Про це в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» телеканалу ZIK говорила письменниця Лариса Ніцой.

«8 березня в Україні офіційно звучить, як День боротьби за права жінок, але варто говорити і про те, що українське жіноцтво ще в радянські часи декомунізувало це свято. Тому цей день перетворився на день дарування квітів жінкам», – сказала Ніцой.

На її думку, поєднувати 8 березня з Днем матері, як дехто з українських чиновників пропонує, є чоловічою логікою. Адже це абсолютно два різні за змістом свята.

«На День матері треба вітати матусь, яких люблять і поважають. Також цей день є нагадуванням того, що якої б статі і сексуального спрямування така людина не була, вона колись стала мамою. Тому я не знаю, чи варто поєднувати ці два свята», – зазначила вона.

Вона зазначила, що їй не хотілося б взагалі скасовувати це свято, а наголошує, що варто йти еволюційним шляхом. Саме тому вона розповіла, як змінювалось її ставлення до цього дня.

«В різний час відношення до цього свята у мене змінювалось. У молодості я його захищала і казала, щоб ніхто нікому не заважав нам отримати свою квіточку. Потім, коли я подорослішала і прочитала про всі комуністичні нашарування, я була категорично проти нього і казала, що мені не треба ні ваша квіточка, ні ваш комунізм. А зараз я стала більш лояльнішою. Навіть вчора, коли я йшла через перехід, то він був увесь у квітах, які купували чоловіки. І я подумала про те, що це маленька краплинка щастя для жінки, коли їй принесуть сьогодні букет», – розповіла Ніцой.

Вчора вона не бачила, щоб хтось змушував стояти чоловіків в черзі за квітами.

«Ми перейменовували вулиці та міста з метою надати назвам українського змісту. Теж саме можна зробити з 8 березня і надати йому українського змісту, як колись це зробили з православ’ям, яке заходило в Україну. Адже тоді просто наклали православні свята на язичницькі. Тому, мені видається, що це свято можна зробити українським і завершити обговорення, яке триває вже 20 років», – додала вона.

Сообщение Лариса Ніцой: Восьмому березню треба надати українського змісту (+відео) появились сначала на Український репортер.

Цьогоріч “Віршень, який щороку традиційно проводить вільний митець Сергій Пантюк, пройшов 10 лютого, на столичному Подолі, у приміщенні видавництва «Смолоскип».

«Віршень» – це завжди щось незвичайне і дивовижне. І не тільки тому, що тут є «Ворожа кров», що до зали на 80 місць приходить кілька сотень шанувальників високого Слова. Тут завше почуєш щось «бомбезне» (так говорить Сергій Пантюк). На сцені співають, грають, читають вірші, гуморески, розповідають про книжкові новинки… На гостину приходять як знаменитості, так і початківці. Тут «народжуються» і таланти, бо дорогу дають неординарній, креативній творчій молоді. Буває, що фестиваль триває понад десять годин! Після закінчення “вільного концерту” люди повертаються до своїх домівок окриленими та в чудовому настрої.

На фото: Владислав Придатченко і Олексій Юрін. Їм аплодував “Віршень”
Фото Володимира ОСИПЕНКА

Сообщение Цю пісню про красиву пані варто почути. Зі святом, чарівні українки! (+ відео) появились сначала на Український репортер.

“З нагоди чудового свята весни, краси та вічної молодості, 8 березня, для всіх жінок вхід до Київзоо — безкоштовний”, — зазначається у оприлюдненому запрошенні.

Сообщение Київський зоопарк сьогодні зробив подарунок для жінок появились сначала на Український репортер.

Як зазначили соціологи, в цілому бажання жінок та плани чоловіків практично співпадали – квіти бажають отримати 23 відсотки жінок, а 32% чоловіків мають намір їх дарувати.

На квіткових барах та у крамницях Києва найпопулярніші квіти, троянди, коштують від 40 до 70 грн., тюльпани – 25 грн. за штуку.

У квіткових прилавках переважають троянди та тюльпани. Одна невелика квітка троянди коштує 40 грн., а за 60 до 70 можна придбати пишнішу.

У минулому році у столиці квіти були трішки дешевшими – один тюльпан, ірис та нарцис в середньому коштував від 20 грн., а троянда – від 25 грн, мімози – 100 грн за гілочку.

Сообщение Найкращі квіти для коханих. Скільки коштує у столиці ця чарівна краса появились сначала на Український репортер.

З собою несли фіолетові кульки, які символізують жіночий протестний рух, і плакати з написами: “Давай мити посуд разом”, “Не мати синяків”, “Не мати обмежень”, “Не мати страху”, “Б’є – значить сяде”,”Давай разом виховувати дітей”, “Мати вибір”, “Мати можливості”, “50% жінок у ВР”, “Справжні Національні Дружини”, “Моє тіло – моє діло”, “Хочу народжувати дітей, а не військових”, “Моя дорогенька, я твій През”, “Трюдо краще Гройсмана, бо фемініст” і т.і.

Після завершення ходи частина учасниць приєдналася на Михайлівській площі до маршу на КМДА “Годі терпіти” з вимогою ратифікувати Стамбульську конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству.  Серед учасниць ходи були як феміністки, так і жертви домашнього насильства.

Учасники вимагають гендерної рівності, тобто рівних прав чоловіків і жінок.

Фото “Українська правда”

Сообщение “Oh my March!” і “Досить терпіти!” У центрі Києва пройшли марші за права жінок (+відео) появились сначала на Український репортер.

А жінкам все-таки хочеться подарунків на початку весни, і найбажанішими з них є квіти, ювелірні прикраси, косметика, а також турбота й увага, романтична вечеря, подорожі.

Цікаво, що, згідно з отриманими відповідями, плани чоловіків практично відповідають очікуванням жінок. Швидше за все, таким результатом статистика зобов’язана стереотипності у виборі подарунків. Правда, ювелірні прикраси чоловіки дарують рідше, ніж хотілося б жінкам.

Отже, за даними соціологів, розподіл опитування чоловіків виглядає так:

• 32% опитаних чоловіків хотіли б подарувати своїм жінкам квіти;
• 7% – романтичну подорож;
• по 6% – косметику, ювелірні прикраси, турботу і увагу;
• 5% – романтичну вечерю;
• 3% – гроші;
• по 1% – автомобіль, побутові дрібниці, дитину.
• У свою чергу, результати опитування жінок такі:
• 25% жінок хотіли б отримати в подарунок квіти;
• 8% – ювелірні прикраси;
• 7% – романтичну подорож;
• по 6% – косметику, турботу і увагу;
• 4% – романтичну вечерю;
• по 1% – будинок або квартиру, автомобіль, побутові дрібниці.

При цьому, 4% жінок відповіли, що їм не дарують подарунки, 4% – не хочуть нічого отримувати в подарунок і 9% зізналися, що у них немає коханого чоловіка.

Опитування проводилися в період з 9 по 18 лютого 2018 року в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім АР Крим, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Методом інтерв’ю опитали 2043 респонденти. Опитування в Луганській і Донецькій областях проводилися тільки на підконтрольній українській владі території.

Сообщение Чого бажає жінка навесні? Цікаве опитування появились сначала на Український репортер.

Серед інших свят туди включили і 8 березня, коли відзначатимуть День боротьби за права жінок. Щоправда, цей день буде святковим, але не вихідним, тому жінки прийматимуть квіти та підніматимуть келихи з шампанським на робочому місці. Що цікаво, 1 травня (День праці) буде вихідним, як і 14 жовтня – День захисників України.

Відпочивати пропонують і на День пам’яті та примирення (8 травня), День Конституції (28 червня) і День незалежності (24 серпня). Водночас 9 травня, у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – доведеться йти на роботу.

До списку традиційних свят хочуть додати День Святої Трійці і Різдво Христове за григоріанським календарем (25 грудня). Щоправда кутю доведеться їсти на роботі.

Другий день після Нового року, Різдва, Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

Українці відмовились робити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) святковими вихідними.

Неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на суботу або неділю (окрім традиційного для православних Різдва 7 січня).

4 вересня відзначатимуть День Державного Прапора України. Саме цього дня у 1991 році підняли синьо-жовтий прапор над Верховною Радою України.

Загалом в Україні буде 12 державних свят, 12 міжнародних і 7 традиційних. Будуть і скорботні дні, коли проводитимуть жалобні заходи, хвилини мовчання, прибиратимуть з телеефіру комедії, еротику та гумористичні передачі, а на екрані ставитимуть свічку:

• День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого;
• День чорнобильської трагедії – 26 квітня;
• День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня;
• День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня;
• День пам’яті жертв політичних репресій – перша неділя листопада;
• День пам’яті жертв Голодомору – геноциду Українського народу та масових штучних голодів (День пам’яті жертв Голодомору) – четверта субота листопада.

Сообщение Без 8 березня, але з 1 травня: В’ятрович написав новий календар свят появились сначала на Український репортер.

Кілька сот учасників (переважно молоді жінки) зібралися на Софійській площі і рушили центром столиці до Майдану Незалежності. У руках тримали транспаранти та прапори на підтримку слабкої статі, проти сексизму, дискримінації жінок, за права секс-меншин і робітників секс-індустрії.

До акції в Києві долучилися і представники Amnesty International. Вони хочуть, аби в Україні ратифікували Стамбульську конвенцію проти домашнього насильства.

Організатори акції напередодні заявили, що отримували погрози на свою адресу. Під час сьогоднішньої акції невідомі намагалися влаштувати провокацію. Біля Національної опери України вони підбігли до учасників акції і хотіли облити їх зеленкою. Їм завадили поліцейські, які їх затримали.

Нагадаємо, цього року Інститут національної пам’яті хотів “декомунізувати” свято 8 березня, однак феміністичні організації відповіли відкритим листом, де заявили, що 8 березня – це, насамперед, день на підтримку прав жінок.

Фото і відео “Радіо Свобода”

Сообщение У Києві відбувся марш феміністок (+відео) появились сначала на Український репортер.

Президент України Порошенко нагородив видатних українок: військовослужбовців Збройних Сил за контрактом, волонтерів, представниць мистецтва і культури, видатних лікарів, вчителів та науковців. Про це повідомляє веб-портал Міністерства оборони України.

Так орден «За мужність» отримала розвідниця 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗС України молодший сержант Ольга Терещенко. 13 листопада 2015 року вона із замаскованої снайперської позиції виявила диверсійно-розвідувальну групу незаконного збройного формування.

Розвідниця влучними пострілами знищила двох бойовиків, чим змусила противника відступити. Завдяки її професіональним діям обстріли на цьому напрямку припинились на тривалий час.

Орден княгині Ольги Президент вручив прапорщику Валентині Самардак – фельдшеру-рятувальнику рятувальної парашутно-десантної групи 12-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ.

Прапорщик відзначилась при евакуації та наданні першої медичної допомоги пораненим в районах Грішино, Маріуполя, Бахмута. Незважаючи на ризик для життя, Валентина Самардак здійснила понад 30 бойових вильотів в складі медичної команди. Завдяки її вмілим та професійним діям було врятовано життя понад 100 пораненихвійськовослужбовців Збройних Сил.

Медаллю «За військову службу Україні» нагороджено санітара механізованого взводу 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗС України молодшого сержанта Ольгу Коротку.

Ольга Коротка, не зважаючи на постійні обстріли з боку бойовиків та дії диверсійно-розвідувальних груп противника, неодноразово надавала першу медичну допомогу не лише військовослужбовцям, а й цивільному населенню, яке зверталося до неї. 23 жовтня 2016 року, в районі Мар’їнки Донецької області в умовах вогневого контакту з противником отримали бойове поранення двоє військовослужбовців батальйону.

Молодший сержант під обстрілами надала пораненим першу медичну допомогу. Завдяки її чітким та впевненим діям було збережено життя українським воїнам.

Фото із сайту Міноборони України

Сообщение Ордени і медалі – хоробрим українкам появились сначала на Український репортер.

Вже майже зникли з українських мап радянські назви міст та вулиць. Та чи зникли вони із свідомості українців?

Нинішня декомунізація також виглядає дещо дивною та кволою, оскільки, перейменовуючи населені пункти та вулиці, одночасно варто проводити й неабияку просвітницьку роботу.

Вже не вперше був свідком, коли обурені жителі дуже активно виступали проти перейменування, приміром, вулиці Котовського на Петлюри… «Він же бандит, ваш Петлюра», – заявила одна літня жіночка. І таких прикладів можу навести безліч. А причина не лише в тому, що частина наших громадян не бажає знати справжню історію рідного краю, але й у тому, що держава, громадські організації не зробили жодного кроку, не провели жодного просвітницького заходу, щоб такі літні жінки хоча б краєм вуха почули про того чи іншого видатного українця, на честь якого запропоновано назвати їхню вулицю.

Загальний низький рівень знань з історії, навіть у патріотично налаштованих громадян, є наслідком нашого комуністичного минулого.

І ось є законопроект Українського інституту національної пам’яті, який пропонує скасувати в Україні державні свята: 8 березня (Міжнародний жіночий день), 1–2 травня (День міжнародної солідарності трудящих) і 9 травня (День Перемоги)… І знову суспільство розділилося на непримиренні табори, які виступають за і проти таких нововведень.

До табору «проти» увійшли ті, що або очікують на прихід «рускага міра», або просто хочуть мати додатковий вихідний день.

Табір «за скасування» відстоює думку: все, що прийшло із СРСР, необхідно відмінити. Цікаво, що ці два непримиренні табори об’єднує одна річ: вони зазвичай абсолютно не знають історії ні цих свят, ні навіть так званої Великої Вітчизняної війни.

Основне: ні 8 Березня (вірна назва свята Міжнародний день боротьбт за права жінок і міжнародний мир), ні 1 Травня (День міжнародної солідарності трудящих) жодного відношення до СРСР не мають.

Вони виникли на початку ХХ ст. внаслідок тривалих складних процесів та боротьби суспільства за свої права.

Обидва свята доволі успішно з пропагандистською метою використовував Радянський Союз, однак нам усім чудово відомо, які реальні умови праці мали робітники у СРСР та які права мала жінка…

1–2 травня в багатьох країнах – соціал-демократичне свято. Воно відзначається як День праці. Назвати його комуністичним не можна. Загалом воно більше має профспілковий характер. Такий собі День весни. По суті, більшість українців уже давно його не святкують, а працюють у ці дні на своїх городах.

Стосовно жіночого свята, то слід зазначити, що, приміром у західному світі 8 Березня є символом фемінізму й антисексизму. У деяких країнах цього дня жінки отримують подарунки та квіти. Однак такий жест багато феміністок вважають недоречним, оскільки впевнені, що необхідно привертати увагу до статевої рівності. У нас, за радянською традицією, цього дня чи не єдиний раз у рік чоловіки дарують квіти та інші подарунки своїм коханим жінкам, співробітницям… При цьому забуваючи основний меседж цього весняного свята – боротьбу за права жінок та мир.

Важко сказати, яким чином подаровані на 8 Березня тюльпани чи цукерки допомагають утвердити права жінок серед чоловіків, однак, як на мене, таким кроком чоловіки ніби вкотре демонструють «справжнє» місце жінки у сучасному патріархальному світі…

Щоденна увага та турбота про своїх жінок – ось дієвіший механізм покращення прав жінок, а не одноразовий псевдопрояв псевдоуваги раз у рік…

Однак вважаю, що зазначені державні свята слід залишити, змінивши їхнє визначення і скасувавши їхній державний статус, адже до історії побудови Української держави, її сьогодення вони ніякого відношення не мають. Та, можливо, відмінити вихідний день (принаймні для чоловіків 8 березня).

Стосовно Дня Перемоги та його перенесення з 9 травня на 8-е, то тут все очевидно. Адже Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний 8 травня, а не 9-го*. Це перше.

Друге й найголовніше: дуже дивно споглядати картину, коли частина наших громадян влаштовують святкування із феєрверками з нагоди кривавої події більш ніж півстолітньої давності…

Друзі, ми лише на початку свого державотворчого шляху. Й рушили у свою дорогу нещодавно, з дати початку Революції Гідності, з початку визвольної війни від російської агресії. Ми багато втратили, однак не втратили головного – своєї гідності, розуміння мети та завдань, поставлених перед нами.

Роман ФЕДЬКО, історик учасник АТО

Сообщение Скасування державних свят: за і проти появились сначала на Український репортер.