Про це йдеться на сайті ГО “Життя”.

Значне зростання доходів є результатом підвищення специфічного акцизу на тютюнові вироби на 29,7% з 1 січня 2018 року.

Водночас реалізація сигарет зменшилася з 67 млрд до 56 мільярдів штук або на 16,4%, у порівнянні з 2017 роком. Скорочення реалізації сигарет зумовлено тим, що ціни на них протягом року, за даними Державної служби статистики, зросли на 24,5% за рівня інфляції 9,8%.

Загалом за 12 місяців 2018 року середня ціна пачки сигарет збільшилася з 25,3 до 31,6 гривні, або на 6,3 гривні, з яких 4,3 гривні – це зростання акцизів та інших податків, а ще 2 гривні – це збільшення безподаткової частки ціни тютюновими корпораціями, які намагаються зберегти прибутковість в умовах скорочення продажів свого товару.

У 2008—2018 роках середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла майже у 30 разів, завдяки чому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 мільярда гривень до 43,6 мільярда у 2018 році при зменшенні кількості курців в Україні з 10 мільйонів до 6,5 мільйонів, за даними Державної служби статистики.

Сообщение Держбюджет отримав рекордну суму надходжень від акцизів на сигарети появились сначала на Український репортер.

«Усі кошти від цього, від першої до останньої гривні, підуть до Пенсійного фонду на покриття його дефіциту, на індексації пенсій, на виплати насамперед тим, хто отримує мінімальну пенсію. Це чітко й недвозначно передбачено законом», – написав президент у Фейсбуку.

Він зауважив, що це непростий компроміс між державою та фактичними власниками авто – «між тими, хто вже прийняв як даність неминучість податків, і тими, хто лише отримав шанс стати сумлінним платником податків».

Аби останні не мали сумнівів, що їхні гроші ідуть на добру справу, ці кошти вирішили в цільовий спосіб направити на допомогу пенсіонерам, пояснив голова держави. І наголосив: «Від Пенсійного фонду вимагатиму регулярно звітувати про обсяги коштів, отриманих від легалізації авто».

Петро Порошенко закликав власників єврономерів скористатися пільговим порядком розмитнення й утриматися від акцій протесту, наголосивши: «Без податків не буває армії, без податків не буває доріг, без податків не буває освіти».

Тим часом Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект №9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Як повідомляє «Економічна правда», документ розглядався за закритими дверима в податковому комітеті ВР близько шести годин. У залі він теж викликав багато запитань і був проголосований тільки після ряду спроб.

Цей закон передбачає, зокрема, подовження пільгового режиму ввезення електрокарів. Транспортні засоби, оснащені лише електродвигунами, звільняються від сплати ПДВ та акцизу до кінця 2022 року (раніше передбачалося, що ця норма діятиме до кінця 2018-го.

Також від 1 липня наступного року будуть оподатковуватися посилки українців вартістю понад 100 євро.

Окрім того, податковими агентами визнаються оператори поштового зв’язку та експрес-перевізники.

Фото «Українського репортера»

Сообщение Порошенко дав «євробляхерам» шанс стати сумлінними, а Рада вирішила, що 101 євро – це багато появились сначала на Український репортер.

Він запроваджує нову модель обкладання акцизним податком легкових транспортних засобів.

Формулу, за якою визначається ставка податку, наводить сайт Верховної Ради:

«Ставка = Ставка базова х Коефіцієнт двигуна х Коефіцієнт віку.

Ставка базова – це ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:

• з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50,0;
• з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100,0;
• з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів -75, 0;
• з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150,0.

Коефіцієнт двигуна визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см.

Коефіцієнт віку дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15)».

«Економічна правда» наводить приклади розрахунку акцизу.

Для авто з бензиновим двигуном:

об’єм двигуна 2000 куб. см, рік випуску 2012 (повні 5 років) – 50 (євро) х 2 (2000 куб. см/1000) х 5 (років) = 500 євро.

Для авто з дизельним двигуном:

об’єм двигуна 1600 куб. см, рік випуску авто 2007 (повні 10 років) – 75 (євро) х 1,6 (1600 куб. см/1000) х 10 (років) = 1200 євро.

Таким чином, акцизний податок за цією формулою, буде значно меншим проти чинного.

Однак, нагадує видання, крім акцизу, у вартість розмитнення входять іще три платежі: ПДВ (20% від вартості), ввізне мито (10%) і збір до Пенсійного фонду (3-5%).

Головною зміною до законопроекту в порівнянні з першим читанням стало встановлення термінів пільгового розмитнення автомобілів, уже завезених до України.

Протягом 90 днів від набуття законом чинності на митне оформлення «євроблях» діятиме знижка в 50% – за умови ввезення однієї машини на одну людину.

Сообщение «Євробляхи» обійдуться дешевше. Верховна Рада затвердила нову формулу акцизу появились сначала на Український репортер.

Пропонується встановити базові ставки акцизного податку для нового легковика з бензиновим двигуном об’ємом 1000 куб. см у розмірі 50 євро,  а з дизельним такого самого об’єму – 75 євро.

Визначення акцизного податку для кожного транспортного засобу здійснюватиметься шляхом застосування коефіцієнтів до базових ставок.

Один коефіцієнт визначатиметься діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. см на 1000 куб. см.

Другий коефіцієнт дорівнюватиме кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових автомобілів та тих, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1).

Водночас пропонується скасувати оподаткування акцизом кузовів для легкових транспортних засобів. Сьогодні ставка для нового кузова становить 218 євро, для вживаного – 872 євро.

Сообщение Верховна Рада підтримала зниження акцизів на авто – поки що в першому читанні появились сначала на Український репортер.

Урядовці пропонують стягувати додатковий акциз для тютюнових виробів, застосовуючи коефіцієнт 1,4 до мінімального акцизного податкового зобов’язання з тютюнових виробів у разі їх реалізації за цінами, нижчими за 1,65 від мінімального податкового зобов’язання.

У Мінфіні переконують, що новий акциз зменшить продаж сигарет за заниженими цінами та покращить здорову конкуренцію для всіх гравців на ринку. Окрім того, Україна виконує свої зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС щодо запровадження мінімального акцизного навантаження на тютюнові вироби.

Нагадаємо, в грудні 2017 року Верховна Рада суттєво підвищила акцизи на тютюнові вироби. Щороку вони зростатимуть приблизно на 20% і до 2025 року будуть доведені до 90 євро за 1 000 цигарок. Зараз мінімальне податкове зобов’язання для тютюнових виробів в Україні становить 20 євро за 1 000 штук.

Суттєве подорожчання сигарет передбачають зобов’язання нашої держави в рамках реалізації Угоди про асоціацію. В Європі акцизи у роздрібній ціні цигарок мають становити як мінімум 60%. Тож уже цього року акцизи на цигарки в Україні підвищать на 11,2% та додатково на 16,7%, тобто загалом на 27,8%. Експерти вважають, що в 2018 році сигарети подорожчають приблизно на 7 гривень, а в 2025 році коштуватимуть майже 90 гривень.

При цьому цигарки дорожчі за 32,5 грн будуть додатково оподатковуватися адвалорним (таким, що встановлюється у відсотковому співвідношенні до виробленої продукції або наданої послуги ) акцизом у 12%.

Щоправда, кивати лише на Європу не варто. Лише з 2008 року вартість сигарет в Україні зросла в 20 разів. Підняття цін споживачеві щоразу пояснюють тим, що тютюнові вироби у нас є найдешевшими в Європі.

У 2008-2017 роках середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла більш ніж у 20 разів. Саме подорожчання тютюну стало однією з причин зменшення кількості курців – з 10 млн до 6,5 млн. Лише торік реалізація сигарет в Україні зменшилася на 14%, порівняно з 2016 роком – до 67 млрд штук.

Сообщение Курцям готують нове подорожчання сигарет появились сначала на Український репортер.

4 квітня Уряд прийняв Постанову “Про деякі питання маркування тютюнових виробів”, якою змінив акцизні марки, у тому числі колір.

З 1 липня виробники зможуть використовувати лише нові акцизні марки на сигаретах. Випущенні раніше сигарети з марками старого зразка будуть продаватись паралельно.

Цей ринок є більш прозорим, ніж практично всі інші в нашій країні, завдячуючи міжнародним виробникам. Але збільшення акцизів призвело до збільшення ціни на тютюн.

У результаті існує попит на здешевлення вартості кінцевої продукції. І це можна зробити переважно за рахунок акцизів.

Тому сьогодні можна зустріти сигарети з підробленими акцизними марками. Крім того частина акцизних марок завжди підлягає утилізації органами Фіскальної служби з різних причин. Але “знищені” акцизні марки завжди потрапляють на готову продукцію. Це стосується як тютюнового ринку, так й алкогольного.

Україна займає 12% контрабандного ринку сигарет ЄС за даними KPMG, що складає майже 800 тис. пачок сигарет на день. І зрозуміло, що саме для нелегального експорту може використовуватись значна частина підроблених акцизних марок. Хоча для такого експорту використовуються і сигарети взагалі без акцизних марок.

Усе це говорить про бажання Уряду знизити долю тіньового сектора, піднявши збір до державного бюджету напередодні чергового підвищення мінімальної заробітної плати та соціальних виплат.

Нагадаю, що чергове підняття мінімальної заробітної плати також планується з 1 липня, як і введення нового зразка акцизної марки.

Сообщение Олексій Дорошенко: Уряд почав боротьбу з тіньовим ринком тютюну появились сначала на Український репортер.

І це не останній скачок: щороку акцизи зростатимуть приблизно на 20% (за іншими даними – на 30%), і до 2025 року вони будуть доведені до 90 євро за 1000 штук.

Ідеться про те, що Верховна Рада вже проголосувала за підвищення акцизів на сім років уперед, підкорегувавши й Податковий кодекс. Ці зміни передбачені зобов’язаннями нашої держави, прописаними в Угоді про асоціацію між Україною і Євросоюзом.

Щоправда, кивати лише на євроспільноту не варто. Шляхом здорожчання тютюну ми йдемо вже давно: лише з 2008 року вартість сигарет в Україні зросла в 20 разів. І щоразу підняття цін пояснюють тим, що тютюнові вироби у нас залишаються найдешевшими в Європі, забуваючи, що порівнювати варто не лише ціни на окремі види товарів, а й рівень зарплат.

Це зауваження не на підтримку курців. Тут варто пам’ятати, що акцизний податок фактично є податком на бідність. І хоча, як стверджують дослідники, саме куріння не є ознакою бідності, проте чим бідніша людина, тим більшу частину свого доходу вона витрачає на згубну звичку.

Фахівці відстежили підняття в Україні акцизних ставок на тютюн протягом 2009 – 2013 років і зафіксували зростання акцизу в бюджеті вдвічі. З урахуванням інфляції, за п’ять років до держскарбниці надійшло 27,7 млрд грн додаткових доходів.

Водночас за цей період доступність сигарет для середнього споживача знизилася та наблизилася до рівня 12–13% середнього денного доходу, що вважається критичною межею для того, щоб купувати легальні сигарети. Споживання тютюну протягом 2009–2013 рр. скорочувалося у середньому на 4% на рік і за п’ять років зменшилося на 17,3%.

Зате нелегальний ринок тютюну зріс від 0,6% ринку тютюну у 2009 році до 8,8% у 2013 році.

В ЄС ціни на тютюн встановлюють з огляду на рівень доходів. Там добре засвоїли, що масштаби нелегального ринку тютюну залежать від рівня статків громадян, і тому сповідують поступове та прогнозоване підняття акцизів з огляду на зростання доходів суспільства. У такому разі кількість курців не прибуватиме, і тіньовий ринок не скорочуватиме бюджетні надходження.

До того ж здорожчання сигарет у Європі є лише однією зі складових планомірної боротьби з поширенням куріння поряд з активною пропагандою здорового способу життя та ефективною боротьбою з контрабандою і нелегальним виробництвом сигарет.

Ми ж не лише належно не чистимо від цього вартісного непотребу внутрішній ринок, а й через західний кордон засмічуємо Європу. Торік насмішили суспільство масштабною антиконтрабандною акцією із залученням авіації у кількох прикордонних районах. Ця показуха, як і більшість подібних, проведених у прямому ефірі, нічим не завершилася, й нині про неї ніхто не згадує.

Та якщо справжня боротьба з тіньовим сектором потребує чималих зусиль, то що заважає владі заборонити продаж сигарет на кожному кроці, їхню агресивну рекламу в численних кіосках з різноколірною підсвіткою і мигалками на рівні дитячого зросту? Що стоїть на заваді розробці та впровадженню спеціальних освітніх програм у школах і навіть дитсадках із залученням медиків, громадських активістів та успішних людей, які досягли висот, сповідуючи здоровий спосіб життя?

Про якусь роз’яснювально-агітаційну роботу серед дорослого населення не йдеться. Хоча саме цій категорії є що сказати. Приміром, повідомити, що Україна щорічно втрачає більше 3 мільярдів доларів через куріння населення. Це дані з дослідження «Економічні аспекти оподаткування тютюнових виробів в Україні» Міжнародного об’єднання із боротьби з туберкульозом та хворобами легень.

Та й це ще не все, адже справжні економічні втрати через куріння населення є ще більшими, якщо врахувати видатки держави на лікування захворювань, спричинених цією згубною звичкою. У 2016 році такі витрати майже втричі перевищували доходи держбюджету від тютюнових акцизів, які становили 1,1 мільярда доларів.

У світовому масштабі ці цифри ще більше вражаючі. У глобальній доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я та Національного інституту онкології США «Економічні аспекти тютюну та контролю над тютюном», яку оприлюднюють на початку кожного року, йдеться, що торік світова економіка втратила понад трильйон доларів через збільшення витрат на медичну допомогу курцям та втрату ними працездатності.

Через куріння з життя щороку йдуть 6 мільйонів осіб.

З огляду на таку страшну статистику, варто вітати будь-які заходи, спрямовані на обмеження куріння, в тому числі й підвищення акцизів. Звісно, краще було б задіяти цілий комплекс заходів. Однак і регулярне підвищення акцизів дає позитивний результат. Згідно з Глобальним дослідженням поширеності куріння в Україні, проведеним у 2017 році, підвищення податків на тютюнові вироби посприяло не лише збільшенню надходжень до бюджету, але й зменшенню поширеності куріння.

У 2008 – 2017 роках середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла більш ніж у 20 разів, завдяки чому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 млрд грн до майже 40 млрд грн у 2017 р. Натомість кількість курців зменшилася з 10 млн до 6,5 млн. Тільки торік реалізація сигарет зменшилася до 67 млрд штук, або на 14%, порівняно з 2016 роком.

Прогрес є, але він досить повільний. Зменшення поширеності куріння на 20% серед дорослого населення вдалося досягти за останні сім років. Борці з курінням переконані, що для більшої ефективності парламент повинен прийняти закони, які б протидіяли поширенню куріння.

У розмові з кореспондентом «Українського репортера» медіа-координатор Українського центру контролю над тютюном Оксана Тотовицька наголосила на необхідності схвалення двох законопроектів (2820 і 4030-А). У першому, який припадає пилом у Верховній Раді з 2015 року, йдеться про заборону сигарет з ароматизатором. Статистика свідчить, що 80% малолітніх курців починали саме з них. Пропонується також увести вікові обмеження щодо продажу електронних сигарет і заборонити їхню рекламу. А страшні зображення щодо шкоди куріння мають покривати до 65% пачки, як це прийнято у Європі.

У другому законопроекті, який також не зрушив з місця, обмежується поширення куріння через заборону розміщувати сигарети на вітринах кіосків і магазинів та пропонується збільшити штраф за куріння в громадських місцях з 51–170 гривень до 340 грн.

Однак вернімося до акцизів, які через 7 років мають сягнути 90 євро за 1000 штук. Планується, що й продаж сигарет за цей час скоротиться до 40 млрд з нинішніх 73 млрд, а доходи в бюджет не тільки не зменшаться, а навіть зростуть до 100 млрд грн на рік.

На найближчу перспективу розрахунки такі: в 2018 році до бюджету надійде на 10 мільярдів гривень більше, ніж у 2017-му.

При цьому цигарки дорожчі за 32,5 грн будуть додатково оподатковуватися адвалорним (таким, що встановлюється у відсотковому співвідношенні до виробленої продукції або наданої послуги ) акцизом у 12%. Та сподіватися на якийсь ефект від цього наразі марно, оскільки дорогі сигарети займають тільки 15% на ринку, й до того ж адвалорна ставка на них не переглядалася вже кілька років. У результаті вийшло так, що акциз на дорогі й дешеві сигарети майже однаковий (відповідно 15,5 і 17 грн), через що бюджет таки недоотримує надходження.

І це не єдина загроза. Виробники сигарет хоча й не проти довгострокового плану підвищення акцизних ставок до європейських показників, все ж застерігають, що значне підвищення специфічного компонента акцизного податку, а також мінімального акцизного зобов’язання на 40% може призвести до зменшення бази оподаткування.

До того ж різке підвищення акцизів ускладнить наповнення бюджету через зниження обсягів ринку.

Щоправда, наразі це не спостерігається: 2016 року державний бюджет отримав від тютюнових акцизів 33,2 млрд грн, що на 11 млрд більше, ніж 2015-го. Торік Верховна Рада проголосувала за підвищення в 2017 році специфічної ставки акцизу на сигарети на 40% – до 445,56 грн за 1 тис. штук, і надходження до бюджету сягнули 40 млрд, що на 6,7 млрд, або на 20%, більше, ніж у 2016 році.

У 2018 році сподіваються, що бюджет поповниться 50 мільярдів гривень.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ

Сообщение Що буде з цигарками в Україні. Невтішні прогнози для курців появились сначала на Український репортер.

Акцизи на інші види алкогольних напоїв залишилися на рівні 2017 року.

Нагадаємо, в 2017 році на коньячний спирт діяла пільгова ставка – 105,8 грн/літр 100%-го спирту. Востаннє в Україні збільшували акцизи на спиртовмісну продукцію з 1 березня 2017 року. Зокрема акцизи зросли до (з розрахунку на 1 літр чистого спирту):

• пиво – 2,78 грн/літр (+12%);
• вина кріплені та вермути – 8,02 грн/літр (+12%);
• ігристі вина – 11,65 грн/літр (+12%), акциз на виноградні вина залишився незмінним – 0,01 грн/літр;
• лікеро-горілчані вироби (крім коньяку)– до 126,96 грн/літр (+20%).

9 серпня Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка передбачала підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. У результаті горілка та лікеро-горілчані вироби подорожчали на 14,0-19,41%; віскі, ром та джин – на 6,5-6,6%; коньяк (бренді) – на 12,3-29,1%; вина з додаванням спирту, ігристі – на 7,1-13,3%.

Мінімальні роздрібні ціни зросли:

• на горілку і лікеро-горілчані вироби – з 348,9 грн до 397,76 грн/літр 100%-го спирту;
• на вина натуральні -до 37 грн за пляшку 0,7 л;
• на кріплені вина і вермути – до 45 грн;
• на шампанське до 79,19 грн за пляшку 0,7 л;
• на коньяки “три зірки” – до 597,3 грн за 1 літр 100%-го спирту;
• на коньяки “чотири зірки” – до 645,17 грн;
• на коньяки “п’ять зірок” – до 692,6 грн.

Що змінилося в Україні з 1 січня 2018 року

Сообщение Напій не для мас. Коньяк подорожчає ще на 20% появились сначала на Український репортер.

Зросли тарифи на електроенергію

З 1 січня електроенергія подорожчала на 9,5%. Наступне підвищення цін заплановано на 1 квітня – на 6,1%.

Загалом у 2018 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), планує підвищити оптово-ринкову ціну на електроенергію на 16,2%.

Зростання тарифів регулятор пояснює інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також подорожчанням газу (+16,7%) і вугілля (+38,3%).

Зросли прожитковий мінімум і мінімальна зарплата

З 1 січня зросли мінімальна зарплата та прожитковий мінімум.

Мінімальна зарплата зросла на 16,3% – до 3 723 грн на місяць. З цієї суми держава утримає 18% податку на прибуток і 1,5% військового збору.

Прожитковий мінімум встановлено на рівні 1700 грн. З 1 липня 2018 року його підвищать до 1777 грн, а з 1 грудня – 1853 грн.

Прожитковий мінімум з 1 січня становить:

• для дітей віком до 6 років – 1492 грн;
• дітей віком від 6 до 18 років – 1860 грн;
• для працездатних осіб – 1762 грн;
• для осіб, які втратили працездатність— 1373 грн.

Зростуть і зарплати військовослужбовців, посадові оклади яких прив’язані до прожиткового мінімуму.

Порадіти можна і за вчителів, яким у держбюджеті на 2018 рік передбачено підвищення зарплат на 25%.

Нові норми пенсійної реформи

З 1 січня мінімальний страховий стаж для отримання пенсії зріс з 15 до 25 років. Упродовж наступних 10 років вимоги до страхового стажу зростатимуть на один пункт щороку, поки в 2028 році він не підніметься до 35 років.

Тобто, якщо у 2018 році українцю виповнюється 60 років, то 25 років страхового стажу буде достатньо, щоб піти наступного року на пенсію. Якщо ж виповнюється 60 років у 2023 році, то страхового стажу повинно бути уже не менше 30 років, а якщо 60 “стукне” у 2028 році або пізніше, тоді знадобиться не менше 35 років стажу.

Громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб відповідати вимогам стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років), тобто “докупити” страховий стаж.

На сьогоднішній день мінімальний страховий внесок становить 704 грн/місяць (22% від мінімальної зарплати в 3200 грн), і для докупки стажу ця сума множиться на 2. Таким чином “вартість” одного року страхового стажу становить майже 17 тис. грн.

Обмеження швидкості в містах

В Україні набрали чинності зміни до правил дорожнього руху. Відтепер максимально дозволена швидкість руху в населених пунктах становить 50 км/год.

“Просте порівняння: при швидкості 60 км/год – зупинковий шлях становить 55 метрів, а ймовірність летального результату при зіткненні із пішоходом – 82%. Натомість при швидкості 50 км/год – зупинковий шлях складе 40 метрів, а ймовірність летальних наслідків знизиться до 20%”, – пояснював нововведення очільник МВС Арсен Аваков.

На трасах і магістралях місцева влада має право встановлювати вищу швидкість. Також у конкретно визначених місцях органи місцевого самоврядування за погодженням з поліцією можуть встановлювати окремі швидкісні режими.

Нові штрафи за порушення ПДР

За перевищення максимально дозволеної швидкості руху більше ніж на 50 км/год каратимуть штрафом у розмірі 3 400 грн (510 грн зараз). За залишення місця ДТП – штраф у розмірі 3 400 грн і позбавлення права керувати автомобілем на термін до шести місяців.

За управління транспортом без прав – штраф до 10 200 грн, за повторне порушення – 40 800 грн. Особи, яких позбавлено права керування, але сіли за кермо, сплачуватимуть штраф у розмірі 20 400 грн, повторно – 40 800 грн.

Акциз на сигарети зріс майже на 30%

З 1 січня акцизи на тютюнові вироби зросли на 27,8%. Експерти вже підрахували, що в 2018 році сигарети подорожчають приблизно на 7 гривень.

Щороку акцизи зростатимуть приблизно на 20% і до 2025 року будуть доведені до 90 євро за 1000 штук.
Зараз мінімальне податкове зобов’язання для тютюнових виробів в Україні становить 20 євро за 1000 штук.

Такі зміни передбачають зобов’язання нашої держави в рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом у частині наближення ставок акцизного збору на тютюнові вироби до рівня ЄС. В Європі акцизи у роздрібній ціні продажу цигарок мають становити як мінімум 60%.

Водночас з 1 січня на 20% підняли акциз на коньяк, тож можна очікувати відповідного подорожчання напою.

Дешевшають електромобілі, іномарки – поки що ні

Ввезення електромобілів в Україну з 1 січня звільнили від сплати ПДВ та акцизу. Щоправда, лише на рік – до 1 січня 2019 року.

У будь-якому випадку українці зможуть купити електромобіль дешевше, ніж зараз. Зі скасуванням ПДВ вони подешевшають на 20%, крім того, не доведеться платити акциз у розмірі 109 євро.

Раніше при ввезені електромобілів потрібно було платити ще й мито у розмірі 8% від вартості авто. Його прибрали ще в 2015 році.

Водночас дешевих іномарок доведеться почекати. З 1 січня Україна досить символічно знизила мита на нові легкові автомобілі, які завозяться з Європейського Союзу.

Бензинові автомобілі:

• З об’ємом двигуна не більше 1000 см3 – 6,3% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості (у 2017 році було 8,2%);
• З об’ємом двигуна понад 1500 см3, але не більше 2 200 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна більше 2 200 см3, але не більше 3000 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна понад 3000 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 5%).

Дизельні автомобілі:

• З об’ємом двигуна не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості;
• З об’ємом двигуна понад 1500 см3, але не більше 2500 см3 – 7,3% від митної вартості;
• З об’ємом двигуна циліндрів двигуна понад 2500 см3 – 6,3% від митної вартості;

Угодою про асоціацію передбачено, що впродовж семи років перехідного періоду, які європейці дали українським виробникам для адаптації, ставки ввізного мита мають бути знижені до нуля. Для автомобілів з об’ємом двигуна понад 1000 см3, але не більше 1500 см3 перехідний період становить 10 років.

Крім мита, при розмитненні легкового автомобіля треба заплатити акциз, який залежить від об’єму двигуна, ПДВ (20%) і збір до Пенсійного фонду (3-5% ).

Нові правила в’їзду іноземців до України

На кордоні України з Росією з 1 січня почала діяти система контролю відбитків пальців й інших біометричних даних. Росіяни на в’їзді до нашої держави мають робити цифрову фотографію, здавати відбитки пальців “і весь комплект біометричних даних”. Ці норми не стосуються осіб до 18 років.

Всі КПП на кордоні з державою-агресором вже обладнані новітніми системами зняття біометричних даних і підключені до бази Інтерполу та Європолу.

У Держприкордонслужбі пояснюють, що для поїздки в Україну іноземцям необов’язково мати закордонний паспорт з електронним чіпом (на якому записана біометрична інформація), оскільки всі необхідні дані знімають прямо на кордоні.

Для росіян пообіцяли запровадити подвійний контроль, зобов’язавши їх заздалегідь повідомляти до МЗС України про свою поїздку.

Замовляти товари за кордоном стало складніше

З 1 січня 2018 року діють нові обмеження на безмитне ввезення товарів в Україну. Відтепер, повертаючиьс додому з-за кордону, українці зможуть ввозити товари загальною вартістю до 1000 євро літаком і 500 євро (вагою до 50 кг) іншими видами транспорту за умови, що були відсутні в країні більше 24 годин і в’їжджають не частіше одного разу за 72 години.

Якщо ці часові норми не дотримуються – ввозити товари можна на суму до 50 євро. Раніше можна було ввозити товари вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг раз на добу.

А норму про “три посилки в одні руки на місяць” відклали ра рік – до 1 січня 2019 року. З-за кордону можна буде отримувати до трьох посилок на місяць, кожна вартістю до 150 євро. З четвертої посилки (скажімо, з товарами із закордонних інтернет-магазинів, наприклад, AliExpress) українцям доведеться платити податки, мито й акциз.

Текст правки, яка описує нові обмеження, в законопроекті №6776-д, яким вносять зміни до Податкового кодексу України, звучить досить дивно і дозволяє припускати, що загальна вартість товарів у трьох посилках не повинна перевищувати 150 євро: “…ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях”.

Раніше сумою в 150 євро обмежувалася вартість однієї посилки, щодня можна було отримувати по одній.

Змінилися правила виїзду до ЄС на автомобілі

З 1 січня українці, які прямують до Євросоюзу  власною автівкою, зобов’язані мати при собі талон технічного огляду, який необов’язковий у самій Україні.

Головний сервісний центр МВС склав перелік документів, які повинні мати власники авто для виїзду за кордон:

• національне посвідчення водія, яке має відповідати міжнародним вимогам, зокрема, повинно мати строк дії;
• розпізнавальний знак України на транспортному засобі;
• договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
• свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  видане на особу, яка перетинає кордон;
• державний номерний знак на автомобілі.

Індивідуальні номерні знаки транспортних засобів дійсні лише на території України, за кордон необхідно виїжджати на державних номерних знаках, різних “Лоліт” і “Буржуїв” іноземці просто не пропустять.

У разі відсутності права власності на автомобіль, слід оформити документи для поїздки за кордон. Для цього необхідна заява власника транспортного засобу або документ, що підтверджує право на користування транспортним засобом.

Українцям, які виїжджають за кордон на автомобілі, видається свідоцтво про реєстрацію на їхнє ім’я.

Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника транспортного засобу, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються у сервісному центрі МВС. Після подорожі таке свідоцтво про реєстрацію потрібно повернути в сервісний центр упродовж 10 днів.

Транспортні засоби, на які накладено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку), до поїздок за кордон не допускаються.

Польща змінила трудові правила для українців

З 1 січня у Польщі змінилися правила працевлаштування, у тому числі для польських компаній, які наймають на роботу громадян України. Тепер польські підприємства більше не зможуть безкоштовно подавати заявки на видачу віз українцям, білорусам, росіянам, грузинам, молдованам і вірменам. З 1 січня 2018 року за це доведеться платити 30 злотих – це приблизно $7,5.

Половина цієї суми залишатиметься місцевій владі, яка вноситиме дані про працевлаштування іноземців у спеціальний реєстр.

Дозволи на роботу до трьох років видаватиме воєвода, дозволи на сезонну роботу (на період восьми місяців упродовж календарного року) видаватиме староста. Насамперед це спричинить бюрократичну тяганину, адже у деяких воєводствах черга за дозволами на працевлаштування тягнеться по півроку.

Прикордонники і державна інспекція праці контролюватимуть законність працевлаштування іноземців, у тому числі й українців. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України. Водночас лише 300 тис. заробітчан зареєструвалися у державних установах Польщі, решта працювали у тіні.

“Укрпошта” змінює тарифи

З 1 січня граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку зросли в середньому на 16%: на пересилання поштових відправлень у межах України на 12,3% та до іноземних держав – на 43,2%.

Водночас із 1 січня “Укрпошта” знизила тарифи на деякі види посилок, щоб скласти конкуренцію приватним компаніям.

Посилка до 10 кг по області тепер коштує 20 грн (було 24). Така ж вага по Україні – 25 грн (було 33,6).

Натомість важкі посилки подорожчали: до 30 кг по області коштує 66 грн (було 38), по країні – 72 грн (було 48).

Зросли тарифи і на експрес-відправлення: 10 кг по області коштують 36 грн (раніше 30), по Україні – 48 грн (42 грн), 30 кг по області – 72 грн (48 грн раніше), в межах України – 78 грн (60 грн).

“Укртелеком” підвищив тарифи на стаціонарний зв’язок

З 1 січня 2018 року “Укртелеком” підвищив тарифи на послуги фіксованого телефонного зв’язку. Зросте вартість пакетних хвилин, в які включено місцеві розмови, дзвінки на міжмісто, мобільні телефони і SIP-телефонію.

Для абонентів, які мешкають у містах, тарифи на стаціонарний зв’язок зросли на 7,3% (близько 5 грн на місяць), а для сільських жителів – на 14,5% (близько 8 грн).

Таким чином, вартість тарифу “Домашній Безліміт” для жителів міст складає 69-73 грн на місяць, для жителів села – 61,57-67,99 грн на місяць. Тариф “Домашній Базовий” коштуватиме 62-68 грн на місяць для міста і 54,57-63 грн на місяць для села. Для порівняння, ТУТ тарифи станом на 1 жовтня 2017 року.

Вартість тарифних планів, які включають лише абонплату, і відповідають граничним тарифам, встановленим Нацкомісією з питань регулювання зв’язку та інформації, не зміниться.

Сортування сміття

З Нового року набрали чинності нові правила сортування сміття. З 1 січня забороняється зберігати його на полігонах в непереробленому вигляді. Тобто, відходи доведеться сортувати за видами матеріалів для полегшення утилізації: органіка, метал, скло, пластик, папір.

Тепер у кожному дворі мають з’явитися окремі контейнери для кожного виду сміття.

Чиновників за відсутність умов для сортування сміття жителями (наявності різних контейнерів) штрафуватимуть на 2550 грн.

Шоколад стане смачнішим

З 1 січня 2018 року в Україні почали діяти нові європейські стандарти харчових продуктів з какао та шоколаду, що загалом покращить їхню якість і безпечність для споживачів. Вони обов’язкові для виконання всіма виробниками.

• “Шоколадом” може називатися лише той продукт, який містить не менше 35% загальної кількості какао-продуктів.
• “Молочний шоколад” має містити не менше 25% какао-продуктів і не менше 14% молочних продуктів.
• “Білий шоколад” має містити не менше 20% какао-масла та понад 14% молочних продуктів.
• “Какао” – харчовий продукт, де частка какао-масла становить не менше 20%.
• “Шоколадна цукерка” з начинкою має містити не менше 25% шоколаду.
• У шоколад і продукти на його основі можна додавати цілі та подрібнені горіхи, цукати, родзинки, сухофрукти, кокосову стружку, печиво тощо.
• Під забороною ароматизатори, що імітують смак шоколаду або молока.

Якщо ж продукт не відповідає цим вимогам, він не може називатися “шоколадом” або “шоколадним” – лише “солодкий батончик” або “глазурована цукерка”.

Сообщение Що змінилося в Україні з 1 січня 2018 року появились сначала на Український репортер.

Такі зміни передбачають зобов’язання нашої держави в рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом у частині наближення ставок акцизного збору на тютюнові вироби до рівня ЄС. В Європі акцизи у роздрібній ціні продажу цигарок мають становити як мінімум 60%.

У 2018 році акцизи на цигарки в Україні підвищать на 11,2% та додатково на 16,7%, тобто загалом на 27,8%. Експерти вважають, що вже в 2018 році сигарети подорожчають приблизно на 7 гривень, а в 2025 році коштуватимуть майже 90 гривень.

Сообщение Час кидати палити. Рада підвищила акциз на сигарети майже на 30% появились сначала на Український репортер.