В ОРДЛО пенсію не одержати без російського паспорта
Мій батько пройшов грізними дорогами Другої світової війни «від дзвінка до дзвінка», як мовиться по-народному. Повернувся в розпал жнив 47-го року, бо був задіяний в охороні Потсдамської конференції. Мало кому в моєму рідному селі випало таке щастя. Більшість мобілізованих на фронт «полягли смертю хоробрих».
Гетьман Іван Мазепа не знічев’я вказував, що українська земля – «точка і біль усього нещастя». Я це бачив на власні очі. Шкільні підручники наприкінці й після війни – на вагу золота.
Видавалися по одному примірнику на цілий гурт. Доберешся восени по невилазній грязюці, а взимку через кучугури снігу до однокласника, напів сироти, а в його хаті, окрім в’язки очерету або осоки біля печі, немає нічогісінько. Тільки голі стіни.
Підростаючи, голодні направлялися в так зване ФЗО, а трохи старші – на шахти в Донецьку й Луганську області. Син моєї хрещеної матері добував вугілля в забої. За тих часів яка там техніка безпеки? «Все – для фронту!» Допікав трудолюбивому силікоз. Коли навідувався в рідне село, свіже повітря «обпалювало» легені. Для полегкості дихав димом від мотора трактора й чим скоріш повертався назад.
З його спадкоємцями часом спілкуюся. Вони також з осені до весни світу білого не бачать. Працюють у підземних виробках. І яка ж віддяка їм за окупаційних порядків? На телеканалах в Україні галасу про російські паспорти в ОРЛДО скільки завгодно. Та чомусь замовчуються кричущі порушення прав робітників при виході на пенсію. Нащадкам мого ровесника хоч стій, хоч падай. Або їдь у Луганськ за новим паспортом, або заробленої пенсії і в сні не бачити. Чи ж не «точка і біль усього нещастя»? І до яких же ООН, ЄС чи до Господа Бога звертатися?
Вадим Пепа, письменник.
Малюнок Андрія Петренка.
Статті Вадима Івановича Пепи на сайті “Український репортер:
- Сон розуму. Роздуми письменника
- Беріть приклад, товстосуми, з київського князя Володимира. Наслідуйте його доброчинність
- З душі й серця українського роду вирвано предковічну пам’ять. Роздуми письменника
- До спадщини загребущої Росії «Слово о полку Ігоревім» не має жодного стосунку
- Рятуймося від затоптування української національної свідомості. З історії георгіївської стрічки
- Правда проти безпросвітності. Відповідь Путіну про “ідентичність” українського й російського народів
- Допекли шкурники та гнобителі України. Дещо про зажерливість
- Прокидаймося! Розплющуймо очі! Прозріваймо! Роздуми письменника
- Про телеплавний електорат. Роздуми письменника
- Багатьох українців варто назвати Праведниками народів світу. Роздуми письменника
- Варто б запитати, хто та з яких партій служив в українській армії. Роздуми письменника
- Державці в Україні настільки змаліли, що нема на кого й рівнятися. Урок гетьмана Мазепи
- Письменник Вадим Пепа: “Відплата за будь-коли вчинені злодіяння неминуча”
