Артемій загинув 18 червня 2022 року від ворожого мінометного обстрілу під час бойового виходу на межі Миколаївської та Херсонської областей.

Артем Димид– син священника, першого ректора відновленої Львівської богословської академії (тепер УКУ) і викладача Українського католицького університету о. Михайла Димида та іконописиці Іванки Крип’якевич-Димид. Був пластуном, учасником Революції Гідності та російсько-української війни. Зокрема, був учасником бойових дій у складі батальйону спецпідрозділу «Гарпун» та полку «Азов». Займався мотоспортом, альпінізмом, стрибав із парашутом, щоразу кидаючи собі виклик.

«На похороні Артемія я казав, що герої вмирають. Але вмираючи, вони залишають зерно, ідею, акцію, позитивне бачення майбутнього. Вмирають фізично, але не вмирають духовно, бо лишають по собі приклад, який потім наслідують молодші покоління. Так, біль, жертва, смерть – вони існують. Але все це є ціна, яку треба заплатити, щоб бути героєм», – каже батько Артемія отець Михайло Димид.

У памʼять про Артемія, УКУ спільно з його батьками, «Пластом» та «Авіацією Галичини» започаткували сталий стипендіальний фонд. Тепер щороку студент чи студентка УКУ зможуть вчитися в університеті безкоштовно, завдяки зібраному ендавменту у памʼять про Героя.