У цьому звіті неодноразово негативно оцінюється й нещодавно проголосований ВРУ країни сумнозвісний законопроєкт №5572, який у минулому році до нестями збурив чи не всю шоу-індустрію України через свою відверту корупційність, неконституційність і очевидну олігархічну заангажованість. І котрий, як добре відомо в шоу-бізнесі й неодноразово констатувалося в пресі, був ініційований саме організацією Валерія Харчишина (ГО УААСП), що програла державну акредитацію через наявні багатомільйонні борги перед своїми авторами, проте, як відомо, намагалася “порєшать» завдяки тому, що її віце-президент Тарас Тополя має особисті дружні зв’язки з нинішніми першими особами держави.

Як же реагує генеральний директор ГО УААСП на критичний звіт Міжнародного альянсу інтелектуальної власності?

Фактаж із IIPA 2022 SPECIAL 301 REPORT в своєму блозі Харчишин просто проігнорував. Як-то кажуть, слона ми навіть не помітили. Точніше, все вийшло як у тій приказці: на городі бузина, а в Києві дядько. Рок-музикант зосередив свою увагу на останньому листі обудсмана до Президента України щодо законопроєкту №5572, який Володимир Зеленський має або підписати, або накласти на нього вето.

Валерій Харчишин політтехнологічно поєднав апріорі непоєднуване – профільну авторську тематику з іншою за змістом подією: протестами ФОПів через касові апарати з бійками під парламентом, представивши справу так, що ці два процеси тотожні.
Вочевидь, це ніщо інше як маніпуляція, адже як між собою пов’язане авторське роялті і ФОП? Ніяк. Крім того, у випадку з законопроєктом №5572 навіть неозброєним оком можна помітити суттєве порушення балансу влад – парламент перебирає на себе вирішення питання, що знаходиться в компетенції КМУ, чого не дозволяє робити жоден Закон України.

Далі гендиректор-музикант, посилаючись на «юристів ГО УААСП», всерйоз радить ФОПам, як, написавши заяву до омбудсмана, можна скасувати їхній закон. І – проводить аналогію зі зверненням співачки і громадського діяча Руслани Лижичко по правду як до останньої суспільної інстанції до омбудсмана Людмили Денисової щодо порушень прав українських і світових авторів та видавців у разі підписання Президентом України законопроєкту №5572, вже вкотре цинічно виливаючи на переможницю Євробачення-2004 Руслану тонни інформаційного бруду.

І, аби якось підкріпити свою риторичну тріскотню, знову дістав із «шафи компроматів» такі ж недолугі минулорічні аргументи депутатів-проштовхувачів законопроєкту №5572, згадавши зокрема факти спецоперації по залучення силових структур у авторську сферу. Варто зазначити, що ті дії правоохоронців були аж ніяк не пов’язані з багатомільйонними боргами ГО УААСП і ДО УААСП перед музичною індустрією й десятками мільйонів гривень, що безкарно щорічно зникали з рахунків спочатку державного, а потім і громадського УААСПів, у тому числі й за часів, коли цією організацією керувавсам Харчишиним.

Шкода, звісно, що справжня фаховість юрвідділу ГО УААСП, на який переможно посилається рок-музикант, така ж, як і філологічна грамотність Валерія Харчишина в його блозі. І що юристи його авторської організації, мабуть, не знаютьипро статтю 85 Конституції України (чи удають, що не знають?), яку вочевидь порушив парламент, приймаючи законопроєкт №5572. Саме про це Президенту Володимиру Зеленському й нагадала омбудсман у своєму розлогому листі, розклавши й усі інші недоліки №5572, що називається, по пунктах.

В останньому випуску «Свободи Слова Савіка Шустера» екс-спікер ВРУ Дмитро Разумков розповів цікаву й важливу «внутрішню» деталь президентської «кухні». До кожного закону, який подається на підпис Президента України, додається висновок парламентського Головного юридичного управління. А ми добре знаємо: юристи парламенту в своїх зауваженнях – детальнопрокоментували й розклали по поличках антиконституційні вади законопроєкту №5572, і, до слова, навряд чи їх не помітять і судді Конституційного Суду України, якщо він потрапить до цієї високоповажної інституції.

Тоді, запитується, чи варто Володимиру Зеленському й далі підтримувати керівників свого Офісу, які намагаються в будь-який спосіб, правдами й неправдами,допомогти друзям з ГО УААСП отримати Піррову перемогу (сумнівну перемогу – (лат. Victoria pyrrhica) в розв’язаній ними “війні”, яка, власне, спрямована не на те, щоб захистити, а навпаки, щоб похоронити реформу авторського права. Чи, може, варто дослухатися до здорового глузду музичної громадськості й врешті зважити якщо не на інтереси більшості українських авторів, то хоча б на державні інтереси експортерів? І вивести Україну з фігурантів сумнозвісного «СПИСКУ 301», щоб на тих, хто суттєво поповнює держбюджет, не накладалися санкції. Наразі єдиний, хто може це зробити – Володимир Зеленський. Наклавши президентськое вето.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение На городі бузина, а в Києві… Харчишин? появились сначала на Український репортер.

Можуть зневажати не тільки законні фінансові інтереси українських авторів і правовласників, але (нонсенс!) можуть вчиняти те, чого не роблять в жодній цивілізованій державі – ображати інтереси зарубіжних, зокрема, й американських авторів, чия музика звучить на просторах нашої держави.

За це суворо карають. Сполучені Штати Америки вважають однією з підвалин своєї економіки захист прав інтелектуальної власності та готові болюче наказувати тих чиновників та цілі країни, що порушують права інтелектуальної власності. Механізм досить прозорий. Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) щороку готує розширену доповідь 301, де фіксує зловживання в цій сфері, на підставі яких Офіс торгового представника США (USTR) готує подання до Конгресу США щодо застосування санкцій до країн (або персоналій), дії яких призводять до порушень прав інтелектуальної власності.

Днями вийшла чергова доповідь IIPA за 2021 рік . Як у ній представлена Україна? Читачі «Українського репортера», які стежать за перипетіями навколо сумнозвісного законопроєкту No5572, мабуть, здогадаються без слів. Дійсно, ПРА фактично визнала відсутність прогресу в питаннях удосконалення охорони авторського права і суміжних прав в державі Україна.

Розпіарений візит нового очільника Мінекономіки в США нічого не дав. Україна у Списку 301 – документі, в якому Торговий представник США щороку визначає перелік найбільш «піратських» країн світу, відкотилася до рівня Priority Watch List. Ось як у США оцінюють події в авторському праві України.

«У 2019 році було акредитовано три організації, що підтримуються як музичною індустрією, так і артистами: Українська Ліга Авторських та Суміжних Прав (УЛАСП), акредитована щоби представляти виконавців та виробників фонограм (та відеограм) у сфері публічного виконання. У грудні 2020 року акредитаційна комісія акредитувала ОКУ для музичних творів (музичних композицій) — ОКУ АСП (публічне виконання) та АіВ (публічне сповіщення).

Цей раунд акредитації було завершено Міністерством економіки у вересні 2021року. Крім того, неакредитовані ОКУ у тому числі UACRR (громадська організація УААСП) продовжували діяти протягом 2019-2022 років без акредитації, провокуючи тривалий хаос на ринку та проблеми з верховенством права. Заперечення та сильний опір (політичний та юридичний) з боку противників реформи тривали, в результаті чого Верховна Рада ухвалила законопроєкт No5572, який (якщо його підпишуть) скасовує останній раунд акредитації ОКУ (публічне виконання та сповіщення). Результати процесу акредитації ОКУ 2019-2020 років мають бути збережені.

Однак, як продемонструвало ухвалення в парламенті законопроєкту No 5572, яким скасовується акредитація ОКУ, призначених для збору винагороди для авторів та видавців, система широко відкрита для політичних ризиків і є нестабільною. Якщо законопроєкт No5572 буде підписано і він стане законом, це означатиме серйозний відкат реформи ОКУ в Україні й створить небезпечний прецедент для всіх майбутніх акредитацій.

Загалом, залишається сумним, що адміністративна акредитація ОКУ, яка має обслуговувати правовласників, широко піддається політичним ризикам, на відміну від суто неполітичного питання».

Отже, навіть з точки зору офіційного Вашингтону, в Україні є організації АіВ, УЛАСП та ОКУАСП, що заслуговують на довіру і користуються підтримкою музичної індустрії та міжнародного співтовариства. А ті хто просуває законопроєкт №5572 – є противниками реформ. Хто саме ? Про це – написано десятки й десятки статей, які, на велику прикрість, влада вперто “не помічає”.

Звертає на увагу ще один промовистий факт з цього документу: керована двома рок-музикантами В. Харчишиним і Т.Тополею ГО “УААСП”, які, власне, й докладають усіх зусиль, щоб легалізувати законопроєкт №5572, другий рік поспіль фігурує в цьому міжнародному “піратському” СПИСКУ 301 як одна з “творців” хаосу в музичній індустрії України.

До речі, Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова офіційно звернула увагу Президента України на висновок Головного юридичного управління ВРУ, де йдеться про невідповідність деяких положень проєкту закону №5572 позиціям Конституційного суду України «в результаті чого прийнятий Закон може стати предметом конституційного оскарження».

Цікаво, чи ризикне тепер Президент України підписати 5572?

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение Чому Україна знову опинилася в міжнародному санкційному “піратському списку 301”? появились сначала на Український репортер.

«Цікавий» як ніколи подарунок українському шоу-бізнесу «під ялинку» зробила в 2021 році прокуратура Печерського району столиці та Печерський районний суд. Правоохоронці наклали арешт на рахунки найбільшої в Україні авторської організацїї Української Ліги Авторських та Суміжних Прав (УЛАСП), на яку припадає понад 85% всієї авторської винагороди.

Тим самим одна молода прокурорка, яка ухвалювала це рішення, розчерком пера залишає без традиційних щорічних роялті не тільки низку провідних світових компаній (Universal, Sony, Warner), а й СОТНІ українських зірок – Олега Винника, Олі Полякової, Наталі Могилевської, Вєрки Сердючки, Тіни Кароль, Злати Огнєвіч, «Бумбокс», «Без Обмежень», Ірини Білик, «Океана Ельзи», «THE HARDKISS», KAZKA, «С.К.А.Й.», «ВВ», «ТІК», «Мотор’Ролла», «DILEMMA» , «MAD HEADS», TAYANNA, KYIVSTONER, «Тартак», Ivanа Navi, Макса Барських, Гаріка Кричевського, Jerry Heil, Гайтану, TARABAROVA, Олю Цибульську, Ірину Федишин, , Марію Бурмаку, Сергія Бабкіна, Ані Лорак, Аліну Гросу\ GROSU, Віталія Козловського, Джигана, Артема Пивоварова, Влада Дарвіна, Альони Вінницької, Єгора Кріда, Jah Khalibа та багатьох інших.

Найцікавіше те, що цей дикий “сюрприз” (вибачте за явно не святковий епітет, але, на жаль, мушу його вжити) зроблено-пороблено в межах кримінального провадження, яке було відкрито декілька місяців тому за заявою одного з українських виконавців, права якого знаходяться в управлінні… компанії… УМИГ.

«Українському шоу-бізнесу компанія УМИГ відома тим, що є фактичним представником в Україні директора Російського авторського общества (РАО) М. Дмитрієва, – коментує події член авторської ради УЛАСПу, директор профспілки музичної індустрії Вадим Лисиця. – Виходить, що українська прокуратура позбавила виплати коштів українським (!) авторам та виконавцям за вимогою, фактично, російської організації максимально наближеної до Кремля»!

«Новорічне роялті в цьому році відміняється, – підтвердив генеральний директор Української Ліги Авторських та Суміжних Прав Олександр Нікін. – Владі було замало «роздягнути» українську шоу-індустрію на 100 мільйонів гривень. Це не новорічний жарт, а сувора українська реальність”.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Сообщение Новорічне роялті-2021 відміняється. Прокуратура блокує рахунки зірок шоу-бізнесу появились сначала на Український репортер.

А й згадати пристрасний монолог про чесне роялті для українських і світових авторів, котрий Руслана озвучила на загал у програмі «Бацман» і на «Свободі слова Савіка Шустера»напередодні прийняття парламентом сумновідомого законопроєкту #5572, який так успішно для себе пролобіювали сили, пов’язані з УААСПом.

Це був крик душі. І я чудово її розумію, і поділюся з вами,чому я вірю кожному слову в останньому пості Руслани на Фейсбуці на цю тему.

1. 38 гривень роялті КУЗЬМИ

У грудні 2017-го чи не всіх українців збурив доведений до абсурду факт: сім’я Кузьми Скрябіна, пісні якого навіть після трагічної загибелі співака звучали й звучать всюди, де є українці, за рік отримала аж… 38 гривень роялті!

Цей інформаційний привід вкупі з активними діями авторської спільноти та підтримкою авторських реформ з боку американського уряду й особисто президента США вочевидь і призвели до того, що в 2018 році український парламент нарешті прийняв Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”–законпро роялті.

Остаточний текст закону складався з більш ніж 700 сторінок формату А-4. Долучилася до його підготовки й ініціативна ще з 90-х група громадсько-активних авторів. Серед них були поет Юрій Рибчинський, його син і депутат Євген Рибчинський, відомий український драматург Анатолій Крим, Руслана, аранжувальник і автор пісень Володимир Бебешко, композитор Олександр Злотник, автор і продюсер Віталій Клімов, Фоззі, Фагот (ТНМК), Дизель («Грін Грей»), екс-директор Євгенії Власової й автор пісень Сергій Жоров, саундпродюсер, у т.ч. й автор цих рядків, композитор і продюсер Олександр Ягольник та деякі інші небайдужі митці, що давно словом і ділом в різні часи намагалися навести лад у сфері виплат роялті.

Ні для кого не було секретом, за якими схемами керівники й менеджмент УААСПу всі роки незалежності «пиляли» авторську винагороду: запланове банкрутство банків, модернізація програмного забезпечення, відправка авторської винагороди різним «правовласникам» або незрозумілим структурам за надуманими варіантами (наприклад, купівля меблів і техніки, «ремонти»), підвищені ставки зарплат і «мертві душі» тощо. З ганебним «схематозом» у системі УААСПу всім у шоу-бізі хотілося покінчити.

«Цього більше не буде», емоційно запевняв нашу ініціативну групу екс-продюсер групи «ВіаГра» і Євгенії Власової, Дмитро Костюк, який на той момент кілька років був в.о. генерального директора найбільшої авторської організації країни – українського державного агентства з авторських та суміжних прав ДО УААСП, члена Міжнародної конфедерації товариств авторів і композиторів СISAC із 1996 року.

Костюк вважався “своєю людиною” для світу шоу-індустрії, якого всі знали з кінця 90-х як успішного й креативного бізнесмена і продюсера, що хоч і не мав вищої освіти, проте добре володів бухгалтерськими аудитами. Оскільки тоді ще було невідомо про 14,45 млн грн, що зникли саме за часів його керування державною ОКУ, Дмитру повірили.

Костюк запропонував на базі державного УААСПу створити нову, прозору й великугромадську авторську організацію, що, мовляв, уперше за багато років почне чесно виплачувати роялті всім без винятку авторам. У «команді перетворень» Костюка, окрім незмінного помічника по BIZ-TV й екс-концертного директора «ВіаГри» Олексія Івановича, були політтехнолог Олександр Кочетков та адвокат і юрист телеканалу UA:Перший Дмитро Гузій, відомий шоу-індустрії по гучному суду з Костянтином Меладзе щодо авторських прав на групу «ВіаГра».

2. «1926» для CISAC

Враховуючи нахабну експропріацію напередодні Майдану в авторської спільноти України історичного Будинку Авторів, розташованого в центрі столиціна вулиці Б. Хмельницького й побудованого 1970-ті за авторські кошти, а також системне викрадання в українських поетів і композиторів чиновниками державної структури авторських винагород – пропозицію Костюка щодо «трансформації УААСПу» на зборах прийняли одноголосно. До авторського руху приєдналися й деякі відомі українські видавці, котрі представляють всесвітньовідомі міжнародні корпорації.

Передав права в нову чесну організацію колективного управління «під слово Руслани» й знаний «зубр» авторського права Олег Долінський– представляє інтереси компанії Universal,T he HARDKISS, Руслани, ТАРТАКа, Mad Heads, «KOZAK SYSTEM», Тараса Чубая, Анатолія Солов’яненка, Тараса Петриненка, Миколи Мозгового, Євгенії Власової. А також дехто з тих видавців, що пам’ятають запеклу, проте безуспішну боротьбу Руслани за чесне роялті в парламенті часів президентства Віктора Ющенка –зокрема, ПП «Світова Музика» (Sony\ATV в Україні), ТОВ «Мун Рекордз» і ООО «Суперсиметрія» (видавництво Слави Вакарчука).

Далі для реалізації свого плану Дмитро Костюк купує одну з 24-х організацій колективного управління «Український Авторський Сервіс», яку в 2015 році створили 3 невідомих шоу-індустрії громадяни Даховський-Литвинчук-Розенков, і перереєстровує її назву на співзвучну державній – громадську організацію «Українська Агенція з Авторських та Суміжних Прав».

Президентом «якісно нової авторської організації», де все має бути чесно й прозоро, за пропозицією Костюка, обирають Юрія Рибчинського. Віце-президентом – Руслану Лижичко. Гендиректором – Олександра Ягольника.

Олег Долінський, Анатолій Крим, Олександр Злотник, Володимир Бебешко, Фагот, Фоззі, Дизель, Валерій Харчишин, Сергій Жоров, дружина й спадкоємець Кузьми Скрябіна Світлана Бабійчук та інші учасники ініціативної групи українського шоу-бізнесу, що домагалися нормалізації виплат роялті, стали членами авторської та наглядової рад ОКУ.

Відтак, на момент прийняття у 2018 році Закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” Костюк, згідно озвученої ним комбінації дій з “трансформації системи колективного управління”, переводить усі договори з державної УААСП, якою він тоді керував, на свою нову, нібито громадську.

А щоб у Парижі, в штаб-квартирі CISAC, швидше пройшла рокіровка «ДО УААСП – ГО УААСП» і французи дійсно повірили в «чесну реорганізацію», Костюк і К вигадуютьлегенду. Мовляв, ми оце в архівах КДБ віднайшли, що історія авторського права в Україні починається саме з… 1926 року, а наша нова організація – це історичний правонаступник головної організації всіх українських авторів і національних легенд світової естради, музики і сцени. Костюк виготовляє величезну з усіх можливих печатку нового ОКУ з цифрами «1926» і через директорку міжнародного відділу УААСП Людмилу Цимбал впарює свій креатив французам.

Враховуючи, що саме з 1926 року бере свою історію й всесвітня конфедерація CISAC– “легенда” спрацювала. Плюс обидві авторські ради старого ДО і нового ГО мали ідентичний склад і їх очолювала одна й та ж сама особа– Юрій Рибчинський.

До того ж, під керівництвом досвідченого «знавця жіночих душ» продюсера «ВіаГри» Люда Цимбал навчилася філігранно й ефективно впливати на позицію генерального секретаря CISAC Гаді Орона–тож заміна українського члена у Всесвітній організації відбулася блискавично швидко й безболісно.

Вже за якихось 2 тижні після прийняття Верховною Радою вищезгаданого закону про роялті, 1 червня 2018 року на асамблеї загалом консервативної в питаннях прийняття нових членів організації CISAC відбулася бажана «рокіровка» – державний УААСП було позбавлено членства, натомість прийнято в асоційовані члени УААСП Костюка.
По-продюсерськи спритно Костюк домовився із Мінекономрозвитку, якому був підпорядкований державний УААСП – чиновники на цей ґвалт просто «закрили очі».

І “машина” запрацювала. Вже з листопада 2018 року CISAC почав переказувати в Україну значно більші гроші, ніж завжди, оскільки міжнародне законодавство зобов’язало сплачувати авторське роялті й потужні інтернет-платформи – YouTube, Facebook, Instagram тощо.

Руслані й усім нам тоді здавалося, ну ось, нарешті все нормалізувалося правильно. Але полуда швидко спала з очей. Наприкінці грудня 2018 та січня 2019 рр. авторську спільноту й видавців струсонули два фінансових скандали, пов’язані з новим «чесним» УААСПом.

Перший – із переказуванням баснословно-захмарних коштів за комп’ютерну програму з автоматичного розподілу роялті, які належало розподілити між авторами. А виявилося, що мільйони авторських гривень з колишнього державного, а потім і громадського УААСПів бухгалтери двічі переказували фірмі, директором якої ще донедавна був радник-юрист Костюка, а серед засновників значився головний«комп’ютерний» спец УААСПів і співзасновник компанії «ВІА ГРА Мьюзик».

Ім’я розробника програми, за яку й у 2021 році переказують кошти й яка, здається, й досі ніяк нормально не запрацює – Валентин Потураєв, син політтехнолога й нардепа ВР України Микити Потураєва, за допомогою якого зайшов до сесійної зали законопроект №5572.

Другий скандал – зниклі 10 млн. грн, котрі за вказівкою Костюка перевели з рахунків державного УААСПу на нібито громадський, які знову пішли зовсім не на виплати авторам та правовласникам.

Роялті-спільноті стало вочевидь зрозумілим, що екс-продюсер «ВіаГри» створив геть зовсім не те, що було задекларовано спочатку .Навіть згадувати не хочеться й про дрібниці з «мертвими душами», що потрапили до штатного розкладуУААСПу й отримували чималенькі зарплати, один з яких, Руденко Г.Д, на сайті ВРУ записаний… помічником депутата Микити Потураєва.

Звісно, прикро помилятися й розчаровуватися, але таке от воно – українське авторське«се ля ві».

3. 10 скандалів, аби забули про зниклі мільйони

Не дочекавшись конкретних відповідей від Костюка по суті нових схематозів, Руслана залишила свою посаду в УААСПі.

«Я помилково повірила, що якщо ГО УААСП замінить державний, то робота стане активнішою і прозорішою, – зізналася співачка. – Але коли побачила і зрозуміла, що все сталося навпаки, то одразу припинила брати участь в її роботі. Я не хотіла бути причетною до всього, що там робилось. І мені не вистачало духу сказати своїм друзям, що все, чим займається УААСП, м’яко кажучи, недобре».

Так само вчинили Олег Долінський, Олександр Ягольник, Анатолій Крим, Юрій Рибчинський…

Генеральними директорами організації в той рік побували помічник Костюка, екс-директор групи «ВіаГра»з Уралу Олексій Іванович, що за багато років проживання в Україні так і не вивчив української мови й автором не був. Сам Дмитро Костюк теж зайшов у другу ріку УААСПу. Був в.о. генерального директора ДО – став повноцінним генеральним ГО. Навіть увів до складу української авторської організації відомого представника російського шоу-бізнеса, директора УМІГа Сергія Рижого.

Врешті, аби зберегти перед державною акредитацією публічний імідж організації, яка керується буцімто авторами, Костюк відійшов у тінь, а керувати УААСПом залишив лідера рок-групи «Друга Ріка» Валерія Харчишина, котрий потихеньку почав дистанціюватися від токсичного екс-керівника ДО УААСП.

Тільки ось судячи з річних звітів УААСПу, які кожна працююча українська організація колективного управління згідно з законом має оприлюднювати, схема виведення коштів за всі три роки анітрохи не змінилася.

Від зібраних 73,6 млн. грн авторам виплатили лише 14,2 млн, зате менеджмент Костюка на чолі з Цимбал за цей же період отримав на зарплати й премії на 10 млн. грн більше! До того ж, нещодавно в основній роялті-групі в Фейсбуці оприлюднили скріни листування директорки з юридичних питань УААСПу з Костюком, із яких очевидним для всіх стало, що екс-продюсер «ВіаГри» й досі міцно тримає руку на пульсі всіх подій.

Попри це, мрії про створення прозорої авторської організації не полишали шоу-індустрію, і в 2020 році Руслана стала президентом нової, створеної «з чистого аркушу» й відкритої для митців та правовласників ОКУ «Автори і Видавці» (АіВ), де об’єдналися всі, хто втомився від хаосу й крадіжок роялті: Тарас Петриненко, Анатолій Солов’яненко, Микола Мозговий, Джамала, Наталя Могилевська, Оля Полякова, Монатік, «The HARDKISS», Олександр Пономарьов, «ТАРТАК», «Мед Хедз», Іван Дорн, Тарас Чубай, Злата Огнєвич, Володимир Дантес, Таянна, Сергій Бабкін, О’Torvald, «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ», Влад Дарвін, Павло Зібров, Каднай, Джері Хейл, Віталій Козловський, Мама Ріка, Меловін, Гайтана, «П’ятниця», Бумбокс, Юлія Лорд, Круть, Юко, «МоторРолла» – важко навіть перерахувати всіх.

«Вони не хочуть брати участі в жодних боях і просто дали можливість своїм видавцям вирішувати це питання», пояснила позицію колег по сцені Руслана.

Не дивно, що АіВ виграла конкурс державної акредитації в самої УААСП. Але, як виявилося, перемога Руслані дісталася “з ложкою дьогтю”. Відразу після гучного й, мабуть, неочікуваного програшу, використовуючи свої зв’язки з першими особами держави, УААСП Костюка почав шалену підкилимну боротьбу, аби анулювати рішення конкурсної комісії Мінекономіки. І тільки в 2021 році спродукував на українському інформаційному полі загалом 10 (!!) скандалів. Втім, це тільки “квіточки”.

Справжньою вершиною корупційного цинізму стала поява іншого «козиря» Костюка – сумнозвісного законопроєкту №5572, текст якого, що, по-суті в антиконституційний спосіб скасовує реформу авторського права, виявляється, написав нібито згаданий вище Дмитро Гузій, а давній бізнес-партнер Костюка і народний депутат Микита Потураєв провів цей документ через парламентські кабінети в ранг закону.

Позитивна й інтелігентна за своєю людською сутністю перша українська переможниця Євробачення та Всесвітній Посол Чистої Енергії довгий час не хотіла виносити на загал всі ці проблемиз УААСП, котрий, на Русланину точку зору й точку зору величезної кількості її колег-правовласників «цілком себе дискредитувала своєю історією та діяльністю». До того ж, як кажуть, і не царська це справа.

Аж доки не урвався терпець.

Та все марно – хтось-таки дуже не хоче вивести виплати УААСПом роялті, зокрема й інтернет-роялті, в публічну площину й нарешті дати хід довгоочікуваному розслідуванню щодо зниклих авторських мільйонів.

За класикою пропаганди, нездатність спростувати достовірні факти та правдиві твердження підмінюють «механізмом протидії», у даному випадку –поширенням псевдоінформації. Мета: створити в суспільстві хибне інформаційне поле.

Ось тому так відчайдушно намагаються очорнити Руслану і телеведуча Яніна Соколова, котра в інтерв’ю зізнавалася, що Харчишин для неї «навіть ближчий за чоловіка», і сам гендиректор УААСПа Валерій Харчишин, і «Льолік і Болєк» групи «Антитіла» – віце-президент Тарас Тополя та член авторської ради ОКУ Сергій Вусик тощо. Тільки ось чомусь саме про оборудки УААСПу часів Костюка-Харчишина вже кілька років існує спеціальний ресурс правди й створено телеграм-канал і нові авто в цьому році з’явилися не в Руслани, а в Потураєва і Харчишина.

Дивно? Авжеж. Ще більш дивно, що навіть для людини з такою суспільно-значимою для країни біографією як Руслана не пошкодували брудних ярликів і слів у найкращих традиціях «пропаганди» північного сусіда – «скабєєва-стайл». Втім, чому тут дивуватися? Сьогодні в Україні багато-що поставлено з ніг на голову чи – навпаки…

«Ми готові боротися і надалі, – не здається Руслана, – два роки. Більше. Ситуація все одно зміниться. І політично. І персонально. Але автори музики залишаться авторами. І правовласники – правовласниками. За будь-якої влади… За пару років, можливо, сам інститут ОКУ та паблішингу зміниться незворотньо, і ніхто не буде «сидіти на потоках» і «на проценті». Все знаходитиметься в розподіленому реєстрі на ім’я блокчейн. Не буде ні «смотрящіх» депутатів, ні «рєшал» в кабінетах, ні софта Потураєва. А виходячи на сцену чи зустрічаючись за її лаштунками або десь в ефірі, комусь буде дуже соромно піднімати очі. Дуже соромно. За все сказане і написане. Вигадане і екзальтоване».

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди
• Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу
• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение “Легенда” для французів або чому Руслану обливають брудом появились сначала на Український репортер.

15-е грудня принесло новий “сюрприз” – на цей раз із Верховної Ради України.

Нагадаємо коротко: все почалося після того, коли донедавна державна, а нині громадська організація – «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП) – програла конкурс акредитації організацій колективного управління.

Але амбітний менеджмент ОКУ УААСП, з якої, як виявилося, тільки за останні три роки зникло невідомо куди 44 мільйони гривень авторських рояльті, не визнав поразки й розгорнув справжню війну з переможцями конкурсу в шоу-індустрії, щоб скасувати рішення державної акредитаційної комісії й перезапустити конкурс акредитації на свою користь.

Банальний конфлікт трьох організацій колективного управління? Не скажіть. Так було на першому етапі. Але після того, коли до нього долучилося парламентське лоббі, яке, виявляється, підтримують перші особи держави Володимир Зеленський та Андрій Єрмак, конфлікт перейшов зовсім на інший рівень – державний і навіть міжнародний.

Аутсайдери конкурсу та їхні покровителі пустили в хід навіть заборонені законом прийоми та методи боротьби й вдалися до безпрецедентних дій – почали маніпуляції з законодавством, щоб досягнути своєї “мети”.

Йдеться про скандальний законопроєкт #5572 (автори Микита Потураєв та Олександр Санченко), що по-суті руйнує закон 2018 року про реформу авторського права й повертає хаос та безлад у сферу збору роялті і, власне, вже пересварив між собою не лише зірок національного шоу-бізнесу, але й навіть провідні міжнародні авторські організації, які апріорі живуть і працюють у рамках закону й чесних та зрозумілих правил взаємовигідного співробітництва за принципом «win-win» (коли у виграші обидві сторони).
Та «унікальність» #5572 на цьому не закінчується.

Не вірите?

Тоді самі прочитайте розміщений на сайті ВР документ Головного юридичного управління Верховної Ради України під назвою «ЗАУВАЖЕННЯ до проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління” (реєстраційний № 5572), де на 5 сторінках викладено аналітичні висновки юридичної експертизи підготовленого до другого читання парламентським комітетом з питань економічного розвитку однойменного законопроєкту.

Тут прямо сказано, що “окремі положення законопроєкту не відповідають Конституції та не узгоджуються із законами України, а також не враховують юридичних позицій Конституційного Суду України”, що “низка положень законопроєкту викладена всупереч принципу правової визначеності (недвозначність, внутрішня узгодженість нормативних положень та відсутність суперечностей з іншими приписами законів), який є невід’ємною складовою верховенства права та визнання України правовою державою (статті 1 та 8 Конституції України)”, а “Прикінцеві та перехідні положення законопроєкту містять внутрішню неузгодженість та є взаємовиключними”.

Реальним вироком професійності цієї законотворчості проєктові є й узагальнюючий висновок авторитетних юристів-законотворців: “Зважаючи на висловлені зауваження, слід дійти висновку, що положення законопроєкту, у разі його прийняття як закону, можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України”.

Тобто навіть на високому офіційному рівні юристи визнали: законопроєкт №5572 підпадає підкатегорію антиконституційних і суперечить законодавству. Конкретно: мається на увазі Закон “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”, адже це – спеціальний закон, який не можна перевищити іншим законом.

І, тим не менш, попри всі ці досить принципові зауваження та рекомендації Комітет ВР України з питань економічного розвитку (голова Д. А. Наталуха) все ж ухвалив рішення винести одіозний законопроєкт #5572 у другому читанні на розгляд парламенту…

Моя згадана вищестаття на сайті «Українського репортера» від 15 грудня (в цей день до сесійної зали внесли #5572) закінчувалася словами-надією, що народні обранці не «провалять іспит» і зуміють вникнути в проблеми шоу-бізнесу, щоб відділити полову від зерен і таки дослухаються до голосу багатотисячної спільноти шоу-бізнесу.

Але трапилося з точністю навпаки.

Запам’ятався виступМиколи Задорожного (162-й виборчий округ, Сумщина). “Я, – сказав він, – як співголова міжфракційного об’єднання “За музичну індустрію” провів досить багато зустрічей з представниками музичної, і не тільки, індустрії стосовно авторських прав і збору роялті. Дійсно, погоджуюсь з тим, що нинішня система не дає повної картини і повного задоволення авторам у частині виплати роялті згідно їх доходів. Тим не менш, даний законопроєкт має ризики принести ще більший хаос і колапс в цій сфері”.

Наполегливо закликала колег не підтримувати законопроєкт №5572 Людмила Буймістер (223-й округ, Київ). Позафракційна депутатка прямо заявила (див.: стенограму засідання ВР України від 15 грудня 2021 року; режим доступу:

“…Цей законопроєкт суперечить нормотворчій техніці, адже він порушує низку законів України, зокрема Конституцію України. Немає у Верховної Ради повноважень скасовувати рішення органів виконавчої влади і рішення суду”. «Ви думаєте, – сказала вона далі, – що цей закон вирішить проблему. Насправді це зовсім не так. Наші автори та зірки не будуть отримувати авторської винагороди, тому що цей законопроєкт повертає нас у той хаос, який існував у системі виплати роялті до 2018 року.

І, таким чином, вже медіагрупи підтвердили, що вони не будуть сплачувати в хаос, а підуть у суди і будуть відстоювати свої права в судах. Автори тікатимуть від нас до країни-агресора, до Російської Федерації, де їх зустрінуть, як-то кажуть, з «распростертыми объятиями».

Тому, колеги, розумійте, що, голосуючи за цей законопроєкт, ви зливаєте нашу всю музичну індустрію в руки Кремля. І ті, хто збираються натиснути зелену кнопку, усвідомлюйте, частиною якого процесу ви будете, тому що вам за це нести потім відповідальність”.

Завершуючи свій третій короткий виступ від мікрофону Людмила Буймістер відкритим текстом попросила колег: ” … Будь ласка, подумайте двічі або тричі перед тим, як натиснути зелену кнопку. Ще раз закликаю вас, колеги, до відповідальної позиції”.

Власне, сказане Людмилою Буймістер перегукується з висновками, які містяться в документах, пов’язаних із роботою над законопроєктом 5572 (“Висновки Головного науково-експертного управління від 29.09.2021” і “Зауваження Головного юридичного управління від 13.12.2021”).

Не почули. Ані свою колегу, ані авторитетних експертів-юристів, ні громадськість та шоу-бізнес, які били в усі дзвони, щоб парламентська більшість об’єктивно й неупереджено розібралася в суті конфлікту й не допустила публічного “згвалтування” українського шоу-бізнесу та, власне, й Конституції. 253 депутати проголосували за прийняття в другому читанні та в цілому скандального законопроєкту #5572. Проти: 8, утрималися:43, не голосували: 46.

Думається, однак, що крапку в цій ганебній історії про те, як «завалили» надії українського шоу-бізнесу на справедливий розподіл роялті, а дехто й свою репутацію, ставити рано… Правда рано чи пізно візьме гору.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Малюнок Андрія Петренка.

На цю тему:

• Вже завтра у парламенті може відбутися публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу
• Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі
• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Публічне “згвалтування” українського шоу-бізнесу відбулося при потуранні президента Зеленського та його команди появились сначала на Український репортер.

Перший тривожний дзвінок пролунав (грудень 2020-го – січень 2021-го року) після того як члени держкомісії з акредитації, дотримуючись вимог закону та згідно з прописаною в ньому процедурою, провели відповідний конкурс з акредитації авторських організацій.

В УААСПі ж вважали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично мало гарантувати їм перемогу в конкурсі. Але в колишньої державної, а нині громадської організації колективного управління УААСП, на жаль, є й інша “слава”, про яку, чесно кажучи, навіть не хочеться зайвий раз нагадувати. На жаль, доводиться.

Не знаєте як рядові автори називають між собою УААСП? Годівницею для обраних. Сьогодні вже ні для кого не секрет, що впродовж багатьох років існування цієї ОКУ з УААСПівської копилки, куди стікалися авторські гроші, безслідно й безкарно за різних керівників зникали мільйони авторської винагороди, в тому числі й у 2018, 2019, 2020 роках.

Отже, як і слід було сподіватись: УААСП із тріском провалив конкурс акредитації, бо зміг підтвердити лише 50 тисяч пісень, що використовується в Україні, в той час, як конкуренти – 14 мільйонів. Та керівники УААСПу й досі не хочуть змиритися з поразкою – почали відкриту й жорстоку підкилимову боротьбу з тими, хто переміг на конкурсі акредитації або дотичний до неї.

Першими під нищівний вогонь огульної критики, звісно, потрапили дві ОКУ (організації колективного управління авторськими правами), що перемогли. Саме ті організації – «АіВ» та «УЛАСП/ОКУАСП» – що добре зарекомендували себе на ринку авторського права і фахівцям, і спільноті, і видавцям, і авторам.

Відтак, на багато місяців державна машина заблокувала видачу необхідних паперів організаціям-переможцям конкурсу, почалися судові процеси й кримінальні справи.

Дійшло до абсурду – деякі ділки від шоу-бізнесу та симпатики і члени авторської ради цієї ОКУ – аутсайдера конкурсу акредитації заходилися обливали брудом членів державної комісії з акредитації, які буцімто допустили “порушення” під час проведення цього заходу й ухвалили “не таке” рішення, навіть почали “копати яму” законові про авторське право, використовуючи свої артистичні зв’язки у новій владі.

І не безуспішно – з’явився сумнозвісний законопроєкт 5572, який нардепи фракції «Слуга народу» Потураєв та Санченко, заручившись підтримкою перших осіб держави, підготували в турборежимі, щоб за будь-яку ціну зґвалтувати авторську реформу 2018 року шляхом відміни результатів конкурсу акредитації й у такий спосіб “цивілізовано” вирішити штучно створений корпоративний конфлікт між трьома великими українськими авторськими організаціями.

На користь окремо взятої ОКУ УААСП та олігархічних медіа, великого бізнесу й мега-концертних організацій, які отримають законну можливість взагалі не платити роялті авторам-виконавцям музичних творів.

А інші колеги згаданих вище депутатів, що відверто лобіюють №5572, відкрили для цього законопроекту «зелену вулицю» в стінах ВР, щоб якомога швидше провести його парламентськими коридорами й кабінетами та сесійною залою в життя…

Практично весь 2021 рік український шоу-бізнес та мільйони глядачів і слухачів спостерігають за перипетіями ганебної санта-барбари про явно дискримінаційне й негідне ставлення вищого керівництва держави до улюблених наших артистів. І не тільки спостерігають та співчувають, а й на повний голос висловлюють із різних прес-майданчиків свої вкрай негативні оцінки всієї цієї явно корупційної оборудки, в тому числі й стосовно законопроєкту № 5572, за який депутати встигли проголосували в першому читанні!

Були неодноразові – усні й письмові – звернення навіть безпосередньо “очі в очі” до Президента України та керівника його офісу під час прямого спілкування зокрема й за кулісами концерта до Дня Незалежності на НСК «Олімпійський». Автор цих заміток також неодноразово не один рік висвітлював дану тему на інтернет-сайтах і в друкованих виданнях.

Отже, з повним правом можу сказати: перша українська переможниця Євробачення та волонтер Руслана в інтерв’ю головній редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман і в останній телепрограмі «Свобода Слова Савіка Шустера» підтвердила – все, що останнім часом писав, наприклад, “УКРАЇНСЬКИЙ РЕПОРТЕР” про кризові події в авторському праві, пов’язані з блокуванням результатів держакредитації й прийняттям у першому читанні одіозного законопроєкту №5572 – цілковита правда.

Не можу не процитувати, бодай важливі тези з монологу Руслани, в якому проглядається відчайдушний крик душі відомої в усьому світі співачки і Всесвітнього посла чистої енергії, яку, що називається, дістали за живе. Беззаконням, що валом накочується на вітчизняну шоу-індустрію з подачі й при потуранні нової влади!

«Слабкість нашої країни, -зазначила Руслана, – у вищій гілці влади. І полягає вона в небажанні знати правду! Легше закритися і не знати правду. Навіщо фахівці?! Навіщо знати, як усе є насправді?! Але це справжній надзвичайний стан – коли вища гілка влади не хоче знати правду, не хоче визнати реалії?! Де я відчую, що в мене сильні державні інституції, якщо все керується з Офісу Президента, з одного кабінету. Як я відчую, що у нас незалежні гілки влади? Що є сильний парламент, що є сильний уряд і кожен виконує свої функції? Де це?! Нема цього…

У нашій артистичній сфері йде точно повноцінна війна… І, на жаль, абсолютно деструктивну позицію зайняв Офіс Президента, який абсолютно незрозуміло чому втрутився в питання авторського права. Ми в «Списку 301». Рано чи пізно та ж Америка скаже: «Дозвольте! Ви не сплачуєте авторські відрахування всьому світу».

За моєю інформацією, близько 100 мільйонів гривень не отримали автори, тому що протягом року безпрецедентно не сплачуються авторські відрахування. Ви десь таке бачили? Ми – піратська країна. І це наш імідж. І в цьому теж наша слабкість.

А Офіс Президента зайняв абсолютно деструктивну позицію. Які скандальний закон #5572 Санченка&Потураєва: він просто відкочує реформу 2018 року щодо організацій колективного управління», – підсумувала Руслана.

Що тут додати? Руслана більш ніж чітко, як кажуть, розставила крапки над “і”. Чи дослухаються на Банковій до здорового глузду й до тих спеціалістів, хто наразі представляє більшість інтересів українського шоу-бізнесу чи як страуси знову заховають голову в пісок?

Законопроєкт №5572 вкидає в шоу-бізнесову спільноту цілий клубок нових проблем і запитань. Як все це корелюється з тими принципами, що були озвучені Президентом для українського суспільства під час його останньої прес-конференції – важко зрозуміти та ще важче коментувати особливо після того, як до піару тез цього сумнівного й геть не потрібного шоу-індустрії документа підключили СБУ, Національну Поліцію, Офіс Генерального прокурора.

За прогнозами експертів, проголосувавши за сумнозвісний олігархічний законопроєкт#5572 депутати занурюють українське авторське право в стан хаосу й невиплат роялті.

До того ж, вкрай вірогідно, що невдовзі на українському ринку з’явиться й тріумфуватиме російський стрімінговий сервіс «ФОНМІКС/РОЗУМ» (йдеться про появу в суспільному просторі України російського стрімінгового сервісу «Фонмікс», створення якого було щедро профінансовано Путіним у рамках «Концепції державної підтримки та просування російської мови за кордоном») і який м’яко й доволі швидко витіснятиме українську музику з плей-листів кафе-барів-ресторанів-торгівельних і фітнес-центрів, як це відбувається в усіх тих пострадянських країнах, де його вже впровадили.

І, скажіть мені, хіба нормально українським парламентарям голосувати за закон, який розводить по різні сторони барикад відомі міжнародні організації з авторського права, котрі в усіх країнах світу співіснують мирно в режимі «win-win»?

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

На цю тему:

• Російська загроза в шоу-бізнесі набуває ознак реальності в Україні
• Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони
• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Зірка Євробачення Руслана звинуватила Зеленського та Єрмака в небажанні знати правду про колапс у шоу-бізнесі появились сначала на Український репортер.

Цьогоріч УААСП встановив рекорд за кількістю спродукованих скандалів, котрими фронтмени цієї організації Валерій Харчишин і Тарас Тополя, як і годиться людям великої сцени, талановито й креативно переконували авторів і громадськість: мовляв, саме в УААСПі борються за чесне українське роялті.

Наприкінці року в шоу-бізнесі звично підводити підсумки, тож, не відступатиму від традицій і тут.

Перший скандал під назвою «Нечесна держакредитація» стався у січні. До того, в грудні 2020, незаангажована державна комісія з 8 осіб у повній відповідності з процедурою, прописаною в законі 2018 року, обрала 2 акредитовані організації – «АіВ» і «ОКУАСП».

В УААСПі наполягали, що позаяк вони є членами Всесвітньої організації СISAC і саме їм надходять гроші українських авторів з інтернет-платформ, це автоматично має гарантувати їм перемогу. Проте державну акредитацію УААСП з тріском програв, бо зміг підтвердити лише 5 % музики, що використовується в Україні, натомість конкуренти – 75 %.

Встановивши перед Верховною Радою сцену й замовивши неймовірну кількість повітряних кульок, що роздавалися всім охочим, члени авторської ради УААСП зробили концертну «солянку», конферансом якого стало невдоволення на держакредитацію і на всіх, хто не дав їм перемогти.

Другий скандал стався в березні й мав назву: «Плівки, на яких ділять гроші українських авторів».

Телеведуча Яніна Соколова в своїй програмі «Соромно!» перед сюжетом про «Вагнергейт»сповістила, нібито «щороку авторські збори в Україні сягають 150 мільйонів гривень, а загальний об’єм ринку оцінюється у 100 мільйонів доларів». Далі вона оприлюднила “сенсацію про корупцію”, а насправді- аудіозапис робочого zoom-засідання авторської та наглядової рад УЛАСП/ОКУАСПу.

«Корупцію» телезірка побачила у вирваній з контексту цитаті представника Universal в Україні Олега Долинського. Його слова: «Є можливість повпливати на позицію Ткаченка (міністр культури – Ред.)». Коментувати «скандал» Соколова запросила Тараса Тополю, віце-президента УААСП – агенції, що, як підкреслено закцентувала Яніна, «виступає за чесний розподіл коштів авторів».

Насправді ж останніми роками в Україні всіма гравцями шоу-ринку сумарно збиралося до 100 мільйонів гривень, а теза про загальний об’єм українського ринку у «100 мільйонів доларів»–взагалі нонсенс, бо це в 2,5 рази більше, ніж збирають у сусідній Польщі, де система незалежного авторського права безперебійно працює ще з часів СРСР.

А от дійсно найболючіша тема в авторському середовищі – куди зникають з УААСП гроші, зокрема, й невиплачене роялті з інтернет-платформ? – не така цікава для Яніни. Чи не тому, що в одному зі своїх інтерв’ю вона якось обмовилася, що нинішній гендиректор УААСП Валерій Харчишин для неї «навіть ближче за чоловіка»?

До речі, кілька місяців згодом сам Тарас Тополя на всю країну оприлюднив цікаву деталь: як дзвонив Президенту України та переконав його, що, на думку УААСП, були порушення під час проведення державної акредитації. Після того державна машина й почала блокувати видачу необхідних паперів організаціям-переможцям. Це не адмінресурс? Не корупція?

Третій скандал «Як відмиваються гроші українських авторів» трапився в травні. Партнер Тараса по групі «Антитіла» Сергій Вусик, що теж входить до правлячої верхівки УААСП, звинуватив конкурентів по держакредитації в розкраданні коштів.

Вочевидь, спікер УААСП пригадав юнацькі роки, проведені в міліцейській академії, й не скупився на епітети до колег з авторського права. Назвав «рекетиром з 90-х» навіть колишнього віце-президента УААСП, переможницю Євробачення Руслану. Йому не сказали чи він забув, що Руслана пішла з УААСПу саме на тлі скандалів у 2019 році навколо в 50 (!) раз завищеної ціни на комп’ютерну програму з розподілу та невідомо куди виведених коштів?

Сьогодні Руслана є президентом «АіВ» – однієї з двох ОКУ, визнаних переможцями на державній акредитації. Тож антипатія колишніх друзів зрозуміла.

Четвертий скандал під назвою «Криза роялті» вибухнув у серпні. В день Незалежності Руслана написала відкритий лист до Президента Володимира Зеленського та озвучила дані про 100-мільйонні збитки української шоу-індустрії в зборі цьогорічного роялті через те, що чиновники Мінекономіки не підписують документи з переможцями конкурсу, навіть попри рішення суду. Це ж підтвердив Зеленському і Єрмаку й продюсер Олі Полякової Михайло Ясинський. (Щоправда, тоді ще ніхто в шоу-бізнесі не знав, що справжньою причиною затримки стала ота згадана вище зимова телефонна розмова Тараса Тополі з Президентом).

П’ятий скандал: «STOP №5572» розпочався восени й пов’язаний із одіозним законопроєктом №5572 депутатів Потураєва і Санченко, справжня мета якого – скасувати грудневе рішення державної акредитації. Це, окрім УААСПу, вигідно олігархічним медіа-групам, концертним організаціям і потужним комерційним фестивалям типу Atlas Weekend, великому бізнесу типу мережі «АТБ», котрі цьогоріч так і не сплачували роялті.

Скільки це триватиме? Законопроєкт суперечить Конституції, засадам міжнародного права й руйнує ухвалену три роки тому реформу авторського права, на яку український шоу-бізнес чекав понад 30 років. Дивно, що проєкт закону майже миттєво пройшов усі процедурні питання та проголосований депутатами в першому читанні, в той час як безліч законопроєктів місяцями, і навіть роками чекають висновків профільних комітетів, щоб потрапити до сесійної зали.

Шостий скандал «Хабар у $ 100 000», що шокував український шоу-бізнес – це спецоперація із затримання силовими структурами гендиректора організації «ОКУАСП», що виграла конкурс державної акредитації й обшуки в офісі «АіВ». Пост про затримання й світлини без ретуші облич безпосередньо зі спецоперації Тарас Тополя опублікував навіть раніше за прес-служби СБУ та Офісу генерального прокурора!

Вражає відсутність реального підтвердження на фото тих 100 тисяч доларів заявленого хабара та незвична для рок-музикантів співпраця фронтмена групи «Антитіла» з правоохоронною системою.

Сьомий скандал: «Зниклі мільйони УААСПу» стався в листопаді, коли оприлюднили дані про річні збори УААСП, згідно з офіційними звітами самої ж організації. Цифри доводили: за 2018-2020 рокимайже 35 мільйонів гривень авторських грошей безслідно зникли з рахунків організації колективного управління УААСП.

А саме: загалом із зібраних 73,6 млн грн на власні управлінські витрати УААСП витрачено аж 24,7 млн, що на 10 мільйонів більше, ніж передбачено законодавством, а авторам виплатили лише 14,2 млн грн. Де поділися ще34,7 млн грн?

Нинішній гендиректор організації Валерій Харчишин авторській спільноті та широкій громадськості так нічого й не пояснив.

Тож питання щорічно зникаючих з УААСП авторських мільйонів залишається відкритим. Дивним чином безпорадними в цьому питанні виявляються правоохоронні органи, з якими так добре співпрацюють керівники УААСП. І як довго УААСП ще «успішно» освоюватиме авторські кошти замість самих авторів?

А поки чомусь нові автівки люкс-класу з’являються лише у цих окремих «борців» за спільне авторське багатство. Адже принаймні 35 мільйонів гривень десь надійно прилаштовано? Це ж не якісь там 100 тисяч доларів «хабара», це лише вдесятеро більше. Але, мабуть, про такі дрібниці правоохоронцям нічого невідомо, немає ніяких відосиків про затримання зловмисників.

Олександр ЯГОЛЬНИК, продюсер, композитор, публіцист, поет, драматург

Читайте також:

• Шоу-бізнес і роялті: автори законопроєкту №5572 обвели нас навколо пальця
• СБУ, УААСП і акула у ванній українського роялті
• Про президентські принципи почули, але куди зникли мільйони УААСПу?
• Зниклі мільйони Української агенції з авторських та суміжних прав. Нові подробиці
• Шоу-індустрія і роялті: хто й навіщо підставляє Володимира Зеленського?
• Законопроєкт 5572 як дзеркало розбитих надій українського шоу-бізнесу
• Прибуток з неприбутковості, або кому течуть авторські мільйони у шоу-бізнесі
• Шоу-бізнес: глянець від СБУ та куди ж зникли 100 000 доларів?
• У Нью-Йорку готують новий позов проти держави Україна
• Реве та стогне… український шоу-бізнес. Депутати ганебно підіграли шкурникам і товстосумам
• В чиїх кишенях 100 мільйонів гривень українського шоу-бізнесу?
• Шоу-бізнес: як олігархат намагається похоронити авторську реформу 2018 року, або що таке «Stop#5572»
• Композитор Олександр Ягольник просить міністра Авакова з’ясувати, до чиїх кишень потрапляє інтернет-роялті українських митців
• Гуманітарна “ядерна” бомба в серце українського шоу-бізнесу. Розслідування

Сообщение Сім скандалів Української агенції з авторського та суміжного права, аби замовчати зниклі авторські мільйони появились сначала на Український репортер.