Відомо, що для того, щоб правильно оцінити якусь добу, треба духом перенестися в неї, щоб зрозуміти всі ті почування, всі ті думки, якими керувалися її керманичі.

Саме про це йшлося на церемонії започаткування ювілею – літературно-музичному дійстві «Осяяння», присвяченому 120-річчю Київської «Просвіти», що відбулося 26 травня 2026 р. в Будинку-музеї Миколи Лисенка у Києві. Організаторами виступили: Київська «Просвіта» (голова КМО – Кирило Стеценко) і «Фонд Лисенка (очільник – Микола Лисенко – молодший).

Прологом до літературно-музичного дійства була музика Григорія Китастого «Гомін степів» у виконанні бандуриста, народного артиста України, професора Тараса Яницького.

Урочистості відкрив голова Київської «Просвіти», культуролог, композитор, відомий скрипаль, народний артист України та громадський діяч – Кирило Стеценко, який провів екскурс в історію становлення та розвитку Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, що охоплює кілька драматичних історичних етапів, які чергувалися періодами активного національно-культурного відродження та жорстоких репресій з боку тогочасних політичних режимів. Так, він згадав перше видання «Енеїди» І. Котляревського у 1798 р., яка була написана живою українською мовою, та видання першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая» у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця».

Емоційно підкресленим було слово голови Київської «Просвіти» про Шевченків «Кобзар» (1840 р.) та створення таємного політичного товариства Кирило-Мефодіївське братство, до складу якого увійшли українські інтелігенти-просвітителі, зокрема Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш. Згадав Кирило Вадимович і таємну культурно-освітню та громадсько-політичну організацію української інтелігенції «Стара громада» ( М. Лисенко, Т. Рильський, М. Драгоманов та ін.), що діяла в Києві з кінця 1850-х (офіційно з 1861-1862 років) до 1876 року, лідером якої був В. Антонович. Вона і стала ядром українського національного відродження другої половини XIX століття.

По-особливому говорив культуролог про створення «Просвіти» у Львові (1868 р.), яку очолив28-річний випускник Віденського університету, композитор Анатоль Вахнянин. Вона виникла як противага москвофільським течіям та колонізаторській політиці і ставила за мету культурний розвиток, підвищення національної свідомості та консолідації українського народу в Галичині.

З надзвичайно цікавою інформацією про «Осяяння – 1906» (мета і шлях) виступив Євген Букет – відомий український краєзнавець, історик, журналіст, письменник і громадський діяч, голова «Просвіти» Київської області, який цікаво висвітлив тему й розповів про нову книжку «Київська «Просвіта». Нариси з історії», презентація якої відбулася 30.05.2026 р. на головній сцені XIV Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал 2026». Краєзнавець достеменно дослідив і ґрунтовно висвітлив чотири періоди Київської «Просвіти», що тривали з 1906 до кінця 1980-х років, та одкреслив місію сучасної «Просвіти».

Сьогодні Київське міське та обласне об’єднання «Просвіта» працюють у незалежній Україні, зосереджуючись на утвердженні української національної ідеї, розвитку мови та культури, відродженні історичної пам’яті, піднесенні духовності, а також у формуванні національної свідомості та громадянського суспільства.

Присутнім надовго запам’ятається урочиста мить перерізання жовто-блакитної стрічки Миколою Лисенком (праправнуком), що знаменувало відкриття «РОКУ КИЇВСЬКОЇ ПРОСВІТИ»(!) Подія 26.05.26 започатковує низку інформаційних та мистецьких імпрез на честь 120-річного ювілею Київської «Просвіти», засновником якої під № 1 було зареєстровано композитора Миколу Віталійовича Лисенка. Церемонія відбувалася під звуки епічного твору «Бандуристе, орле сизий», який виконував народний артист України Тарас Яницький.

Микола Віталійович Лисенко (молодший) – відомий український диригент і музикант, прямий нащадок (праправнук) славетного композитора Миколи Віталійовича Лисенка, який достойно продовжує музичну династію, поділився щемливими спогадами про видатного українського композитора і просвітянина.

Лаконічною і вичерпною була промова про Київську «Просвіту» Ігоря Гирича – провідного українського історика, джерелознавця, журналіста, дослідника києвознавства та історії політичної думки, доктора історичних наук, завідувача відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.

У серці кожного залишив слід артистичний та емоційний виступ Лариси Кадирової – видатної української акторки театру і кіно, театрально-громадської діячки, педагога, народної артистки України та лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Завершилася урочиста подія «Осяяння» святковим концертом, на якому виступили: Андрій Бондаренко (фортеп’яно), Микита Наумов (баритон), Валерія Товста (сопрано), Олексій Слюсар (баритон), Тарас Силенко (кобза), Тарас Яницький (бандура).

Порадувала публіку драматична сценка за мотивами Лесі Українки і В. Винниченка у виконанні студенток Лариси Кадирової з Національної музичної академії України: Юліанії Канонік, Анни Кононенко та Варвари Ільїної.

Натхненним і неймовірно захопливим був виступ очільника Київської «Просвіти», народного артиста України, скрипаля-віртуоза Кирила Стеценка, який виконав «Козачок» і «Танець» на муз. Кирила Стеценка (старшого) та «Елегію», муз. М. Лисенка (старшого), що викликало шквал оплесків. Партії фортеп’яно виконувала неймовірна Варвара Завидович.

Завершальним акордом урочистої літературно-музичної події «Осяяння», присвяченої 120-річчю Київської «Просвіти», було спільне виконання Церковного гімну України «Боже великий, єдиний» на сл. О. Кониського під керівництвом відомого українського диригента і музиканта Миколи Лисенка (молодшого). Це було єднання українського духу в любові до рідної багатостраждальної, але незламної України!

Подія «Осяяння» започатковує низку інформаційних та мистецьких імпрез«Року Київської «Просвіти»: 27.05.26 – урочисте відкриття експозиції фотографій і документів «Просвітлені» на Контрактовій площі (автори – Ігор Стамбол, Євген Букет, за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Державного архіву Київської області), 30.05.2026 р. – презентація книжки Є. Букета «Київська «Просвіта». Нариси з історії» на головній сцені XIV Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал 2026», 25.06.26 – «Народження Світла» – мистецька містерія, що відбудеться у Будинку вчених НАН України).

Ольга ХОДАЦЬКА,
заступниця голови Київської «Просвіти»

Сообщение Київській “Просвіті” – 120 років! (+фото) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Еспресо.TV.

120 років тому (7 грудня 1900 року) в селі Богданівка Полтавської губернії народилася українська художниця Катерина Білокур.

Білокур є представницею так званого “наївного мистецтва” – групи художників, які не здобули професійної освіти, але стали частиною художнього процесу. Це додало їхнім роботам самобутності та свободи від усталених правил.

Як відомо, Білокур почала малювати з ранніх років, але батьки не схвалювали і забороняли це заняття. Дівчині доводилося таємно займатися улюбленою справою, використовуючи для цього полотно і вугілля.

Так, художньою майстерністю Білокур опанувала самостійно.

У 1940 році відбулася перша виставка її картин в Полтавському будинку народної творчості, яка мала великий успіх. У 1949 році вона стає членом Спілки художників України.

Надалі виставки художниці проходили в різних містах України, а три картини – Цар-Колос, Берізка і Колгоспне поле потрапили в експозицію радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі в 1954 році.

Відомо, що її роботами захоплювався навіть видатний художник Пабло Пікассо.

Тож до дня народження майстрині пошуковик Google створив тематичну картинку – дудл.

На українській стартовій сторінці Google з’явилася листівка з зображенням художниці. На дудл зображена сама Катерина з пензлем у мольберта, а навколо – квіти в стилі картин художниці.

Сообщение Google присвятив дудл українській художниці Катерині Білокур з нагоди її 120-річчя появились сначала на Український репортер.