Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, вранці 15 січня у південній частині Тихого океану відбулося потужне виверження підводного вулкану Хунга-Тонга-Хунга-Хапаай. Стовп попелу сягнув понад 20 км у висоту й накрив основний острів Королівства Тонго. Попередньо індекс експлозивності (VEI), за яким вимірюють силу виверження, оцінюють в 5 балів (максимальний).

Виверження Хунга-Тонга-Хунга-Хапаай супроводжувалося землетрусами магнітудою 5-5,8 та цунамі, хвилі якого дійшли… навіть до Антарктиди.

Так, 15 січня о 17-й годині UTC на станції «Академік Вернадський», розташованій за більш як 7800 км від місця виверження, наші вчені зафіксували хвилі, викликані вулканом.

Олександр Надточій, метеоролог 26-ї УАЕ, зазначає: «Хвиля дійшла до нас висотою 60 см, і це з урахуванням того, що акваторії вкриті суцільною кригою». Вона відображена на самописці, який фіксує зміни приливних течій океану, а також на відео. Українські полярники, які в цей час продовжували відкопувати від снігу доріжку на причал Jetty, також помітили незвичне коливання вод.

Більше того, були зафіксовані «стрибки» атмосферного тиску, які відображені на відповідному графіку. Адже потужний вибух вулкану можна порівняти з відкриттям пляшки шампанського. В момент виверження біля жерла поширюється вибухова хвиля, яка в міру зниження енергії через кілька десятків кілометрів перетворюється на звукову, а через сотні і тисячі км переходить у коливання атмосферного тиску, яке і вловлюють чутливі датчики.

До речі, такі ж атмосферні зміни були зареєстровані і в Україні, і навіть на Алясці.

Дякуємо нашим метеорологам Олександру Надточію та Олександру Афтенюку за такі цікаві дані і за те, що вони постійно на варті будь-яких метеорологічних змін. А нам всім треба пам’ятати, наскільки маленькою і вразливою є наша Планета, – йдеться у повідомленні.

Сообщение Українські полярники зафіксували наслідки виверження підводного вулкана у Тихому океані (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив у Фейсбуку.

Цитуємо: “Яке ім’я повинен мати антарктичний науково-дослідний криголам під українським прапором? Пишіть ваші пропозиції в коментарі під цим постом, бажано – з обґрунтуванням, чому саме такий варіант.

Пропозиції приймаємо до 29 серпня 2021 р. (включно).

Найкращі три ідеї ми відзначимо унікальними подарунками: наборами листівок з фотографіями до 25-річчя станції “Академік Вернадський”.
А щоб ви мали натхнення та познайомилися з тепер уже флагманом українського наукового-дослідного флоту, ділимося його чудовими світлинами”.

Сообщение Національний антарктичний центр пропонує обрати ім’я для криголама появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє AFP, рекордну спеку зафіксували на аргентинській дослідницької станції Есперанса на Антарктичному півострові минулого року. Попередній підтверджений рекорд для антарктичного континенту становив +17,5°C. Його зареєстрували в Есперансі в 2015 році.

Водночас, фахівці ООН відхилили повідомлення про ще більш високий показник температури в +20,75°C – про них повідомлялося теж минулого року на бразильській станції моніторингу вічної мерзлоти на острові Сеймур.

Детальний аналіз даних і метаданих засвідчив, що імпровізований радіаційний захист призвів до помилки теплового зміщення для датчика температури.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), за останні 50 років середня температура в Антарктиді піднялася майже на 3 градуси Цельсія. Близько 87% льодовиків на західному краю Антарктиди за цей час відступили вглиб континенту. За останні 12 років швидкість скорочення площі льодовиків прискорилася під впливом глобального потепління.

В Антарктиді зосереджено близько 70% запасів прісної води планети у формі снігу і льоду. Якщо ця маса почне інтенсивно танути, рівень світового океану може піднятися на 50-60 метрів.

Група науковців з Університетів Лідса, Единбурга, Лондона та групи аналізу даних Earthwave вивчала танення льодовиків за допомогою даних із супутників. Вони виявили, що за останні три десятиліття у середньому Земля втрачала 1,2 трлн льоду щороку. Крім того, за цей час швидкість танення льоду зросла на 65%: якщо на початку 90-х тануло 0,8 трлн тонн на рік, то вже у 2010-х – 1,3 трлн.

За словами дослідників, саме танення покривів в Антарктиді та Гренландії призводить до збільшення загальних темпів танення льоду. Більшість льоду (68%) тануло через потепління атмосфери, яка у середньому за десятиліття нагрівалася на 0,26°C, а також через нагрівання океанів (32%) на 0,12°C. Через підвищення температури атмосфери здебільшого танув арктичний морський лід та гірські льодовики.

У середньому втрата льоду підняла рівень світового океану на 35 міліметрів. За підрахунками вчених, щоразу, коли рівень океану підійматиметься на сантиметр і більше рівня моря, сотні тисяч людей будуть змушені мігрувати з прибережних територій.

Одна зі співавторок дослідження Інес Отосака зазначила, що танення льодовиків загрожує не лише затопленням територій. Так, гірські льодовики мають важливе значення для забезпечення людей прісною водою, а якщо вони зникнуть – регіон стане непридатним для життя.

Сообщение В Антарктиді – новий рекорд високої температури появились сначала на Український репортер.

Про це розповідає The Sun.

На екскурсії протокою Герлаш в Антарктиді, туристи зафіксували кадри як пінгвін намагається втекти від голодних косаток і застрибує в човен, що повен людей.

Спочатку бідолашний не зміг заскочити в судно: він вдарився в борт і впав у воду. Друга спроба виявилась вдалою.
Люди були вражені таким видовищем.

“Це було божевільно бачити особисто. Це було як перегляд епізоду National Geographic на місці. Я думаю, що пінгвін мав велике полегшення після втечі”, – каже один із туристів.

В результаті, птах покинув човен після того, як косатки перестали пливти за судном.

Сообщение В Антарктиді пінгвін заскочив у човен до туристів, рятуючись від голодних косаток появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє The Guardian.

Інфікування підтвердили у 26 членів армії Чилі та 10 працівників технічного обслуговування. Цих людей евакуювали до міста Пунта-Аренас на півдні Чилі, де вони перебувають на самоізоляції. Наразі всі хворі добре почуваються, а на станцію відправили новий персонал.

За словами професорки Університету Тасманії Ганне Нільсен, виявлення COVID-19 в Антарктиді може вплинути на місцеву дику природу, оскільки існує загроза передачі вірусу від людей до тварин.

«Виявлення випадків COVID-19 в Антарктиді вплине на низку галузей: від планування та логістики людської діяльності на континенті до прийняття рішень на високому рівні вдома», — додала Нільсен.

O’Higgins є однією з 13 чилійських баз в Антарктиді. Вона розташована недалеко від найпівнічнішої точки Антарктичного півострова. До цієї станції вкрай важко дістатися — її називають «важкодоступною навіть для Антарктики».

Сообщение В Антарктиді виявили перші випадки коронавірусу появились сначала на Український репортер.

“Хоча кількість мікроводоростей, про яких ми ведемо мову, невелика в глобальному масштабі, на рівні Антартики вона є істотною”, – сказав керівник дослідження доктор Метт Дейві з Кембриджського університету в інтерв’ю ВВС.

Об’єктом дослідження був Антарктичний півострів – смуга землі, яка виступає від берега льодового континенту у напрямку до Південної Америки. Скупчення водоростей помітні переважно на його західному березі, а дві третини з них – на островах, розсипаних уздовж узбережжя.

В цілому мікроводорості покривають площу майже в два квадратних кілометри. Це означає, що вони щорічно споживають близько 500 тонн двоокису вуглецю, що, як підрахували вчені, відповідає викидам від 875 тисяч середньостатистичних автомобільних поїздок в Британії.

Насправді, цифри неповні, оскільки детектори Sentinel-2 розрізняють тільки зелені мікроводорості, а  червоні і помаранчеві вони не розрізняють.

“Ми продемонстрували, як це працює на обладнанні супутника WorldView-3, але, на жаль, зйомка з нього занадто дорога. А Sentinel обходиться безкоштовно”, – пояснює доктор Ендрю Грей, що працює в Кембриджському університеті і в спектроскопічної лабораторії NERC в Единбурзі.

Проблема буде вирішена, коли запуститься більша кількість супутників з відкритим доступом до даних, додав він.

Антарктичні мікроводорості були вперше описані експедиціями 1950-х і 1960-х років. Вони виглядають мальовничо, коли фарбують снігові схили широкими кольоровими смугами, що контрастують з навколишньою білизною. Це улюблене видовище і сюжет для зйомки у туристів з круїзних кораблів.

Для процвітання цим організмам необхідна достатня кількість води в рідкому стані, а також – тюлені, пінгвіни і антарктичні птахи,  чиї екскременти є джерелом потрібного водоростям азоту та поживних речовин.

А що чекає на водорослі, коли в Антарктиці ще більше потеплішає? Багато з них  може зникнути разом із снігом, інші поселяться у більш підвищених місцевостях.

“Існує багато різних видів водоростей, кожен з яких займає власну нішу. Одні живуть на самій поверхні снігу, інші – трохи глибше, і їх кількість буде варіюватися в залежності від температури, – говорить професор біології з Кембриджа Еллісон Сміт. – І чи буде їх кількість зростати, чи зменшуватися, ми будемо постійного спостерігати”.

У дослідженні, результати якого опубліковані в журналі Nature Communications, брали участь також фахівці Британського центру вивчення Антарктики і Единбурзького університету.

Сообщение Антарктида позеленіла від водоростей появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

«Усі ми знали Василя як дуже спокійну, виважену та добру людину, справжнього професіонала. Це була вже п’ята його експедиція на станцію “Академік Вернадський”. Зараз ми з’ясовуємо всі обставини смерті, попередньо відомо, що він наклав на себе руки через особисті проблеми. На жаль, всі ми живі люди, і ніхто наперед не знає, що для кого стане останньою краплею чи “соломинкою, яка зламала спину”.

Вирішуватиметься питання доставки тіла в Україну. Обов’язки кухаря на станції наразі по черзі виконуватимуть усі інші учасники експедиції», – повідомив керівник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Василь Омелянович народився 1985 року. Жив у місті Малині Житомирської області. Починаючи зі своєї першої зимівки (2011 рік, 16-та УАЕ), знову і знову повертався до Антарктиди (учасник 18-ї, 20-ї та 23-ї УАЕ). П’ята зимівка стала для нього останньою. В останньому дописі у Фейсбуці він закликав шанувати та поважати людей і домівки, де на нас чекають.

Надзвичайно скромна людина, спеціаліст своєї справи, надійний товариш і романтик – таким ми будемо пам’ятати Василя Омеляновича.

Фото із сайту Національного антарктичного наукового центру.

Читайте також:

• Українська експедиція дісталася Антарктиди

Сообщение Загинув співробітник Української антарктичної експедиції появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

«Після 6 днів дороги кораблем команда прибула на острів Галіндез пізно вночі (за київським часом) сьогодні, 21 квітня. «На «Вернадському» їх із нетерпінням чекали колеги з 24-ї експедиції, які відзимували там уже більше року, а також сезонний загін науковців, що перебуває в Антарктиді кілька місяців. Бо через ситуацію в світі з коронавірусом та карантином у 25-ї експедиції була, мабуть, найтриваліша та найскладніша подорож до Антарктиди», – зазначив очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Він нагадав, що через карантинні обмеження команда не змогла з першого разу дістатися Антарктиди та змушена була повернутися до Києва. Лише завдяки скоординованій роботі багатьох українських відомств і дипломатичних установ 25-ту УАЕ вдалося доправити до Чилі наприкінці березня. Там вони пройшли двотижневу обсервацію та 14 квітня нарешті вирушили на станцію «Академік Вернадський».

«Для кожної команди головним випробуванням на шляху до Антарктиди є прохід штормової протоки Дрейка, яка є однією з «найскаженіших» у світі. Однак до нас протока була досить спокійною та привітною, ми навіть жартували, що можна перейменувати її в Дрейк lake – озеро Дрейка. Мабуть, це був подарунок долі за нашу непросту попередню частину мандрівки», – поділився враженнями Ігор Дейнека (Igor Deyneka), лікар 25-ї УАЕ.

Наразі на станції складні погодні умови: дуже вітряно та сніжно. Головним завданням полярників протягом наступних кількох днів є розвантаження корабля. У Чилі на нього завантажили приблизно 6 фур запасів продуктів, приладів та пального. Однак, за словами  учасників експедиції, попри погану погоду, вони мають чудовий, святковий настрій, з яким працювати набагато простіше.

Після розвантаження судна команда 24-ї УАЕ передасть станцію 25-й експедиції та розпочне довгоочікувану подорож додому”.

Автори фото: Анатолій Чернов, Олександр Квятковський та Ігор Артеменко.

Національний антарктичний науковий центр. Підготовлено спільно з Міністерством освіти та науки України

Сообщение Українська експедиція дісталася Антарктиди появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. “Під час пандемії непросто робити навіть звичайні речі. А те, що і зазвичай є непростою операцією, стає інколи майже неможливим. 16 березня команда 25-ї УАЕ оперативно вирушила в Антарктиду, намагаючись подолати довгий шлях раніше, ніж карантинні обмеження зробили би це неможливим. Однак карантин у Чилі та майже всіх країнах Південної Америки змусив зкоригувати плани. Три дні експедиція перебувала в Стамбулі й була змушена повернутися до Києва”, – розповів очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Під час поїздки команда була максимально захищена від коронавірусу – всіх забезпечили респіраторами, окулярами, антисептиками тощо. Всі пройшли навчання за рекомендаціями ВООЗ щодо профілактики коронавірусної інфекції.

Зараз учасники експедиції почуваються добре, після приземлення літака вони пройшли температурний скрінінг. Попри це, весь склад експедиції добровільно поїхав на тимчасову обсервацію.

Тим часом МОН та Національний антарктичний науковий центр у тісній співпраці з МЗС України та постійним представництвом України у Республіці Чилі шукають шляхи, щоб доправити експедицію на станцію “Академік Вернадський”. Там 25-та УАЕ має змінити на станції своїх колег, які працюють на “Вернадському” вже близько року.

До складу річної 25-ї експедиції входить 12 учасників – 10 чоловіків і 2 жінки.

Фото: прес-служба НАНЦ

Сообщение Карантин у Чилі завадив українській експедиції дістатися Антарктиди появились сначала на Український репортер.

З 1992 до 2017 року Гренландія і Антарктида втратили 6,4 трильйона тонн льоду. Це призвело до зростання середнього рівня океану у світі на 17,8 міліметра.

«Сьогодні танення льодового покриву на третину призводить до зростання рівня Світового океану, тоді як у 1990-х ця частка складала десь 5%. Це має важливі наслідки для майбутнього, берегових підтоплень і розмивання ґрунтів», — розповів Ендрю Шепард, професор Лідського університету, що у Великій Британії.

Дослідник є співкерівником проекту під назвою «Імбі» і займаються цими дослідженнями майже 30 років.

В оцінці, проведеній групою в 2014 році, її середні вимірювання (RCP4.5) показали, що глобальні рівні моря можуть піднятися на 53 см до 2100 року. Але зважаючи на більш песимістичний прогноз, до кінця століття вода може піднятися ще на 17 см.

«Якщо так станеться, то до 2100 року 400 мільйонів людей піддадуться ризику щорічного затоплення прибережних районів», – сказав професор Шепард.

Гренландія і Антарктида реагують на зміну клімату трохи по-різному.

Втрати південного полярного крижаного покрову відбуваються через танення більш теплої води океану. Північний полярний крижаний покров відчуває подібну “атаку”, але ще потерпає від більш високих температур повітря.

Сумарний показник втрат льоду в 1990-х роках становив близько 81 мільярда тонн в рік. До 2010 року він виріс до 475 мільярдів тонн на рік.

Професор Шеферд попереджає, що для подальших досліджень потрібно замінити спеціалізовані полярні супутники на більш сучасні і досконалі, такі як супутник CryoSat-2 Європейського космічного агентства і платформи IceSat-2 американського космічного агентства.

Вони дозволять якісніше досліджувати крижані щити, оскільки літають по орбітах, дуже близьких до північного та південного полюсів.

Сообщение Гренландія й Антарктика тануть у шість разів швидше, ніж у 1990-х роках появились сначала на Український репортер.