“Всю зимівку зустріти китів було для нас великою вдачею, а ось тепер ці чудові велетні в нас буквально за «кожним кутом». Виходиш в океан по справах і мимохідь будиш кита, який мирно спить. Він був не дуже радий, що ви можете побачити на відео, а от ми – були в захваті!”

Про це написав у Фейсбуці учасник 25-ї української антарктичної експедиції Євгеній Прокопчук. Він також розмістив фото і відео цієї події.

Нагадаємо: “Академік Вернадський” – єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова.

Сообщение В Антарктиді українські дослідники розбудили величезного володаря підводних глибин (+відео) появились сначала на Український репортер.

Відповідні фото з’явилися у Фейсбуку МОН України.

“Уже кілька тижнів українська антарктична станція „Академік Вернадський“ оточена малиновим снігом. Звідки він та чому такий колір? Цікаве забарвлення снігу дають мікроскопічні снігові водорості. Наші вчені їх визначили під мікроскопом як хламідомонади Chlamydomonas nivalis”, — йдеться у повідомленні.

За інформацією МОН, водорості розмножуються спорами, які не бояться екстремальних температур і зберігаються в снігу протягом всієї тривалої зими. Коли погодні умови стають сприятливими, спори починають проростати.

“Оскільки, крім зеленого пігменту — хлорофілу, їхні клітини містять ще й червоний каротиновий шар, на снігу виникають червоні плями ніби від малинового джему. До речі, цей шар захищає водорості від ультрафіолетового випромінювання. „Цвітіння“ снігу сприяє зміні клімату. Адже через червоно-малинове забарвлення сніг менше відбиває сонячного світла та швидше тане. Як наслідок — у ньому утворюється дедалі більше яскравих водоростей”, — йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що таке явище, крім Антарктиди, можна спостерігати ще і в Арктиці, а також в Альпах та інших високогірних екосистемах.

Автор фото: український науковець-біолог Андрій Зотов.

Нагадаємо, за інформацією МОН України, на 2020 рік держава виділила 27 млн. гривень для продовження модернізації української антарктичної станції “Академік Вернадський”.

Сообщение В Антарктиді – малиновий сніг появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться на сайті Міністерства освіти України.

Наголошується, що рівно 200 років тому – 28 січня 1820 року – українець Іван Завадовський у складі першої експедиції, що підійшла до берегів Антарктиди, побачив цей континент.

Поштову марку «200 років з часу відкриття Антарктиди» виготовлено накладом 130 тисяч примірників.

До марки випустили також: конверт «Перший день», поштову картку, спеціальний поштовий штемпель.

Сообщение Поштова марка поїде до Антарктиди на станцію “Академік Вернадський” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили самі українці у четвер, 21 листопада, на своєму Телеграм-каналі “Полярники і полярниці”, – повідомляє shotam.info.

“До нас неочікувано завітало перше судно і відповідно перші люди за майже 8 місяців ізоляції. Це був новий, великий норвезький пасажирський лайнер спущений на воду лише чотири місяці тому, перший в світі пасажирський гібридний (двигуни працюють як від дизеля, так і від електрики) корабель Roald Amundsen”, – написали наші науковці.

За їхніми словами, для всіх охочих вона показали станцію і провели екскурсії. Також норвежці пообіцяли за 15 днів повернутися знову і вже провести екскурсію на борту корабля для українців.

Окрім того, полярники повідомили, що нині тваринний світ активізувався на повну.

“Прилетіли поморники (або скуї англійською). В свою чергу блакитноокі баклани, домініканські мартини та пінгвіни (і Дженту, і Аделі) почали висиджувати яйця. Ті тюлені Уеделла, що ще місяць-півтора були маленькими цуциками вже стали великими бичками і скоро стануть зовсім самостійними”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що напередодні, 20 листопада Кабінет Міністрів виділив 252 млн грн, щоб закупити наукове океанське судно льодового класу, щоб проводити дослідження Світового океану.

Сообщение До українських полярників уперше завітали гості появились сначала на Український репортер.

Там ще в 2011 році звели капличку – найпівденнішу культову споруду світу, – якою до цього часу офіційно опікується УПЦ Московського патріархату.

Проте керівництво Національного антарктичного наукового центру звернулось до предстоятеля ПЦУ Епіфанія з проханням взяти під опіку антарктичну каплицю. Там вже розробляють схему, як все це процедурно оформити, – повідомляє ВВС.

Українська наукова станція “Академік Вернадський” існує з 6 лютого 1996 року.

Православну каплицю “Святого Володимира” на ній побудували у 2011 році, її освятив архієпископ Львівський та Галицький УПЦ Московського патріархату Августин, який спеціально їздив на станцію.

У цій каплиці на православні свята відбуваються служби.

На антарктичній станції постійної релігійної громади й парафії як такої немає. Керівник антарктичного центру Євген Дикий припускає, що каплицю певним чином можуть освятити. І ця процедура може відбутись під час наступної зимівлі, ротація якої незабаром відбудеться.

“Наступну зимівлю очолює відомий львів’янин, патріот України, науковець Ігор Дикий, у якого було дві зимівлі і одну сезонну експедицію”, – розповідає директор антарктичного центру, особливо наголошуючи, що є просто однофамільцем науковця.

Жодних деталей, як може відбутись освячення чи переосвячення каплиці і які мають бути процедури, Євген Дикий не знає – чекає роз’яснень від предстоятеля ПЦУ Епіфанія.

Сообщение Каплиця в Антарктиді хоче перейти до Православної церкви України появились сначала на Український репортер.

Як повідомили на сайті НАНЦ, цьогоріч рекордна кількість людей висловила бажання працювати на станції “Академік Вернадський” – 178 осіб, з них 32 жінки,

На основі конкурсу обрали дванадцятьох науковців, що зимуватимуть в Антарктиді: 10 чоловіків та 2 жінок. Велика частина (8 осіб) учасників уже мала досвід роботи на станції. Інформація про це розміщена на Урядовому порталі.

Керівником групи зимівників став доцент кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка – Ігор Дикий, який має значний досвід зимування в Антарктиді.

До складу 24-ої УАЕ також увійшли: геофізики Євгеній Бріллінг із Закарпаття та Богдан Гаврилюк із Харкова (який уже восьмий раз їде в Антарктику), метеорологи Олександр Зулас із Одеси, Сергій Разумний і Тарас Білий, біолог Оксана Савенко, лікар Наталія Бабій з Києва, механік Антон Омельченко, електрик Андрій Голубенко – також зі столиці, системний адміністратор зв’язку Олександр Квятковський із Нової Каховки, кухар Богдан Паламарчук із Києва.

Наразі усі спеціалісти проходять медичне обстеження та беруть участь в тренуваннях перед виїздом. У Антарктиду українці поїдуть наприкінці березня 2019 року та пробудуть на станції “Академік Вернадський” цілий рік.

Нагадаємо, раніше львів’янин Роман Городечний підкорив найвищу вершину світу – Еверест.

Сообщение Антарктичну експедицію очолить доцент львівського університету появились сначала на Український репортер.

З вимогами, які висуваються до охочих узяти участь в експедиції, можна ознайомитися тут.

Загін зимівників формується з 12 осіб: сім науковців, три особи інженерно-технічного персоналу (дизеліст-електрик, системний механік, системний адміністратор зв’язку), лікар та кухар.

Очільник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий розповів:

«Ми починаємо прийом документів від тих, хто хоче впродовж року спробувати свої сили в роботі на нашій антарктичній станції «Академік Вернадський». Експедиція вирушить на крижаний континент взимку 2019 року. Доти нам треба підібрати та підготувати команду. Ми запрошуємо всіх охочих подаватися на конкурс».

Керівник НАНЦ наголосив, що вперше за багато років не встановлюється жодних гендерних обмежень щодо можливих учасників експедиції.

«Чекаємо документів як від кандидатів, так і від кандидаток. Стати членом унікальної команди, що працює в надзвичайному регіоні планети – Антарктиці – це справді круто!» – відзначив Євген Дикий.

Прийом документів триває до 30 листопада 2018 року.

Сообщение Стартує відбір до 24-ї антарктичної експедиції. Уперше запрошують жінок появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, дорогою додому, під час пересадки між літаками в Римі, науковцю раптово стало зле.
За даними МОН, під час експедиції, яка тривала близько двох тижнів, Віталій Вернігоров не скаржився на здоров’я, був активним і життєрадісним.

Віталій Петрович почав свій дослідницький шлях у морських експедиціях 1980-х років, працював у Атлантиці та Індійському океані, ходив у довколосвітнє плавання. Був учасником легендарної першої Української антарктичної експедиції, потім багато разів зимував у Антарктиді та брав участь у сезонних дослідженнях.

За фахом геоморфолог, співробітник Інституту геології НАН України Віталій Вернігоров проводив різноманітні геолого-геофізичні дослідження. Попри поважний вік (у вересні цього року йому мало виповнитися 70), він долучився до команди сезонної експедиції, що вирушила на станцію Академік Вернадський наприкінці березня цього року. Там науковець займався відбором геологічних зразків донних відкладів, ехолотною зйомкою акваторій, спостереженнями за рівнем моря.

За час експедиції Віталій Петрович не скаржився на здоров’я, був надзвичайно активним і життєрадісним. Колеги згадують його як людину, що жила своєю справою. З ним ніколи не бувало сумно, бо Віталій Петрович знав багато цікавих історій і гарно вмів їх переповідати. “Віщає Вернігоров” – стало крилатим виразом. Він дуже доброзичливо ставився до молоді, мав багато учнів та однодумців.

Висловлюємо щире співчуття рідним та близьким Віталія Вернігорова. Україна та світ втратили видатного науковця та дослідника Антарктики, – йдеться у повідомленні Міністерства освіти та науки України.

Сообщение У Римі помер український науковець, який повертався після антарктичної експедиції появились сначала на Український репортер.