Малеча давно вже полюбила твори цього креативного і популярного автора, адже пан Сергій уміє так захопити і здивувати дітей цікавим, оригінальним словом, вишуканим і водночас добре зрозумілим цій категорії маленьких читачів образом, що вони горнуться до його творчості, знають, що з ним вони ніколи не будуть нудьгувати.

Цього разу з автором шалено популярних «Неслухняників», «Вінчі й Едісона», «Тимка і гелготунчика Шкоди» хлопчики й дівчатка завітали… до лісового королівства, де зачаїлися, оберігаючи свої таємниці, різні гриби.

Але це не зовсім звичайна мандрівка лісовими стежками, це ще й вивчення вельми оригінальної абетки. До того ж з вишуканими розмальовками від художниці Марії Іванової.

Отож урок на природі від Сергія Пантюка. Кожна літера його чарівної абетки розповідає про певний гриб. Автор дуже творчо підійшов до підготовки цієї абетки – до усіх літер відшукав назви грибів. Скажімо, назвіть гриб на літеру «е». Чи росте в Україні? Та це ж Лубинка зимова. А японською – енокітаке. І прочитайте, як майстерно «припасував» усе це до абетки наш автор:

«Якби я був японцем
З далекої Осаки,
Вставав би вдвох із сонцем
Й шукав Енокітаке.

Але я українець,
Під Києвом живу
Й збираю в грудні-січні
Лубинку зимову.

А щоб раділа мати
І щоб пишався татко,
Я вчуся вимовляти
Оте «енокітаке»!

– Дивовижно смачні гриби, – запевняє автор, розповідаючи про Лубинку зимову.

До речі, а в чому «щастя грибника»? Шукайте в абетці літеру «щ». Навіть м’який знак, виявляється, є у грибному королівстві Сергія Пантюка.

А хіба не цікаво дізнатися, що це за неймовірний гриб Трюфель (Земляне серце)? Автор радить шукати їх під землею.

«Твердий і майже круглий,
Я гриб на ймення Трюфель
Чи Серце земляне.
Шукайте всі мене!

Глибоко під землею
Ростуть мої брати,
І тільки зі свинею
Їх можна там знайти!»

Такими «трюфелями» люблять ласувати дикі свині. Отож якщо побачите в лісі розриту землю – шукайте на цьому місці Земляне серце, і можливо вам усміхнеться удача.

«А що є, коли грибів немає?» На це запитання також дає відповідь «Абетка грибника»:

«…Є ж лікарські рослинки,
І ягідки вже є.
Хтось квітів назбирає,
Сережок із беріз…
Гостинно всіх приймає
Господар Зелен Ліс!».

Письменник знає безліч неймовірно цікавих і захоплюючих історій на грибну тему, загалом гриби – ніби своєрідна планета у його житті. Саме від Сергія Пантюка ви можете почути про гриби, що коштують немов… діаманти.

Ось і думається: недаремно шанувальники творчості письменника кажуть, що він має великий талант грибника, додамо – уславленого грибника. Бо тільки Сергій Пантюк взимку ходить по гриби і збирає там врожай.

Про свої лісові подорожі він якраз і розповідав під час презентації «Абетки грибника» в Музеї книги і друкарства України. Здавалося б, книжечка – для дітей, але ж повчальну розповідь автора уважно слухали й дорослі. А згадував Сергій Дмитрович і про свої досліди з грибами, наприклад, коли «чаклував» на кухні з грибом-гірчаком, або Жовчним грибом (літера «ж» в абетці).

Він тричі виварював в каструлі ці гриби, однак гіркота не зникала. І зринають поетичні рядки:

«…Ні заєць, ні жаба, ні білка й ні дрізд
Ні навіть черв’як нас, красивих, не їсть.
Щоправда, бувають такі грибники,
Що нашим братам роздають копняки,
Тож пре гіркота з мене, сіється жовч,
Бо хочеться раз хоч потрапити в борщ!»

Вражає неймовірна закоханість автора у природу. Мабуть, тільки добрі та щедрі душею люди вміють так майстерно і щиро передавати красу рідної землі, привчати дітей до барв українського слова, до краси людських вчинків. Дитяча планета – це також і планета Сергія Пантюка. Тому й лунали на святі «грибної книжечки» дитячі віршики про гриби. А оцінював їх народний грибник України, письменник Сергій Пантюк. За віршик про маслюки маленька киянка Софійка Микитенко одержала від автора «Абетку грибника», звичайно з автографом від самого Сергія Пантюка (на світлині).

Запам’ятається! Тепер і Софійка знає стежку, якою ходять гриби.

Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ
Фото “Українського репортера”

Сообщение Гриби на всі літери. Світ побачила “Абетка грибничка” Сергія Пантюка (+відео) появились сначала на Український репортер.

До указу, який набирає чинності з дня опублікування, додається алфавіт казахської мови, заснований на латинській графіці.

Нагадаємо, у статті, опублікованій у газеті “Егемен Казахстан” у квітні цього року, Назарбаєв відзначив, що необхідність переходу  казахського алфавіту на латинський шрифт пов’язана з сучасним технологічним середовищем, комунікаціями, а також особливостями наукового й освітнього процесу 21-го століття.

“Школярі вчать англійську мову і вже звикли до латинських літер. Тому жодних проблем для молодого покоління не буде”, – відзначив він.

До кінця 2017 року з допомогою вчених і обговорення в суспільстві необхідно ухвалити новий стандарт графіки алфавіту, закликає Назарбаєв. У 2018-2019 рр. має початися навчання учнів і студентів за новими підручниками, а з 2025 р.  латиницею мають вестися документообіг, видаватися періодичні видання та книги.

Нагадаємо, у Казахстані використовували латинський алфавіт з 1929 до 1940 року. 13 листопада 1940 року було ухвалено закон про переведення казахської мови на алфавіт на основі російської графіки. Це мало політичне підґрунтя.

Сообщение Казахстан переходить на латиницю – Назарбаєв підписав указ появились сначала на Український репортер.