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє “Суспільне”, вирок стосується п’ятьох обвинувачених із колишнього міліцейського полку спецпризначення “Беркут”: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і заступника командира полку Олега Янішевського. Двох із них суд виправдав, троє інших уже перебувають у росії.

Олегу Янішевському суд призначив довічне ув’язнення, Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку – 15 років в’язниці. Однак ці троє “беркутівців” були звільненні з-під варти в грудні 2019 в рамках обміну полоненими з Росією.

Двоє інших “беркутівців”, які залишились в Україні, а саме Сергій Тамтура й Олександр Марінченко, були виправдані судом.

Нагадаємо, трагічні події сталися 20 лютого 2014-го. Тоді на столичній Інститутській було вбито 48 осіб. Вогнепальні поранення отримали щонайменше 80 людей.

Починаючи з травня 2016 року до листопада 2022-го Святошинський суд розглядав справу п’ятьох беркутівців. Обвинувачені — заступник командира київського полку «Беркут» Олег Янішевський та чотири беркутівців київської спецроти: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура та Олександр Маринченко.

Майже рік суд присяжних перебував у нарадчій кімнаті і 18 жовтня 2023 року має оголосити вирок по справі. З п’ятьох обвинувачених трьох судять «заочно».

Вирок у справі очікувався раніше. Але 29 грудня 2019 році в рамках обміну полоненими Україна передала в самопроголошені «лнр/днр» п’ятьох обвинувачених у цій справі.

Через деякий час Маринченко і Тамтура повернулися до Києва. Решта – ні. Процес у справі розстрілів на Інститутській майже рік був на паузі. Після поновлення розгляду на лаві підсудних фактично залишилось двоє обвинувачених (Маринченко і Тамтура). Розгляд справи щодо Аброськіна, Зінченка та Янішевського з того часу відбувався заочно.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

Судовий розгляд цієї справи Святошинським судом є безпрецедентним для України і за рівнем складності, і за рівнем якості, зазначає Адвокатська дорадча група. Слухали справу колегія суддів і присяжні. Засідання проводилися щотижня (за винятком річної перерви після обміну), інформує Адвокатська дорадча група.

Справа про 20 лютого надійшла до суду ще в 2015 році з матеріалами про двох обвинувачених – Аброськіна і Зінченка. В 2016-му цей обвинувальний акт об’єднали з обвинуваченням Маринченка, Тамтури і Янішевського і почали слухати спочатку.

До грудня 2019 року у справі допитали потерпілих, свідків обвинувачення. На 2020 рік очікувався вирок. Але 28 грудня 2019-го суд залишився без підсудних.

Після цього майже рік Святошинський суд не міг продовжити розгляд справи по суті. Усе через відсутність підсудних і відсутність будь-якої офіційної інформації про долю обміняних беркутівців.

Читайте також: Двадцять убивць з “Беркута” воюють проти України

20 жовтня 2020 року суд присяжних виніс ухвалу про оголошення в міжнародний розшук обвинувачених Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського. Обвинувачені Сергій Тамтура та Олександр Маринченко повернулися в Київ та продовжили брати участь у засіданнях.

Наприкінці 2020 року суд поновив розгляд справи та перейшов до стадії допиту свідків захисту.

Читайте також: Шевченківський суд Києва виправдав суддю Волкову, яка відпустила командира “Беркута” Садовника

У травні 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення суди поновили свою роботу, суд допитав обвинувачених Маринченка та Тамтуру. З липня 2022 року в справі тривали дебати. В листопаді 2022 року суд пішов до нарадчої кімнати для винесення вироку.

Окрім цієї справи, в судах та на стадії досудового розслідування є ще декілька проваджень щодо високопосадовців та інших бійців спецроти «Беркут», яких слідство вважає причетними до розстрілів на Інститутській у лютому 2014 року.

Як розповідав “Український репортер”, Подільський суд нещодавно розпочав розгляд справи Садовника щодо розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014-го.

На цю тему:

Знову “Беркут” проти Майдану

Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу

Сообщение Розстріл на Інститутській: оголошено вирок “беркутівцям”. Але у в’язницю поки що ніхто не сяде появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив заступник керівника Управління у справах Майдану ДБР Артем Яблонський під час дискусії “Перспективи розслідування справ Майдану в умовах повномасштабної війни”.

За словами Яблонського, після повномасштабного вторгнення рашистів Управління у справах Майдану ДБР розпочало перевірку експрацівників “Беркута”, щодо яких бракувало доказів причетності до злочинів під час Революції гідності, але була інформація, що їх задіювали до охорони громадського порядку.

“Ми розпочали їх перевірку на колабораційну діяльність і встановили, що з усіх підрозділів “Беркута” уже 20 осіб воюють проти України або служать у так званих правоохоронних органах держави-агресора. Зараз по частині з них є підозри. Інші особи перевіряються оперативними підрозділами”, – сказав він.

Водночас керівник першого відділу Управління Державного бюро розслідувань Віталій Музика повідомив, що ДБР найближчим часом планує передати до суду провадження стосовно бійців загону “Беркут”, яким командував Дмитро Садовник (нагадаємо, його із київського СІЗО було звільнено на підставі ухвали судді Печерського райсуду Волкової. Сьогодні Волкова також працює суддею).

Читайте також: Шевченківський суд Києва виправдав суддю Волкову, яка відпустила командира “Беркута” Садовника

“Він разом з іншими бійцями своєї роти переховується на території Російської Федерації. Відомо, що частина його підлеглих нині воює проти України”, – сказав Музика.

Своєю чергою заступник Генпрокурора Олексій Хоменко поінформував, що цьогоріч прокуратура оголосила підозру командиру роти севастопольського “Беркута”, який організував убивство трьох протестувальників. Унаслідок дій його підлеглих були поранені майже 200 учасників Революції гідності. Надалі він очолив управління росгвардії у Севастополі і був обраний у раду федерації РФ.

За словами Хоменка, справа щодо командира севастопольського “Беркута” демонструє: ті, хто убивав людей на Майдані, зараз на боці ворога вбивають українських військовослужбовців.

Сообщение Двадцять убивць з “Беркута” воюють проти України появились сначала на Український репортер.

На Майдані Незалежності у ту ніч перебувало до 400 протестувальників, – пише Укрінформ. Ще перед 4-ю годиною ранку на головну площу Києва і України почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки. Тоді ж загони міліції (до 2000 осіб) оточили активістів.

Ця силова спецоперація називалася досить прозаїчно: «розчисткою території для встановлення новорічної ялинки».

На відеозаписах, оприлюднених в інтернеті, було видно, як «Беркут» витісняв людей з-під монумента Незалежності, б’ючи їх кийками та ногами. Декого продовжували бити навіть після того, як він упав.

Для багатьох єдиним прихистком став Михайлівський монастир, який відкрив свої двері тієї ночі для багатьох переслідуваних.

Від жорстоких дій «Беркута» постраждали щонайменше 79 осіб. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили два кримінальних провадження – за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство». У МВС розгін протестувальників пояснювали провокаціями з їхнього боку. Від дій силовиків тодішнє керівництво держави відмежувалося; нікого не було покарано, розслідування не було почато.

Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий.

Наступного дня, 1 грудня 2013 року, у Києві відбувся один із найвелелюдніших мітингів, що дав поштовх подальшому загостренню протистояння між українцями і владою.

Читайте також:

• Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності
• Микола Кузнєцов: “Комбінацію з побиттям студентів було продумано на багато ходів уперед”
• “Якщо я поїду з Майдану, то завтра не буде України!”

Сообщение Вісім років тому “Беркут” жорстоко побив студентів на Євромайдані появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив автор розслідування видання Новы час Денис Івашин.

“На цей момент виявлено понад 10 колишніх бійців “Беркута”. Велика частина з них безпосередньо служить в лавах білоруської міліції, а саме в лавах мінського столичного та обласного ОМОНу”, — сказав він в інтерв’ю Настоящему времени.

За словами журналіста-розслідувача, колишні українські силовики обіймають різні посади: від старшини і прапорщика до старшого лейтенанта.

Зокрема, старший лейтенант міліції Ігор Запалух обіймає посаду заступника командира взводу оперативно-бойового призначення ОМОН ГУВС Мінміськвиконкому з обов’язками снайпера. В Україні він був снайпером в миколаївському підрозділі Беркута, у Білорусі займається підтримкою силових операцій.

“Тут уже повинен бути інтерес українських спецслужб, тому що потрібно визначити його можливу причетність до так званої чорної роти Дмитра Садовника. Крім нього в лавах білоруської міліції служать аж три капітани — це Сергій Гавриляк, Сергій Кімінчіжі і Дмитро Анцупов. Двоє з них — Гавриляк і Анцупов — це ексбійці миколаївського Беркута, а Сергій Кімінчіжі, як встановлено, служив в підрозділі одеського “Беркута”, — сказав Івашин.

Після того як беркутівці переїхали з України в Білорусь їм було надано білоруське громадянство. За даними Івашина, громадянство Білорусі було видано абсолютно незаконно.

“Люди не мали ніяких підстав для отримання цього громадянства. Крім усього іншого, більшість з них на той момент були співробітниками силових підрозділів України. Це один з пунктів, який забороняє отримання білоруського громадянства. Крім того, що їм видали громадянство, як ми всі вже знаємо, їх прийняли безпосередньо до лав силового підрозділу — одного з найбільш репресивних силових підрозділів режиму Лукашенка”, — розповів журналіст.

Івашин додав, що, за його даними, колишні беркутівці не є фігурантами кримінальних справ в Україні. Однак він висловив сподівання, що матеріали його розслідування зацікавлять українське слідство.

Про те, що в мінському ОМОНі служать українські беркутівці, стало відомо з розслідування Новы час в кінці 2020 року. Журналістам тоді вдалося ідентифікувати чотирьох колишніх українських силовиків. Це Сергій Панасенко, Сергій Гавриляк, Анатолій Примак і Дмитро Анцупов.

Сообщение У білоруському ОМОНі служать більше 10 колишніх беркутівців з України появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив заступник начальника управління ДБР у справах Майдану Артем Яблонський, якого цитує Укрінформ.

“До суду скеровуються справи за спеціальною, заочною процедурою. Ми розпочали у цих справах активну роботу.

У нас 88 підозрюваних у справах Майдану, які перебувають у розшуку.

Зараз ми отримуємо дозволи суду на обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою за відсутністю підозрюваних та у подальшому дозвіл на заочне спеціальне розслідування.

Якщо і далі робота триватиме у цьому напрямку, то ми найближчим часом завершимо і направимо до суду всіх організаторів і виконавців, які ухиляються від слідства і суду і перебувають в Росії”.

За словами Яблонського, із січня 2020 року, відколи у ДБР був створений підрозділ у справах Майдану, слідчі повідомили про підозру 44 фігурантам справ і направили до суду 26 обвинувальних актів щодо 37 осіб.

Як зазначив посадовець, якщо рахувати в сукупності, то за весь час розслідування справ Майдану до відповідальності притягнули 309 фігурантів.

Слідчі ДБР в рамках розслідування розстрілів на Майдані Незалежності під час Революції Гідності 18-20 лютого 2014 року у квітні 2020 року провели ще 3 слідчі експерименти.
25 травня 2020 року суд заочно взяв під варту колишнього міністра оборони України Павла Лебедєва у справі про розстріли на Майдані 18-20 лютого 2014 року.
Слідчі Державного бюро розслідувань у справах Майдану окреслили коло осіб, які можуть бути причетними до вбивства учасників Революції Гідності Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника.

Читайте також:

• Сім років тому в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності
• Адвокат екс-“беркутівців” балотуватиметься до Верховної Ради від “Партії Шарія”

Сообщение 88 організаторів і виконавців злочинів на Майдані переховуються в Росії, їх судитимуть заочно появились сначала на Український репортер.