Про це оголосила головуюча суддя Оксана Голуб, повідомляє Укрінформ.

“Суд ухвалив: клопотання захисника Кругового про зміну запобіжного заходу Антоненку залишити без задоволення”, – поінформувала Голуб.

Захист Антоненка просив змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов’язання.

Антоненко пояснив, що поки перебував у СІЗО, його дружина втратила роботу, утримування дітей зараз виходить не кращим чином”. Антоненко просив змінити захід, щоб він міг ходити на службу.

Прокурор заперечив щодо задоволення цього клопотання.

Розгляд справи відкладено на 13:00 8 червня.

Нагадаємо, представниця потерпілих Оксана Мельник заявила відвід складу суду у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.
Шевченківський районний суд Києва відмовив представниці потерпілих Оксані Мельник у задоволенні відводу усьому складу суду, який розглядає справу про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Читайте також:

• Закон працює не для всіх – Андрій Антоненко про справу Медведчука

Сообщение Суд відмовив Андрію Антоненку в пом’якшенні запобіжного заходу появились сначала на Український репортер.

В ефірі одного з українських телеканалів Антоненко наголосив, що закон повинен бути одним для всіх. Проте, вочевидь, наразі він працює вибірково, – повідомляє 24 tv.

Коментуючи рішення суду, він зазначив, що у Медведчука, на відміну від Василя Стуса, були найкращі адвокати. До того ж, спрацювала презумпція невинуватості.

Медведчук був адвокатом Стуса. Попри це, погоджувався з усіма твердженнями сторони звинувачення. Дисидента засудили до 5 років, він помер у в’язниці.
Те, що закон в Україні працює вибірково, Антоненко назвав ганьбою. Адже людину, яку звинувачують у державній зраді, судді відпустили додому.

Зауважимо, що Медведчука звинувачують не лише у державній зраді, а й у розкраданні національних ресурсів в українському Криму та порушенні законів й звичаїв ведення війни.

Антоненко порівняв рішення щодо кума Путіна зі справою Шеремета. Зокрема зазначив, що його та інших фігурантів запроторили за ґрати, не маючи доказів причетності.

“І за тими брехливими папірцями, які представляли в суді ще на початку, коли нас затримували. Просто немає слів для обурення”, – підсумував він.

Нагадаємо, що у 2016 році в Києві вбили журналіста Павла Шеремета. Під автомобілем, яким він керував, встановили вибуховий пристрій.
У 2019 році про підозру повідомили кардіохірургу Юлії Кузьменко, військовій медсестрі Яні Дугарь й музиканту Андрію Антоненку.
Антоненко відкидає будь-які звинувачення. Аби підтримати його та інших підозрюваних активісти регулярно проводять акції протесту.

Читайте також:

• У ЗМІ потрапив запис ймовірної розмови Медведчука з ватажком бойовиків Пушиліним (+аудіо)

Фото: 24tv.ua

Сообщение Закон працює не для всіх – Андрій Антоненко про справу Медведчука появились сначала на Український репортер.

Відповідне рішення ухвалив Шевченківський суд Києва. Під вартою він перебував з грудня 2019 року.

Нагадаємо: 12 грудня 2019-го. В МВС було проведено екстрений брифінг щодо затримання осіб, яких підозрюють начебто у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. На брифінг прибули президент Володимир Зеленський, генпрокурор Руслан Рябошапка, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Суспільству розповіли, що вбивство журналіста Павла Шеремета розкрито. Затримано групу: лідера гурту Riffmaster, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, дитячу лікарку та волонтерку Юлію Кузьменко і медсестру військового батальйону, волонтерку Яну Дугарь.

Сьогодні ми бачимо, чим закінчується це “розкриття”.  30 квітня 2021-го Антоненко сказав журналістам, що суд сьогодні “розглядає мотлох”, а не матеріали кримінального провадження. “На поверхню вилазить брехня… Доказів нашої причетності до злочину немає, і не буде”.

Кілька нардепів також хотіли взяти Антоненка на поруки. Зокрема, суд заслухав народних обранців та АТОвців Михайла Бондаря (“Європейська солідарність”) та Ігоря Герасименка (“Слуга народу”).

Захист регулярно просив пом’якшити запобіжний захід Антоненку, однак раніше прокуратура заперечувала проти цього, і суд залишав музиканта в СІЗО. Його тримали під арештом з грудня 2019 року.

Ще одна обвинувачена – лікарка Юлія Кузьменко – спершу теж перебувала в слідчому ізоляторі. Суд відпустив її під домашній арешт 11 серпня.

Третій фігурантці справи – медсестрі Яні Дугарь – призначений запобіжний захід у вигляді застави.

Сам Андрій Антоненко заявив, що зміна запобіжного заходу є “маленькою перемогою” та подякував всім, хто його підтримував та допомогав.

“Це маленька перемога у битві, але не перемога у великій війні, яка ще попереду”, – сказав Антоненко.

Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь затримали наприкінці 2019 року за підозрою в причетності до вбивства Павла Шеремета.

У травні 2020 року затриманим змінили підозри. Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, Кузьменко є виконавцем, а Яна Дугарь — пособником.

У справі також фігурують «невстановлені особи», які є організаторами злочину. За ним матеріали виділили в окреме провадження.

Нагадаємо, що журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у результаті підриву автомобіля в Києві.

Читайте також:

• Таємні записи з КДБ Білорусі про вбивство журналіста Шеремета викликали нові запитання

Сообщение Не пройшло і два роки. Суд відпустив Андрія Антоненка під домашній арешт появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Еспресо.TV.

“Єдиною причиною тримання мене під вартою є те, що я військовий. Все. Це новий прикол від прокурора Тішина”, – прокоментував рішення судді залишити запобіжний захід без змін Андрій Антоненко.

Суд відмовився відпустити Андрія Антоненка на поруки 10 народних депутатів “Європейської Солідарності та двох парламентарів від “Голосу” та “СН”. Клопотання на поруки щодо Антоненка взяли Олексій Гончаренко, Максим Саврасов, Яна Зінкевич, Михайло Бондар, Володимир Ар’єв, Ростислав Павленко, Марія Іонова, Ніна Южаніна, Максим Величкович, Ірина Фриз. Також клопотання подав особисто п’ятий президент України Петро Порошенко.

Також взяти Антоненка на поруки висловили бажання колишній політв’язень Спепан Хмара, колишня депутатка Оксана Корчинська, військова Маруся Звіробій.

Нагадаємо, станом на 23 березня Андрій Антоненко перебуває у СІЗО 468 днів. Автор стріму з суду розповів, що матір Андрія Антоненка не допустили на засідання.

Сообщение Суд не відпустив Андрія Антоненка на поруки появились сначала на Український репортер.

По периметру будівлі суду знаходиться кордон поліції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Активісти вимагають продовжувати судовий розгляд цієї справи, попри те, що за їх інформацією, відсутній один з присяжних у справі.

Активісти скандують «Аваков-чорт», «Свободу Ріфмастеру», «Свободу політв’язням», тримають у руках плакати із надписом «Вимагаємо реформи судової системи», тощо.

На цьому засіданні суд мав продовжувати досліджувати письмові матеріали у справі. Також, за інформацією активістів, адвокати Антоненка мали на цьому засіданні подавати до суду клопотання про зміну йому запобіжного заходу.

За інформацією спільноти Free Riff у Фейсбуці, заплановане раніше судове засідання у цій справі було скасоване головуючою суддею у цій справі Оксаною Голуб.

На минулому засіданні суд дослідив низку документів, зокрема, – різноманітні листи, серед яких — листи про надання інформації, запити, клопотання про проведення обшуків, супровідні листи, також присутні переглядали різні відеозаписи, тощо.

Укрінформ.

Фото на головній Дарини Коломієць, “Суспільне”.

На цю тему:

• Таємні записи з КДБ Білорусі про вбивство журналіста Шеремета викликали нові запитання
• Ветерани АТО “Пума” і “Буча” подали позов до Авакова

Сообщение “Справа Шеремета”: протистояння активістів і поліції біля Шевченківського суду появились сначала на Український репортер.

4 січня білоруська опозиція передала “Українській правді” записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську.

Говорять про те, яким способом вбити Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Зійшлися на тому, щоб його підірвати. Це вбивство мало б стати публічним сигналом.

Ці “плівки” стали надбанням гласності завдяки колишньому співробітникові підрозділу спецпризначення Ігорю Макару. Він каже, що почув на записах прізвище свого товариша Олега Алкаєва, колишнього начальника Мінського СІЗО. Останній виїхав із Білорусі у 2001 році та почав критикувати режим Лукашенка. Книгу Алкаєва у 2007 році видав  Павло Шеремет.

Макар розповів, що спочатку передав записи американським спецслужбам. А сьогодні він подбав, щоб надбанням гласності став епізод із замовленням вбивства Шеремета.

“Цей запис я оприлюднив зараз, передав для публікації на EUobserver. Там були зроблені усі можливі експертизи. Проводилась фоноскопічна експертиза, яка підтверджена. Також пізніше, якщо це буде потрібно, буде зроблена біометрична експертиза”, – сказав Макар.

Він погодився свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Також повідомив, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року.

Зокрема, в коментарі “Суспільному” розповів:

“Ми робили усе, щоби дати розголос, і найголовніше – щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи (українським правоохоронцям ‒  ред.) приблизно в грудні.

За його словами, особа, що зробила запис тих розмов та з якою розмовляє глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев, також готова свідчити у справі. Сьогодні цей анонімний ексспівробітник КДБ, як його називає Макар, перебуває в Євросоюзі.

Потрапили ці матеріали до колишнього співробітника білоруського загону спецпризначення ще у 2012 році від анонімних джерел з КДБ Білорусі.

Відразу після новини про таємні записи Національна поліція України оприлюднила таку інформацію:

“У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році.

Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину.

Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі Інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив.

На даний момент слідство Нацполіції отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій.

Нагадуємо, що справу стосовно виконавців підриву Павла Шеремета передано до суду, щодо замовників виділене окреме кримінальне провадження, розслідування в якому триває”.

(На цю тему: “Ветерани АТО “Пума” і “Буча” подали позов до Авакова”.)

Так званий білоруський “касетний скандал” спричинив хвилі коментарів, версій, аналітичних оцінок і прогнозів. Дуже слушні запитання поставив на сторінці у Фейсбуку відомий журналіст Сергій Руденко. Зокрема, його цікавить:

“1.Хто писав голову КДБ Білорусі Зайцева? Чи не ті ж специ, що і Кучму у 2000 році?

2.Чи оголосить МВС України підозру Зайцеву, а МЗС може викличе посла Білорусі для вручення ноти протесту?

3.Що тепер буде зі справою Антоненка, Дугар і Кузьменко? З’явилися нові обставини, пов’язані із вбивством Шеремета. А відтак – слідство має дослідити обставини можливої пречетності КГБ Білорусі до ліквідації Шеремета.

4.Запис у кабінеті голови КГБ був зроблений у 2012 році. Шеремета вбили у 2016-му. 2019 року Зеленський своєю присутністю на брифінгу МВС фактично завізував причетність Антоненка, Дугар і Кузьменко у причетності до вбивства журналіста. 2021 року оприлюднено запис.

5.Чи означає це те, що журналіста могли вбити росіяни, які повністю загнали Лукашенка в кут, а Зеленського поставили у дуже незручну позу? Якщо це зробили білоруси, то чи знали про це українські спецслужби? Якщо ж не знали – то чому?

6.Публікація записів по Шеремету вимагає чітких пояснень керівників МВС і СБУ. Бажано за участю Зеленського”.

Виступили із заявою захисники Андрія Антоненка, який разом з Юлією Кузьменко, Яною Дугар є обвинуваченими у справі про вбивство Шеремета. Цитуємо юристів Дмитра Кругового, Віталія Галенченка і Станіслава Кулика (цей документ розміщено на сайті sense.ua):

1. Інформація, яка оприлюднена Ігорем Макаром щодо готування політичного вбивства Павла Шеремета КДБ Білорусі, потребує ретельної перевірки. Сподіваємося це зроблять компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори. Сторона захисту вже веде роботу в цьому напрямку.
2. Нагадуємо, що «білоруський слід» з урахуванням політичної позиції Павла Шеремета мав би бути найпріоритетнішою версією розслідування, особливо з урахуванням того, що вбивство сталося 20 липня — в день першої інавгурації Олександра Лукашенка в 1994 році — дата, яку той, за даними ЗМІ, щороку неофіційно святкує. У разі, якщо інформація підтвердиться, це повністю руйнує безумну версію сторони обвинувачення про невідомих осіб, які під час обрання виконавців з низькими моральними якостями зосередилися на «волонтерських групах населення». Під час вступної промови адвоката Кругового захист заявляв, що версії обвинувачення цілком схожі на поведінку схопленого за руку шулера — воно послідовно висуває суперечливі і подекуди кумедні теорії, аби виправдати власне шахрайство.
3. Ретельно вивчивши усі представлені слідством «докази», захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася. Ба більше, про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі під час своїх пропагандистських заяв і виступів перед законодавцями і під час телевізійних шоу, всіма силами намагаючись відвести громадськість в сторону від цієї версії. Лунали слова і Росія, і ПТСР,і екстремізм, і шизофренія виконавців, але про Білорусь — жодної згадки. Це не може не наштовхувати на думку, що у разі, якщо причетність білоруських спецслужб до цього вбивства підтвердиться, то виникне питання чи не свідомо керівники МВС і Нацполіції покривали як замовників так і виконавців, вказуючи на завідомо непричетних осіб і на хибні версії мотиву, подібно тому, як це робилося на початку розслідування вбивства Катерини Гандзюк.
4. Національна поліція України і представники МВС сьогодні розповсюдили неправдиві відомості про те, що нібито «білоруська версія» замовників вбивства є для них новою і що вона не суперечить обвинуваченню, висунутому п. Антоненко, п. Дугарь, п. Кузьменко. Проте, це очевидна дезінформація. По-перше, у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв‘язок обвинувачених з будь-якими  спецслужбами, у тому числі іноземними. По-друге, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає «створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Це аж ніяк не узгоджується з версією, оприлюдненою сьогодні в Брюсселі”.

Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року в центрі Києва – авто, яким він керував, було підірвано.

Читайте також:

• Або покажіть залізобетонні докази, або відпускайте обвинувачених, – Сенцов про справу Шеремета

Сообщение Таємні записи з КДБ Білорусі про вбивство журналіста Шеремета викликали нові запитання появились сначала на Український репортер.

Відповідне рішення суд ухвалив на засіданні 17 грудня, передає “Укрінформ”.

Шевченківський районний суд Києва залишив під вартою фігуранта “справи Шеремета” Андрія Антоненка, відмовивши у такий спосіб у задоволенні клопотання захисту про необхідність зміни запобіжного заходу через погіршення стану здоров’я та підозру на COVID-19.

Один з адвокатів вже отримав позитивний результат тесту, другий зараз на ізоляції. За даними захисту, COVID-19 діагностували у трьох людей в корпусі СІЗО, де утримують Антоненка.

Сторона обвинувачення заявила, що для зміни запобіжного заходу немає підстав.

Сообщение Шевченківський суд Києва знову залишив під вартою Андрія Антоненка появились сначала на Український репортер.

Про  це повідомив адвокат обвинуваченого Дмитро Кроговий, – передає hromadske.

Сторона захисту наголошувала на тому, що прокуратури не довела і не обґрунтувала ризики вказані у попередньому клопотанні щодо продовження арешту, а саме — ризик втечі, переховування та тиску на свідків і потерпілих. Адвокати просили суд скасувати рішення Шевченківського суду та не обирати Антоненку взагалі запобіжний захід.

Прокурори своєю чергою просили залишити Антоненка під вартою.

Бажання взяти Антоненка на поруки висловило 15 людей.

У залі суду та під будівлею зібралось близько сотні людей, які вимагали звільнити Андрія Антоненка з-під варти. Сам обвинувачений заявив, що не збирається переховуватися і буде виконувати покладені на нього зобов’язання, у разі зміни запобіжного заходу. На питання журналістів про свій майже річний арешт зазначив: «Чи почули ви щось нове? Ні. А час, на жаль, не повернеш. Ні мені, ні моїм дітям».

Раніше після продовження арешту Антоненку, біля суду сталися сутички групи підтримки обвинуваченого з поліцією. Активісти не пропускали автозак.

Нагадаєжмо, що Андрія Антоненка обвинувачують у тому, що за вказівкою невстановлених слідством людей він вчинив вбивство журналіста Павла Шеремета шляхом закладання вибухового пристрою під автомобіль на якому він пересувався, долучивши до цього інших обвинувачених — Яну Дугарь та Юлію Кузьменко. Останніх також затримали рік тому, але суд змінив їм запобіжні заходи на домашній арешт.

За даними слідства, напередодні підриву Павла Шеремета, Андрій Антоненко 18 липня 2016 року зустрічався з чоловіком обвинуваченої Кузьменко Петром Кіяном. Зустріч тривала до першої ночі. Сам Антоненко у коментарі hromadske підтвердив знайомство з Кіяном, однак сказав, що не пам’ятає, чи була така зустріч.

Наразі в Шевченківському суді Києва за участі присяжних слухається по суті справа відносно трьох обвинувачених Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко, Яни Дугарь. У справі троє потерпілих: Олена Притула, мама Павла Шеремета та донька.

Сообщение Апеляційний суд залишив Андрія Антоненка під вартою появились сначала на Український репортер.

Про перекриття дороги повідомляється на сайті  поліції Києва.

«Правоохоронці проводять з громадянами роз’яснювальну роботу аби відновити правопорядок та забезпечити безперешкодний проїзд службового автотранспорту», — йдеться у повідомленні.

Роз’яснювальна робота у підсумку завершилася сутичками, було чутно вибухи. Це, зокрема, є на відео з-під суду.

Блокували прихильники Антоненка виїзд з території суду, аби правоохоронці не змогли вивезти підозрюваного.

Столична поліція порушила справу за ч. 1 ст. 343 «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця» Кримінального кодексу.

Як передає  hromadske з місця події, пізніше прихильники Антоненка вирішили їхати додому до генпрокурора Ірини Венедіктової, щоби вимагати від неї звільнити Антоненка, бо генпрокурор може звертатися до суду з таким проханням.

Сообщение Справа Шеремета: Андрія Антоненка залишили під вартою ще на два місяці, під судом — сутички (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Сенс Україна“, яка захищає Антоненка.

Захист Антоненка наполягає, що він був затриманий незаконно. Вони звернули увагу на те, що поліція затримала його 12 грудня не пізніше 15:10. Однак в документах вказано інший час – 23:05. А підставою для затримання стала постанова слідчого судді, винесена о 18:40. Тобто, до цього часу Антоненко вже як мінімум 3,5 години був не на волі.

Заявники також висловили впевненість, що повідомлення про підозру було необгрунтованим, так як грунтувалося “виключно з схожості в манері ходи з передбачуваним злочинцем на відео”.

“Висловлювання президента і Голови парламенту (подяка поліцейським, наявність відповідей на усі питання, окрім тих, хто замовник), Генерального прокурора (“встановлені особи, що власне вчинили злочин”), міністра внутрішніх справ і його заступника (щодо зберігання заявником вибухівки, “якою можна вбити велику кількість людей”), заступника голови Національної поліції (“відомі нам по минулим злочинам”) тощо не можна вважати обережними і спрямованими на інформування громадськості про діяльність правоохоронних органів. Вони мали суто пропагандистський характер і, з урахуванням положення спікерів, істотно впливали на рішення про запобіжні заходи.

Строк досудового розслідування також не можна вважати розумним, оскільки справа не була складною. За час тримання заявника під вартою фактично ніяких слідчих дій, спрямованих на отримання істини, так і не було проведено.

Клопотання про зміну запобіжного заходу від 22.01.2020, 06.05.2020 не були розглянуті суддями по суті”.

Нагадаємо, що підозрюваний Андрій Антоненко перебуває у СІЗО з 12 грудня 2019 року.

Сообщение Європейський суд з прав людини отримав скаргу Андрія Антоненка на державу Україна появились сначала на Український репортер.