20 років тому в автомобіль, у якому він повертався із зустрічі з регіональними активістами Народного руху, врізалась вантажівка – кілька років тому розслідування цієї справи поновили, але якогось висновку, що насправді сталося тоді, слідчі наразі так і не дійшли.

Радіо Свобода з’ясовувало, що відомо про це станом на зараз, а також поцікавилося у родичів, сучасників та послідовників Чорновола, якою, на їхню думку, була б сьогодні українська політика, якби цієї аварії не сталося.

Справу про загибель В’ячеслава Чорновола закрив суд у Борисполі у січні 2014-го, але її вдалося знову відкрити після перемоги Майдану, розповів у коментарі Радіо Свобода його син, колишній народний депутат, політолог Тарас Чорновіл.

«Київський апеляційний суд скасував рішення Бориспільського суду, справу повернули до прокуратури для проведення повторного розгляду, в тому числі за статтею «посягання на життя державного діяча», бо раніше вона розслідувалася як аварія і нічого іншого.

Справа потрапила до Генпрокуратури, її скинули до тогочасного управління боротьби з організованою злочинністю МВС, і у мене там відбулася така сумна розмова зі слідчим, мовляв, він готовий зробити усе, що тільки можна, але розслідувати тут треба фактично терористичний акт, а це прерогатива СБУ і ГПУ, а він – спеціаліст в аваріях і вбивствах», – каже він.

За словами Тараса Чорновола, зараз просування у розслідуванні не відбувається.

Мені запропонували доручити цю справу тому відділу, що розслідує розстріли на Майдані
Тарас Чорновіл

«Справу тихо спустили на рівень київської прокуратури і зупинили її розслідування. Після того я був у Шокіна (екс-генпрокурор України – ред.), був у Юрія Луценка (генпрокурор України – ред.), обговорювали цю справу. Справа поки зупинена, щоб не збігали процесуальні строки. Тому я чекаю, сподіваюсь, час від часу нагадую, запитую, чи готові вони сформувати слідчу групу, що дала б раду цьому розслідуванню. Поки що єдине, що мені запропонували, це доручити цю справу тому відділу, що розслідує розстріли на Майдані», – зауважує Тарас Чорновіл.

Тим часом, на його переконання, окремо потрібно розслідувати нез’ясовані обставини під час попереднього слідства щодо загибелі батька, зокрема – знищення доказів і несподівану смерть Івана Шолома, одного з чоловіків, який був у тій вантажівці, нібито від серцевого нападу. Після ексгумації тіла експерти виявили у його тканинах отруту, каже Чорновіл.

У 1999-му справу розслідували – там помилка на помилці. Зараз можна відкривати кримінальні справи проти тих людей, що проводили медичні, технічні експертизи

Тарас Чорновіл

«У 1999-му справу розслідували – там помилка на помилці. Там зараз можна відкривати кримінальні справи проти тих людей, що проводили медичні експертизи, технічні експертизи. Вони їх не проводили взагалі, просто підписували документи, які їм приносили», – зазначає він.

Радіо Свобода 19 березня звернулося до Національної поліції і Генпрокуратури для з’ясування нинішнього стану розслідування і очікує на відповідь. Від ГПУ ми отримали листа із зауваженням, що розпорядником інформації є поліція, але від поліції на момент публікації матеріалу до Радіо Свобода відповідь не надходила.

Чим би займався В’ячеслав Чорновіл у сучасній Україні?

Як політик В’ячеслав Чорновіл мав стосунок до Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України, очолював партію «Народний рух України», був народним депутатом, членом української делегації у ПАРЄ. Балотувався на перших виборах президента України 1991-го і посів тоді друге місце, поступившись Леонідові Кравчуку.

Соратник В’ячеслава Чорновола у Народному русі, депутат шести скликань Верховної Ради (спочатку балотувався як самовисуванець, потім – від «Нашої України») Ярослав Кендзьор вбачає причину тодішньої поразки на виборах Чорновола і пізнішого розколу Руху, серед іншого, у кампанії дискредитації їхньої політсили.

«Сьогодні є спроби відновити Народний рух України, але це більше з таких прагматичних міркувань, щоб у час виборів використовувати бренд Народного руху і В’ячеслава Чорновола», – вважає Кендзьор.

Про вплив іще радянської пропаганди на вибори 91-го року і незгуртованість націонал-демократів, які висунули багато кандидатів одночасно, говорить і чинний позафракційний депутат Віктор Кривенко, який із позаминулого року очолив партію «Народний рух України». Врешті, тоді Чорновола підтримали тільки у трьох західних областях, пригадує він.

«Історія потрібна для двох речей: для вивчення кроків, які призвели до успіху, для їхнього повторення, і для вивчення кроків, які призвели до поразки, для їхнього неповторення. Ще з минулої весни пропонували об’єднавчі процеси, праймеріз, але на жаль, тоді ніхто до цього не дослухався», – зауважив депутат.

Аналізуючи діяльність Чорновола у колонці для Радіо Свобода, проректор Острозької академії Петро Кралюк вказує на низку ідей політика, які зараз можуть здаватися суперечливими – зокрема, про перетворення України на федерацію.

«Я думаю, що все ж, якби В’ячеслав Чорновіл жив і працював сьогодні, існувала б, певно, політична сила, яку б він очолював, яка була б національно-демократичного спрямування. Я не думаю, що ця сила набирала и велику кількість голосів на парламентських виборах, але, принаймні, вона була б одним із елементів українського політичного ландшафту», – зауважує науковець.

На думку Кралюка, у полі діяльності політичної сили Чорновола могли би бути культурні і мовні питання.

«Можливо, В’ячеслав Чорновіл порушував би питання щодо українізації мас-медіа. Принаймні, ці питання я бачу. Можливо, він також порушував би питання боротьби з корупцією, тобто робив те, що, з його точки зору, могло б принести певні політичні дивіденди для його політичної сили і що відповідало б націонал-демократичним ідеалам, які він раніше проголошував», – зауважує Петро Кралюк.

Тарас Чорновіл про перспективи батька при владі говорить більш масштабно.

Вацлав Гавел був особистим другом В’ячеслава Чорновола, і вони були дуже подібні

Тарас Чорновіл

«Тут не треба сильно гадати, треба просто глянути на ті країни, де президентами стали люди з його формації. Вацлав Гавел був особистим другом В’ячеслава Чорновола, і вони були дуже подібні – маємо сьогоднішню Чехію. Тому, ймовірно, Україна нагадувала б сучасну Чехію, тільки більше у напрямку індустріалізації би відрізнялася. Колега, може, не особистий друг, але добрий приятель Лех Валенса – маємо сьогоднішню Польщу. Україна у 91-му році мала стартовий потенціал, ну, сказати, що в десятки разів більший, ніж у Польщі, то дуже скромно сказати», – вважає він.

На переконання директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, якби В’ячеслав Чорновіл продовжив свою діяльність, це однозначно мало б вплив на політичний курс України.

Він не був генієм управління, але він був чесною людиною, і він пройшов таке, що ніколи би не став на той шлях, на який стала українська еліта десь із 92-го року
Віктор Небоженко

«Він не був генієм управління, але він був чесною людиною, і він пройшов таке, що ніколи б не став на той шлях, на який стала українська еліта десь із 92-го року приблизно. Він це все бачив і раніше за інших, як мені здається, через це почав перейматися. Принаймні, союз публічних націонал-демократів із прихованими комуністами, що забезпечив якусь стабільність тодішній владі в Україні, був великою помилкою. І, як мені здається, Чорновіл не був прибічником цього підходу», – говорить він.

Нинішні кандидати у президенти на виборах 2019-го про постать В’ячеслава Чорновола також не забувають.

Так, в інтерв’ю Радіо Свобода самовисуванець Роман Безмертний зазначив, що якби у нього була можливість щось змінити в українській історії, то він би воскресив В’ячеслава Чорновола, а Дмитро Добродомов (висуванець партії «Громадський рух «Народний контроль», який, однак, 7 березня заявив, що знімає свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка) назвав Чорновола своїм прикладом для наслідування, поряд із 40-м президентом США Рональдом Рейганом.

Сообщение Сьогодні минає 20 років із дня загибелі В’ячеслава Чорновола появились сначала на Український репортер.