Сотні людей гинуть щоденно у вогняному пеклі, а дехто живе, немов в іншому вимірі. Все у них як завжди – ресторани, розваги, шопінг, гучні концерти, розважальні шоу – і гумор, гумор, гумор… Цей бл…кий, цинічний гумор відгодованих дядьків у вишиванках, який рве душу когнітивним дисонансом. Бо це знущання над народом – відверте, системне і принизливе. Так, якби в нацистському концентраційному таборі відкрили дискотеку – і запрошували в’язнів вечорами культурно відтягнутись. А що, людям якось же треба відволікатись від важких думок…

Ні, … не треба відволікатись! Треба, аби кожна і кожний веселун у наших відносно ситих і спокійних мегаполісах тремтіли від жаху, а не іржали на концертах стендаперів.

Щоби по місту висіли плакати зі скаліченими воїнами і текстами на зразок: “сьогодні я, а завтра ти – готуйся!”.

Щоб почали вручати повістки не тим, хто в селі вийшов за хлібом у магазин чи чесно ходить на роботу, щоб годувати сім’ї, а зробили рейд по дорогих курортах – по ресторанах Буковеля, Трускавця, Закарпаття, Одеси і там провели мобілізацію…

Щоб перестали нарешті спекулювати на теми війни ті, для кого це не трагедія, а просто модний прибутковий тренд.

Щоб перестали говорити про війну в шапкозакидацькому і бравадному тоні, розказуючи, які проти нас воюють дебіли і нездари!

Щоб перестали розказувати у Марафоні про те, де і коли українці будуть наступати і яку зброю їм надали західні партнери. Бо це стає абсурдним і нестерпним. І це лише посилює відчуття трагедії, яку просто камуфлюють і ховають від очей нескінченними розважальними шоу.

Тоді, як оцю публіку, що так жадає розваг, треба би поводити по кладовищах, де гектари свіжих могил, або переповнених госпіталях країни, щоб цих веселунів трусило, судомило і вони блювали від шоку на свої дорогі наряди від кутюр.

Щоби ті, хто навіть не вірить у Бога, пішли в церкви, костьоли, мечеті і синагоги, шукаючи прихистку і порятунку для душі і молилися, молилися за душі невинно загиблих, тих, хто віддає за них, безтурботних, своє життя… .

І коли все це буде зроблено – люди проникнуться атмосферою військового часу. І тоді слова співчуття й жалю за загиблими будуть мати належну вагу та значення – і вони дійдуть до кожного…

На цю тему: Нехай живе і розквітає “Батальйон Монако”! В парламенті не захотіли позбавити “оборонців” Лазурного узбережжя мандатів (+відео)

Час багатьом шанувальникам розваг мирного життя зрозуміти: війна – не рекламні ролики і не реаліті-шоу зі щасливим кінцем.

Фінал може бути зовсім неочікуваним.

P.S. (ці рядки дописані пізніше). Не шукайте прямого причинно-наслідкового зв’язку Чернігівської трагедії з приведеними фактами. Суть цих вибухових емоцій у тому, що трагедії не ведуть до жодних висновків! Отож, подумайте, чи не занадто багато у нас гумору у ці трагічні часи?

Анатолій Матвійчук, український співак, поет, композитор, журналіст, Народний артист України, лауреат літературних премій

Джерело: Фейсбук

Сообщение Поет Анатолій Матвійчук: “Чи не занадто багато у нас гумору у ці трагічні часи?” появились сначала на Український репортер.

І от, Євробачення — це маленька крапелька, в якій відображається весь наш нинішній світ…Вибачте, буду матюкатися, бо без цього не можу, мене просто розірве…

Це ж треба, б…, бути такими великими продюсерами, щоб у співучій і гіперталановитій країні, з такими глибинними культурними традиціями, відібрати купку якихось мишей, які мугикають і попискують, снують і повзають по сцені, але не можуть нічого толком заспівати!

Це ж треба, б…, навиколупувати десь таких пісень, де немає навіть мелодії чи драматургії, а якісь окремі дебільні фрази, які повторюються безліч разів! Чи ви, с…, всі там звихнулися на намаганні бути модніше, екстравагантніше і епатажніше за цілий світ?!Чи є у вас, взагалі душі і серця? Чи б…, ви всі клони, створені для заробляння бабла?

Журі! Навіщо ви майже кожному говорили — у вас крута пісня. Де вона, ця крутизна, в чому?! У вмінні завивати чи гундосити щось у ніс під три акорди? Де голоси і тембри? Де природня краса і харизма? Пісня — це мелодія, гармонія і слово, це магія душі і розмова з Богом!Для вас, журі, це розмова із Дияволом…

Більшого несмаку і ганьби, я не пам’ятаю за останні роки… Додайте до всього, що нинішнє «Євробачення» відбувається на фоні війни і жорстких виборів. Щиро кажу, краще було б призупинити на рік нашу участь в цьому конкурсі, аніж спостерігати за абсурдом.Тисячу разів перепрошую — але коли замість того, аби об’єктивно оцінювати рівень конкурсанта, запитують його, то чий Крим?, або обігрують слово «жопа» — то це вже паранойя й ідіотизм! Давайте визначимося — або ми воюємо, або проводимо чесний професійний конкурс! Одночасно це робити не можна — це кощунство!

І як наочне підтвердження сказаного — ми маємо відповідний результат! В Тель Авіві нас представлятиме стриптизерка з бордельним номером і відповідною диявольською заманухою в тексті…

І знаєте, що найбільш образливо?! Там, в Ізраїлі, українців поступово почали поважати. Не як тупих недоумкуватих гоїв, а свободолюбивих і мужніх людей. А що робимо ми, б…! А ми присилаємо до них, в Ізраїль, на конкурс те, що у них називається Шикса. (тобто, кусок безмозкої плоті, сексуальна лялька, яку й людиною називати гріх).

Ви боялися, панове горлопани, щоби наша фіналістка десь там на прес-конференції випадково не сказала що Крим — це не Україна? А те, що вона не знає, скільки людей в Росії — чотири мільйони чи чотири мільярди, це нормально? Це не знахідка для журналістів на майбутніх прес-конференціях???!!! Над нами будуть сміятися, панове довго і весело!

Зараз вирішується питання НТКУ, чи зможе ця пані представляти нашу країну на Євробаченні, чи їй буде відмовлено. Але знаєте в чому головна причина відмови?! І що обговорюють журналісти і блогери? Зовсім не те, що вона вульгарна і створює Україні імідж дешевої повії, а те, б…, що вона має відмовитись від гастролей в Росії. А як відмовиться — тоді все ОК — їдь кохана, облизуй там чиїсь каблуки, а ми всією родиною, б…, будемо тримати за тебе кулачки і пишатися нашою ненькою Україною… Вибачте мені, але дах зриває і кров з очей…До чого чого, народ, ми докотилися з нашим олігархічним телебаченням, поголовною корупцією і тотальною бездуховністю? У нас тепер ні смаку, ні розуміння, ні духу, ні бажання заперечувати, коли різні виродки нам на чорне говоритимуть біле!

І ми хочемо в Європу?Та ми переймаємо у неї найгірше — те, що є для неї є найганебнішим, із чим Європа намагається боротись: проституція, наркоманія, насилля і моральний бруд. А ми — це в себе культивуємо? Вирощуємо, як колумбійці наркоту, роблячи на цьому бізнес?! Та вже й так усі борделі світу переповнені нашими марушками — куди вже далі?!Якщо ми не здригнемось від відрази до себе і не виблювавши оте все, чим сьогодні переповнене наше єство, не почнемо будувати іншу країну, згадавши, що таке культура і мораль, то у нашої країни немає шансів. Спасибі інформаційному простору і Нацраді за це.Ми — сягнули дна.

На сайті “Український репортер” розміщено коментар продюсера, композитора, журналіста Олександра Ягольника про Нацвідбір на Євробачення 2019:

• Олександр Ягольник про пісенний конкурс: російська ФСБ – “спалилася”

Сообщение Анатолій Матвійчук про Євробачення: ми сягнули дна.. появились сначала на Український репортер.

А написати цей твір надихнула реальна історія кохання бійця Олега, позивний “Кузя”, і дівчини з окупованої території Донбасу Ані. Вони познайомилися рік тому в Дебальцевому під обстрілами. Нині їхньому малюкові, Ромчику, вже виповнився місяць… Автор пісні обіцяє, що пізніше неодмінно розповість широкій аудиторії цю зворушливу історію кохання “укропа” і “сепаратистки”.

Сообщение Поет Матвійчук показав у пісні фронтову історію появились сначала на Український репортер.

– А ви помітили, як легко і швидко ліквідували в Україні Комісію із захисту суспільної моралі?! Не реформували, а саме знищили! 

А це могла б бути чудова платформа боротьби з тією кіно- і телеотрутою, яка ллється брудним потоком в наші голови, руйнуючи залишки загальнолюдських і сімейних цінностей, насаджуючи шкідливі і небезпечні звички, пропагуючи легкий секс і наркоту…

Ви скажете – мене це не стосується, бо в моїй родині такого не дивляться. Можливо й так. Але ви ходите  тими ж вулицями, що й ті, хто споживає всю цю продукцію і кайфує від неї. А ваші діти вчаться з ними в одній школі, в коледжі чи інституті, вони ходять розважатися в одні клуби і контактують з вашими дітьми, заражаючи їх своїми дурними звичками…

Я розумію, сьогодні уся увага переключена на більш сильні подразники, а тим часом весь цей бруд потихеньку робить свою справу. Разом із збоченими “Надзвичайними новинами” та їм подібною продукцією. Вони сіють жах, депресію і негативний настрій, руйнуючи людську психіку. І ніхто не говорить про це…

Сторінка Анатолія Матвійчука у Фейсбуку

Сообщение Хто спинить брудні потоки телеотрути? появились сначала на Український репортер.

“Оскільки в турецькому готелі в пакеті немає жодного українського каналу, зате є з півдесятка російських (СТС, НТВ , РТР-планета, Россия та інші), маю можливість моніторити їхню стратегію мовлення, – пише Матвійчук. – Отож, дві речі впадає в око. Перша – неймовірна кількість серіалів власного виробництва воєнно-кримінальної тематики. Ефір заповнили менти і прокурори, спецназ і люди в погонах. Культ сили і зброї, грубість і хамство деяких діалогів зашкалює.

Друга тенденція – культ СРСР з деталізацією тодішніх цін і цінностей, романтизація буквально всього. Подається все так, що час правління Сталіна-Хрущова-Брежнєва був золотою ерою в житті росіян.

Ну й третє – політичні шоу, в яких кількість брехні і фізіологічної ненависті до українців просто вражаюча. Чого варта лише одна фраза одіозного Соловйова: “Українці це такий народ, із яким без батога та тротилу говорити неможливо…” Отаке воно, їхнє ТБ”.

Сообщение Поет Анатолій Матвійчук промоніторив російське ТБ в Туреччині появились сначала на Український репортер.