За підсумками перших семи місяців 2021 року Україна стала найбільшим постачальником картоплі в Білорусь, підрахували аналітики платформи EastFruit.

За вказаний період Білорусь ввезла з України 15,5 тис. тонн клубнеплодів. Іншими постачальниками картоплі в РБ стали Росія, Азербайджан, Північна Македонія, Єгипет і Німеччина.

Як зазначає EastFruit, Білорусь вперше імпортує картоплю під час збирання власного врожаю. На думку аналітиків, це явище досить незвичне оскільки під час збирання врожаю ціни на картоплю досягають мінімальних значень. Крім того, Білорусь відома як великий експортер, а не імпортер картоплі.

Відзначається, що ситуація в якій Білорусь купує картоплю з-за кордону, а не продає свою, стала можливою завдяки високим цінам на цей продукт. Відзначається, що в перебігу минулого тижня (З 13 по 19 вересня) ціни на картоплю в Білорусі досягали $0,30 за кг. Це вище, ніж у всіх інших країнах регіону, крім РФ.

За даними EastFruit, картопля в Білорусі зараз продається в середньому на 70% дорожче, ніж зазвичай в цей час року. Як правило, в середині вересня оптові покупці в Білорусі платять за картоплю $0,15-0,19 за кг.

Головною причиною високих цін на картоплю є побоювання щодо обсягів її виробництва в 2021 році через літню посуху, вважають в EastFruit.

Сообщение Україна стала найбільшим постачальником картоплі до Білорусі появились сначала на Український репортер.

Після помітного подорожчання у понеділок, 30 серпня, ціни на пшеницю від зернотрейдерів продовжують рости. За ціновою динамікою можна простежити на сайті Tripoli, – повідомляє Сегодня.

Так, середня вартість даної зернової культури досягла позначки в 7344 гривні за тонну.

Вартість пшениці різко змінювалася протягом минулого тижня (23-29 серпня). У понеділок, 23 серпня, ціна трималася на рівні 7291 гривень за тонну. До кінця тижня, 27 серпня, вартість сильно впала – до 7227 гривень.

30 серпня – знову стрибок вгору: ціна виросла на 100 гривень (якщо порівнювати з початком минулого тижня) до 7327 гривень за тонну.

Цікаво, що в 2020 році вартість зернової культури помітно зросла. Якщо на початку минулого року ціна пшениці трималася на рівні близько 4500 гривень за тонну, то в кінці року піднялася до більш семи тисяч гривень.

На Хмельниччині завершилося збирання ранніх зернових культур. Показник врожайності – найвищий в Україні, йдеться на сайті місцевої облдержадміністрації.

Завершено збирання на площі в 387 тисяч га:

Валовий збір ранніх зернових склав 1,9 мільйона тонн.
Озимий ріпак обмолочено на площі 81 тисяч га: валовий збір – майже 300 тисяч тонн.
Цього року показники врожайності ранніх культур на 20-22% перевищують минулорічні.

На Херсонщині урожай зернових найбільший за останні 30 років. Про це “Cуспільному” розповіла в.о. директора департаменту розвитку сільського господарства і зрошення облдержадміністрації Маргарита Степанова.

Станом на 29 серпня урожай зернових і зернобобових культур приніс області 3 мільйона 100 тисяч тонн. Для порівняння в 2020 році через посуху зібрали 2 мільйони 300 тисяч тонн зернових, зернобобових та технічних культур.

У цьому році тільки пшениці отримали 2 мільйони 100 тисяч тонн. Для порівняння: у 2020 році – 723 тисячі тонн.

Через вологу погоду збір врожаю почався на два тижні пізніше, ніж зазвичай. Аграрії кажуть, що через підвищену вологу цього літа довелося застосовувати більш дорогі засоби для боротьби з грибком, що вплинуло на собівартість зерна.

Нагадаємо, врожайність зернових культур в 2021 році зросла на 18%в порівнянні з минулим роком. Станом на 19 серпня аграрії зібрали понад 31 мільйони тонн зернових, а це на 11% більше, ніж за весь період попереднього року.

Сообщение Урожай зернових б’є рекорди, але ціни на пшеницю продовжують зростати появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє аналітик зернового ринку аналітичної платформи Украгроконсалт Марина Маринич.

За її словами, коли почнеться кампанія зі збирання пізніх зернових, увага ринку переключиться на відстеження врожайності кукурудзи.

Вже зараз стає ясно, що урожай зерна в 2021/2022 МР “однозначно поб’є рекорд” 2019/2020 МР, а з огляду на проблеми з урожаєм у основних експортерів можна також очікувати рекордно високого експорту зерна з України.

Аналітик висловила припущення, що урожай пшениці в Україні також може досягти оптимістичних оцінок.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, в Україні в 2021 році очікується валовий збір пшениці на рівні 30,7 млн. ​​тонн, що на 23% вище показника минулого року і стане рекордним показником за всю історію незалежності України.

Сообщение В Україні очікують рекордний урожай кукурудзи появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє  agro.24tv.ua, на першому етапі жодних миттєвих та глобальних змін не відбудеться. Орендарі не залишаться без оброблюваних ними земель, адже на це є ціла низка причин.

1. Найголовніша – дія договору оренди не припиняється після продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, якщо інше не передбачено самим договором.

В орендаря є переважне право викупу. Воно затверджене законом, але можна для певності прописати цей пункт ще й у договорі оренди.

Землевласник зобов’язаний у письмовій формі повідомити орендаря про намір продати ділянку, зазначивши її ціну й умови продажу. Завдяки цьому, власник може продати ділянку третій особі, лише після офіційної відмови орендаря.
Без такої відмови земельну ділянку можуть відчужити лише у двох випадках: якщо власник подарує її комусь із близьких родичів або якщо ділянку стягне банк на погашення іпотеки.

2. Переважне право зберігається за орендарем, навіть якщо земля продається на аукціоні: землевласник може продати ділянку іншій особі, лише якщо вона запропонує вищу ціну, яку орендар відмовиться платити.

3. Слідкувати за дотриманням переважного права будуть також нотаріуси.

4. Внесення землі до статутного капіталу без згоди орендаря неможливе.

Читайте також:

• Ринок землі в Україні запустять з 1 липня: хто і як зможе її купити?

Сообщение Як відкриття ринку землі вплине на орендні відносини появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє  agronews.ua, споживачами українських товарів стали Китай, Індія, Єгипет, Нідерланди та Іспанія. А у ТОП-3 продуктів, які імпортує Україна, відносяться соуси, їжа для годівлі тварин та заморожена риба.

Нагадаємо, українські сільгоспвиробники вже завершили проведення осінніх польових робіт – збиральної кампанії та сівби озимих культур під урожай 2021 року. За оперативними даними областей, станом на 14 грудня зібрано 83,8 млн. тонн основних сільськогосподарських культур з площі 24,1 млн. га. Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 65,4 млн. тонн з площі 15,3 млн. га.

Сообщение Названо найпопулярніші за кордоном українські продукти появились сначала на Український репортер.

Новий законопроєкт № 3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, підготований понад 30-ма народними депутатами фракції правлячої партії “Слуга народу” та кількома з групи “Довіра”. Цю ініціативу підтримує великий агробізнес.

Як повідомляє DW, близько 7 мільйонів українців, за даними Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру, мають земельні паї – у середньому близько чотирьох гектарів кожен. 4,7 мільйона власників паїв є одноосібниками – тобто обробляють свої паї самостійно. Решта паїв здаються в оренду великим агрофірмам чи холдингам.

Протягом останніх років українці дедалі частіше відмовляються здавати землю в оренду і вирішують обробляти її самостійно, констатував у розмові з DW голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торговельно-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський: “Після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди пришвидшилася. Відтоді на селі зростає підприємницький дух, дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній”. Конкуренція за землю зростає, додає він.

Представник ТПП однак застерігає, що відродження мікрофермерства може зупинити новий законопроєкт № 3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, підготований понад 30-ма народними депутатами фракції правлячої партії “Слуга народу” та кількома з групи “Довіра”. Він, за словами Юхновського, ляже насамперед на плечі одноосібників.

Основним нововведенням зареєстрованого ще у лютому законопроєкту є запровадження мінімальної податкової сплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. У червні проєкт отримав “зелене світло” на прийняття за основу від комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики і включений до порядку денного парламенту. Доповідачем за ним визначений народний депутат від “Слуги народу” Мар’ян Заблоцький.

Одноосібники обробляють свої паї самостійно, вирощують сільгосппродукцію для задоволення власних потреб, а також для реалізації. Вони платять лише земельний податок, який, за підрахунками опитаних DW експертів, становить у середньому 140 гривень на гектар. Але оскільки розмір земельного податку встановлюють громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, то він може становити до 300 гривень за гектар. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції декларують ті одноосібники, хто вирощує її на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари. І тільки тоді виникає необхідність сплатити 18 відсотків податку з цього доходу.

Тим часом великий агробізнес закидає одноосібникам, що вони зловживають можливістю не звітувати про доходи. Таку критику поділяє Алекс Ліссітса, виконавчий директор “ІМК” – одного з найбільших агрохолдингів України. “Всі мають платити податки. А у нас 30 відсотків землі обробляється “по-чорному”, неофіційно”, – наголошує топменеджер. Він підтримує законопроєкт № 3131, і один з його головних аргументів – можливі додаткові надходження для об’єднаних територіальних громад (ОТГ). “Одна з основних форм наповнення бюджету ОТГ – земля сільськогосподарського призначення. Тому потрібно запроваджувати спеціальний податок на землю для того, щоб цей податок залишався у сільській місцевості й знову ж таки працював на місцеву громаду”, – вважає Ліссітса. А проєкт № 3131 і передбачає мінімальний податок за гектар землі – незалежно від того, скільки заробив одноосібник.

Ліссітса – багаторічний президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), що об’єднує низку крупних гравців аграрного ринку. Він посилається на німецький досвід: у Німеччині, мовляв, всі фермери – і дрібні, і великі – подають податкові декларації і перебувають у рівних умовах. А українські власники паїв, за його словами, часто не декларують прибутки від вирощеного на своїй землі врожаю.

Щоправда, у цьому порівнянні є один нюанс: німецькі аграрії отримують на кожен гектар належної їм землі близько 280 євро субсидії з фондів Євросоюзу – байдуже, що вони вирощують і чи вирощують щось взагалі. Натомість у разі ухвалення проєкту № 3131 в Україні закон працюватиме з точністю до навпаки. Фермерів змусять із кожного гектара щороку платити до місцевих бюджетів близько півтори тисячі гривень (п’ять відсотків від нормативної оцінки землі, за розрахунками авторів законопроєкту) – незалежно від доходу. Для пересічного “одноосібника” з його чотирма гектарами це означатиме рахунок у шість тисяч гривень. Цей податок, вважають прихильники закону, ще й завадить спекуляціям на ринку землі. Адже її буде невигідно утримувати, нічого не вирощуючи.

Натомість економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський вважає законопроєкт № 3131 вкрай небезпечним. “Це просто land grab, як англійською називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їхньої землі великими агрокомпаніями. Таким чином будуть просто “віджимати” землю в одноосібників”, – застерігає аналітик аграрного сектора. Він прогнозує, що селян змусять позбуватися землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.

Крім того, Нів’євський не погоджується зі звинуваченнями на адресу одноосібників у нечесній конкуренції. Адже і великі підприємства, каже експерт, платять мінімум податків завдяки спрощеній четвертій групі оподаткування. “Вони платять близько 300 гривень з гектара єдиного податку, який замінює собою два податки: земельний і податок на прибуток”, – констатує експерт Київської школи економіки. Щодо решти податків, таких як ПДВ на паливо, насіння або добрива, то, за словами Нів’євського, юридичні особи не є кінцевими платниками і тому можуть їх нейтралізувати при продажі своєї продукції, переклавши на кінцевого споживача. Натомість одноосібники не є юридичними особами і не мають такої можливості. “Якщо одноосібник дуже чесний і вирішить задекларувати весь дохід з проданої кукурудзи, йому доведеться заплатити 18 відсотків податку з доходу як фізичній особі. У перерахунку на чистий прибуток податкове навантаження в такому разі буде приблизно 50 відсотків. І це при тому, що великі агрохолдинги платять близько п’яти відсотків від прибутку”, – критикує експерт.

Утім, судячи з того, хто відстоюватиме законопроєкт № 3131 у Верховній Раді, лобі у нього потужне. Адже ще рік тому Весукраїнська аграрна рада, що об’єднує представників середнього і малого агробізнесу, закликала президента Володимира Зеленського не брати у виборчий список “Слуги народу” Мар’яна Заблоцького – визначеного доповідача за проєктом закону. І вже тоді йому закидали зв’язки з власниками агрохолдингу “Кернел” із земельним банком у півмільйона гектарів та регулярне лобіювання вигідних холдингу законопроєктів.

У Світовому банку, який консультує українську владу у питанні аграрних реформ, коментуючи законопроєкт № 3131, зазначили, що підтримують детінізацію, але становищем дрібних фермерів стурбовані. “Щоб отримати повну вигоду від земельної реформи, вкрай важливо допомогти малим фермерам вийти з тіні. Це дало б їм можливість отримати доступ до банківського кредитування під заставу їхньої землі”, – зазначив у коментарі DW аналітик Світового банку Клаус Дайнінгер. Він наголошує, що дрібні фермери мають робити свій внесок у відродження сільської місцевості, однак законодавство про земельні податки має базуватись на ширшому аналізі ситуації в агросекторі.

Алекс Ліссітса з УКАБ вважає, що для захисту малих фермерів достатньо буде збільшити адресні дотації. “Нехай уряд перенаправить всі передбачені щороку у держбюджеті 5-7 мільярдів гривень дотацій в аграрній галузі на потреби дрібних фермерів”, – пропонує в коментарі DW виконавчий директор агрохолдингу “ІМК”. Крім того, вважає президент УКАБ, можна говорити і про збільшення неоподатковуваного мінімуму замість нинішнього одного гектара.

Олег Юхновський з ТПП обурюється: “Це більше схоже не на податок, а на конфіскацію чи на штрафні санкції проти дрібних фермерів. У той час, як уряди багатьох держав по всьому світу думають, як підтримати дрібний бізнес в умовах пандемії, в Україні фактично хочуть вбити підприємницьку ініціативу на селі”.

Хоч формально новий податок і поширюватиметься на всіх, але агрофірми і холдинги його фактично не платитимуть. Як пояснюють опитані DW експерти, оскільки всі разом податки, які платять юрособи, включно з ПДВ, зазвичай становлять більше, ніж 1500 гривень у перерахунку з гектара, платити їм за законопроєктом № 3131 нічого додатково не доведеться.

Фото “Українського репортера”

Сообщение Новий “подарунок” від влади: українці платитимуть по 6000 гривень податку за пай появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у дослідженні, проведеному соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року, передає УНН.

“Більшість громадян України вважають, що питання запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення потрібно виносити на всенародний референдум. Такої думки дотримуються 68,9% респондентів. 19,6% опитаних вважають, що це питання не слід виносити на референдум, решта — не визначилися з відповіддю”, – йдеться у результатах дослідження.

Водночас повідомляється, що понад три чверті опитаних (76,6%) взяли б участь у такому референдумі, якби він відбувався найближчої до дати опитування неділі. Не взяли б участі 12,8%, а решта опитаних не визначилися з відповіддю.
Так, якби подібний референдум відбувся, то абсолютна більшість проголосували б за продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення (64,3% усіх опитаних або 72,0% тих, хто взяв би участь у референдумі).

Зазначається, що 21,4% з тих, хто взяв би участь у референдумі (або 19,6% серед усіх опитаних) проголосували б за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

“Підтримка громадянами продовження мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення дещо зросла за останні чотири місяці: у жовтні 2019 року за продовження мораторію готові були проголосувати 64,4% тих, хто збирався взяти участь у референдумі, а у листопаді 2019 року — 68,3% тих, хто збирався взяти участь у референдумі”, – резюмується у дослідженні.

Додамо, що дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Нагадаємо, Верховна Рада на ранковому пленарному засіданні у вівторок, 3 березня, продовжила розгляд у другому читанні проекту закону №2178-10 про відкриття ринку сільськогосподарських земель зі 1507 поправки.

За результатами голосування, жодна з правок не була прийнята. Загалом народні депутати розглянули 2144 правки з 4018 законопроекту №2178-10.

Фото: “Український репортер”

Сообщение Продаж землі: більшість українців – за референдум появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив заступник голови комітету з питань організації державної влади від фракції “Слуга народу” Олександр Качура у кулуарах Верховної Ради, передає “РБК-Україна”.

За словами нардепа, через об’єднання страждає певна галузь, адже зараз у керівника міністерства немає часу займатися цим напрямком.

“Питання не в персоналіях, а в цілому в роботі та в підході. Тому що міністр економіки та міністр сільського господарства… не можуть бути об’єднані ці міністерства. Адже руки не добираються в нього, а є ще й сільське господарство. Тобто, буде очевидно страждати якась галузь від того, що у керівника немає часу займатись цим напрямком. Тому ми будемо обговорювати багато питань. Перше – це розділення, кадрові зміни”, – сказав Качура та додав, що кадрові зміни точно відбудуться.

Нагадаємо, у вересні 2019 року Кабінет міністрів України прийняв Постанову, якою Міністерство з питань ветеранів об’єднали з Міністерством тимчасово окупованих територій.
Нове відомство отримало назву Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
4 лютого під час наради в Офісі президента за участю представників Кабміну і Верховної Ради було прийнято рішення відновити міністерство з питань окупованих територій
2 березня заступник фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко заявив, що укрупнення міністерств не спрацювало

Сообщение Об’єднані раніше міністерства економіки та сільського господарства знову роз’єднають появились сначала на Український репортер.

Про це написав радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак у Фейсбуку.

“Розблоковано розгляд земельного закону 2178-10 в парламенті. По регламенту текст до другого читання має бути наданий за 10 днів до дати розгляду. Тільки що порівняльна таблиця з’явилися на порталі ВР. Відповідно першого пленарного дня 14 січня парламент вже може проголосувати за земреформу. Всі формальні процедури виконані. Тепер справа лише за політичною волею та бажанням зробити реформу сторіччя”.

Мушак деталізував, що до 6 сторінок законопроекту було подано 4018 правок на 2528 сторінках. Більше 2000 з них стосується референдуму. Саме слово референдум в таблиці змін зустрічається 4178. Частіше ніж будь-яке інше слово.

Всі правки об’єднані в 9 блоків, в кожному з яких підтримано системну правку. Розгляд в залі пропонується зробити за 119 статтею регламенту ВР.

3 січня до парламенту був поданий законопроєкт про обіг земель сільгосппризначення №2278-10 з правками до другого читання. Він передбачає заборону іноземцям набувати право власності на земельні ділянки – заборона втратить чинність за умови схвалення продажу землі іноземцям на референдумі.

Сообщение Верховна Рада може ухвалити земельну реформу вже 14 січня – радник прем’єра появились сначала на Український репортер.

“За законопроект про ринок землі я буду голосувати. Завтра в Раді будуть голосувати за включення цих законопроектів. Буде 2-3 тижні, щоб вносити поправки”, – сказав Арахамія.

За його словами, існує вже 7 законопроектів щодо ринку землі, а на кожен законопроект є 2-3 альтернативних.

“Я думаю, що з ринком землі історія не буде швидка. Це питання суспільно-резонансне, є багато протилежних думок”, – сказав Арахамія.

Нагадаємо, що 25 вересня у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

“Український репортер” вже повідомляв, що у Мінекономіки, торгівлі та сільського господарства є 35 “сценаріїв” запровадження ринку землі.

На цю тему читайте також:

• Ліквідація продовольчого міністерства – хибний крок нової влади

Сообщение Давид Арахамія: щодо ринку землі існує вже сім законопроектів появились сначала на Український репортер.