Де ж зберігатимуться рукописи видатних діячів української культури, зокрема 12 меморіальних кабінетів – Андрія Малишка, Платона Майбороди, Олександра Довженка… (Багато хто з відомих особистостей не залишив по собі спадкоємців і тому лише фахівці-музейники та архівісти зможуть донести їхню спадщину нащадкам).

Про це можна було дізнатися на засіданні круглого столу, присвяченого шляхам вирішення проблеми розміщення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, який відбувся 5 липня в Укрінформі. Голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова не лише розповіла, а й наглядно продемонструвала на фото ці “затишні куточки”, де має надійно зберігатися і дійти до нащадків наше культурне надбання – рукописи Тараса Шевченка, Івана Франка, Кирила Стеценка, Марії Заньковецької…

– В одному з приміщень, яке підібрав для розміщення в ньому Архіву-музею літератури і мистецтва Держфонд майна, на першому поверсі виробляють шини, – повідомила присутнім на засіданні круглого столу головна архівістка.

Всього ж Фонд майна за мовчазної згоди Міністерства культури України запропонував Центральному державному архіву-музею літератури і мистецтва України шість варіантів приміщень, де має розміститися ця установа. Інші п`ять є не такими “екзотичними”, як згадуване пані Тетяною, проте всі вони розташовані у покинутих виробничих цехах, потребують капітального ремонту (хоча, можливо, і він їх не врятує) – стіни в кімнатах поїдені грибком, з усіма ознаками того, що по них весь час тече вода, часто в приміщеннях немає дверей (будівля колишньої бурси, яку, на думку Мінкультури, потрібно негайно рятувати, бо вона перебуває в аварійному стані, набагато привабливіша від тих “майбутніх осель” архіву-музею).

Крім того, всі запропоновані архіву-музею приміщення розташовані далеко від центру Києва та ліній метрополітену, зокрема – на вулиці Якутській у Святошинському районі (Південна Борщагівка), вулиці Гарматній у Солом`янському районі (місцевість Грушки, Шулявка), вулиці Олексія Терьохіна в Подільському районі (Куренівка), на вулиці Празькій у Дніпровському районі (Стара Дарниця, між Дарницькою площею і Дарницьким вагоно-ремонтним заводом).

Ніби йдеться не про спадщину українських діячів культури і мистецтва, не про місце, в якому часто працюють науковці, студенти й аспіранти, а про щось неважливе, якийсь склад робочого одягу чи щось подібне.

Алла ТОПЧІЙ

Під час круглого столу, присвяченого шляхам вирішення проблеми розміщення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, який відбувся 5 липня в Укрінформі, голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова продемонструвала всім присутнім на зібранні фотографії приміщень, куди пропонують переїхати цій архівній інституції, оскільки у продовженні договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника “Софія Київська” Міністерство культури відмовило.

Попередні матеріали на цю тему читати тут:

• Рукописи Тараса Шевченка можуть не дійти до нащадків
• Рукописи, які “не горять”, в Україні можуть “згоріти ” назавжди

Сообщение Рукописи Довженка запропонували розмістити поряд із виробництвом гуми появились сначала на Український репортер.

Однак виникла реальна загроза втратити все це багатство назавжди, адже Міністерство культури України відмовилося продовжувати музею-архіву термін договору оренди будівлі колишньої бурси Національного заповідника “Софія Київська”. Тобто 29 вересня десятки тисяч коробок з документами працівники музею мають винести з обжитого приміщення і розмістити… Де саме? Чи придатні ці варіанти для музейників? Чи є нагальна потреба виселяти архів-музей?

На всі ці та низку інших запитань шукали відповідь учасники круглого столу, який відбувся 5 липня в “Укрінформі”.

Представниця Мінкультури Юлія Нечипоренко наполягала на тому, що виселяти музей-архів потрібно обов`язково і негайно, бо пам`ятка архітектури ХVІІІ століття давно перебуває в аварійному стані: стіни будівлі поїдені грибком, протікає дах.

– Якщо рухне колишня бурса, то документам архіву-музею не вціліти, а так їх розмістять у відповідних установах, де їм забезпечать належне зберігання, – спокійно сказала чиновниця, ніби йшлося не про сім тисяч примірників лише бібліотечної частини архіву-музею, не про 1291 особовий фонд діячів української культури і мистецтва та 123 фонди установ і організацій національного значення, а про якість квартальні звіти підприємств.

– І це позиція Міністерства культури, яке має насамперед дбати про всю культурну спадщину України? Чому в розмові не бере участі міністр Євген Нищук? Що ж це виходить, ми, громадськість, маємо рятувати державне майно від самої держави? – емоційно, як людина, якій справді не байдуже те, яку спадщину ми залишимо своїм нащадкам, зреагував на повідомлення чиновниці Герой України, поет Дмитро Павличко.

Народний художник України Леонід Андрієвський, видатний скрипаль Кирило Стеценко, мистецтвознавець Олександр Федорук також обурилися таким, на їхню думку, безвідповідальним і байдужим рішенням, яке буде лише на шкоду українській культурі.

Почесний президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, професор В`ячеслав Брюховецький, зокрема, зазначив, що розпорошення фондів архіву-музею призведе до їх неминучої втрати. Адже в Києво-Могилянській академії також доводилося робити ремонт у старих приміщеннях і переносити документи, книги з одного будинку до іншого – тож він знає, наскільки важко потім було їх зібрати докупи й упорядкувати.

Представники громадськості, архівісти, митці, літератори наполягали на тому, щоб архів-музей не виселяли до того часу, поки не знайдеться відповідне приміщення, а якщо вже так потрібно капітально ремонтувати колишню бурсу, яка є пам`яткою архітектури і перебуває під охороною ЮНЕСКО, то, можливо, варто це робити поступово, не порушуючи режиму роботи архівної установи.

Проте з такою пропозицією категорично не погодилися представники Міністерства культури України та Заповідника “Софія Київська” – Юлія Нечипоренко і Вадим Кириленко, мовляв, приміщення перебуває під охороною ЮНЕСКО і є аварійним, розпочати ремонт, не виселивши звідти архів-музей, неможливо. Відповідальність за збереження пам`ятки архітектури лежить на Міністерстві культури України та „Софії Київській”.

Але ж і музейні фонди також належать до культурної спадщини українського народу! Тож вирішили надіслати Президенту України офіційне звернення, в якому будуть викладені аргументи щодо серйозної загрози втратити унікальну установу – зберігача рукописів великих українців.

Алла ТОПЧІЙ
Фото: wikimapia

Попередній матеріал на цю тему читати тут:

• Рукописи Тараса Шевченка можуть не дійти до нащадків

Сообщение Рукописи, які “не горять”, в Україні можуть “згоріти ” назавжди появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє «Літакцент», Мінкультури України та Фонд державного майна змушують найбільше в Європі архівосховище літературно-мистецького профілю, яке у минулому році відсвяткувало свій п`ятдесятилітній ювілей, переїхати в старі, давно не ремонтовані й непристосовані для зберігання документів приміщення промислової зони, розташовані на вулицях Якутській та Гарматній. Причина виселення Центрального архіву-музею літератури і мистецтв – закінчення терміну оренди та недоцільність його продовження.

Сухі канцелярські фрази. А йдеться ж про унікальне сховище української культури, що налічує 308 721 одиницю зберігання (понад півтора мільйона документів), також 110 465 примірників книг і брошур, 89 328 періодичних видань ХVІІІ – ХХІ століть, зокрема 56 209 одиниць зберігання періоду Незалежності України, а також багато документів української діаспори з усього світу.

В архіві-музеї можна побачити оригінали класиків української літератури та мистецтва – рукописи Тараса Шевченка, Івана Франка, листи Івана Нечуя-Левицького, Марка Черемшини, документи Бориса Грінченка, матеріали фондів історика та композитора Миколи Аркаса, документи представників української діаспори Віри Вовк, Івана Багряного та ін.

Долею Центрального архіву-музею літератури і мистецтв України стурбовані не лише його працівники, а й громадськість. Так, молодий історик, піар-менеджер видавництва “Мистецтво” Василь Михальчук пише на своїй сторінці у Фейсбуку: ”Це виселення – спрямована акція на знищення видатного архіву. Адже нові приміщення – без ремонту, обладнання, спеціального захисту, та й сам переїзд паралізує на тривалий час роботу архіву. Існує небезпека його знищення…”.

Підготувала Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Рукописи Тараса Шевченка можуть не дійти до нащадків появились сначала на Український репортер.