Попри розповсюджений міф, Степан Бандера ніколи особисто не очолював УПА.

Український інститут національної пам’яті пояснює, що Бандера очолював Організацію українських націоналістів (революційну) і Закордонні частини ОУН у 1946 –1959 роках. Українською повстанською армією безпосередньо командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук.

Степана Бандеру нацисти чотири роки тримали в ув’язненні, зокрема в одиночній камері концтабору Заксенгаузен. Відрізаний від світу, він не знав, чи продовжують боротися побратими в Україні. Але лідер ОУН все одно не погодився відкликати Акт відновлення Української Держави.

30 червня 1941 року ОУН(б) проголосила «Акт відновлення Української Держави».

А вже 5 липня Степан Бандера через відмову відкликати «Акт відновлення…» був посаджений у Кракові під домашній арешт, а в подальшому був в’язнем тюрем у Берліні; звідти потрапив до концтабору Заксенгаузен. Почалися масові арешти учасників ОУН – за деякими даними, було заарештовано 80% керівного складу ОУН(б). «Відновлена держава» не проіснувала й тижня.

Степан Бандера був убитий агентом КГБ у Мюнхені у 1959 році. Досі залишається символом українського спротиву.

Традиційно в цю дату проходили факельні марші, але в умовах повномасштабної війни, розв’язаної Росією, проведення такого масового заходу неможливе.

Читайте також: 

• “Наша земля – наші герої!” Смолоскипна хода у Києві на честь Бандери (+відео, фото)

Фото Українського репортера

Сообщение Сьогодні – день народження Степана Бандери появились сначала на Український репортер.

Польські сенатори більшістю голосів прийняли пакет поправок, запропонований рухом Kukiz’15, до закону про Інститут національної пам’яті.

Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до трьох років за вживання виразу “польські табори смерті” й інші висловлювання, які можуть бути інтерпретовані як спроба виставити поляків співучасниками злочинів нацистської Німеччини. Таке ж покарання передбачено за пропаганду “бандерівської ідеології” (іншими словами – українського націоналізму) і заперечення “Волинської різанини”.

За що насправді проголосував Сенат

Що насправді означає цей законопроект, пояснив екс-нардеп, а нині політолог Віктор Уколов. За його словами, “Сенат Польщі схвалив закон. Тепер на території Панства не можна говорити:

Про те, що Освенцім був біля Кракова, а квартири, звідки євреїв забирали до газових камер, найчастіше забирали собі поляки.

Про те, що в організації Голокосту гітлерівці мали досить помічників серед місцевого населення і в результаті у самій Німеччині загинуло удвічі менше єврейського населення (у відсотковому значенні до всього єврейського населення країни), ніж у Польщі.

Про те, що єврейське повстання у Варшавському гетто поляки не підтримали і цим дали німцям утопити повстанців у крові, а потім польське повстання через рік у Варшаві повторило його долю.

Про те, що 11 серпня 1945 року у Кракові поляки напали на євреїв через чутки, що ті, начебто, крадуть християнських дітей (як вам рівень культури і освіти у 20-му сторіччі?). Тисячний натовп переслідував євреїв. Дивом вдалося уникнути масових вбивств. 5 євреїв були вбиті роздратованим натовпом поляків.

Про те, що 4 липня 1946 року поляки вчинили погром у місті Kielce проти євреїв, що дивом вижили в ході війни, бо, кажуть, не хотіли повертати їм колишнє житло. На фото пам’ятник жертвам погрому, в результаті якого озвірілими поляками було вбито 42 людей, у тому числі вагітних жінок і дітей.

А українцям треба навіки забути згадувати про політику пацифікації і концентраційний табір у Березі-Картузькій поблизу Бреста, де утримували противників цієї політики. Здебільшого українців.

Ми також не повинні говорити про знищені українські села на Волині, а лише каятися і просити вибачення за спалені польські села”, – такий допис Уколов опублікував у Фейсбуку.

Закон спрямований проти українців?

Голова Українського інституту національної пам”яті Володимир В’ятрович вважає, що новий закон про Інститут національної пам’яті, схвалений вчора сенатом Польщі, спрямований в першу чергу на українців, які мешкають зараз у цій країні.

“Ось що читаємо в обґрунтуванні:
“Беручи до уваги зростаючі міграційні рухи з України, коли носії ідеології українського націоналізму й адепти світогляду, опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, все більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах”.

Наступний шмат тексту неменш цікавий – виявляється, закон покликаний нормалізувати міжнародні відносини (він вже це зробив –  реакція України, Ізраїлю, США) та підтримати “справді демократичні спільноти в Україні”. Зважаючи на те, що в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, стає зрозуміло, кого збираються підтримувати польські політики”, – пояснює В’ятрович.

“Мені дуже шкода, що дружня нам Польща, криміналізуючи дослідження ефемерного «українського» колабораціонізму з Гітлером та згадки про злочини поляків під час Другої світової війни не лише проти українців, а й проти євреїв, ще більше ізолює себе і в ЄС, і в міжнародній політиці, фактично виправдовуючи фашизм. Маємо зробити все, щоб підтримати ті тверезі голоси у Польщі, які стримують її остаточне перетворення на маргінальну проросійську маріонетку”, – коментує польський закон народний депутат Ганна Гопко.

“Рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо історичної правди, а побудову історичної міфології. Введення в юридичну площину терміну «злочини українських націоналістів» посилює однобічні стереотипи і провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди.

Завжди виступали і будемо виступати за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, але не сприймаємо мови заборон і обмежень, та поділяємо занепокоєність наших міжнародних партнерів щодо згаданого закону. Готові до об’єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфи”, – написав у Твіттері міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Президент Петро Порошенко, який лише нещодавно мав бесіду щодо розбіжностей в трактуванні спірних моментів історії з президентом Польщі Анджеєм Дудою, вже заявив, що ухвалений польським Сеймом закон щодо заборони так званої “бандерівської ідеології” не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

pic.twitter.com/EfAUJQ9eJq

— Петро Порошенко (@poroshenko) February 1, 2018

Чому йдемо “з Бандерою” в Європу, а Польща проти?

Сообщение Сенат Польщі заборонив “бандерівську ідеологію” і заперечення “Волинської різанини”. Реакція України (+відео) появились сначала на Український репортер.